Здійснюючи виділ (поділ) спільного майна, суд враховує не усталений порядок користування майном, а розмір часток та технічну можливість виділу (поділу), так щоб це найбільше відповідало ідеальним часткам співвласників. (ВС КЦС, справа №712/1852/19 від 15.02.2023 р.)

Фабула судового акту: П’ять співвласників отримали домоволодіння з землею у спадок. Відповідно, двом із них - позивачам - належало 29/40 часток у спільному майні, а відповідачам - які не хотіли здійснювати поділ (виділ) добровільно - 11/40. Звертаючись до суду, позивачі надали комплексний буд.технічний висновок експерта, в якому було запропоновано два варіанта поділу будинку - перший варіант був наближений більше до порядку користування спільним майном співвласників, при цьому розходження від ідеальних часток оцінювалось у 33 879 грн. компенсації. Другий же більш наближений до ідеальних часток з невеликою компенсацією за відхил від них (496 грн.).

Задовольняючи вимоги позивачів - суд першої інстанції врахував висновки експертизи і поділив майно по варіанту №2 (тому що наближений до ідеальних часток). Суд апеляційної інстанції поділив майно відповідно до іншого висновку експерта зробленого вже в процесі справи - але фактично по схожому до №2 варіанту (розмір компенсації сягнув 602 грн.), а також розподілив витрати на реконструкцію, поділу систем живлення будинку, уточнив порядок поділу землі, щоб всі могли дістатися важливих комунікацій, ітд.

Суд апеляційної інстанції пояснив - визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування майном, на чому наголошують скаржники, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Подаючи касаційну скаргу, один із співвласників пояснював що судами не враховано, що поділ по варіанту №1 не змусить сторін витрачатись на реконструкцію і фактично відобразить реальний порядок користування майном. Проте з такими доводами не погодився ВС. Суд пояснив:

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Тлумачення частини другої статті ч.2 ст. 367 ЦК України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13, на яку є посилання у касаційній скарзі, Верховний Суд України зробив висновок, щовиділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16і, Верховний Суд України зазначив, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Отже у цій справі: Встановивши, що відповідно до висновків проведених у справі судових будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз встановлена можливість виділити позивачам 29/40 часток домоволодіння, запропоновані варіанти № 2 за розміром найбільш наближені до ідеальних часток співвласників у праві спільної часткової власності, кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку (квартиру) із самостійним виходом з незначним переобладнанням будинку, яке не передбачає отримання дозвільних документів, суди - на думку ВС - зробили обґрунтований висновок в частині виділення частини домоволодіння найбільш наближеного до ідеальних часток, а не до усталеного порядку користування.

Аналізуйте судовий акт: Вимога про витребування не виділеної в натурі частки майна не підлягає задоволенню? ( ВС/КЦС у справі #694/1726/18 від 18.11.2020);

Як розділити майно між двома його співвласниками: «поділ» майна чи «виділ» частки в натурі? (ВС/КЦС у справі № 310/7011/17 від 28.07.2021);

ВС/КЦС: Реалізація на публічних торгах частки квартири, яка є спільною частковою власністю допускається навіть і без виділення такої частки в натурі (ВС/КЦС у справі № 641/2498/17 від 10.11.2021);

Суд визнав майнові права забудовника на гаражі спільним сумісним майном подружжя та здійснив виділ частки іншому з подружжя, а щодо частини, яка залишилась поділив між спадкоємцями (Деснянський районний суд м. Києва справа № 754/6578/17 від 27.11.2019 р.).

Постанова

Іменем України

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 712/1852/19

провадження № 61-7546св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третя особа - Черкаська міська рада,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_6 , на рішення Соснівського районного суду

м. Черкаси від 25 жовтня 2019 року у складі судді Мельник І. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів:Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Єльцов В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютого 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розподіл майна, виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності, припинення спільної часткової власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вони є власниками 29/40 частин домоволодіння та користувачами земельної ділянки по фактичному користування площею 495 кв. м по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування посвідченим Першою Черкаською державною нотаріальною конторою від 27 грудня 1984 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-7135 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від

16 листопада 2017 року, посвідченим державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Лук`яновою Т. І., зареєстрованим в реєстрі за

№ 2-1943.

Інша частина зазначеного домоволодіння, а саме 11/40 частини належить на праві спільної часткової власності відповідачам на підставі свідоцтв про право на спадщину від 01 серпня 2008 року, зареєстрованих в реєстрі за № 1-1995,

1-1997, 1-1999.

Відповідно до рішення № 634 виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 31 травня 1951 року, виділено ОСОБА_7 земельну ділянку площею 545 кв. м в постійне користування по АДРЕСА_2 .

Згідно з висновком експерта за результатами проведення комплексної (будівельно-технічної, земельно-технічної) експертизи № 13/18-БТ,ЗТ від

17 грудня 2018 року по фактичному користуванню земельна ділянка по АДРЕСА_1 має 495 кв. м і має встановлені чіткі межі (огорожа). У позивачів виникла проблема у виділенні їх частки домоволодіння в натурі, адже відповідачі як співвласники іншої частини домоволодіння не дають їм згоди, тому вимушені були звернутися з цим позовом до суду.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили:

виділити в натурі як окрему одиницю (1/1) окремий об`єкт нерухомості, частку спільного майна, яка становить 29/40 частин домоволодіння з припиненням ідеальних часток за адресою АДРЕСА_1 ;

визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виділену в натурі 29/40 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на приміщення 1-1 коридор; 1-2 кухню; 1-4; житлову кімнату; 1-5 житлову кімнату; 1-6 житлову кімнату; 1-7 коридор; 2-3 житлову кімнату, загальною площею 70.2 кв. м та надвірні будівлі та споруди: сарай літ. «Б», розміром 3.0 х 4.25 м площа 12.8 кв. м; сарай літ. «б»; погріб «Г», під частиною будівлі (прибудова «а»); огорожа № 1; огорожа № 2;

припинити спільну часткову власність позивачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

залишити в спільному користуванні між позивачами та відповідачами водопровід № 4 а та огорожу № 3;

стягнути з позивачів на користь відповідачів компенсацію в сумі 496,00 грн за 6/1000 частки, яка в натурі після поділу стала більша за ідеальну;

виділити позивачам в користування земельну ділянку площею 354,5 кв. м, а з врахуванням ділянки спільного користування (9.0 кв. м/2=4.5 кв. м.) - площею 359 кв. м;

стягнути солідарно з відповідачів понесені судові витрати за оплату судового збору у сумі 1 536,80 грн, правничої допомоги у сумі 6 000,00 грн та висновку експерта від 17 грудня 2018 року № 13/18 - БТ,ЗТ у сумі 7 056,60 грн, а всього 14 593,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі, як окрему одиницю (1/1) окремий об`єкт нерухомості, частку спільного майна, яка становить 29/40 частин домоволодіння з припиненням ідеальних часток за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виділені в натурі 29/40 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на приміщення 1-1 коридор; 1-2 кухню; 1-4 житлову кімнату; 1-5 житлову кімнату; 1-6 житлову кімнату; 1-7 коридор; 2-3 житлову кімнату, загальною площею 70.2 кв. м. та надвірні будівлі та споруди: сарай літ. «Б», розміром 3.0 x 4.25 м. площею 12.8 кв. м; сарай літ. «б»; погріб «Г», під частиною будівлі (прибудова «а»); огорожу № 1; огорожу № 2.

