ЕСПЛ: «Знаходження особи під час судового засідання в металевій клітці не відповідає вимогам ст. 3 Конвенції ( справа "Воронцов та інші проти Росії")

Фабула судового акту: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив рішення у справі "Воронцов та інші проти Росії", визнавши, що тримання підсудних в металевій клітці під час судового процесу ущемляє почуття їх власної гідності, і ухваливши виплатити на користь заявників 18 тисяч євро.

Дві скарги були направлені до Страсбурзького суду в жовтні і грудні 2014 року, третя - в січні 2015 року. Всі троє заявників скаржилися на порушення їхніх прав, гарантованих статтею 3 (заборона тортур) Європейської конвенції про захист прав людини. ЄСПЛ об'єднав всі три скарги в одне провадження.

ЄСПЛ вже розглядав аналогічну справу. У 2012 році Страсбурзький суд визнав порушення прав Олександра Свинаренко і Валентина Сляднєва, які також скаржилися на те, що їх поміщали в спеціальну металеву клітку на час розгляду порушених в їх відношенні кримінальних справ.

Російська влада тоді стверджували, серед іншого, що тримання заявників в клітці в залі суду - звичайна міра безпеки.

Проте, ЄСПЛ присудив Свинаренко і Сляднєва близько 15 тисяч євро в якості компенсації. Російська влада наполягали на перегляд цього рішення у Великій палаті, яка в липні 2014 року його підтвердила.

Ось основні позиції цього Рішення ЄСПЛ:

1. У постанові Великої палати у справі «Свинаренко і Сляднєв проти Росії» від 17 липня 2014 року Європейський Суд з прав людини встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод у зв'язку з надмірно тривалим розглядом кримінальної справи стосовно Свинаренко А.С. і Сляднєва В.А .; ст. 3 Конвенції - у зв'язку з триманням заявників в залі суду в ході названого судового розгляду в місці, обгородженому металевими прутами, з перекриттям з дроту ( металева клітка).
2. Позиція Європейського Суду: стосовно порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основних свобод відхилені аргументи російської влади про те, що «тримання заявників в металевій клітці було направлено на запобігання можливій втечі, припинення неправомірної поведінки підсудних і їх захист від потерпілих» (п. 121 постанови ). Звернуто увагу на те, що «не було надано доказів наявності загрози безпеки в судовому засіданні, яка виправдовувала б тримання заявників в металевій клітці, а також того, що суд взагалі розглядав питання про наявність такої загрози і необхідність застосування до заявників відповідних заходів» (п . 137 постанови).
3. З урахуванням викладеного визнано, що «тримання Свинаренко А.С. і Сляднєва В.А. в металевій клітці протягом усього судового розгляду (більше 2 років) стало засобом приниження заявників, що воно підривало їхню репутацію і викликало у них почуття приниженості, слабкості, страху і власної неповноцінності »(п. 129 постанови).
4. Поряд з цим встановлено, що відповідно до практики Європейського Суду використання металевих кліток відноситься до питань справедливості судового розгляду, в тому числі презумпції невинуватості, права підсудного на ефективну участь в судовому розгляді і отримання їм реальної та ефективної правової допомоги (п. 132 постанови).
5. На підставі викладеного зроблено висновок про те, що «саме по собі тримання підсудного в металевій клітці в залі суду з урахуванням його об'єктивно принизливого характеру не відповідає нормам цивілізованої поведінки в демократичному суспільстві, є приниженням людської гідності і порушує ст. 3 Конвенції »(п. 138 постанови).

Не можна сказати, що Україна в цьому питанні є «білою і пухнастою». В Реєстрі судових рішень можна, навіть, знайти 3-4 справи на цю тему. Дві з них, скоріше, позитивні, за рішенням, наведені нижче.

Аналізуйте судовий акт: Підписка про невиїзд тривала 9 років, і тільки завдяки рішенню ЕСПЛ – пропозиції про дружнє врегулювання була скасована слідчим суддею ( Дзержинський районний суд м. Харкова від 05 грудня 2016р. у справі № 638/18641/16-к)

Адвокат може коментувати дії судді поза залою суду, щоб привернути увагу громадськості до потенційних недоліків судової системи (ЕСПЛ в світлі статті 10 Конвенції)

"Винтер и другие против Соединенного Королевства" - решение ЕСПЧ от 9 июля 2013 г. по заявлениям № 66069/09, 130/10 и 3896/10 (нарушение статьи 3 Конвенции)

"Бочан проти України" - друге рішення Велика Палата ЄСПЛ від 5 лютого 2015р. у справі № 22251/08

Рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013р. у справі № 21722/11 "Олександр Волков проти України"

Справа № 640/8969/14-к

н/п 1-кп/640/39/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р.

