Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено порядку та умов контролю БОРЖНИКОМ механізму розподілу державним виконавцем коштів при примусовому виконанні виконавчих листів (Справа №591/5520/17 )

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Законом України

Фабула судового акт: Боржник звернулася до суду із скаргою, мотивуючи вимоги тим, що на виконанні у виконавця перебувають чотири виконавчі провадження. Вказувала, що відповідно до положень ст. ст. 45-46 Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють порядок розподілу та виплати стягнутих з боржника сум, державним виконавцем грубо порушено вимоги закону щодо нездійснення належного розподілу та перерахування коштів по виконавчих провадженнях, що є підставою для визнання дій державного виконавця протиправними.

Просила зобовязати державного виконавця усунути вказані порушення шляхом повернення на рахунок з обліку депозитних сум всіх протиправно розподілених сум та перерахованих згідно з платіжними дорученнями.

Ухвалою районного суду скаргу задоволено. Визнано дії державного виконавця такими, що суперечать вимогам ч. 2 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» при розподілі коштів між стягувачами по виконавчих провадженнях. Зобовязано державного виконавця чи іншу, уповноважену на те посадову особу, невідкладно вжити заходів щодо повернення на депозитний рахунок відділу протиправно розподіленої суми та перерахованої згідно з платіжними дорученнями.

В апеляційній скарзі виконавець, посилаючись неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5. При цьому вказує, що особою (боржником) не надано суду доказів на підтвердження того, що діями державного виконавця були допущенні порушення прав саме боржника у межах виконавчого провадження. Крім того, жодних скарг від стягувачів щодо перерахування коштів та з приводу виконання зведеного виконавчого провадження не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Статтею 383 ЦПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Аналогічна норма права міститься і в ст. 447 ЦПК України (в редакції ЦПК України від 03.10. 2017 року).

Отже скаржник не надала і матеріали справи не містять доказів порушення її прав, як боржника, діями державного виконавця. Статтями 45-47 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено порядку та умов контролю боржником механізму розподілу державним виконавцем коштів при примусовому виконанні виконавчих листів. Отже, вимоги боржника за виконавчим провадженням не ґрунтуються на законі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги.

Аналізуйте судовий акт: Дії або бездіяльність Держказначейства під час виконання судових рішень мають оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства (ВП ВС, справа № 916/1227/1 , 20.06.18)

Скарги на дії держвиконавця у зведеному виконавчому провадженні про виконання рішень, постановлених за правилами різних юрисдикцій розглядаються в порядку КАС (ВС/ВП № 660/612/16-ц від 14.03.2018)

Два діаметрально протилежних рішення про стягнення виконавчого збору при поданні стягувачем заяви про повернення виконавчого документу без виконання (ВС/КГС від 15 лютого 2018р. та ВС/КАС від 22 лютого 2018р.)

Винесення виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду, та направлення подання про притягнення до кримінальної відповідальності не можуть бути підставою для закінчення виконавчого провадження (№ 520/17779/14-ц, 16.01.18)

Протиправну бездіяльність державного виконавця, яка призвела до знецінення грошових коштів, що стягуються, суд не визнав підставою для відшкодування шкоди стягувачу (Справа №759/4881/16-ц, 27.09.17)

Справа №591/5520/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/124/18

Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м.Суми

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», Комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаною скаргою, мотивуючи вимоги тим, що на виконанні Зарічного ВДВС перебувають чотири виконавчі провадження, а саме: № 45548241 з примусового виконання виконавчого листа № 1805/4293, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заборгованості в сумі 421689 грн. 60 коп.; № 45550804 з примусового виконання виконавчого листа № 1805/4293, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заборгованості в сумі 421689 грн. 60 коп.; № 49276186 з примусового виконання судового наказу № 591/6004/15-ц, виданого 02 вересня 2015 року Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованості в сумі 1624 грн. 81 коп.; № 43705022 з примусового виконання судового наказу № 591/2707/14, виданого 27 травня 2014 року Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь «Сумижитло» заборгованості в сумі 1842 грн. 75 коп.

Вказувала, що відповідно до положень ст. ст. 45-46 Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють порядок розподілу та виплати стягнутих з боржника сум, державним виконавцем грубо порушено вимоги закону щодо нездійснення належного розподілу та перерахування коштів по виконавчих провадженнях, що є підставою для визнання дій державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми ОСОБА_6 протиправними.

Просила зобовязати державного виконавця усунути вказані порушення шляхом повернення на рахунок з обліку депозитних сум Зарічного ВДВС міста Суми всіх протиправно розподілених сум та перерахованих згідно з платіжним дорученням № 6770 від 06 вересня 2017 року, № 6760 від 06 вересня 2017 року, платіжним дорученням № 6772 від 06 вересня 2017 року, № 6760 від 06 вересня 2017 року, платіжним дорученням № 6771 від 06 вересня 2017року, № 6760 від 06 вересня 2017 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Визнано дії державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ ОСОБА_6 такими, що суперечать вимогам ч. 2 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» при розподілі коштів між стягувачами по виконавчому провадженню № 49276186, виконавчому провадженню № 43705022, виконавчому провадженню № 45550804 та виконавчому провадженню № 45548241.

