Зміна функціонального призначення приміщення не є реконструкцією об’єкту нерухомості, якщо його основні техніко-економічні показники не змінились (ВС/КАС у справі № 334/2101/16-а від 20 травня 2021).

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Фабула судової справи: До суду звернувся власник приміщення, який оскаржував дії інспектора ДАБК під час перевірки та просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 12 ст. 96 КУпАП.

У позовній заяві пояснював, що він є власником приміщення, що введено в експлуатацію під назвою об’єкту «Аптека та складські приміщення після реконструкції».

Під час проведення перевірки інспектор встановив, що приміщення аптеки та складських приміщень використовувалось під спортивно-танцювальну студію та розцінив це як зміну функціонального призначення приміщення, шляхом реконструкції без отримання права на виконання таких робіт, а саме: декларації на початок виконання будівельних робіт.

Та з цих підстав дійшов до висновку про порушення п.2 ч.1 ст.34 , абз.2 ч.2, ч.8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Судами першої та апеляційної інстанцій позов було задоволено.

Не погоджуючись, орган владних повноважень оскаржив винесені рішення до касаційного суду.

ВС проаналізував зміст ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наголосив на тому, що реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбудеться зміна основних техніко економічних показників.

Враховуючи зазначене, ВС погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що сам по собі факт зміни функціонального призначення об`єкту будівництва не є достатньою ознакою реконструкції, оскільки реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних техніко-економічних показників об`єкту будівництва.

Так, судами попередніх інстанцій з наявних в матеріалах справи доказів було встановлено, що жодних перебудов та робіт по реконструкції у цьому приміщенні не проводилося, зміна його основних техніко-економічних показників не відбулася.

При цьому, ВС врахував, що і сам відповідач, підтвердив в ході розгляду справи, що в приміщенні, де проводила заняття танцювальна студія, ніяких спеціальних пристроїв не було, перебудови не проводилися, приміщення було вільне, поли застелені ковроліном.

З огляду на зазначене, ВС дійшов до висновку про недоведеність того факту, що у приміщеннях позивача відбулася перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва із зміною основних техніко-економічних показників, що в розумінні ДБН-2.2-3-2014 є реконструкцією, і вимагає отримання права на виконанні таких робіт, а тому залишив касаційну скаргу без задоволення.

Аналізуйте судовий акт: Власник землі має право вимагати знесення самочинного будівництва, незалежно від можливості перебудови (ВС/КАС у справі №822/2149/18 від 29.01.2020).

Скасування декларації про готовність об’єкта будівництва НЕ скасовує держреєстрацію права власності на нерухомість (ВС/КГС № 916/1986/18 від 12.06.2019)

Заява про забезпечення позову може бути розглянута до відкриття провадження у справі. Відступ від попереднього висновку. (ОП ВС/КЦС у справі № 308/8567/20 від 14.06.2021).

Роботи, якими не змінено площу нежитлового приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не є реконструкцією, а тому не потребують отримання дозвільних документів на їх виконання (КАС/ВС у справі № 814/162/16 від 03.11.2020)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 334/2101/16-а(2-а/334/137/16)

адміністративне провадження № К/9901/16597/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненка Романа Валентиновича

на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2017 (суддя Добрєв М.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (колегія у складі суддів Добродняк І.Ю, Бишевської Н.А. Семененка Я.В.)

у справі №334/2101/16-а

за позовом ОСОБА_1

до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненка Романа Валентиновича

про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненока Романа Валентиновича, в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача при складанні постанови №28 по справі про адміністративне правопорушення від 24.03.2016 за ч. 12 ст. 96 КУпАП відносно позивача;

- скасувати постанову №28 по справі про адміністративне правопорушення від 24.03.2016, винесену головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненоком Романом Валентиновичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн відповідно до ч. 12 ст. 96 КУпАП на позивача.

2. Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, позов було задоволено.

3. 14.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017. Скаржник просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2017 відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення 114, 115 по АДРЕСА_1 .

6. 12.06.2012 зазначене приміщення в установленому порядку прийнято в експлуатацію, про що свідчить декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 14212096132, назва об`єкту «Аптека та складські приміщення після реконструкції» (категорія складності 2).

7. 11.03.2016 відповідачем проведена позапланова перевірка за зверненням депутата Запорізької міської ради Афанасьєва О.В. від 26.01.2016, за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.03.2016 (а.с.42), яким зафіксовано, що позивачем за вищезазначеною адресою виконано будівельні роботи з реконструкції введеного в експлуатацію (відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12.06.2012 № ЗП 14212096132). На момент перевірки в порушення п.2 ч.1 ст.34 , абз.2 ч.2, ч.8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» приміщення аптеки та складських приміщень використовувалось під спортивно-танцювальну студію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що свідчить про зміну його функціонального призначення шляхом реконструкції зазначеного приміщення без отримання права на виконання таких робіт, а саме: декларації на початок виконання будівельних робіт.

8. Також даний факт свідчить про експлуатацію даного об`єкта без прийняття його в експлуатацію (відповідно функціонального призначення), що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

9. 12.03.2016 в порядку ч. 4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем видано припис № 23 про усунення порушень вимог чинного законодавства. З даним приписом позивача ознайомлено, але підписати та отримати даний припис позивач відмовився, внаслідок чого припис направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням.

10. Відповідно до п. 17 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

11. На виконання означеної норми 12.03.2016 Інспекцією ДАБК у Запорізькій області відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена ч.12 ст.96 КУАП (а.с.27). В протоколі також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24.03.2016 о 10-00 у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

12. З протоколом позивача ознайомлено під підпис, із зазначенням про незгоду з пред`явленим правопорушенням.

13. За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем винесено постанову №28 від 24.03.2016 по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою встановлено факт порушення позивачем ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», внаслідок чого позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 6800 грн.

14. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як зазначено у вказаній постанові, стала зміна функціонального використання приміщень АДРЕСА_1 шляхом реконструкції без отримання права на виконання таких робіт, що свідчить про експлуатацію даного об`єкта без прийняття його в експлуатацію (відповідно функціонального призначення).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.06.2012 інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію ЗП 14212096132 про готовність об`єкту до експлуатації «Аптека та складські приміщення після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1». Оскільки на момент перевірки дане приміщення використовувалось під спортивно-танцювальну студію, відповідач дійшов висновку про зміну функціонального призначення шляхом реконструкції зазначеного приміщення без отримання права на виконання таких робіт, а саме декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Такий висновок є помилковим, оскільки позивач не проводив реконструкцію зазначеного приміщення, згідно акту головного інспектора Черненока Р.В. зміни функціонального призначення приміщення не встановлені.

16. Відповідач зазначив, що зміна геометричних розмірів або функціонального призначення об`єкту будівництва є безумовним та незаперечним наслідком перебудови та експлуатації об`єкту, що в контексті містобудівного законодавства має визначення реконструкції та тягне за собою юридичні наслідки від її здійснення з порушенням встановленого порядку проведення будівельних робіт.

Під час перевірки додержання вимог містобудівного законодавства за адресою АДРЕСА_1 , встановлено виконання позивачем будівельних робіт з реконструкції введеного в експлуатацію приміщення аптеки та складських приміщень шляхом зміни його функціонального призначення під танцювальну студію, про що складено акт перевірки від 11.03.2016 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24.03.2016 року №28, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 6800 грн.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що жодні перебудови та реконструкція у нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 , не проводилися, тому в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 12 ст. 96 КУпАП.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції з огляду на те, що зміна геометричних розмірів або функціонального призначення об`єкту будівництва є безумовним та незаперечним наслідком перебудови та експлуатації об`єкту, що в контексті містобудівного законодавства має визначення реконструкції та тягне за собою юридичні наслідки від її здійснення з порушенням встановленого порядку проведення будівельних робіт.

19. Відзив від позивача не надходив.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, та дійшов таких висновків.

21. Насамперед, Суд зауважує, що доводи касаційної скарги збігаються з доводами апеляційної скарги та запереченням на позов та вже були належним чином проаналізовані та оцінені судами першої та апеляційної інстанцій.

22. Судами попередніх інстанцій зазначено, що використання приміщень АДРЕСА_1 під танцювальну студію «ІНФОРМАЦІЯ_1» позивач не заперечує, підтверджує укладеним позивачем 19.10.2015 договором оренди, відповідно до якого у вільному приміщенні, яке зазначене в технічному паспорті як складське приміщення, проходять заняття танцювальної студії для дітей молодшого віку.

23. Відповідно до ч.12 ст.96 КУпАП (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) експлуатація об`єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19.01.2012 та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів ІI категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

24. Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

25. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконай раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконанні підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

26. Відповідно до ч.2 ст.36 вказаного Закону реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

27. Відповідно до ч.8 ст.36 цього ж Закону замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

28. Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

29. За визначенням, наведеним в п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

30. Згідно п. 3.21 ДБН - 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбудеться зміна основних техніко економічних показників.

31. Отже, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що сам по собі факт зміни функціонального призначення об`єкту будівництва не є достатньою ознакою реконструкції, оскільки реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних техніко-економічних показників об`єкту будівництва.

32. Судами попередніх інстанцій з наявних в матеріалах справи доказів було встановлено, що жодних перебудов та робіт по реконструкції у цьому приміщенні не проводилося, зміна його основних техніко-економічних показників не відбулася.

33. Відповідач, зокрема, в апеляційній скарзі підтвердив, що в приміщенні, де проводила заняття танцювальна студія, ніяких спеціальних пристроїв не було, перебудови не проводилися, приміщення було вільне, поли застелені ковроліном.

34. Отже, відповідачем не доведено, що у приміщеннях АДРЕСА_1 відбулася перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва із зміною основних техніко-економічних показників, що в розумінні ДБН-2.2-3-2014 є реконструкцією, і вимагає отримання права на виконанні таких робіт.

35. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що встановлені відповідачем обставини не доводять склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ст.12 ст.96 КУпАП.

36. Перевіркою підтверджено, що експлуатація вказаного вище приміщення здійснюється позивачем як об`єктом будівництва, який завершений будівництвом та в установленому порядку прийнятий в експлуатацію, а саме: 12.06.2012 інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації ЗП 14212096132, недостовірних даних вказана декларація не містить.

37. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішень.

38. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненка Романа Валентиновича залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі №334/2101/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

2360
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0