Припинено спільну часткову власність позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Залишено в спільному користуванні між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 водопровід № 4 та огорожу № 3.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 компенсацію в сумі 496,00 грн за 6/1000 частки, яка в натурі після поділу стала більша за ідеальну.

Виділено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користування земельну ділянку площею 354,5 кв. м, з врахуванням ділянки спільного користування (9.0 кв. м/2=4.5 кв. м) - площею 359 кв. м.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені судові витрати за оплату судового збору у сумі 1 536,80 грн, правничої допомоги у сумі 6 000,00 грн та висновку експерта від 17 грудня 2018 № 13/18 - БТ, ЗТ в сумі 7 056,60 грн, а всього 14 593,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому частиною третьою статті 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділу земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.

Суд вважає, що наявний в матеріалах справи висновок експерта за результатами проведення комплексної (будівельно-технічної, земельно-технічної) експертизи № 13/18-БТ,ЗТ від 17 грудня 2018 року дає можливість виділити позивачам в натурі 29/40 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 до запропонованого варіанту № 2 (додаток 2), який буде відповідати інтересам кожного з співвласників та забезпечить приблизно рівні умови використання будинку. Адже саме при другому варіанті розподілу житлового будинку частка першого співвласника (29/40) зменшилася з 29/40, або 72/100 до 71/100, зменшення відбулося на 1/100. В одиницях площі зменшення становить 1.1 кв. м (замість 71.3 кв. м, запропоновано 70.2 кв. м). При другому варіанті розподілу житлового будинку літ. «А-І» з прибудовами «А1-І», «а» по АДРЕСА_1 частка другого співвласника (11/40) збільшилася з 11/40, або 28/100 до 29/100, збільшення відбулося на 1/100. В одиницях площі збільшення становить 1.1 кв. м (замість 27.1 кв. м, запропоновано 28.2 кв. м). В одиницях вартості збільшення становить 496 грн. При другому варіанті розподілу домоволодіння перший власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 496 грн.

Відповідно до відповіді Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 04 березня 2019 року за № 4113-01-21 на запит адвоката щодо необхідності отримати дозвіл на перепланування та переобладнання приміщень з метою створення двох ізольованих квартир в житловому будинку по АДРЕСА_1 при розподілі (виділенні в натурі часток) в житловому будинку було повідомлено, що передбачені висновком експерта роботи з перепланування та переобладнання (улаштування індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівних, сантехнічних приладів) жилого будинку проводяться без дозвільних документів.

За таких обставин позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому позов підлягає до задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2019 року задоволено частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2019 року змінено в частині виділення 29/40 частин домоволодіння в АДРЕСА_1 , виділення в користування земельної ділянки та розподілу судових витрат.

Виділено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 29/40 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до другого варіанту розподілу домоволодіння згідно висновку експерта № 242/243/1395-1396/20-23 від 20 січня 2021 року, а саме: приміщення 1-1 коридор площею 6.2 кв. м; приміщення 1-2 кухню площею 9.4 кв. м; приміщення 1-4 житлова кімнату площею 8.2 кв. м; приміщення 1-5 житлову кімнату площею 14.6 кв. м; приміщення 1-6 житлову кімнату площею 8.1 кв. м; приміщення 1-7 коридор площею 11.3 кв. м; приміщення 2-3 житлову кімнату, площею 11.7 кв. м, загальною площею 69.5 кв. м, вартістю 264 144,00 грн.

З урахуванням надвірних будівель та споруд виділено: сарай літ. «Б», площею 12.8 кв. м; сарай літ. «б»; погріб «Г», ворота з хвірткою № 1; огорожа № 2, 1/2 водоколонки з водопроводом № 4; 1/2 огорожі № 3 вартістю 56 369,00 грн разом по домоволодінню 320 513,00 грн.

В спільному користуванні залишено водоколонку з водопроводом № 4 та огорожу № 3.

Демонтаж дверного блоку, мурування між житловими кімнатами 2-2 та 2-3, влаштування дверного прорізу між житловою кімнатою 1-6 та житловою кімнатою 2-3 покладено на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Реконструкцію системи опалення та електропостачання провести кожному власнику у належній йому частині житлового будинку.

Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 компенсацію в сумі 602,00 грн за частку в натурі, яка після поділу стала більша за ідеальну.

Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, відповідно до другого варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку експерта

№ 242/243/1395-1396/20-23 від 20 січня 2021 року. А саме: для можливості проходу до частини земельної ділянки на якій розташована водопровідна колонка та прокладені комунікації водопостачання кожного із співвласників виділено земельну ділянку спільного використання площею 68 кв. м на плані - синій колір), яка розташована в межах: від т. 8 до т. 9 - 1.78 м; від т. 9 до т. 10 - 8.53 м.; від т. 10 до т. 11 - 1.98 м.; від т. 11 до т. 12 - 22.52 м.; від т. 12 до т. 13 - 3.34 м.; від т. 13 до т. 14 - 1. 90 м.; від т. 14 до т. 15 - 4,25 м.; від т. 15 до т. 16 - 1.06 м.; від т. 16 до т. 17 - 3.19 м.; від т. 17 до т. 18 - 1.89 м.; від т. 18 до т. 19 - 3. 40 м.; від т. 19 до т. 20 - 4.62 м.; від т. 20 до т. 21 - 3.40 м.; від т. 21 до т. 22 - 3.21 м.; від т. 22 до т. 23 - 1.83 м.; від т. 23 до т. 25 - 1.00 м.; від т. 25 до т. 24 - 3.71 м.; від т. 24 до т. 8 - 5.54 м.

Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 357 кв. м (на плані - коричневий колір) (в тому числі земельна ділянка спільного використання 34 кв. м), яка розташована в межах:

ділянки № 1: від т. 1 до т. 2 - 5.12 м.; від т. 2 до т. 3 - 10.34 м.; від т. 3 до т. 4 - 0.75 м.; від т. 4 до т. 5 - 15.31 м.; від т. 5 до т. 6 - 5.32 м.; від т. 6 до т. 7 - 1.00 м.; від т. 7 до т. 8 - по лінії розподілу житлового будинку; від т. 8 до т. 9 - 1.78 м.; від т. 9 до т. 10 - 8.53 м.; від т. 10 до т. 11 - 1.98 м.; від т. 11 до т. 1 - 3.36 м.; Загальна площа земельної ділянки становить 190 кв. м;

ділянка № НОМЕР_1 : від т. 12 до т. 13 - 3.34 м.; від т. 13 до т. 14 - 1.90 м.; від т. 14 до т. 15 - 4.25 м.; від т. 15 до т. 16 - 1.06 м.; від т. 16 до т. 18 - по лінії розподілу сараїв; від т. 18 до т. 21 - по лінії розподілу сараїв; від т. 21 до т. 22 - 3.21 м.; від т. 22 до т. 23 - 1.83 м.; від т. 23 до т. 26- 2.80 м.; від т. 26 до т. 27 - 3.39 м.; від т. 27 до т. 28 - 5.66 м.; від т. 28 до т. 29 - 9.00 м.; від т. 29 до т. 30 - 15.77 м.; від т. 30 до т. 12 - 5.61 м.; Загальна площа земельної ділянки становить 132 кв. м.

