Заява підписана кваліфікованим електронним підписом представника та направлена на електронну пошту суду, вважається належно підписаною та поданою (ВС КЦС № 205/5252/19 від 03.05.2022 р.) 

Фабула судового акту: Після залишення без розгляду позовної заяви - банк-відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з позивачів судові витрати, пов`язані з розглядом справи. При цьому, така заява була подана в електронній формі та підписана кваліфікованим електронним підписом представника, шляхом направлення на електронну пошту суду.

Проте, ухвалою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду - цю заяву про ухвалення додаткового рішення повернуто без розгляду. Суди мотивували тим, що вказана заява не підписана ні заявником, ні його представником, а тому дійшли висновку про повернення її без розгляду.

Банком-відповідачем була подана касаційна скарга. ВС КЦС, підтримавши доводи заявника, скасував попередні рішення про повернення заяви без розгляду. ВС нагадав:

Відповідно до ч.2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4 ст. 183 ЦПК України).

Згідно з ч.5,6,8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1,4,8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з пп. 15.1 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Подані в електронній формі процесуальні заяви вважаються належним чином підписані, у разі їх скріпленням електронним цифровим підписом.

Отже у цій справі: Суди попередніх інстанцій не обґрунтували свої висновки з посиланням на відповідні докази, зокрема протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису, відповідно до якого суд може дійти висновку щодо відсутності електронного підпису на документі, отже дійшли помилкового висновку про повернення заяви без розгляду на підставі ч.4 ст. 183 ЦПК України.

Крім того, про можливість подання таким шляхом заяви, підписаної КЕП представника вказувалося неодноразово:

• у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 226/1863/18 - де зроблено правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що у матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог ст. 43 ЦПК України.
• у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16 - де вказано, що чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.

Аналізуйте судовий акт: Підпис позовної заяви за допомогою факсиміле не допускається. ВС роз’яснює наслідки (ВС/КГС у справі № 916/3209/20 від 08.07.2021);

ВС/КЦС: Позови про розлучення МОЖЕ підписувати та подавати і представник (ВС/КЦС у справі № 607/10879/20 від 09.07.2021);

Цифрові фото та відео зафіксовані TruCam`oм не завірені електронним цифровим підписом є недопустимими доказами (2-й апеляційний адміністративний суд у справі № 591/6739/20 від 05.04.2021);

ВС/КЦС: Направлення копії судового рішення на особисту електронну поштову адресу сторони НЕ є належним направленням і може бути підставою для поновлення строків для оскарження такого рішення (ВС/КЦС у справі № 279/5407/20 від 27.10.2021).

Постанова

Іменем України

03 травня 2022 року

м. Київ

справа № 205/5252/19

провадження № 61-1125св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року у складі судді Остапенко Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

18 червня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про визнання виконавчого напису, вчиненого

19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар І. М. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня

2020 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог заявника

У червні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким банк просив стягнути з позивачів судові витрати, пов`язані з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня

2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, заяву АТ КБ «ПриватБанк» про ухвалення додаткового рішення повернуто без розгляду.

Судові рішення мотивовані тим, що заява про ухвалення додаткового рішення не містить підпису заявника чи його представника, а також не підписана з використанням електронного цифрового підпису, що відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України є підставою для її повернення без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що вказана заява, а також докази на підтвердження повноважень представника підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а тому суди дійшли помилкового висновку про залишення заяви без розгляду.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 26 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 червня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня

2020 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України.

03 червня 2021 року на електронну адресу Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про ухвалення додаткового рішення, яким банк просив стягнути з позивачів судові витрати, пов`язані з розглядом справи (а. с. 204-208, т. 1).

Заяву подана від імені представника банку Крапівцевої О. О.

Відповідно до сертифіката КЕП, зазначену заяву підписано електронним підписом Крапівцевою О. О. 03 червня 2021 року о 16:42 год (а. с. 225-230,

т. 1).

Суди вважали, що вказана заява не підписана ні заявником, ні його представником, а тому дійшли висновку про повернення її без розгляду.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі маютьподаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Використання електронного підпису врегульоване Законом України

«Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада

2018 року.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Подані в електронній формі процесуальні заяви вважаються належним чином підписані, у разі їх скріпленням електронним цифровим підписом.

Крім того, відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.

У постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 226/1863/18 зроблено правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що у матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог статті 43 ЦПК України.

Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16).

Із матеріалів справи вбачається, що заява АТ КБ «ПриватБанк» про ухвалення додаткового рішення подана до Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська 03 червня 2021 року в електронній формі та підписана представником Крапівцевою О. О. кваліфікованим електронним підписом

(а. с. 225-237, т. 1).

Суди попередніх інстанцій, вважаючи, що вказана заява не підписана заявником чи його представником, на вказані вище норми чинного законодавства та подані АТ КБ «ПриватБанк» документи на підтвердження наявності електронного підпису на заяві уваги не звернули, не обґрунтували свої висновки з посиланням на відповідні докази, зокрема протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису, відповідно до якого суд може дійти висновку щодо відсутності електронного підпису на документі, отже дійшли помилкового висновку про повернення заяви без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня

2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня

2021 року скасувати, справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович