Добровільне виконання рішень: аналіз законопроекту № 14108-1

Виконання судового рішення в Україні надто часто асоціюється з примусом, арештами рахунків та виконавчим збором. Чинне законодавство фактично не залишає добросовісному боржнику, який бажає сплатити борг, зручного шляху зробити це до моменту, коли "машина" виконавчого провадження вже запущена.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного виконання рішень про стягнення грошових коштів» (№ 14108-1 від 15.10.2025) (далі – Законопроект) є спробою заповнити цю правову прогалину. Його мета – створити реальні механізми для боржника виконати рішення суду без застосування примусових заходів, що, в теорії, вигідно обом сторонам.

Розглянемо ключові новели Законопроекту, їхні сильні сторони та потенційні ризики.

Згадайте новину: Це вже було... ВР пропонують дати боржникам 7 днів на добровільне виконання судового рішення

Законопроект пропонує низку логічних та давно очікуваних змін.

1. Виконання "на випередження" (Нова стаття 71 ЗУ «Про виконавче провадження»)

Це ключова і найбільш позитивна новела. Вона створює механізм добровільного виконання до відкриття виконавчого провадження.

Як це працюватиме: Якщо стягувач (наприклад, фізична особа) не вказав у позові номер свого рахунку, боржник має право перерахувати кошти на депозитний рахунок органу ДВС або приватного виконавця за своїм місцезнаходженням.

Переваги:

• Для боржника: Це головний бенефіціар. Сплативши на депозитний рахунок, боржник:

• Уникає сплати 10% виконавчого збору.
• Унеможливлює відкриття виконавчого провадження (виконавець поверне документ стягувачу на підставі п. 13 ч. 4 ст. 4).
• Уникає автоматичного арешту рахунків та внесення до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ) як активного боржника.

2. Інформаційна прозорість (Зміни до ГПК та ЦПК)

Законопроект зобов'язує позивачів (кредиторів) вказувати у позовних заявах про стягнення коштів реквізити свого банківського рахунку.