Покладено роботи по облаштуванню хвіртки (воріт) для доступу до своїх частин земельної ділянки між точками 5 та 28 (промір даної лінії становить 5.88 м.) на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Стягнуто судовий збір за подачу позовної заяви: із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 256,13 грн; із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 256,13 грн; із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 256,13 грн;

Стягнуто витрати за надання правничої допомоги: із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1 000,00 грн; із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1 000,00 грн; із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1 000,00 грн.

В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачі надали суду висновок експерта підготовлений на їх замовлення від 17 грудня 2018 року

№ 13/18 - БТ, ЗТ. Суд дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи висновок експерта за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи дає можливість виділити позивачам 29/40 частини спірного домоволодіння до запропонованого варіанту № 2 (додаток 2), який буде відповідати інтересам кожного з співвласників та забезпечить приблизно рівні умови користування будинком.

Проте, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, скаржники, зокрема, посилаються на невідповідність розмір кімнати 2-3 технічній документації (кімната має менший розмір, ніж вказано в технічному паспорті) та на те, що при проведенні експертизи, яку суд поклав в основу рішення, експерти не заходили до приміщення та не здійснювали проміри, що ставить під сумнів проведені ними розрахунки і сам висновок в цілому. Під час проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, вимоги викладені в скаргах знайшли своє підтвердження, оскільки згідно до наведеної експертизи площа спірної кімнати 2-3 становить 11.7 кв. м, згідно ж експертному висновку від 17 грудня 2018 року № 13/18 - БТ, ЗТ - 12,4 кв. м (вартість визначалась станом на час проведення експертиз), що впливає на результати вирішення спору. Згідно з висновком від 20 січня 2021 року

№ 242-243/1395-1396/20-23 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної часткової власності, ідеальна частка ОСОБА_1 становить 9/40, ОСОБА_2 - 1/2 ідеальна частка; ОСОБА_3 - 11/120 ідеальна частка, ОСОБА_4 - 11/120 ідеальна частка, ОСОБА_5 - 11/120 ідеальна частка. Ідеальна частка, яку просять виділити позивачі в сукупності їх часток, становить 29/40.

Зазначеним висновком експерта встановлено, що мінімально необхідна площа для однокімнатної квартири у відповідності до ДБН В.2.2-15-2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки.» становить 28 кв. м (нижня і верхня межі площі однокімнатної квартири 28 - 40 кв. м). Загальна площа спірного будинку літ. «А-І» з прибудовами літ. , «А1 -І» та «а» становить 97,7 кв. м. Отже, ідеальні частки в сукупності позивачів 29/40 - 70,7 кв. м, відповідачів 11/40 - 26,9 кв. м.

У висновку від 20 січня 2021 року № 242-243/1395-1396/20-23 визначено два варіанти поділу житлового будинку. При реалізації першого варіанту поділу відступ від ідеальних часток по вартості будинковолодіння для першого співвласника 29/40 частки (9/40 та 1/2) на 36 477,00 грн менше, відповідно для другого співвласника 11/40 на 36 477,00 грн більше. По площі житлового будинку на 13 кв. м, відповідно, менше та більше. Даний варіант відповідає фактичному порядку користування приміщеннями, який склався між співвласниками, тому виконувати ремонтно-будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню в приміщеннях житлового будинку з прибудовами не потрібно.

Щодо реалізації другого варіанту поділу, експертом вказано, що при такому варіанті поділу житлового будинку реальна частка 29/40 (9/40 та 1/2) становитиме 69,5 кв. м (при ідеальній в 70,8 кв. м), отже відступ від ідеальної частки становитиме по площі на 1,3 кв. м менше. При цьому, першому співвласнику 29/40 частин виділяються приміщення: 1-1 коридор площею 6.2 кв. м, 1-2 кухні - 9.4 кв. м, 1-4 житлової кімнати - 8.2 кв. м, 1-5 житлової кімната - 14.6 кв. м, 1-6 житлової кімнати - 8.1 кв. м, 1-7 коридор - 11.3 кв. м, 2-3 житлової кімнати - 11.7 кв. м, загальною площею 69.5 кв. м, вартістю 264 144,00 грн.

Реальна частка 11/40 (11/120, 11/120, 11/120) - 28,2 кв. м (при ідеальній в 26,9 кв. м), таким чином відступ від ідеальної частки становитиме по площі житлового будинку на 1,3 кв. м більше. При цьому, другому співвласнику 11/40 частин виділяються приміщення: 2-1 коридор - 6,7 кв. м, 2-2 житлова кімната - 14, 4 кв. м, 2-4 кухня - 7,1 кв. м загальною площею 28,2 кв. м, вартістю 89 370,00 грн. При реалізації другого варіанту поділу відступ від ідеальних часток по вартості будинковолодіння для першого співвласника 29/40 частки на 602,00 грн більше, відповідно для другого співвласника 11/40 на 602,00 грн менше.

Для реалізації другого варіанту поділу в житловому будинку, експертом запропоновано провести роботи по переплануванню та переобладнанню: демонтаж дверного блоку, мурування між житловими кімнатами 2-2 та 2-3, влаштування дверного прорізу між житловою кімнатою 1-6, реконструкцію системи опалення та електропостачання з метою забезпечення їх автономності. Колегія суддів враховує, що приведені переобладнання не потребують значних грошових та трудових ресурсів.

Так як з позовом про виділ частки звернулись позивачі, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що роботи з демонтажу дверного блоку, мурування між житловими кімнатами 2-2 та 2-3, та влаштування дверного прорізу між житловою кімнатою 1-6 необхідно покласти саме на позивачів.

За наведеним варіантом відповідачам необхідно лише провести реконструкцію системи опалення та електропостачання у частині будинку, яка залишається їм після виділу.

Частини будинку, що виділяються мають ізольовані окремі входи. За вказаним варіантам другим співвласникам виділяється на ряду з іншими надвірними спорудами існуюча вбиральня, якою останні фактично користуються.

Таким чином площа 11/40 частини основної частини будівлі, яка залишається після виділу становить 28,2 кв. м, що достатньо для влаштування однокімнатної квартири згідно з вимогами ДБН. Виділ кожному із співвласників приміщення в спірному домоволодінні по АДРЕСА_1 , яке б відповідало вимогам ДБН щодо ізольованої квартири, та яке за розміром відповідало б часткам співвласників у праві спільної часткової власності на вказане майно, є технічно можливим.