Зобовязано державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ ОСОБА_6 чи іншу, уповноважену на те посадову особу, невідкладно вжити заходів щодо повернення на депозитний рахунок Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ протиправно розподіленої суми та перерахованої згідно з платіжним дорученням № 6770 від 06 вересня 2017 року, № 6760 від 06 вересня 2017 року, платіжним дорученням № 6772 від 06 вересня 2017 року, № 6760 від 06 вересня 2017 року, платіжним дорученням № 6771 від 06 вересня 2017 року, № 6760 від 06 вересня 2017 року.

В апеляційній скарзі Зарічний відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, посилаючись неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5

При цьому вказує, що ОСОБА_5 не надано суду доказів на підтвердження того, що діями державного виконавця були допущенні порушення прав саме боржника у межах виконавчого провадження. Крім того, жодних скарг від стягувачів щодо перерахування коштів та з приводу виконання зведеного виконавчого провадження на адресу Зарічного ВДВС не надходило.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на виконанні Зарічного ВДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебуває чотири виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_5 заборгованості, які були обєднані в зведене виконавче провадження № 53498979.

29 серпня 2017 року ОСОБА_5 на рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області сплатила грошові кошти в розмірі 4400 грн.

13 вересня 2017 року державному виконавцю Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6 від ОСОБА_10 надійшов запит /К-2/ щодо зясування, яким чином було розподілено та куди перераховано кошти в розмірі 4400 грн., сплачені нею 29 серпня 2017 року на рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

З відповіді Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 31622 від 18 вересня 2017 року вбачається, що державним виконавцем кошти у розмірі 4400 грн., сплачені ОСОБА_5 на депозитний рахунок Зарічного ВДВС м. Суми, були розподілені наступним чином:

- виконавче провадження № 49276186 з примусового виконання судового наказу № 591/6004/15-ц, виданого 02 вересня 2015 року Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на корись ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованості в сумі 1624 грн. 81 коп., в рахунок погашення заборгованості - 16 грн. 42 коп., в рахунок погашення виконавчого збору - 1 грн. 64 коп.;

- виконавче провадження № 43705022 з примусового виконання судового наказу № 591/2707/14, виданого 27 травня 2014 року Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь КП «Сумижитло» заборгованості в сумі 1842 грн. 75 коп., - в рахунок погашення заборгованості - 18 грн. 59 коп., в рахунок погашення виконавчого збору - 1 грн. 85 коп.;

- виконавче провадження № 45550804 з примусового виконання виконавчого листа № 1805/4293, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заборгованості в сумі 421689 грн. 60 коп. (стягувач ОСОБА_8В.), в рахунок погашення заборгованості - 4232 грн. 55 коп., в рахунок погашення виконавчого збору - 423 грн. 25 коп.;

- виконавче провадження № 45548241 з примусового виконання виконавчого листа № 1805/4293, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заборгованості в сумі 421689 грн. 60 коп. (стягувач ОСОБА_7О.), в рахунок погашення заборгованості - 0 грн., в рахунок погашення виконавчого збору - 0 грн.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6 є протиправними та суперечать вимогам ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не пропорційно були розподілені та перераховані кошти між стягувачами чотирьох виконавчих проваджень.

Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду з наступних підстав.

Статтею 383 ЦПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналогічна норма права міститься і в ст. 447 ЦПК України (в редакції ЦПК України від 03.10. 2017 року).

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Розділом VI вищевказаного закону визначено розподіл стягнутих з боржника грошових сум.

За змістом ч. 2 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2016 року на адресу Зарічного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшла заява від солідарного стягувача ОСОБА_9, в якій вона просила перерахувати стягнуті кошти по виконавчому листу № 1805/4293 на рахунок солідарного стягувача ОСОБА_8

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вимогам процесуального закону, ОСОБА_5 не надано суду доказів, які б свідчили про порушення державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження» при розподілі та перерахуванні коштів між стягувачами під час примусового виконання виконавчих листів у зведеному виконавчому провадженні № 53498979.

Також скаржник не надала і матеріали справи не містять доказів порушення її прав, як боржника, діями державного виконавця.

Статтями 45-47 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено порядку та умов контролю боржником механізму розподілу державним виконавцем коштів при примусовому виконанні виконавчих листів.

Отже, вимоги боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_5 не ґрунтуються на законі.

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_5, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судускасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_5 на користь Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області 1600 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2017 року скасувати та прийняти постанову.

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області 1600 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді : Кононенко О.Ю.

ОСОБА_3

ОСОБА_4

11163
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0