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Кузнецовій А.А.

прокурора - Сапсай А.В.

захисників ОСОБА_1,ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 294 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_3 заявив клопотання про припинення утримання обвинуваченого ОСОБА_6 під час судових засідань у металевій клітці, застосовувати спеціальні засоби та інші засоби приниження гідності. При цьому послався на ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і на практику ЕСПЧ, а саме рішення у справі «Свинаренко і Сляднєв проти Росії».

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, не пояснивши в чому саме полягає приниження його гідності.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, оскільки щодо обвинуваченого ОСОБА_6 обраний запобіжний захід тримання під вартою і з метою забезпечення безпеки і порядку в залі судового засідання необхідно утримувати обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.

Інші захисники і обвинувачені підтримали клопотання захисника ОСОБА_3

Вислухавши клопотання захисника ОСОБА_3, думки інших учасників процесу суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід тримання під вартою, який був продовжений судом під час судового розгляду. У зв'язку з цим під час судових засідань обвинувачені утримуються окремо від інших учасників процесу та відвідувачів судового засідання, за спеціальною огорожею. Таке обмеження сприяє забезпеченню безпеки учасників процесу, свідків, відвідувачів судового засідання, утруднює можливість обвинуваченим порушувати порядок судового засідання і вчинити спробу втечи. При цьому, суд бере до уваги, що обвинувачених декілька, вони обвинувачуються в активній участі у масових заворушеннях, тяжкому злочині проти громадського порядку та моральності.

Таким чином, наявна необхідність в утриманні обвинуваченого у судовому засіданні за огорожею.

Стосовно утримання у металевій клітці, то суд позбавлений можливості у даному судовому засіданні утримувати обвинуваченого у іншій огорожі, оскільки зал судового засіданні не обладнаний іншою огорожею.

Суд зазначає, що у минулих судових засіданнях обвинувачений чи його захисник таких вимог не висловлювали і не скаржилися на те, що перебування у металевій клітці під час судового засідання принижує його гідність.

У Київському районному суді м. Харкова наявний тільки один зал судових засідань, в якому маються захисні світлопрозорі огородження (із забезпеченням належних умов для участі обвинувачених у процесі, в тому числі достатньої площі світлопрозорого огородження, наявності вентиляції та устаткування, що дозволяє обвинуваченому конфіденційно спілкуватися із захисником і звертатися до суду), проте 22.01.2015 року даний зал зайнятий, оскільки в ньому проходять інші судові засідання.

Слід зазначити, що у такому залі, обладнаному захисним світлопрозорим огородженням, відбувалися судові засідання у даному кримінальному провадженні 2.07.2014, 07.07.2014, 10.07.2014, 21.07.2014, 04.08.2014, 18.08.2014 року.

Таким чином, оскільки суд не має можливості проводити дане судове засідання в іншому залі судових засідань, обладнаному захисним світлопрозорим огородженням, а з міркувань безпеки вважає неможливим перебування обвинуваченого, який перебуває під вартою в залі разом з відвідувачами, суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Одночасно, суд бере до уваги викладені обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником, твердження щодо утримання його під час судового розгляду не в умовах металевого огородження і, за наявності можливості, проводитиме судові засідання у залі, обладнаному захисним світлопрозорим огородженням.

Керуючись ст. 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 - відмовити.

Дана ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В.Нев"ядомський

Справа № 645/3612/15-к

Провадження № 1-кп/645/306/15

У Х В А Л А

27 травня 2015 року колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді - Горпинич О.В.,

суддів - Алтухової О.Ю., Шевченко Г.С.,

за участю секретаря судових засідань - Денісенко О.І.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Лимара В.Л.,

представника потерпілої ОСОБА_2 - Головкова О.М.,

законного представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

потерпілих - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

захисників обвинувачених - адвокатів Устименка І.А., Лещенка О.О., Шадріна О.С.,

обвинувачених - ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015220000000115 від 22 лютого 2015 року відносно

