11 разів! Саме стільки суддя Віталій Ковтуненко примудрився відкладати підготовче засідання у справі і вважає це законним

За скаргою столичного нотаріуса та місцевої прокуратури проти Віталія Ковтуненка з Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрили дисциплінарне провадження. У скарзі до Вищої ради правосуддя, яку надіслав київський нотаріус, ішлося про те, що В.Ковтуненко безпідставно затягував з розглядом позову особи проти банку. Зокрема, підготовчого засідання сторони чекали більше ніж рік.

Нотаріус був третьою особою у справі й не бажав їздити з Києва до Луцька, оскільки був завантажений роботою і не мав на це здоров’я. Тому звернувся з відповідним клопотанням, давши всі необхідні пояснення. Людина готова була відповідати на запитання судді в режимі відеоконференції. Проте В. Ковтуненко забажав побачити третю сторону особисто на засіданнях, про що сказано в ухвалі про відкриття провадження. Натомість клопотання про участь у засіданнях у режимі відеоконференції він не розглянув.

Дисциплінарна палата відкрила провадження. З’ясувалося, що у справі нотаріуса є тільки 2 процесуальні документи: ухвала про залишення позову без руху, щоб позивач міг усунути недоліки, а також та ухвала, яка зобов’язала столичного нотаріуса їздити до Луцька, — про відкриття провадження. За даними автоматизованої системи діловодства, суддя створив 9 технічних документів, у яких зазначав дати слухань, а в графі «Причини нерозгляду» не писав нічого.

Утім, сам В. Ковтуненко вважає цю інформацію недостовірною, а керівник апарату, який надавав довідку, на його думку, взагалі не обізнаний із заповненням технічних документів. Уся інформація щодо процесуальних дій у справі відображається в статистичній картці, а на офіційний сайт надходить лише інформація щодо дати й часу наступного засідання.

Служитель Феміди призначав слухання справи 11 разів, а в графі «Причини нерозгляду» названі: клопотання, неявка відповідача, неявка третьої сторони, неявка всіх учасників, клопотання представника третьої особи.

Утім, або члени ВРП теж не знають особливостей роботи системи документообігу, або їх не порадував сам факт, що справу досі не розглянуто по суті. Навіть підготовчого засідання не проведено.

На сторожі таємниць

Волинська прокуратура також поскаржилася на те, що суддя не поспішає працювати. Зокрема, державні обвинувачі нарахували 14 справ, слухання яких служитель Феміди затягнув. Серед них — протоколи про корупційні правопорушення, клопотання про накладення арешту та доступ слідства до охоронюваної законом таємниці.

Два з протоколів — за ст.172⁶ Кодексу про адміністративні правопорушення («несвоєчасне подання без поважних причин декларації») — учинив місцевий депутат. Суддя не зміг розглянути справи достатньо швидко, щоб накласти на нього стягнення. Крім того, що не зробив цього, ще й заблокував участь у засіданнях прокурорів. Адже для участі в розгляді справ про адмінправопорушення, на його думку, представник прокуратури, крім службового посвідчення, повинен мати доручення керівництва. Зрештою законник закрив справи через закінчення строків притягнення до відповідальності.

Кілька клопотань про арешт майна він просто повернув слідчим, пояснивши це тим, що вони не зазначили дати й не погодили процесуальні дії з прокурором. Одне з клопотань, якщо вірити скаржнику, суддя визнав нікчемним. Однак ВРП такі дії законник пояснив інакше — слідчі не приходили на розгляд, клопотання дійсно були не погодженими з прокурором, а нікчемним він жодного клопотання не визнавав, такі звинувачення — це викривлення фактів.

ДП дослідила клопотання про арешт і з’ясувала, що на останніх сторінках документів значиться, що вони таки погоджені з прокурором. Також дисциплінарний орган дійшов висновку, що ніщо не заважало розглянути клопотання за відсутності слідчого. Принаймні це дозволяє ч.1 ст.172 Кримінального процесуального кодексу.