Головна Блог ... Цікаві судові рішення Застосування у господарському судочинстві принципу змагальності сторін судом першої інстанції (суддя господарського суду м. Києва Головатюк Л. Д.) Застосування у господарському судочинстві принципу...

Застосування у господарському судочинстві принципу змагальності сторін судом першої інстанції (суддя господарського суду м. Києва Головатюк Л. Д.)

  • Автор: 

    Соля

  • 0

  • 0

  • 3252

Відключити рекламу
- b2b5e8f3bb2daddbcdaf7e3df6cfdb5ajpg

Боржник стверджує, що він не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження поштою рекомендованим листом від органу ДВС, як це передбачено ст. 31 ЗУ "Про виконавче провадження", тому був позбавлений права на самостійне виконання рішення суду, і простить суд скасувати постанову ДВС про стягнення виконавчого збору, як безпідставну. Господарський суд приходить до висновку, що боржник повинен довести факт неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження поштою рекомендованим листом, при цьому представник ДВС в судове засідання не з'являється і матеріалів виконавчого провадження витребуваних судом не надає.

Також дивиться: Постанова Київського апеляційного господарського суду у справі 58/132 від 11 квітня 2013р.

Постанова Вищого господарського суду України у справі № 58/132 від 04 червня 2013р.

Читайте статтю: Застосування судами принципу змагальності сторін на практиці або історія отримання поштою постанови від державного виконавця (господарське судочинство).

Застосування судами принципу змагальності сторін або історія оскарження рішення Одеської міської ради прийняте у далекому 1981 році (адміністративне судочинство).

Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 58/132 21.02.13

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті" на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Білець Т.М.

У справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті"

про стягнення боргу 35 330,27 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача не прибув

Від відповідача Капінус О.Ю.(дов. від 12.02.2013)

Від ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" звернулось до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Сіті" із позовом про стягнення заборгованості, 35330,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року порушено провадження у справі №58/132.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.06.2011 було позов задовольнено частково, а саме:

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Сіті"(02100, м. Київ, Дніпровський район, вул. Будівельників, 29; фактична адреса: м. Київ, вул. Фрунзе, 40-Р, код ЄДРПОУ 33444314) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" (03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. Смілянська, буд.1; код ЄДРПОУ 30177378) суму 35243(тридцять п'ять тисяч двісті сорок три гривні)52 коп. основного боргу, 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 44 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 42 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

10.01.2013 від товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті" надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій скаржник просить:

Визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про стягнення з боржника (ТОВ "ФАРМА СІТІ") виконавчого збору від 21 листопада 2011 (виконавче провадження № 29809551, головний державний виконавець Білець Тетяна Миколаївна).

У зв'язку з наведеним суд призначив судове засідання з викликом представників сторін на 31.01.2013.

Представник ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві в судове засідання 31.01.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 31.01.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Суд прийшов до висновку про витребування додаткових доказів по справі.

Розгляд скарги відкладено на 12.02.2013.

12.02.2013 судове засідання було перенесене на 13.02.2013 у зв"язку з відрядженням судді Головатюка Л.Д.

Представник ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві в судове засідання 13.02.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 13.02.2013 прибув представник відповідача і дав пояснення по справі.

Розгляд скарги було відкладено на 21.02.2013.

21.02.2013 представники позивача та ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Як передбачено ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскаржуваною постановою від 21.11.2011 було постановлено стягнути з боржника (ТОВ "ФАРМА СІТІ") виконавчий збір в сумі 3583,13 грн.

Вказана постанова ґрунтується на виконавчому провадженні № 29809551 по виконанню наказу № 58/132 від 14.09.2011. Боржнику - ТОВ "ФАРМА СІТІ" було запропоновано виконати вказаний наказ добровільно - у строк до 17.11.2011, однак матеріали справи свідчать, що у вказаний строк боржник наказ не виконав, зазначену суму коштів стягувану не перерахував.

Твердження відповідача про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була ним отримана у законодавчо визначений термін, не підкріплена жодними належними доказами. Скаржник у судові засідання з'являвся, давав пояснення, однак надати доказів неотримання ним постанов державного виконавця по виконавчому провадженню № 29809551 з виконання наказу № 58/132 від 14.09.2011 не зміг. А тому у суду немає доказів того, що державний виконавець передчасно, без повідомлення скаржника, стягнув з нього виконавчий збір постановою від 21.11.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо, боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно постанови відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про стягнення з боржника (ТОВ "ФАРМА СІТІ") виконавчого збору від 21.11.2011 адресою боржника є: 02100, м. Київ, вул. Будівельників, 29, а відповідно до п. 2 резолютивної частини даної постанови копію даної постанову направлено боржнику.

Скаржник також наголошує, що ним було у добровільному порядку сплачено стягувану суму відповідно до наказу № 58/132 від 14.09.2011 в розмірі 35 831,38 грн., а тому підстави для сплати ним виконавчого збору відсутні.

Однак суд зазначає, що добровільна сплата боржником стягувачу суми за наказом № 58/132 від 14.09.2011 в розмірі 35 831,38 грн. відбулася 20.12.2011, про що свідчить платіжне доручення № 5463 від 20.12.2011, тобто вже після спливу строку для добровільного виконання зазначеного наказу.

Крім того, суд наголошує, що боржник не повідомив виконавчу службу, на виконанні у якої перебував наказ № 58/132 від 14.09.2011, про добровільне виконання даного наказу, а отже виконавець не знав та не міг знати про таке добровільне виконання.

Суд не вбачає жодних порушень вимог чинного законодавства України в процесі виконання даного виконавчого документа державним виконавцем, а відповідно всі процесуальні дії державного виконавця є своєчасними та законними.

Таким чином, оскаржувана постанова від 21.11.2011 про стягнення виконавчого збору повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до ст.ст. 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За таких обставин, скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті" не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті" на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Білець Т.М. щодо виконання наказу господарського суду м. Києва № 58/132 від 14.09.2011.

2. Дана ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

3. Копію ухвали розіслати сторонам та Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління у місті Києві.

Суддя Головатюк Л.Д.

  • 3252

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 3252

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст