Закон про ТОВ: нові можливості для підприємств чи рейдерів?

Гнучкість статуту, визначення посадових осіб, уведення поняття «конфлікт інтересів» та обмеження конкуренції керівництва — ось що приніс новий закон у життя підприємців. Комусь він його полегшив, а комусь додав роботи, пише zib.com.ua

Свобода та простота

На 12-му щорічному форумі з корпоративного права обговорили закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який став чинним у середині червня. Думки щодо ефективності нового акта не одностайні. Одні фахівці вважають, що він неабияк спростив життя юристам, інші переконані, що ускладнено процедури та відкрито додаткові можливості для зловживань.

Одна з безумовних, здавалось би, переваг цього акта — широка варіативність регулювання відносин усередині товариства за допомогою статуту.

«Сьогодні статут — це певним чином витвір мистецтва», — заявила партнер AO ArzingerАнна Зоря. Адже сьогодні в статуті може бути прописана довільна кількість членів товариства, обмежень на це більше нема. Також можна детально прописати процедуру входження та вихід члена з ТОВ. Акціонерні товариства тепер також мають право на необмежену кількість учасників, хоча раніше вона не могла перевищувати 100, а при потребі — легко перетворитись у ТОВ. Власник частки, що перевищує 50%, не може вийти з бізнесу самовільно, для цього потрібно, щоби співвласники дали згоду.

Згадайте новину: НАБУ вважає, що Держгеонадра занизили для фірми збір за спецдозвіл на користування надрами у 10 разів

Юристи під час перерви на форумі залюбки діляться враженнями від нового закону.

Молоді дівчата, які здійснюють реєстрацію статутів, налаштовані позитивно. «Необхідні правові норми, які раніше доводилося шукати в Цивільному та Господарському кодексах та в законі «Про господарські товариства», тепер об’єдналися в одному законі, а статті, що дублювалися, з інших кодексів забрали. Це спрощує життя. Ти маєш один-єдиний закон і з ним працюєш», — розповідає про свої враження одна з юристів.

«Щоправда, тепер відсутнє визначення, що таке товариство. Деяких правників це дуже турбує. Проте юристи-практики вважають, що це визначення ніколи не застосовувалось. Існувало воно лише для галочки, і його відсутність ніяких негативних наслідків для діяльності товариств і юристів, котрі займаються правовим супроводом бізнесу, не принесе», — вважає інша.

«Цей закон, з моєї точки зору, — великий прорив. Представники бізнесу кажуть, що зміни, які відбулися, дуже важливі» — запевняє А.Зоря. Вона бере участь у дискусії на тему «ТОВ. Гра за новими правилами».

Також визначають як безумовну перевагу те, що введено поняття «конфлікт інтересів» та обмеження конкуренції між посадовими особами. З’явилася також можливість укладати корпоративні договори, наприклад про те, що учасник може купити чи продати частку в статутному капіталі. Щоправда, учасники товариства й раніше могли врегулювати подібні відносини, уклавши корпоративний договір. Однак тепер ця можливість деталізована.

Полегшує життя товариства новий закон і в тому випадку, коли один з учасників помирає. Якщо спадкоємець не вступив у права протягом року, його виключають із учасників і бізнес продовжує функціонувати.

Фахівці кажуть, що раніше смерть одного з акціонерів, якому, наприклад, належало більше ніж 50% акцій, могла заморозити весь бізнес, якщо виявлялося, що не було одного спадкоємця. Нові правовласники починали ділити майно, і судова тяганина могла затягнутися на роки. А тим часом власники меншої частки не мали змоги прийняти жодного рішення.

Згадайте новину: Великий український розпродаж - росіяни "поза грою"

Темний бік закону

Інші юристи вважають закон новими можливостями для рейдерів. Довільна кількість учасників декого лякає, адже на підприємство стало легше проникнути сторонній особі. Недобросовісній людині достатньо маленької частки в статутному капіталі, після чого вона здатна розділити свою частку на маленькі частинки й наповнити установу «своїми». Вони матимуть доступ до документів організації та згодом зможуть суттєво впливати на її діяльність. Наприклад, блокувати ухвалення рішень, для яких потрібна одностайність.

Корпоративні договори можуть також стати предметом зловживань. Адже такий документ дозволить приховати реального власника бізнесу. Наприклад, ніщо не заважає номінальному власникові укласти корпоративний договір з реальним власником, і той не тільки впливатиме на діяльність підприємства, а ще й зможе викупити частку номінального власника за безцінь. І при цьому корпоративний договір є конфіденційним.

Питання дивідендів для акціонерів так і не вирішено остаточно, адже жодних санкцій за їх невиплату закон не передбачає. Хоча названо дві умови невиплати: коли учасник вийшов самостійно або був виключений з товариства, коли майна підприємства для цього недостатньо.

Начальник управління корпоративних прав НАК «Нафтогаз України» Поліна Загнітко не настільки оптимістично ставиться до змін у законодавстві. «Додалося роботи завдяки збільшенню компетенції наглядової ради. Також дуже важливою є структура. Як створити відділ, підрозділ? Це все додаткова робота для юристів», — упевнена вона.

І справді, у правників, які працюють у ТОВ та АТ, тепер багато роботи, адже до нового року слід привести діяльність своїх підприємств у відповідність із новим законом та адаптувати чинні статути до інших умов.

Згадайте новину: Президент Порошенко підписав закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю

Автор новини: Марта ЛІТЕЧКО