«АВАНС» чи «БЕЗПІДСТАВНО НАБУТІ КОШТИ» (ВС/КГС, у справі № 910/21154/17 від 15 лютого 2019 р.)

Фабула судового акту: У правозастосовчій практиці щодо питання повернення авансу з’явилася цікава позиція – так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав наступне (Постанова у справі №910/21154/17 від 15.02.2019 року):

«Місцевим та апеляційним судами встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем (підрядником) взятих на себе зобов'язань щодо виготовлення, поставки та монтажу меблів по індивідуальному замовленню в обумовлені строки, позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою виготовити та змонтувати всі меблі у визначений строк та/або повернути замовнику сплачені кошти на суму 764 550 грн. та/або відмовитися від укладеного договору, а в подальшому позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору.

Відтак, позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 4 статті 849 ЦК України, щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати як безпідставно набутого майна.

Верховний Суд вказав, що необґрунтованими є посилання господарських судів на прострочення кредитора у спірних правовідносинах відповідно до статті 613 ЦК України як на одну з підстав відмови в позові, оскільки ці обставини мають значення для визначення підстав для стягнення збитків за порушення зобов'язання і не входять до предмета доказування у спорі про застосування наслідків припиненого правочину (повернення авансу за договором підряду).

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що підрядник не приступив до виконання замовлення, мотивуючи це тим, що замовник прострочив з оплатою авансу. Разом з тим, замовником сплачено підряднику 764 550 грн. авансу.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду застосувала до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України, скасувала рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняла у справі нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 764 550 грн. безпідставно отриманих коштів та витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у Постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17