Колегією суддів також враховано позицію сторін, висловлену після ознайомлення з висновками проведеної судової експертизи, що позивачі просили вирішити спір шляхом виділення в натурі 29/40 частини спірного домоволодіння відповідно до варіанту № 2 додатку № 3 висновку експерта № 242/243/1395-1396/20-23 від 20 січня 2021 року, а також виділити їм в користування земельну ділянку відповідно до варіанту № 2 додатку № 5 наведеного висновку експерта або залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідачі вважали прийнятним лише 1 варіант поділу будинку, який відповідає фактичному користуванню зі сплатою позивачам 36 477,00 грн компенсації. Стосовно варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою в спільному домоволодінні, то їх також задовольняє варіант № 1 проведеної експертизи. При цьому, позивачі, як ініціатори даного позову, категорично заперечували проти 1 варіанту поділу домоволодіння, за яким відступ від ідеальних часток по вартості становить 36 477,00 грн, тоді як по другому варіанту - 602,00 грн.

За наведених обставин колегія суддів приходить до переконання, що наявний в матеріалах справи висновок від 20 січня 2021 року № 242-243/1395-1396/20-23 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи дає можливість виділити позивачам, які і ініціювали звернення до суду з даним позовом, в натурі 29/40 частини домоволодіння до запропонованого варіанту № 2 (Додаток № 3), також наведений висновок дає можливість встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до запропонованого варіанту № 2 (згідно додатку

№ 5). При застосуванні даного варіанту розподілу земельної ділянки необхідно виконати роботи по облаштуванню хвіртки (воріт) для доступу до своїх частин земельної ділянки, частина якої запропонована ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Аналізуючи доводи апеляційних скарг колегія суддів зауважує на тому, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування майном, на чому наголошують скаржники, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, однак формулювання змісту їх задоволення підлягає зміні виходячи з висновків комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 20 січня 2021 року, проведеної на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у цій справі, якою задоволено клопотання сторони відповідачів про її призначення, в іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Аргументи учасників справи

У квітні 2021 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення в частині позовних вимог про розподіл майна і визнання права власності. Постановити нове рішення, яким провести виділ частки в домоволодінні по варіанту № 1 висновку № 242-243/1395-1396/20-23 комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 20 січня 2021 року.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення судів на час їх ухвалень частково відповідали вимогам закону, оскільки ґрунтувалось не на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності. Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до висновків комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 20 січня 2021 року за № 242-243/1395-1396/20-23 з двох наданих експертом варіантів поділу домоволодіння прийнятим фактично є варіант № 1 поділу, при якому виділяється 29/40 часток з спільного домоволодіння і при даному варіанті зберігається фактичний порядок користування приміщеннями, який склався між співвласниками, а тому виконувати ремонтно-будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню в приміщеннях житлового будинку літ. «А- 1» з прибудовами літ. «А-1-1», літ. «а» не потрібно. При цьому варіанті відступ від ідеальних часток по вартості становить: - для першого співвласника 29/40 частки домоволодіння - на 36 477,00 грн менше; - для другого співвласника 11/40 частки домоволодіння - на 36 477,00 грн більше. Щодо варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою в спільному домоволодінні, то згідно варіанту № 1 проведеної експертизи для можливості проходу до частини земельної ділянки, на якій розташована водопровідна колонка та прокладені комунікації водопостачання кожного із співвласників встановлена ділянка спільного використання пл. 68 кв. м (на плані синій колір). Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка, загальною площею 357 кв. м (на плані коричневий колір), в тому числі земельна ділянка спільного користування 34 кв. м. Відповідачам у справі надається земельна ділянка загальною площею 136 кв. м (на плані зелений колір), в тому числі земельна ділянка спільного користування 34 кв. м.

Таким чином відповідно до вказаного варіанту комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 20 січня 2021 року будь-яке переобладнання спірного домоволодіння не передбачене, всі житлові та нежитлові приміщення залишаються за співвласниками в первісному стані.

У висновку від 20 січня 2021 року № 242-243/1395-1396/20-23 визначено два варіанти поділу житлового будинку. При реалізації першого варіанту поділу, який влаштовує відповідача ОСОБА_3 , відступ від ідеальних часток по вартості будинковолодіння для першого співвласника 29/40 частки (9/40 та 1 / 2) на 36 477,00 грн менше, відповідно для другого співвласника 11/40 на 36 477,00 грн більше. По площі житлового будинку на 13 кв. м, відповідно, менше та більше. Даний варіант відповідає фактичному порядку користування приміщеннями, який склався між співвласниками, тому виконувати будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню в приміщеннях житлового будинку з прибудовами не потрібно.

При вирішені позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій відійшли від ідеальних часток співвласників, не врахували згоду відповідачів сплатити позивачам грошову компенсацію.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України), але в порушення вказаних норм процесуального законодавства мотиви відхилення експертних висновків від

20 січня 2021 року №242-243/1395-1396/20-23, зокрема варіанту № 1, апеляційним судом в оскаржуваній постанові не викладені.

У червні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через представника Манзар Т. В. подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять оскаржені судові рішення в оскарженій частині залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення. Також просять стягнути зі ОСОБА_3 на їх користь понесені ними в суді касаційної інстанції судові витрати на правничу допомогу.

Відзив мотивований тим, що позивачі повністю заперечують проти викладених міркувань у касаційній скарзі відповідачів, вважають викладенні міркування в касаційній скарзі необґрунтованими, безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої та апеляційної інстанції є обґрунтованими та законними. Відповідачі незаконно, без будь-якого письмового договору, користуються частиною будинку, яка є власністю позивачів , а саме кімнатою

№ 2-3 площею 12,4 кв. м, адже відповідачам належить лише 11/40 часток в будинку, тобто належить їм 27,1 кв. м від загальної площі будинку, чим порушують право позивачів безперешкодно користуватися їхньою приватною власністю. У разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності, за всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності, у разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Щодо клопотання по судовим витратам.

Зазначають, що адвокат Манзар Т. В. надав послуги (роботи) передбачені договорами про надання правової допомоги № 4 та № 5 від 07 лютого 2019 року, а саме в касаційній інстанції у цивільній справі № 712/1852/19 - правова консультація, підготовка відзиву на касаційну скаргу. Враховуючи обсяг наданих послуг, які складають 3 год., розмір адвокатського гонорару за годину роботи, який за взаємною домовленістю сторін, становить 1000,00 грн, узгоджений сторонами гонорар Адвоката склав 3 000,00 грн.

