Декомунізацію в Україні взявся перевіряти Конституційний суд

Конституційний суд України розпочав розгляд звернення депутатів від опозиції, що наполягають на визнанні неконституційним закону про декомунізацію. Але навіть самі позивачі не вірять у власний успіх.

Конституційний Суд України розпочав розгляд в формі письмового провадження подання про відповідність Конституції закону про декомунізацію. Автори подання, переважно депутати від "Опозиційного блоку", вважають закон таким, що порушує три статті української Конституції: про заборону цензури, права на свободу слова і вільні збирання, а також права на зберігання та поширення інформації.

Користуйтеся консультацією: Декомунізація: Чи потрібно отримувати нові документи на квартиру при зміні назви вулиць

"Відновлення історичної справедливості"

Закон України про декомунізацію набув чинності 21 травня 2015 року одночасно з трьома іншими законами, які визначають правовий статус борців за незалежність України в 20-му столітті, особливості святкування перемоги над нацизмом "з урахуванням злочинності комуністичного режиму", а також регулюють доступ до архівів репресивних органів комуністів у 1917 - 1991 роках.

Він передбачає заборону на публічне заперечення злочинного характеру як комуністичного, так і нацистського тоталітарних режимів, "публічне використання і пропаганду їхньої символіки, усунення загрози суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, а також встановлення історичної справедливості".

До символіки згаданих режимів віднесли гімни, герби, прапори, гасла і зображення, а також різні пам'ятні знаки діячам компартії СРСР і радянської влади, назви вулиць, міст і інших адміністративних одиниць. Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій 11 листопада заявив, що в рамках декомунізації в Україні перейменовані 987 міст і сіл, більше 50 тисяч вулиць, демонтовані 1320 пам'ятників Володимиру Леніну і сотні інших, пов'язаних з тоталітарним режимом.

Опір на місцях

Ці процеси не обійшлися без ускладнень і породили запеклі дискусії в суспільстві, особливо на півдні та південному сході України. Після палких суперечок колишній Дніпропетровськ отримав нову назву - Дніпро, а Кіровоград в центральній частині країни був перейменований в Кропивницький, на ім'я уродженця цієї місцевості, класика українського театру Марка Кропивницького. Парламент України готується до перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей, адже для цього необхідно внести зміни в Конституцію.

Практично цілковита відсутність дискусій щодо втілення в життя закону про декомунізацію спостерігалася лише на заході України, де перейменування вулиць і населених пунктів, а також знос пам'ятників комуністичним ватажкам відбулися ще в 90-ті роки минулого століття з ініціативи переважної більшості місцевих жителів.

Одним із найскандальніших був опір місцевої влади перейменуванню міста Комсомольська Полтавської області, побудованого на початку 1960-х років разом з гірничозбагачувальним комбінатом. Поверненню місту старовинної назви цієї місцевості - Горішні Плавні - активно чинила опір місцева влада, яка вивела минулої весни на мітинг протесту 300 осіб і безуспішно намагалася оскаржити перейменування в суді. У жовтні цього року були демонтовані відновлені на гроші сільського бюджету селища Кубей, Одеської області, кілька пам'ятників радянським вождям Володимиру Леніну і Михайлові Калініну в інших містечках Одещини.