Другий транш МВФ: чи є світло у кінці тунелю?

Наприкінці минулого тижня Рада директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд виконання Україною економічної програми EFF, після чого схвалила виділення другого траншу цього кредиту на суму $1,7 млрд. Гроші поповнять золотовалютні резерви НБУ.

Місія МВФ у рамках першого перегляду програми EFF перебувала в Києві з 12 травня по 11 червня. Її робота мала завершитися наприкінці травня – на початку червня, щоб до кінця червня вже було ухвалено рішення про виділення другого траншу за програмою EFF. Але Україна не поспішала виконувати вимоги міжнародної організації: понервуватися відповідальне за переговори Міністерство фінансів змусили депутати Верховної ради.

Труднощі, наприклад, виникли з посиленням «інституційної незалежності НБУ»: Рада не вклалася в дедлайн з ухваленням закону, хоча, як раніше писав Forbes, зміни мають лише формальний характер.

Насилу було проголосовано і законопроект №2045-а, який стосується поліпшення системи гарантування вкладів фізичних осіб та розв’язання гострих проблем із прозорістю та ефективністю роботи Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Під час роботи над законом депутати хотіли отримати для себе і своїх спонсорів певні вигоди.

Найбільше народні обранці «відзначилися» в прагненні розв’язати проблему валютних позичальників, спробувавши імперативним шляхом конвертувати кредити за курсом 5,05 грн за долар, що ніяк не збігалося з логікою МВФ.

У підсумку лише після п’ятничного рішення Ради директорів МВФ Мінфін зміг зітхнути з полегшенням. «Розширена програма фінансування є головною складовою плану Міністерства фінансів щодо стабілізації економіки України та закладенням фундаменту для відновлення її зростання, починаючи з 2016 року. У поєднанні з глибинними й амбітними реформами, які здійснює уряд України, отримання нового траншу сприятиме подальшому відновленню економіки та зміцненню довіри до фінансових ринків із боку як інвесторів, так і українських громадян», – зауважено в повідомленні на сайті Міністерства фінансів України.

Водночас опитані Forbes експерти поки що не поділяють оптимізму Мінфіну. «Позитивне рішення від МВФ щодо другого траншу – це, звичайно, хороша новина для України. Гроші МВФсьогодні дають змогу платити за електрику, на якій працює апарат штучного дихання для економіки країни. За повної відсутності внутрішніх реформ, які б дали можливість економіці якось почати видиратися з цього сумного стану, гроші МВФ та інших міжнародних кредиторів і донорів – єдине, що утримує організм української економіки на цьому світі», – вважає фінансовий аналітик Іван Угляниця.

Далеко не всі аспекти програми в Україні працюють так, як того хоче Фонд. Або як це підносить Кабмін чи Нацбанк, чи це курс національної валюти, цінова стабільність, чи реальний стан економіки.

Ще у квітні 2015 року у звіті Світового банку «Всесвітній економічний прогноз» ішлося, що після 6,8-відсоткового зменшення ВВП 2014 року 2015-го Україна має показати певне поліпшення – зі спадом ВВП уже на 5,5%. Нині більшість українських інвестиційних компаній переглянули свої прогнози у бік мінус 11–13% ВВП.

За словами експертів, спроби прибрати макроекономічні дисбаланси без реальної боротьби з корупцією ні до чого не призведуть. «Гроші МВФ не здатні розв’язати проблему тотальної корупції, відсутності системи правосуддя і всіх інших проблем, які із завидною регулярністю приводять країну в одну і ту ж точку», – каже Угляниця.

Голова ГО «Реформи проти корупції» Анатолій Родзинський особливого прогресу в боротьбі з корупцією, незважаючи на співпрацю з різними міжнародними фінансовими організаціями (МФО), також поки що не бачить. «Судді, як і раніше, ухвалюють очевидно незаконні рішення, часто, «керуючись внутрішнім переконанням», вони можуть ухвалити рішення на користь або однієї, або іншої сторони, незалежно від того, що написано в законі», – вказує Родзинський.