Долучають додатковий договір від 25 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Манзар Т. В. , в якому вказано, що сторони дійшли згоди, що оплата послуг Адвоката в касаційній інстанції, а саме: правова консультація, підготовка відзиву на касаційній скаргу у цій справі за надані юридичні послуги по договору про надання правової допомоги № 4 і № 5 від

07 лютого 2019 року складає 3 000,00 грн та сплачуються Клієнтами у момент підписання цього договору; акт від 25 червня 2021 року № 32, згідно якого обсяг робіт адвоката складає 3 год. (консультація - 30 хв., складання відзиву на касаційну скаргу - 2 год. 30 хв.); розрахунок, в якому вказано гонорар Адвоката у розмірі 3 000,00 грн; квитанцію від 25 червня 2021 року № 32 про оплату ОСОБА_1 , ОСОБА_2 3 000,00 грн за надання юридичних послуг у справі № 712/1852/19 (правова консультація, складання відзиву на касаційну скаргу).

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16).

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2021 року задоволено. Зупинено виконання судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Рішення судів оскаржуються в частині порядку виділу позивачам частки із спільного домоволодіння. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини

Суди встановили, щовідповідно до договору дарування, посвідченого Першою черкаською державною нотаріальною конторою від 27 грудня 1984 року, ОСОБА_9 подарувала, а ОСОБА_10 та ОСОБА_1 прийняла у дар 9/20 частин будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Будинок глиноочеретяний, обкладений цеглою, загальна житлова площа якого 57,7 кв. м, два сараї під літ. «Б», «б», льох під літ. «г», огорожа під № 1-3, водоколонка під № 4, розташовані на земельній ділянці розміром 500 км. м.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 листопада 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Лук`яновою Т. І., спадкоємцем майна ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син - ОСОБА_2 , у тому числі з урахуванням 1/2 частки у спадщині, від якої відмовилася дружина померлого, ОСОБА_1 . Спадщина складається із 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Житловий будинок з прибудовами під літ. «А-І, А1 -І, а», глинобитний, обкладений цеглою, загальною площею 98,2 кв. м, житловою площею 57,7 кв. м та надвірними спорудами: сараями під літ. «Б, б», вбиральнею під літ. «В», погрібом під літ. «Г, Д», огорожею під № 1-3, водоколонкою під № 4.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить 29/40 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Інші 11/40 частин домоволодіння належить на праві спільної часткової власності відповідачам.

Згідно довідки № 129 КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації», виданої 09 лютого 2018 року, станом на 01 січня 2013 року частка

ОСОБА_3 у домоволодінні - 11/120, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Першою черкаською державною нотаріальною конторою 01 серпня 2008 року № 1-1999; частка ОСОБА_4 у домоволодінні - 11/120, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Першою черкаською державною нотаріальною конторою 01 серпня 2008 року № 1-1997; частка ОСОБА_5 у домоволодінні - 11/120, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Першою черкаською державною нотаріальною конторою 01 серпня 2008 року № 1-1995.

Рішенням № 634 виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 31 травня 1951 року, виділено ОСОБА_7 земельну ділянку площею 545 кв. м в постійне користування по АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 (т. 1, а. с. 26).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної (будівельно-технічної, земельно-технічної) експертизи № 13/18-БТ, ЗТ від

17 грудня 2018 року, проведеної на замовлення ОСОБА_1 з метою визначення технічної можливості виділити в натурі 29/40 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , по фактичному користуванню земельна ділянка по АДРЕСА_1 має 495 кв. м, чітко встановлені межі (огорожу). Запропоновано два варіанти виділу 29/40 частин домоволодіння та чотири варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 495 кв. м відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні 29/40 до АДРЕСА_5 .

При першому варіанті виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння пропонувалося виділити першому співвласнику 29/40 частини домоволодіння: приміщення 1-1 коридор площею 6.2 кв. м; приміщення 1-2 кухню площею 9.4 кв. м; приміщення 1-4 житлову кімнату площею 8.2 кв. м; приміщення 1-5 житлову кімнату площею 14.6 кв. м; приміщення 1-6 житлову кімнату площею 8.1 кв. м; приміщення 1-7 коридор площею 11.3 кв. м; загальною площею 57.8 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.0 х 4.25

м. площею 12.8 кв. м; сарай літ. «б»; погріб «Г», під частиною будівлі (прибудова «а»); огорожу № 1; огорожу № 2.

Виділити другому співвласнику 11/40 частини домоволодіння: приміщення 2-1 коридор площею 6.7 кв. м; приміщення 2-2 житлову кімнату площею 14.4 кв. м; приміщення 2-3, житлову кімнату площею 12.4 кв. м, приміщення 2-4 кухню площею 7.1 кв. м, загальною площею 40.6 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.47 х 4.25 м. площею 14.7 кв. м; погріб «Д», під частиною будівлі; вбиральня літ. «В».

В спільному користуванні: водопровід № 4а та огорожа № 3.

При першому варіанті виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння по АДРЕСА_1 , другий власник виплачує першому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 33 879,00 грн.

При другому варіанті виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння пропонується виділити першому співвласнику 29/40 частини домоволодіння: приміщення 1-1 коридор площею 6.2 кв. м; приміщення 1-2 кухню площею 9.4 кв. м; приміщення 1-4 житлову кімнату площею 8.2 кв. м; приміщення 1-5 житлову кімнату площею 14.6 кв. м; приміщення 1-6 житлову кімнату площею 8.1 кв. м; приміщення 1-7 коридор площею 11.3 кв. м; приміщення 2-3 житлову кімнату, площею 12.4 кв. м загальною площею 70.2 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.0 х 4.25 м. площею 12.8 кв. м; сарай літ. «б»; погріб «Г», під частиною будівлі (прибудова «а»); огорожу № 1; огорожу № 2.

Виділити другому співвласнику 11/40 частини домоволодіння: приміщення 2-1 коридор площею 6.7 кв. м; приміщення 2-2 житлову кімнату площею 14.4 кв. м; приміщення 2-4 кухню площею 7.1 кв. м, загальною площею 28.2 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.47 х 4.25 м. площею 14.7 кв. м; погріб «Д», під частиною будівлі; вбиральню літ. «В».

В спільному користуванні: водопровід № 4а та огорожа № 3.

При другому варіанті виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння по АДРЕСА_1 , перший власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну компенсацію в сумі 496,00 грн.

З метою виділення ізольованих приміщень в житловому будинку необхідно виконати перепланування та переобладнання, а саме: 1) реконструкцію системи опалення, електропостачання з метою забезпечення їх автономності; 2) демонтаж дверного блоку, мурування між приміщеннями 2-2 житловою кімнатою та приміщенням 2-3 житловою кімнатою; 3) влаштування дверного прорізу між приміщеннями 1-6 житловою кімнатою та приміщенням 2-3 житловою кімната.

При першому та другому варіантах виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння по АДРЕСА_1 , прохід першого співвласника (частка у домоволодінні 29/40) до запропонованої частини домоволодіння - житлового будинку літ. «А-І» з прибудовою літ. «а» пропонується через огорожу № 1 (ворота з хвірткою). Прохід до частини сараю літ. «Б», сараю літ. «б» через огорожу № 3, побудувавши на ній хвірточку.

При першому та другому варіантах виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння по АДРЕСА_1 , прохід другого співвласника (частка у домоволодінні 11/40) до запропонованої частини домоволодіння - житлової прибудови літ. «А1 - І», частини сараю літ. «Б» пропонується через огорожу № 3, влаштувавши на ній хвірточку.

У квартирі АДРЕСА_6 (частка у домоволодінні 11/40) відсутня внутрішня каналізація, тому при запропонованих варіантах виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння по АДРЕСА_1 співвласникам квартири АДРЕСА_6 виділена убиральня літ «В».

Відповідно до відповіді Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 04 березня 2019 року за № 4113-01-21 повідомлено, що передбачені висновком експерта роботи з перепланування та переобладнання (улаштування індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівних, сантехнічних приладів) жилого будинку проводяться без дозвільних документів.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи задоволено частково. Призначено у вказаній справі, комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Черкаської філії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1. На вирішення експертів були поставлені питання про те чи є технічна можливість виділення в натурі 29/40 часток із домоволодіння по АДРЕСА_1 , як окремого об`єкта власності з припиненням спільної часткової власності відповідно до вимог нормативно-правових актів в галузі будівництва та які варіанти розподілу, виділу будинковолодіння АДРЕСА_1 можливо визначити відповідно до 29/40 часток та вимог нормативно-правових актів? Також експертам запропоновано надати можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - 29/40 ?

Відповідно до експертного висновку проведеного головним судовим експертом Науменко О. В. (Свідоцтво судового експерта № 184-11 видане ЕКК КНДІСЕ

18 грудня 2019 року) та старшим судовим експертом Шишкіним О. В. (кваліфікаційне свідоцтво № 455-16, видане рішенням ЕКК Київського НДІСЕ

№ 3(5) від 21 квітня 2016 року) за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи

№ 242-243/1395-13496/20-23 від 20 січня 2021 року запропоновано два варіанти розподілу домоволодіння (частка 29/40 та 11/29) та три варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою по

АДРЕСА_1 між співвласниками.

При першому варіанті розподілу домоволодіння 29/40 та 11/29 часток, зі спільного домоволодіння пропонується виділити: першому співвласнику: 29/40 частини домоволодіння: приміщення 1-1 коридор площею 6.2 кв. м; приміщення 1-2 кухню площею 9.4 кв. м; приміщення 1-4 житлову кімнату площею 8.2 кв. м; приміщення 1-5 житлову кімнату площею 14.6 кв. м; приміщення 1-6 житлову кімнату площею 8.1 кв. м; приміщення 1-7 коридор площею 11.3 кв. м; загальною площею 57.8 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.0 х 4.25 м. площею 12.8 кв. м; сарай літ. «б»; погріб «Г», ворота з хвірткою № 1; огорожу № 2.

Виділити другому співвласнику 11/40 частини домоволодіння: приміщення 2-1 коридор площею 6.7 кв. м; приміщення 2-2 житлову кімнату площею 14.4 кв. м; приміщення 2-3, житлову кімнату площею 11.7 кв. м, приміщення 2-4 кухню площею 7.1 кв. м, загальною площею 39, 9 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.47 х 4.25 м. площа 14.7 кв. м; погріб «Д», під частиною будівлі; вбиральню літ. «В».

В спільному користуванні залишити водопровід № 4 та огорожу № 3.

При першому варіанті виділу 29/40 та 11/40 часток, відступ від ідеальних часток по вартості становить: для першого співвласника 29/40 частки будинковолодіння на 36 477,00 грн менше; для другого співвласника 11/40 частки домоволодіння - 36 477,00 грн більше. При першому варіанті виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння другий співвласник виплачує першому співвласнику, частка якого в натурі після поділу стала більше за ідеальну, компенсацію в сумі 37 477,00 грн. Перший варіант виділу 29/40 часток зі спільного домоволодіння відображає фактичний порядок користування приміщеннями, який склався між співвласниками, тому виконувати ремонтно-будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню в приміщеннях житлового будинку літ. «А -1» З прибудовами літ. «А1 - 1», літ. «а» не потрібно.

При другому варіанті розподілу часток 29/40 та 11/29 часток зі спільного домоволодіння пропонується виділити: першому співвласнику 29/40 частини домоволодіння: приміщення 1-1 коридор площею 6.2 кв. м; приміщення 1-2 кухню площею 9.4 кв. м; приміщення 1-4 житлову кімнату площею 8.2 кв. м; приміщення 1-5 житлову кімнату площею 14.6 кв. м; приміщення 1-6 житлову кімнату площею 8.1 кв. м; приміщення 1-7 коридор площею 11.3 кв. м; приміщення 2-3 житлову кімнату, площею 11.7 кв. м загальною площею 69.5 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.0 х 4.25 м площею 12.8 кв. м; сарай літ. «б»; погріб «Г», ворота з хвірткою № 1; огорожу № 2.

Виділити другому співвласнику 11/40 частини домоволодіння: приміщення 2-1 коридор площею 6.7 кв. м; приміщення 2-2 житлову кімнату площею 14.4 кв. м; приміщення 2-4 кухню площею 7.1 кв. м, загальною площею 28.2 кв. м. З урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», розміром 3.47 х 4.25 м площа 14.7 кв. м; погріб «Д», під частиною будівлі; вбиральню літ. «В».

В спільному користуванні: водопровід № 4 та огорожа № 3.

При другому варіанті розподілу відступ від ідеальних часток по вартості становить: для першого співвласника 29/40 частки домоволодіння на 602,00 грн більше, для другого співвласника 11/40 частки домоволодіння на 602,00 грн менше. При другому варіанті виділу 29/40 часток з спільного домоволодіння по АДРЕСА_1 , перший власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну компенсацію в сумі 602,00 грн.

З метою виділення ізольованих приміщень в житловому будинку необхідно виконати перепланування та переобладнання, а саме: реконструкцію системи опалення, електропостачання з метою забезпечення їх автономності; демонтаж дверного блоку, мурування між житловими кімнатами 2-2 та 2-3; влаштування дверного прорізу між житловою кімнатою 1-6, та житловою кімнатою 2-3; провести реконструкцію системи опалення, з метою забезпечення її автономності. Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку та влаштувати 2-й вихід на горище.

Крім того, експертами надано можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - 29/40.

