Дистанційна робота, простой - нові трудові зміни під час карантину

30.03.2020 р. прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (Законопроект № 3275 від 29.03.2020 року), яким зокрема внесено зміни в трудові відносини під час карантину, надано поняття дистанційної роботи, гнучкого робочого часу, простою тощо.

Адвокат з трудових прав Ганна Лисенко проаналізувала нові зміни, які торкнуться трудових прав, як вони допоможуть роботодавцям та робітникам під час запровадження заборон та обмежень під час карантину.

Нагадаємо, що з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. встановлений карантин по всій Україні, а з 25.03.2020 року до 24 квітня 2020 року запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України, всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів.

Зупинено строки позовної давності.

Під час карантину всі строки, визначені Цивільним кодексом України, Кодексом законів про працю (надалі — КЗпП), Кодексом адміністративного судочинства України, всіма процесуальними кодексами, продовжуються на строк дії такого карантину. В тому числі зупиняються (продовжуються) строки на позовів, заяв про збільшення, зменшення або зміни предмету, подання відзиву, відповіді на відзив, апеляційних та касаційних скарг тощо.

Нове визначення “Трудового договору”.

Статтю 21 ККЗпП викладено у новій редакції.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З тексту прибрали фрази: “визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові”. Тобто, відтепер працівник не зобов’язаний дотримуватись внутрішнього розпорядку та виконувати роботу, яка чітко визначена трудовою угодою.

На мою думку, це буде мати значення для встановлення органами Держпраці та в суді факту перебування в трудових відносинах. Оскільки, по суті прибрали одну з обставин, за якої розрізянються трудові та цивільно-правові відносини між працівником та роботодавцем. Якщо працівник підпорядковується внутрішньому розпорядку, то це трудові відносини. Тепер цей критерій відпав.

Дозволено працівнику одночасно укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах. Якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.