"Ми ще далекі від того парламенту, де кожен депутат є самостійним у прийнятті рішень. Далекі від того, що депутат сам вирішує, за які законопроекти давати свій голос, а за які не давати, за яке рішення парламенту голосувати, а за яке не голосувати. Центри прийняття рішення відомі всім, і, на жаль, вони далекі від парламентської демократії", йдеться у матеріалі РБК-Україна.
16 квітня виповнилося три роки з моменту створення Національного антикорупційного бюро України з Артемом Ситником на чолі. З того часу НАБУ ініціювало цілу низку гучних кримінальних розслідувань, у яких фігурували впливові посадовці та політики сучасної України. Однак, за ці три роки у справах Бюро є лише один обвинувальний вирок суду, не рахуючи затверджених угод зі слідством. А провина головних фігурантів цих справ, не зважаючи на розголос та гучні затримання, досі не доведена з точки зору закону.
Водночас, з діяльностю НАБУ та їх процесуальних керівників зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повязана ціла низка скандалів. Останній з них – прослуховування співробітниками глави САП Назара Холодницького, якого запідозрили у "зливах" інформації фігурантам справ НАБУ. Примітно, що це прослуховування було санкціоновано так званим "економічним департаментом" Генпрокуратури, який повязують з найближчим оточенням президента. Хоча ще недавно НАБУ і ГПУ, принаймні у публічній площині, були лютими ворогами. Детальніше про здобутки та втрати НАБУ, відсутність вироків, політичні амбіції та скандали навколо цього органу – у інтерв'ю директора Бюро Артема Ситника.
- Три роки тому було створено НАБУ. Скажіть, зараз вам влада палки в колеса вставляє?
- Це пряме, але дуже складне питання, тому що за три роки було дуже багато доказів того, що політична еліта чинить супротив тому, що ми робимо. З одного боку, наводити конкретні приклади – це, мабуть, тема для окремого інтерв’ю. А з іншого боку - це є, мабуть, ознака того, що ми робимо правильні речі. Це не тільки досвід України, а й досвід багатьох країн, де створювались такі органи. Влада тримається за певний порядок речей, і тому вчиняє певний супротив. Якщо коротко відповісти - звичайно, що так. Але якщо переходити на конкретику, то дуже довго будемо говорити.
- Які центри ухвалення рішень в країні, ви, як топ-менеджер силової структури, можете виділити? Петро Порошенко, Арсен Аваков…
- Це питання досить політичне, а ми ж правоохоронний орган. І ми намагаємось, наскільки це можливо в нашій ситуації, взагалі не втручатися в політику. І мені здається, що нам це вдається. Я б сказав так - ми ще далекі від того парламенту, де кожен депутат є самостійним у прийнятті рішень. Далекі від того, що депутат сам вирішує, за які законопроекти давати свій голос, а за які не давати, за яке рішення парламенту голосувати, а за яке не голосувати. Центри прийняття рішення відомі всім, і, на жаль, вони далекі від парламентської демократії.
- Ви спілкуєтесь з Адміністрацією президента чи з кимось з Адміністрації президента?
- Ні.
- Які у вас стосунки з главою МВС Арсеном Аваковим? - У мене немає стосунків з Арсеном Аваковим. Ми жодного разу не спілкувалися після тих подій, які відбувалися восени 2017 року (затримання Олександра Авакова, сина глави МВС, - ред.).
- А до того спілкувалися часто?
- Не часто. Якщо конкретно відповідати на це питання, то було робоче спілкування. Я дуже переживав, що після того, як ми цю справу перевели в активну стадію, будуть певні перепони. Дуже багато дрібних службових питань залежить від МВС. Співпраця на рівні департаментів продовжується. Я переживав за це, але цього не відбулося.
Вспомните новость: 7 тезисов ежегодного послания Президента Порошенко в Верховной Раде
- Я розумію ваше бажання уникати політики, однак є факти. Зараз буде передвиборча кампанія, і НАБУ здатне знищити будь-яку кандидатуру. Знищити в публічному сенсі.
- Я все ж таки хотів би акцентувати увагу на тому, що ми, не зважаючи на всі звинувачення, займаємо пасивну медійну позицію. Ми робимо свою роботу. Але ця робота, мабуть, у зв’язку з тими суб’єктами, які проходять у справах, дуже рідко залишається без уваги медіа. І ми формулюємо свою позицію вже після того, як медіа дізналось про певну ситуацію. В нас є купа запитів від медіа, і ми просто змушені реагувати. Адже якщо не давати пояснення, то хтось дасть пояснення за тебе? Тому в нас позиція в медіа пасивна. І, мабуть, НАБУ єдиний орган, який веде таку політику. Ми дуже часто бачимо, що є певні анонси. Наприклад: "скоро ми винесемо подання на депутатів". В нас трохи інша політика: у нас є амбітне завдання, яке ми поставили перед собою – змінити правила гри в цілому. Ми хитнули касту недоторканних в Україні. Вона формувалася не останні чотири роки, вона формувалась десятиліттями, після здобуття незалежності України. Я вважаю, що для України зараз не має принципового значення, хто буде наступним президентом, або хто виграє парламентські вибори. Важливо, щоб та еліта, яка буде мати владу наступні кілька років, зрозуміла, що недоторканних в Україні немає.
- За допомогою чого ви хочете змінити це? Який конкретний інструмент?
- Давайте відверто: 25 років були правоохоронні органи, які мали всю повноту повноважень для боротьби з корупцією, в тому числі на топ-рівні. Але цього не робилося, тому що, на жаль, правоохоронні органи були дуже заполітизовані. Зараз ті провадження, які ми розслідуємо останні три роки, доводять, що те, заради чого створювали НАБУ, виконується. На мою думку, тактичним успіхом антикорупційної реформи є те, що зараз жодна посадова особа в державі себе не відчуває комфортно, якщо вона займається корупцією. Це якраз і є механізм, який приведе до зміни правил гри. Але я називаю це тактичним успіхом, тому що він буде стратегічним тільки тоді, коли ці справи пройдуть стадію судового розслідування.
Блог