При першому варіанті встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками: для можливості проходу до частини земельної ділянки на якій розташована водопровідна колонка та прокладені комунікації водопостачання кожного із співвласників пропонується земельна ділянка спільного використання площею 68 кв. м (на плані в Додатку 4 - синій колір)., яка розташована в межах: від т. 6 до т. 7 - 1.68 м; від т. 7 до т. 8 - 8.40 м; від т. 8 до т. 9 - 1.96 м; від т. 9 до т. 10 - 22.52 м; від т. 10 до т. 11 - 3.34 м; від т. 11 до т. 12 - 1.90 м; від т. 12 до т. 13 - 4.25 м; від т. 13 до т. 14 - 1.06 м; від т. 14 до т. 15 - 3.19 м; від т. 15 до т. 16 - 1.89 м; від т. 16 до т. 17 - 3.40 м; від т. 17 до т. 18 - 4.62 м; від т. 18 до т. 19 - 3.40 м; від т. 19 до т. 20 - 3.21 м; від т. 20 до т. 23 - 1.83 м; від т. 23 до т. 22 - 1.01 м; від т. 22 до т. 21 - 3.71 м; від т. 21 до т. 6 - 5.54 м.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 356 кв. м (на плані в Додатку 4 - коричневий колір), в тому числі земельна ділянка спільного використання 34 кв. м), яка розташована в межах:

ділянка № 1: від т. 1 до т. 2- 15.46 м; від т. 2 до т.3 - 0.75 м; від т. 3 до т. 4 - 10.07 м; від т. 4 до т. 5 - 1.39 м; від т. 5 до т. 6 - по лінії розподілу житлового будинку; від т. 6 до т. 7 - 1.68 м; від т. 7 до т. 8 - 8.40 м; від т. 8 до т. 9 - 1.96 м; від т. 9 до т. 1 - 3.36 м; загальна площа земельної ділянки становить 162 кв. м;

ділянка № НОМЕР_1 : від т. 10 до т. 11 - 3.34 м; від т. 11 до т. 12 - 1.90 м; від т. 12 до т. 13 - 4.25 м; від т. 13 до т. 14 - 1.06 м; від т. 14 до т. 16 - по лінії розподілу сараїв; від т. 16 до т. 19 - по лінії розподілу сараїв; від т. 19 до т. 20 - 3.21 м; від т. 20 до т. 23 - 1.83 м; від т. 23 до т. 24 - 0.93 м; від т. 24 до т. 25 - 1,81 м; від т. 25 до т. 26 - 0,41 м; від т. 26 до т. 27 - 5.99 м; від т. 27 до т. 28 - 1.61 м; від т. 28 до т. 29 - 1.38 м; від т. 29 до т. 30 - 2.30 м; від т. 30 до т. 31 - 2.57 м; від т. 31 до т.32 - 10.80 м; від т. 32 до т. 33 - 15.77 м; від т. 33 до т. 10 - 5.61 м.; загальна площа земельної ділянки становить 161 кв. м.

Виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 земельні ділянки загальною площею 136 кв. м (на плані - зелений колір) (в тому числі земельна ділянка спільного використання 34 кв. м), яка розташована в межах:

ділянка № 1: від т. 17 до т. 18 - 4.62 м; від т. 18 до т. 19 - 3.40 м; від т. 19 до т. 16 - по лінії розподілу сараю літ. «Б»; від т. 16 до т. 17 - 3.40 м; загальна площа земельної ділянки становить 16 кв. м;

ділянка № НОМЕР_1 : від т. 15 до т. 16 - 1.89 м; від т. 16 до т. 14 - по лінії розмежування сараїв «Б» та б1»; від т. 14 до т. 15 - 3.19 м; загальна площа: земельної ділянки становить 6 кв. м;

ділянка № НОМЕР_2 : від т. 5 до т. 6 - по лінії розподілу житлового будинку; від т. 6 до т. 21 - 5.54 м; від т. 21 до т. 22 - 3.71 м; від т. 22 до т. 23 - 1.01 м; від т. 23 до т. 24 - 0.93 м; від т. 24 до т. 25 - 1.84 м; від т. 25 до т. 26 - 0.41 м; від т. 26 до т. 27 - 5.99 м; від т. 27 до т. 28 - 1.61 м; від т. 28 до т. 29 - 1.38 м; від т. 29 до т. 30 - 2.30 м; від т. 30 до т. 31 - 2.57 м; від т. 31 до т. 4 - 9.31 м; від т. 4 до т. 5 - 1.39 м; загальна площа земельної ділянки станови становить 80 кв. м.

При застосуванні даного варіанту необхідно виконати роботи по облаштуванню хвіртки для доступу до своїх частин земельної ділянки між точками 4 та 31 (промір даної лінії становить 9.31 м.), частина якої запропонована ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При другому варіанті встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками: для можливості проходу до частини земельної ділянки на якій розташована водопровідна колонка та прокладені комунікації водопостачання кожного із співвласників пропонується земельна ділянка спільного використання площею 68 кв. м (на плані в Додатку 5 - синій колір), яка розташована в межах: від т. 8 до т. 9 - 1.78 м; від т. 9 до т. 10 - 8.53 м; від т. 10 до т. 11 - 1.98 м; від т. 11 до т. 12 - 22.52 м; від т. 12 до т. 13 - 3.34 м; від т. 13 до т. 14 - 1. 90 м; від т. 14 до т. 15 - 4,25 м; від т. 15 до т. 16 - 1.06 м; від т. 16 до т. 17 - 3.19 м; від т. 17 до т. 18 - 1.89 м; від т. 18 до т. 19 - 3. 40 м; від т. 19 до т. 20 - 4.62 м; від т. 20 до т. 21 - 3.40 м; від т. 21 до т. 22 - 3.21 м; від т. 22 до т. 23 - 1.83 м; від т. 23 до т. 25 - 1.00 м; від т. 25 до т. 24 - 3.71 м; від т. 24 до т. 8 - 5.54 м.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 357 кв. м (на плані - коричневий колір) (в тому числі земельна ділянка спільного використання 34 кв. м), яка розташована в межах:

ділянки № 1: від т. 1 до т. 2 - 5.12 м; від т. 2 до т. 3 - 10.34 м; від т. 3 до т. 4 - 0.75 м; від т. 4 до т. 5 - 15.31 м; від т. 5 до т. 6 - 5.32 м; від т. 6 до т. 7 - 1.00 м; від т. 7 до т. 8 - по лінії розподілу житлового будинку; від т. 8 до т. 9 - 1.78 м; від т. 9 до т. 10 - 8.53 м; від т. 10 до т. 11 - 1.98 м; від т. 11 до т. 1 - 3.36 м; загальна площа земельної ділянки становить 190 кв. м;

ділянка № НОМЕР_1 : від т. 12 до т. 13 - 3.34 м; від т. 13 до т. 14 - 1.90 м; від т. 14 до т. 15 - 4.25 м; від т. 15 до т. 16 - 1.06 м; від т. 16 до т. 18 - по лінії розподілу сараїв; від т. 18 до т. 21 - по лінії розподілу сараїв; від т. 21 до т. 22 - 3.21 м; від т. 22 до т. 23 - 1.83 м; від т. 23 до т. 26- 2.80 м.; від т. 26 до т. 27 - 3.39 м.; від т. 27 до т. 28 - 5.66 м.; від т. 28 до т. 29 - 9.00 м; від т. 29 до т. 30 - 15.77 м; від т. 30 до т. 12 - 5.61 м; Загальна площа земельної ділянки становить 132 кв. м.

Виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 земельні ділянки загальною площею 136 кв. м (на плані - зелений колір) (в тому числі земельна ділянка спільного використання 34 кв. м), яка розташована в межах:

ділянки № 1: від т. 19 до т. 20 - 4.62 м; від т. 20 до т. 21 - 3.40 м; від т. 21 до т. 18 - по лінії розподілу сараю літ. «Б»; від т. 18 до т. 19 - 3.40 м; загальна площа земельної ділянки становить 16 кв. м;

ділянки № 2: від т. 17 до т. 18 - 1.89 м; від т. 18 до т. 16 - по лінії розмежування сараїв «Б» та «б1»; від т. 16 до т. 17 - 3.19 м; загальна площа земельної ділянки становить 6 кв. м; ділянки № 3: від т. 7 до т. 8 - по лінії розподілу житлового будинку; від т. 8 до т. 24 - 5.54 м; від т. 24 до т. 25 - 3.71 м.; від т. 25 до т. 23 - 1.00 м; від т. 23 до т. 26 - 2.80 ; від т. 26 до т. 27 - 3.39 м.; від т. 27 до т. 28 - 5.66 м; від т. 28 до т. 5 - 5.88 м; від т. 5 до т. 6 - 5.32 м; від т. 6 до т. 7 - 1.00 м; загальна площа земельної ділянки становить 81 кв. м.

При застосуванні даного варіанту необхідно виконати роботи по облаштуванню хвіртки (воріт) для доступу до своїх частин земельної ділянки між точками 5 та 28 (промір даної лінії становить 5.88 м.), частина якої запропонована ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При третьому варіанті встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками для можливості проходу до частини земельної ділянки на якій розташована водопровідна колонка та прокладені комунікації водопостачання кожного із співвласників пропонується ділянка спільного користування площею 54 кв. м (на плані - синій колір), яка розташована в межах: від т. 8 до т. 9 - 1.78 м; від т. 9 до т. 10 - 8.50 м; від т. 10 до т. 11 - 1.93 м; від т. 11 до т. 12 - 16.80 м; від т. 12 до т. 21 - 1.07 м; від т. 21 до т. 22 - 3.40 м; від т. 22 до т. 23 - 3.21 м; від т. 23 до т. 24 - 1.43 м; від т. 24 до т. 26 - 1.41 м; від т. 26 до т. 27 - 3.72 м; від т. 27 до т. 8 - 5.54 м.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 357 кв. м (на плані - коричневий колір) (в тому числі земельна ділянка спільного використання 27 кв. м), яка розташована в межах:

ділянка № 1: від т. 1 до т. 2 - 5.12 м; від 2 до т. 3 - 10.34 м; від т. 3 до т. 4 - 0.75 м; від т. 4 до т. 5 - 15.31 м; від т. 5 до т. 6 - 5.32 м; від т.6 до т. 7 - 1.00 м; від т. 7 до т. 8 - по лінії розподілу житлового будинку; від т. 8 до т. 9 - 1.78 м; від т. 9 до т. 10 - 8.50 м; від т. 10 до т. 11 - 1.93 м; від т. 11 до т. 1 - 3.36 м; загальна площа земельної ділянки становить 190 кв. м;

ділянка № НОМЕР_1 : від т. 13 до т. 14 - 3.34 м; від т. 14 до т. 15 - 1.90 м; від т. 15 до т.16 - 4.25 м; від т. 16 до т. 17 - 1.06 м. від т. 17 до т. 19 - по лінії розподілу сараїв; від т. 19 до т. 22 по лінії розподілу сараїв; від т. 22 до т. 23 - 3.21 м.; від т. 23 до т. 24 - 1.43 м; від т. 24 до т. 25 - 3.49 м; від т. 25 до т. 28 - 5.33 м; від т. 28 до т. 29 - 10.80 м; від т. 29 до т. 30 - 15.77 м; від т. 30 до т. 13 - 5.61 ; загальна площа земельної ділянки становить 140 кв. м.

Виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 земельні ділянки загальною площею 136 кв. м (на плані - зелений колір) (в тому числі земельна ділянка спільного використання 27 кв. м), яка розташована в межах:

ділянка № 1: від т. 17 до т. 16 - 1.07 м; від т. 16 до т. 15 - 4.25 м; від т. 15 до т. 14 - 1.90 м; від т. 14 до т. 13 - 3.34 м; від т. 13 до т. 12 - 5.72 м; від т. 12 до т. 21 - 1.07 м; від т. 21 до т. 22 - 3.40 м; від т. 22 до т. 19 - по лінії розподілу сараю літ. «Б»; від т. 19 до т. 17 - по лінії розподілу сараю; загальна площа земельної ділянки становить 36 кв. м;

ділянка № НОМЕР_1 : від т. 7 до т. 8 - по лінії розподілу будинку; від т. 8 до т. 27 - 5.54 м; від т. 27 до т. 26 - 3.71 м; від 26 до т. 24 - 1.41 м; від т. 24 до т. 25 - 3.49 м; від 25 до т. 28 - 5.33 м; від т. 28 дот. 5 - 4.08 м; від т. 6 до т. 7 - 1.00 м.

При застосуванні указаного варіанту необхідно виконати роботи по облаштуванню хвіртки (воріт) для доступу до своїх частин земельної ділянки між точками 5 та 28 (промір даної лінії становить 4.08 м), частина якої запропонована ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позиція Верховного Суду

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Тлумачення частини другої статті 367 ЦК України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13, на яку є посилання у касаційній скарзі, Верховний Суд України зробив висновок, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд України зазначив, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183 358 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76 77 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Встановивши, що відповідно до висновків проведених у справі судових будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз від 17 грудня 2018 року

№ 13/18 - БТ, ЗТ та від 20 січня 2021 року № 242-243/1395-1396/20-23 встановлена можливість виділити позивачам 29/40 часток домоволодіння, запропоновані варіанти № 2 за розміром найбільш наближені до ідеальних часток співвласників у праві спільної часткової власності, кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку (квартиру) із самостійним виходом з незначним переобладнанням будинку, яке не передбачає отримання дозвільних документів, суд першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та апеляційний суд зробили обґрунтований висновок в частині виділення частини домоволодіння та відповідного визначення порядку користування земельною ділянкою.

Доказів на підтвердження доводів щодо неправильності (недопустимості) зазначених висновків експертів Шведенко О. В. не надала, а доводи касаційної скарги переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів в частині варіанту розподілу домоволодінняі встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України), і які не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права в оскарженій частині.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині - без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

У зв?язку з цим підлягає поновленню виконання судових рішень, зупинене ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року до закінчення касаційного провадження.

Щодо клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про cтягнення витрат на правничу допомогу

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин другої, шостої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документально підтвердили витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції всумі 3 000 грн, заперечення або клопотання про зменшення заявленої суми судових витрат від ОСОБА_3 не надходило. Тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2019 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2021 року в частині порядку виділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частки із спільного домоволодіння у АДРЕСА_1 залишити без змін.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу, по 1 500,00 грн кожному.

Поновити виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від

25 жовтня 2019 року у незміненій апеляційним судом частині та постанови Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук