Застосування у адміністративному судочинстві принципу змагальності сторін судом апеляційної інстанції ( Одеський апеляційний адміністративний суд, судді Романішін В. Л., Дімерлій О. О.,Єщенко О. В.)

ТОВ є власником нерухомості і при передачі нерухомості в іпотеку дізнається в нотаріальній конторі про наявність запису в Єдиному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна на цю нерухомість, який внесений на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради 1981 року у зв'язку збудівництвом на місті нерухомості обчислювального центру обласної контори Держбанку СРСР. ТОВ звертається із позовом до ОМР із позовом при визнання рішення 1981 року нечинним обгрунтовуючи позов тим, що рішення 1981 року порушує право власності на нерухомість та не відповідає сучасним планам міста, адже СРСР вже не існує. В судовому засіданні суд задовольняє клопотання ТОВ про витребовування від ОМР будь-якого документу, який би передбачав будівництво на тій території, де планувалось будівництво у 1981 році. Відповідач в суд не з'являвся і жодних документів з приводу будівнцтва не надав. Відповідач також не доводить правомірність свого рішення усіма іншими можливими процесуальними засобами, як це передбачено ч. 2 ст. 71 КАС України. Проте суд приходить до висновку, що саме позивач у суді не довів відсутність майбутнього будівництва на земельній ділянці, де розташована його нерухомість, тому не довів і нечинність рішення 1981 року, і відмовляє у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції не розглядає доводи апеляційної скарги ТОВ про обов'язок органу місцевого самоврядування доказувати правомірність свого рішення, якщо він заперечує проти позову, приходить до висновку, що право власності ТОВ на нерухомість рішенням 1981 року не порушується, зазначає, що ТОВ не наведено будь-якого нормативно-правового акту, на підставі якого слід визнати рішення 1981 року нечинним і залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Дивиться також: Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2012р. у справі № 2а/1522/100/11.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014р. у справі № К/800/31702/13

Читайте статтю: Застосування судами принципу змагальності сторін на практиці або історія отримання поштою постанови від державного виконавця (господарське судочинство).

Застосування судами принципу змагальності сторін або історія оскарження рішення Одеської міської ради прийняте у далекому 1981 році (адміністративне судочинство).

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 р. Справа № 2а-100/11/1522

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р. Д.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 03 квітня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Перша Одеська державна нотаріальна контора про визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року ТОВ «Фармастор» звернулося до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до виконкому Одеської міської ради в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило усунути перешкоди щодо реалізації права власності на об'єкт нерухомості по АДРЕСА_1 шляхом визнання нечинним рішення відповідача №390 від 18.06.1981р., зобов'язати виконком Одеської міської ради подати до першої Одеської державної нотаріальної контори заяву щодо вилучення запису про заборону за №8125119 від 29.10.2008р. з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.10.2006р. ТОВ «Фармастор», відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, придбало у гр.ОСОБА_2 приміщення магазину, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Однак, 22.02.2010р. в ході ревізії об'єктів нерухомості позивачем було виявлено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону відчуження приміщення за вказаною адресою за №8125119 від 29.10.2008р. внесену першою Одеською державною нотаріальною конторою на підставі рішення виконкому Одеської міськради №390 від 18.06.1981р., яким було затверджено знесення численних домоволодінь, в тому й числі по АДРЕСА_1 Позивач вважає, що зазначений запис в Реєстрі перешкоджає розпоряджатися належним йому на праві власності нерухомим майном.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03.04.2012р. позов ТОВ «Фармастор» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Фармастор» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішенням виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 18.06.1981р. було затверджено рішення оціночної комісії від 15.05.1981р. про визначення вартості будівель та зелених насаджень, а також розмірів та видів компенсації збитків володільців індивідуальних житлових будинків, у зв'язку з відчуженням земельних ділянок під забудову обчислювального центру обласної контори Держаного банку на пл. Толбухіна, у тому числі зі зносом домоволодінь: по АДРЕСА_3; по АДРЕСА_1.

Пунктом 3 цього рішення визначено: Управлінню внутрішніх справ міськвиконкому, Першій нотаріальній конторі, Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації, Київському райвиконкому прописку, серед інших, в будинку АДРЕСА_4 в м.Одесі, а також часткове або повне його відчуження у власність іншим особам - припинити.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.10.2006р. між ТОВ «Фармастор» та гр.ОСОБА_2 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі магазину, розташованого по АДРЕСА_1. При укладенні вищезазначеного договору, а ні нотаріус, а ні сторони угоди не перевірили (або приховали) факт заборони відчуження спірного будинку, хоча така інформація, хоч і не була внесена до Єдиного реєстру, однак знаходилась в БТІ.

22.02.2010р. у ході ревізії об'єктів нерухомості ТОВ «Фармастор» було виявлено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, заборону від 29.10.2008р., що була внесена першою Одеською державною нотаріальною конторою на підставі рішення виконавчого комітету м.Одеси №390 від 18.06.1981р.

25.02.2010р. ТОВ «Фармастор» звернулося до першої Одеської державної нотаріальної контори із заявою щодо негайного вилучення заборони від 29.10.2008р. з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна через те, що вказаний запис перешкоджає реалізації його права власності на придбану 04.10.2006р. будівлю.

Листом нотаріальної контори №582/01-14 від 12.03.2010р. товариству було повідомлено про неможливість виключення вказаного запису з Єдиного реєстру, у зв'язку з тим, що запис внесено на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів №390 від 18.06.1981р., яке на час звернення не скасовано.

25.02.2010р. ТОВ «Фармастор» звернулося до виконкому Одеської міської ради з заявою, в якій зазначило, що рішення №390 від 18.06.1981р. є архівним документом та не може служити підставою для внесення заборони №8125119 від 29.10.2008р. до Єдиного реєстру, на яку відповідь товариством не була отримана.

На повторне звернення 28.11.2011р. позивача щодо надання інформації щодо планувальних рішень використання та розвитку територій по АДРЕСА_1, на якій розташована будівля, що належить ТОВ «Фармастор» на підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2006р., міська рада повідомила, що для розгляду поставленого питання товариству необхідно надати додаткові документи, а саме - технічний паспорт на приміщення та топогеодезичні матеріали із зазначенням місця розташування об'єкта.

Звертаючись з позовом до суду ТОВ «Фармастор» не навело будь-якого нормативно-правового акту, на підставі якого слід визнати оспорюване рішення нечинним та таким, що припинило виконувати свої функції

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Фармастор» про усунення перешкоди щодо реалізації права власності на об'єкт нерухомості по АДРЕСА_1 шляхом визнання нечинним рішення відповідача №390 від 18.06.1981р. та зобов'язання виконком Одеської міської ради подати до першої Одеської державної нотаріальної контори заяву щодо вилучення запису про заборону за №8125119 від 29.10.2008р. з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, суд першої інстанції прийшов до висновку, що інформація про заборону, яка міститься у Єдиному реєстрі, внесена нотаріальною конторою на законних та обґрунтованих підставах, а позивачем не було надано належних доказів про те, що відповідачем відмовлено в задоволенні заяви товариства, чим порушено права останнього.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Приморського районного суду м.Одеси.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що існує встановлена процедура відчуження та обмін квартир у будинках, що підлягають знесенню, через отримання відповідної довідки про згоду виконкому міської ради, і, у випадку дотримання такої процедури, відпадуть підстави, які перешкоджають позивачу розпоряджатися придбаним ним приміщенням. Доказів того, що Одеська міська рада відмовила ТОВ «Фармастор» у задоволенні його клопотання про подання першій Одеській державній нотаріальній конторі заяви про те, що рішення №390 від 18.06.1981р. являється архівним документом і припинило виконувати свої функції ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції товариством не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність залишення позовних вимог без задоволення у зв'язку з їх необґрунтованістю є правильними.

При розгляді справи судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м.Одеси від 03 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 31.05.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.