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_3, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и л а:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 22 квітня 2015 року було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Лимар В.Л. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні та викликати в судове засідання потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_23, а також свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - Головков О.М., законний представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5, потерпілі - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні не заперечували, посилаючись на те, що підстав для повернення обвинувального акту, або направлення обвинувального акту для визначення підсудності немає. При цьому потерпілі погодилися із запропонованим прокурором складом осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Обвинувачені ОСОБА_19, ОСОБА_21, та їх захисники адвокати Лещенко О.О., Устименко І.А. проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_20 - адвокат Шадрін О.С. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в зв'язку із невідповідністю даного процесуального рішення вимогам КПК України

Так, захисник зазначив, що оскільки, відповідно до вимог ст. 110 КПК України, завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування та обвинувальний акт, є процесуальними рішеннями органу досудового розслідування, прокурора, то відомості про такі рішення повинні міститися в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Проте, обвинувальний акт складено 16 квітня 2015 року, затверджено прокурорам 21 квітня 2015 року, а останнє процесуальне рішення у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015220000000115 датоване 30 березня 2015 року.

Клопотання про повернення обвинувального акту було підтримано обвинуваченим ОСОБА_20

Прокурор, потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, представник - Головков О.М., законний представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5, обвинувачені ОСОБА_19, ОСОБА_21 та їх захисники, підстав для повернення обвинувального акту прокурору не вбачали, у задоволенні клопотання адвоката Шадріна О.С. просили відмовити та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, як повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20 в цілому відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема, він належним чином затверджений прокурором, і містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки підозрюваних про отримання копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок захисника про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому і сам захисник при оголошенні свого клопотання посилався на те, що така підстава для повернення обвинувального акту, на яку він посилається, є формальною.

У судовому засіданні захисники обвинувачених - адвокати Усименко І.А., Лещенко О.О., Шадрін О.С. просили суд про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні, з метою забезпечення безпеки обвинувачених та недопущення завзятого відношення до останніх з боку осіб, які присутні в залі судового засідання.

Обвинувачені ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20 підтримали клопотання своїх захисників щодо розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні.

Прокурор, потерпілі, представник Головков О.М., законний представник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні заперечували з підстав його необґрунтованості з точки зору вимог кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Кримінальним процесуальним кодексом України закріплено вичерпний перелік випадків здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Так, згідно ч. 2 ст. 27 КПК України суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній, 2) розгляду справи про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Проте, у судовому засіданні обвинувачені та їх захисники не зазначили жодної конкретної обставини, із переліку вказаного вище, які б давали суду підстави для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 належить здійснювали у відкритому судовому засіданні, з урахуванням ухвали суду від 24 квітня 2015 року щодо надання особам, які присутні в залі судового засідання при розгляді кримінального провадження, дозволу на відеозйомку та транслювання судових засідань до початку судового розгляду та після постановлення судом ухвали про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.

Окрім цього, захисник обвинуваченого ОСОБА_20 - адвокат Шадрін О.С. заявив клопотання, підтримане його підзахисним, про усунення порушень ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та просив суд продовжувати судове засідання без застосування до ОСОБА_20 металевої клітки, спеціальних засобів та інших засобів приниження гідності особи.

Прокурор, потерпілі та їх представники проти задоволення даного клопотання заперечували, оскільки відносно обвинуваченого ОСОБА_20 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і з метою забезпечення безпеки і порядку в залі судового засідання необхідно утримувати обвинуваченого під вартою.

Адвокати Устименко І.А., Лещенко О.О. та їх підзахисні клопотання підтримали.

При вирішенні заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 26 лютого 2015 року під час досудового розслідування відносно ОСОБА_20 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою суду до 22 червня 2015 року.

У зв'язку з цим, під час судових засідань обвинувачений ОСОБА_20 утримується окремо від інших учасників судового розгляду та присутніх у залі судового засідання за спеціальною огорожею. Таке обмеження сприяє забезпеченню безпеки учасників процесу, свідків, відвідувачів судового засідання, утруднює можливість обвинуваченим порушувати порядок судового засідання і вчинити спробу втечі. При цьому, суд бере до уваги, що обвинувачених декілька і вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв'язку із чим, на думку суду, наявна необхідність в утриманні обвинуваченого ОСОБА_20 у судовому засіданні за огорожею.

Стосовно утримання обвинувачених у металевій клітці, суд приходить до наступного.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Свинаренко та Сляднєв проти Росії» (рішення від 17 липня 2014 року) Європейський Суд з прав людини встановив, що утримання особи в металевій клітці під час судового розгляду принижує її гідність та не може бути виправдано жодним міркуванням, що є порушенням ст. 3 Конвенції.

