Глава держави підписав Закон про запобігання та протидію домашньому насильству

Президент Петро Порошенко підписав Закон України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Документом передбачається впровадження комплексного підходу до боротьбі з домашнім насильством, суттєве доповнення існуючих інструментів такої боротьби, введення нових визначень термінів, та інших норм, спрямованих на покращення захисту потерпілих від домашнього насильства. Зокрема, Законом передбачено створення та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства.

Документ спрямований на узгодження положень чинного законодавства України у сфері протидії домашньому насильству та насильству стосовно жінок і адаптування його до європейських стандартів, що забезпечують підготування бази для ратифікації Стамбульської конвенції.

Джерело: ПУ

Домашнє насильство: як протидіяти?

Б’є – значит любить…

. Сьогодні мова йтиме про домашнє насильство. В широкому сенсі домашнє насильство – це повторюване насильство одного члена сім’ї відносно іншого. Ми зосередимося саме на фізичному насильстві над жінкою з боку її партнера – чоловіка або співмешканця.

З огляду на різноманітні причини, більшість жінок роками живуть у ситуації домашнього насильства, часто не помічають, що воно повторюється знову і знову, та сподіваються, що «це було востаннє». Діти, матеріальна залежність, відсутність власного житла утримують жінок у родині та змушують терпіти приниження. Крім цього, існують різноманітні стереотипи про те, що «жертва сама винна». Часто жінка боїться бути засудженою, відчути сором, якщо вона звернеться по допомогу. Тому важливо розуміти, що завжди винен лише насильник і ніщо не може виправдати його фізичну агресію. Адже цей же чоловік не б’є свого начальника, коли той його дратує, а отже може вибрати інший спосіб реагування. Часто спрацьовує уявлення про те, що «дітям потрібен батько». Ні, такий батько не потрібен. Подібний спосіб вирішення проблем не варто передавати своїм дітям. Навпаки – мама, яка не стала терпіти приниження, буде прикладом сили і достоїнства.

Цикл фізичного насилля в родині має такий вигляд:

§ зростання напруги, незадоволення та претензій один до одного,

§ насильницький епізод: спалах вербальної та фізичної агресії,

§ примирення: насильник перепрошує, виправдовується, звинувачує в тому, що сталося, жертву (вона спровокувала), применшує значення інциденту.

§ «медовий місяць»: інцидент забуто, насильника вибачено, стосунки після емоційної розрядки покращуються. До кінця фази якість стосунків повертається до початкової.

Такий сценарій завжди повторюється, й ніколи домашнє насильство не припиняється на одному епізоді. З часом цикл стає коротшим, а збитки від насилля зростають. Якщо після інциденту в стосунках нічого не змінилося, то такий спосіб знімати напругу вважається нормальним. Цикл входить у звичку, стає легальним, використовувати його «можна» частіше, а бити сильніше – напруга зростатиме швидше, «медовий місяць» буде солодшим. Звучить дивно, але так відбувається адаптація психіки.