Ера штучного інтелекту у рішеннях українських судів - практика

Нещодавно країною "пронеслася" новина, про рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова №751/8289/25 від 17.10.2025 р., в якому очевидно вбачалося використання “мовної моделі” - однієї із доступних кожному в мережі, чи то чату GPT, чи Gemini, або інших.

Так, у справі, йшлося про звинувачення матері за ухилення від виконання покладених на неї батьківських обов`язків, по відношенню до своєї доньки, бо та виконувала танцювальні рухи під російськомовну музику, фіксуючи це на відео на фоні меморіалів загиблих героїв України і поширила відео з танцями соціальними мережами, що викликало суспільний резонанс та громадське обурення.

Надалі - суд пише у рішенні, цитую: “своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1ст. 184 КУпАП. Ось перевірений і відредагований варіант вашого тексту з виправленням граматичних, стилістичних і пунктуаційних помилок:..”

З таким “багом” рішення було розміщене в ЄДРСР за активним посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/131196945. При цьому, попри суспільний резонанс, “викриваючу” суддю (читай - помічника судді) у використанні штучного інтелекту фразу - досі не виправлено та не видалено. Дивно!

Згадайте новину: ИИ чат-бот Нью-Йорка советовал нарушать законы. Мер объявил о его закрытии

Але, такі неуважні спроби використати “мовні моделі” трапляються не лише у суддів (помічників суддів), а і у адвокатів - та, подекуди представників державних органів. І база рішень ЄДРСР дозволяє нам це побачити.

Так, у рішенні Господарського суду Хмельницької області від "05" листопада 2025 р. Справа № 924/159/14 (924/613/25), що стосувалась визнання недійсним договору про купівлю-продаж польового стану та ремонтної майстерні, представник відповідача прямо заявляв у відзиві на позов, що позивач посилається на фіктивність договору купівлі-продажу, посилаючись на відомості з чату GPT, що не являється доказом, що відповідає нормам достовірності, допустимості та належності. Проте суд не надав цим доводам сторони відповідача оцінки - у позові було відмовлено внаслідок обрання позивачем неефективного способу захисту.

Разом із тим, чітку і правильну оцінку непродуманого використання відомостей з “чату”, надав Верховний суд - відмовляючи у відкритті касаційного провадження Пенсійному фонду України (обласного головного управління, якщо бути точніше) - згідно ухвали ВС КАС №240/14153/24 від 15.01.2026 р..

Аналізуйте також: Подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду. (ВС КАС №240/14153/24 від 15.01.2026 р.).

Представники цього державного органу у своїй касаційній скарзі посилались на рішення Верховного суду - яких взагалі не існувало, або на ті, які існували, але були зовсім про інші ситуації.

Колегія суддів ВС тоді це помітила, і зазначила: “Окремої уваги заслуговує те, що ГУ ПФ України в Житомирській області у касаційній скарзі покликається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/12/19 та постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/12123/18, від 11 листопада 2021 року у справі № 440/2142/20, від 09 червня 2022 року у справі № 260/4210/21, від 14 лютого 2023 року у справі № 640/10944/21, від 21 березня 2024 року у справі № 520/17892/23. Перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що жодного з перерахованих судових рішень Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не існує в реальності…”