Проте, Фрунзенський районний суд м. Харкова позбавлений можливості утримувати обвинувачених у іншій огорожі, ніж металева клітка, оскільки усі зали судового засідання даного суду обладнані такою огорожею.

Враховуючи те, що в Апеляційному суді Харківської області наявний зал судових засідань, в якому маються захисні світлопрозорі огородження (із забезпеченням належних умов для участі обвинувачених у процесі, в тому числі достатньої площі світлопрозорого огородження, наявності вентиляції та устаткування, що дозволяє обвинуваченому конфіденційно спілкуватися із захисником і звертатися до суду), суд вважає за необхідне перенести розгляд справи до Апеляційного суду Харківської області.

Що стосується застосування до обвинуваченого ОСОБА_20 спеціальних засобів та інших засобів приниження його гідності, про які зазначив захисник Шадрін О.С. в своєму клопотанні, то доказів застосування зазначених засобів до обвинуваченого під час судового засідання захисником не надано.

По даному кримінальному провадженню угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Фрунзенському районному суду м. Харкова.

На підставі вище викладеного, колегія суддів, вислухавши думку прокурора, потерпілих, їх представників, обвинувачених, захисників, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали № 2 Апеляційного суду Харківської області за адресою: м. Харків, майдан Руднєва, 36.

В судовому засіданні від потерпілої ОСОБА_6, ОСОБА_2 надійшли цивільні позови про відшкодування моральної шкоди. Також потерпілий ОСОБА_8, в особі свого представника Головкова О.М., через канцелярію суду подав цивільний позов.

Сторони кримінального провадження не заперечували проти прийняття цивільних позовів до розгляду.

Нормами п. 8 ч. 1 ст. 56 КПК України передбачено право потерпілого мати представника.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Частиною 3 ст. 58 КПК України визначено, що повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими ст. 50 КПК України, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Згідно норм п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються серед інших документів і дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката Головкова О.М. на участь у даному кримінальному проваджені підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1308 від 15.07.2005 року, адвокатською угодою № ФО 13/15 від 21.05.2015 року року.

Таким чином, будь - які обставини, передбачені ст. 78 КПК України, які виключають участь зазначеного адвоката у справі, відсутні, тому суд вважає необхідним допустити адвоката Головкова О.М. до участі у справі в якості представника потерпілого ОСОБА_8.

Відповідно до ст. 61 КПК України - цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК України (ст. 62 КПК України).

Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим прийняти цивільні позови ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до судового розгляду, в порядку ст. 128 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Клопотань про зміну чи скасування запобіжного заходу, обраного щодо обвинувачених, до суду не надходило.

Ухвалою колегії суддів від 24 квітня 2015 року обвинуваченим ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20 продовжено строк тримання під вартою до 22 червня 2015 року.

Керуючись ст.ст.314-316 КПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Призначити кримінальне провадження № 42015220000000115 від 22 лютого 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали № 2 Апеляційного суду Харківської області, що розташований за адресою: м. Харків, майдан Руднєва, 36, на 05 червня 2015 року на 12 годину.

В задоволенні клопотання захисників обвинувачених адвокатів Устименка І.А., Лещенка О.О., Шадріна О.С., а також обвинувачених ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20 про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника - адвоката Шадріна О.С., обвинуваченого ОСОБА_20 про повернення обвинувального акту - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_20 - адвоката Шадріна О.С. про усунення порушень ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - задовольнити частково.

Перенести розгляд справи з Фрунзенського районного суду м. Харкова до зали № 2 Апеляційного суду Харківської області, яка обладнана захисним світлопрозорим огородженням для утримання в судовому засіданні обвинувачених.

Допустити до участі у справі в якості представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката Головкова О.М.

Прийняти до розгляду позовні заяви ОСОБА_6, ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_8 - Головкова О.М..

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20 відповідно до ухвали суду від 24 квітня 2015 року вважати продовженим до 22 червня 2015 року.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_29, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_30, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_23, законного представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_2 - Головкова О.М., а також свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, захисників обвинувачених Устименко І.А., Лещенка О.О., Шадріна О.С., обвинувачених ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 доставити конвоєм.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - О.В. Горпинич

Судді - О.Ю. Алтухова

Г.С. Шевченко