16 липня 2025 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики».
У мережі поширюється інформація про те, що громадян будуть виселяти з неприватизованого житла, незалежно від того, скільки років вони там прожили.
Крім того, законопроєктом передбачається: заборона на відчуження державного та комунального житлового фонду, призупинення приватизації такого житла. У законопроєкті є невеликий, але дуже важливий розділ: «Визнати таким, що втратив чинність», а саме — Житловий кодекс України, ухвалений у 1983 році з усіма змінами, а також Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» 1992 року.
«Тобто, після того, як цей законопроєкт буде остаточно прийнятий і на його основі скасують закон про приватизацію житла, а сам закон набуде чинності після завершення воєнного стану, то всі, хто не встигне приватизувати своє житло до цього часу, можуть залишитися без нього. Приватизоване житло, яке вже перейшло з державної у приватну власність, ніхто не забиратиме», — пояснює адвокатка Марія Левченко.
По суті, у цьому законопроєкті відсутня відповідь на запитання, що робитимуть з українцями, які мешкають у неприватизованому житлі. Хоча зрозуміло, що законопроєкт відкриває можливість підрахувати, скільки в Україні приватизованого і неприватизованого житла.
«Тобто, буде проведена своєрідна ревізія, щоб зрозуміти, скільки і якого житла є, і потім його перерозподілити. А що буде з людьми, які нині проживають у такому житлі — в законопроєкті нічого не сказано. Зате у цьому ж законопроєкті чітко прописано в статті 24, що якщо член сім’ї припиняє трудові відносини — підлягає виселенню», — зазначає адвокатка.
Якщо цей законопроєкт ухвалять, існує велика ймовірність, що дуже багато мешканців гуртожитків, які колись належали підприємствам та організаціям, буквально опиняться на вулиці, вважає рієлторка Світлана Водянник.
«Досі є гуртожитки, в яких люди живуть уже 20−30 років. Колись вони отримали кімнату від підприємства, на якому працювали, чекали на квартиру. Але підприємство закрилось, житло більше не будують, а люди й досі живуть у гуртожитках, які за ці роки не раз переходили з рук у руки, змінювалися власники. Людям нікуди подітись, і головне — не виходить приватизувати це житло. Навпаки, їх намагаються виселити, щоби перепланувати гуртожиток у житловий будинок і продати вже готові квартири. Цим людям особливо не позаздриш, а таких — тисячі», — розповідає рієлторка.
Поки цей законопроєкт не прийнято остаточно, у громадян ще є час на приватизацію. Тож, поки не пізно, краще не зволікати з цим процесом, радять юристи.
У тому, що його ухвалять, сумнівів майже немає. Як зазначила його авторка, нардепка Олена Шуляк, законопроєкт № 12377 — лише перший крок до житлової реформи й «маяк» для траншу у 300 млн євро від ЄС. Своєчасне ухвалення і набуття чинності Законом «Про основні засади житлової політики» — до кінця грудня — дасть Україні можливість отримати понад 300 млн євро в межах програми Ukraine Facility. Цей закон є одним з індикаторів для виплати чергового траншу ЄС.
