Завдана майнова шкода у недоговірному зобов`язанні підлягає успадкуванню (ВС/КЦС у справі № 662/541/15-ц від 21 жовтня 2020 р.)

Фабула судового акту: Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Закон також визначає окремі виключення із вказаного загального правила, а саме те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять права й обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов'язки особи як боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Які ж саме права та обов’язки спадкодавця є нерозривно пов'язаними з його особою? У цій справі вироком суду з винних осіб стягнено кошти в рахунок відшкодування завданої шкоди у кримінальному провадженні.

У зв`язку зі смертю потерпілої особи її правонаступники прийняли спадщину. На думку спадкоємців завдана майнова шкода також підлягає успадкуванню, хоч і заподіяна померлій особі, а не спадкоємцям та вважають, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що право на спадкування є лише на присуджене стягнення шкоди за життя спадкодавця.

Позиція ВС: За умовами ч. 2 ст. 608 ЦК України припиняється смертю кредитора зобов’язання, що нерозривно пов’язане з особою кредитора.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно зі ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

При застосуванні буквального тлумачення ч. 1 ст. 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам статей 608, 1218, 1219 ЦК України, та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини вказує зміст ч. 1 ст. 1231 ЦК України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні.

У справі, що переглядається, право на відшкодування шкоди безпосередньо не пов`язане з особою спадкодавця, не мають суто особистого характеру, а тому в спірних правовідносинах допускається правонаступництво.

Аналізуйте судовий акт: «НЕИЗБЕЖНЫ ТОЛЬКО СМЕРТЬ И АЛИМЕНТЫ». Спадкоємець виплачує борг спадкодавця по аліментах в межах одержаної спадщини (ВС/КЦС у справі № 199/5826/16-ц від 12 серпня 2020р.)

Незаконно отриману субсидію ПОВИННІ повертати спадкоємці (ВС/ВП № 727/5743/15-ц від 27.03.2019)

Спадкоємець боржника повинен повернути увесь залишок кредиту відразу, умови договору щодо сплати кредиту частинами НЕ застосовуються на підставі ст. 1282 ЦК України (ВС/КЦС у справі № 759/12484/15-ц від 11 березня 2019 р.)

ВС/КЦС: Перебування на амбулаторному лікуванні є підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС у справі № 315/714/19 від 23.11.2020)

Об’єкти незавершеного будівництва зведені без дозвільних документів, тобто із порушенням закону – НЕ успадковуються (ВС/КЦС у справі № 347/2273/17 від 09 червня 2020р.)

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 662/541/15-ц

провадження № 61-44995св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 (правонаступниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

відповідач -Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 року у складі судді Решетова В. В. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Базіль Л. В., Бугрика В. В., Семиженко Г. В.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 03 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено в повному обсязі.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачі вже розпорядилися своїм правом на пред`явлення цивільного позову в рамках кримінального провадження, і вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року, який набрав законної сили, з винних осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стягнено на користь позивачів кошти в рахунок відшкодування завданої їм шкоди.

У червні 2016 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (особи, які не брали участі у справі) та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_7 звернулися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року з тих підстав, що вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року в частині задоволення цивільного позову, яким обґрунтовано зазначене судове рішення, скасовано судом апеляційної інстанції та справу в порядку цивільного судочинства направлено на новий розгляд, що є нововиявленою обставиною і підставою для перегляду зазначеного рішення суду першої інстанції, яким їм відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 року заяву про перегляд судового рішення від 20 серпня 2015 року задоволено частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» завдану матеріальну шкоду на користь ОСОБА_4 в сумі 16 937,00 грн, ОСОБА_5 - 37 059,00 грн, ОСОБА_6 - 31 040,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Провадження у справі в частині позову ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, закрито.

Закриваючи провадження у справі в частині позову ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю позивача, виходив з того, що майнова шкода, пов`язана з особою кредитора, успадкуванню не підлягає, оскільки вона заподіяна померлій особі, а не спадкоємцям.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 рокув частині вирішення заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про перегляд судового рішення від 20 серпня 2015 року за позовом ОСОБА_1 у зв`язку із нововиявленими обставинами та ухвалу Новотроїцького районного суду Херсонської області від 22 червня 2017 року про відкриття провадження скасовано.

Відмовлено в прийнятті заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року за позовом ОСОБА_1 .

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 року в частині скасування рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди та в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 скасовано.

В решті рішення суду залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вважає висновок обґрунтованим та таким, що відповідає нормам закону.

Не погодився з висновком суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі за заявою правонаступників ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_3 з тих підстав, що постановленим рішенням суду відмовлено у задоволенні позову про відшкодування шкоди до смерті позивача ОСОБА_1 . Відшкодування спадкоємцям майнових збитків, крім тих, які виникли із договірних відносин, цивільним законодавством не передбачено. Спірні відносини, які не є договірними не допускають правонаступництва. Оскільки шкода завдана саме померлій ОСОБА_1 та не була присуджена їй за життя судовим рішенням, заявлені вимоги не входять до складу спадщини.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У жовтні 2018 року особи, які не брали участі у справі, - ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь по 7 131,00 грн кожному, скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення питання щодо прийняття їхньої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В іншій частині рішення судів не оскаржуються, а тому відповідно до встановлених статтею 400 ЦПК України меж касаційного розгляду касаційним судом не переглядаються.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно витлумачено норму статті 55 ЦПК України (статтю 37 ЦПК України в редакції 2004 року) щодо їх правонаступництва. Право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мало настати у їх померлої матері 22 травня 2017 року після скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову, що стало підставою для перегляду цього рішення. Вони як спадкоємці мають право на подання цієї заяви в порядку процесуального правонаступництва. Вважають, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що право на спадкування є лише на присуджене стягнення шкоди за життя спадкодавця. Крім того, право на відшкодування майнової шкоди, завданої у зв`язку з порушенням права власності або внаслідок невиконання договірних зобов`язань не належить до таких, що передбачені статтею 1219 ЦК України, які не можуть входити до складу спадщини.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою цього ж суду від 06 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону Українивід 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вносили на депозитні рахунки до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» певні суми коштів. Працівник банку ОСОБА_8 прийняла вказані кошти, однак на рахунки їх не внесла.

Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року, який набрав законної сили, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винними та засуджено за частиною п`ятою статті 191 КК України за умисне розкрадання коштів вказаних осіб, вчинене при виконанні ними службових обов`язків.

Цим же вироком суду задоволено цивільні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та стягнуто з засуджених на їх користь, відповідно, 2 000,00 грн, 5 500,00 грн, 7 785,00 грн, 10 000,00 грн.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 03 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року, який набрав законної сили, задоволено цивільні позови зазначених позивачів та стягнено на їх користь заявлені ними суми коштів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. ОСОБА_3 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після її смерті.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2017 року вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року в частині вирішення цивільного позову скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

20 червня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (спадкоємці ОСОБА_1 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали до суду заяви про перегляд рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора (частина друга статті 608 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Схожий висновок зроблений в пункті 8.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), в якій вказано, що «водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах».

При застосуванні буквального тлумачення частини першої статті 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам статей 608 1218 1219 ЦК України, та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини вказує зміст частини першої статті 1231 ЦК України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні.

У справі, що переглядається, право на відшкодування шкоди ОСОБА_1 (спадкодавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ) безпосередньо не пов`язане з особою спадкодавця, не мають суто особистого характеру, а тому в спірних правовідносинах допускається правонаступництво.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Апеляційний суд при апеляційному перегляді не виправив вказану помилку суду першої інстанції, погодившись з висновком про відсутність у заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_3 підстав для процесуального правонаступництва, і припустився своєї, відмовивши з цих підстав у прийнятті заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, чим порушив положення статті 425 427 ЦПК України. Оскільки заява подана про перегляд рішення, ухваленого судом першої інстанції, апеляційний суд не мав повноважень вирішувати питання про відкриття (відмову у відкритті) провадження за вказаною заявою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, судові рішення в оскарженій частині скасувати та направити справу в частині вирішення заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року в частині вирішення заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди у скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 року та постанова Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року в скасованій частині втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук