Заборона відключення від електропостачання, як захід забезпечення позову про зобов’язання ДТЕК укласти договір із споживачем, була скасована ВС через необґрунтованість (ВС КЦС, справа №369/13584/21 від 15.02.2023 р.)

Фабула судового акту: Ця справа - приклад, іноді, занадто формального підходу ВС до захисту прав і свобод споживачів, особливо тоді, коли у правовідносинах із монополістами у сфері постачання електроенергії - такі реально потребують захисту. Чому не можна створити практику, яка б захищала права на нормальні життєві умови споживача, а не надавала перевагу формальному дотриманню правил, створюючи патові ситуації?

У вересні власник квартири у вже зданій в експлуатацію новобудові звернувся до суду з позовом до ДТЕК про захист прав споживача та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив зобов`язати ДТЕК укласти з ним типовий договір про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачем у редакції публічного договору, викладеній та наданій разом з позовною заявою.

У грудні позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, мотивуючи тим, що відповідачем робляться спроби відключення квартири позивача від електропостачання. Він пояснив, що між ним та ДТЕК, триває спір щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та права споживати послуги згідно з укладеним договором, здійснювати оплату за спожиті послуги відповідно до нього. Зазначав, що такий договір відповідач відмовляється укладати з ним в добровільному порядку, ставить укладення даного договору в залежність від забудовника об'єкта будівництва, який фактично не є стороною правовідносин між ними. Квартира, в якій він проживає є єдиним постійним місцем проживання його сім'ї з неповнолітніми дітьми. Цей будинок майже повністю заселений, в будинку проживає більше 130 сімей з малолітніми дітьми.

Зазначав, що на очевидність ознак незаконності дій відповідача та наявність ознак реального ризику фактичного відключення позивача від електропостачання шляхом обмеження доступу до мереж електропостачання всьогобагатоквартирного будинку за вищевказаною адресою, вказує про факти відключення в червні 2021 року; вересні 2021 року; і спроби в листопаді 2021 року.

На думку позивача, у разі продовження дій відповідача щодо припинення електропостачання в будинок і невжиття заходів забезпечення позову, призведе до непоправних наслідків, так як життєдіяльність людини в сучасному світі є неможливою без використання електричної енергії, навіть протягом незначного часового періоду та, у разі ухвалення судового рішення на користь позивача, судовий захист прав та законних інтересів побутового споживача без забезпечення позову може бути неефективним або малоефективним.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ДТЕК - вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання його квартири.

І хоча суди першої і другої інстанції його заяву про заборону відключати електроенергію задовольнили, у ВС КЦС була своя думка, що зводилась до наступного:

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже у цій справі: Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди на думку ВС КЦС не врахували, що відключення квартири позивача від електропостачання мало місце у зв`язку із неналежним виконанням умов договору на постачання електричної енергії у зв`язку із самовільним підключенням до житлового будинку без наявності договорів, а тому вимога позивача щодо заборони ДТЕК вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання квартири, не стосується предмета позову (зобов`язання укласти договір) у даній справі. Позивачем не обґрунтовано, яким чином відключення квартири від електропостачання унеможливить виконання рішення у разі задоволення позову про зобов`язання ДТЕК укласти договір на постачання електричної енергії. Таким чином, припинення постачання електроенергії за укладеним договором жодним чином не може вплинути на реалізацію позовних вимог позивача у разі їх задоволення - вказав суд.

Ось цікаво, хіба керуючись всіма аргументами, навіть наведеними раніше, чи не напрошується логічний висновок, що людина хоче мати нормальні життєві умови і відсутність підстав для відключення будинку, але при цьому не може підписати правомірний договір через перешкоди? Хіба право на нормальні життєві умови, гарантоване Основним Законом, може зводиться до залежності від правильного обґрунтування заяви, про очевидно необхідний захист?

Аналізуйте судовий акт: Фіксація індикаторами на переданому споживачу лічильнику впливу магнітного або електричного полів - достатньо для визнання споживача таким, що втручався в роботу лічильника (ВС КГС, справа №920/801/21 від 01.09.2022 р.);

Електроопори споруджені після набуття позивачем права власності на землю, без погодження з ним, як власником, підлягають демонтажу з перенесенням на відстань не менше охоронної зони електричних мереж. (Хмельницький апеляційний суд, справа №686/27677/21 від 29.09.2022 р.);

Ненадання єнергопостачальником доказів втручання споживача у роботу приладу обліку виключає покладення на останнього відповідальності за споживання не облікованої електричної енергії (ВС/КЦС, справа № 369/2762/16-ц, 09.07.18);

Своєчасне повідомлення споживачем електричної енергії про виявлені пошкодження засобу обліку електричної енергії унеможливлює стягнення енергопостачальником вартості недорахованої електричної енергії (ВС/КГС,справа № 923/478/17, 09.11.18).

Постанова

Іменем України

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 369/13584/21

провадження № 61-8916 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ;

відповідач - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі»;

треті особи: приватне підприємство «ЕРКЕР», товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд2015», товариство з обмеженою відповідальністю будівельна контора «Еркер», товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 21»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року у складі судді Волчка А. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі»), треті особи: приватне підприємство «ЕРКЕР» (далі - ПП «ЕРКЕР»), товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд2015» (далі - ТОВ «Енергобуд2015»), товариство з обмеженою відповідальністю будівельна контора «Еркер» (далі - ТОВ БК «Еркер»), товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія»), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 21» (далі - ОСББ «Боголюбова 21»), про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електоромережі» укласти з ним типовий договір про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачем у редакції публічного договору, викладеній та наданій разом з позовною заявою.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідачем робляться спроби відключення квартири позивача від електропостачання.

Вказував, що між ним та ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», що є правонаступником ПрАТ «Київобленерго», триває спір щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та права споживати послуги згідно з укладеним договором, здійснювати оплату за спожиті послуги відповідно до нього.

Зазначав, що такий договір відповідач відмовляється укладати з ним в добровільному порядку, ставить укладення даного договору в залежність від забудовника об`єкту будівництва, який фактично не є стороною правовідносин між побутовим споживачем електричної енергії та ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», наслідком чого є неодноразові спроби повного відключення багатоквартирного будинку від мереж електропостачання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира, в якій він проживає є єдиним постійним місцем проживання його сім`ї з неповнолітніми дітьми. Цей будинок майже повністю заселений, в будинку проживає більше 130 сімей з малолітніми дітьми.

Вказував, що будівництво вказаного багатоквартирного будинку закінчено, що підтверджується сертифікатом від 24 жовтня 2019 року серії ІV № 163192962256, актом готовності об`єкта до експлуатації від 15 жовтня 2019 року та копією листа ПП «Еркер» від 12 грудня 2019 року № 4677-ЕР-дог до начальника Києво-Святошинського РП ПрАТ «Київобленерго».

Зазначав, що на очевидність ознак незаконності дій відповідача та наявність ознак реального ризику фактичного відключення позивача від електропостачання шляхом обмеження доступу до мереж електропостачання всього багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою, вказує наступне. фактично було відключено весь багатоквартирний будинок від мереж електропостачання 03 червня 2021 року; відбулася повторна реальна спроба відключення всього багатоквартирний будинок від мереж електропостачання 15 вересня 2021 року; додатково реальні спроби відключення будинку від електропостачання було реалізовано відповідачем 20 листопада 2021 року.

На думку позивача, у разі продовження дій відповідача щодо припинення електропостачання в будинок по АДРЕСА_1 і невжиття заходів забезпечення позову, призведе до непоправних наслідків, так як життєдіяльність людини в сучасному світі є неможливою без використання електричної енергії, навіть протягом незначного часового періоду та, у разі ухвалення судового рішення на користь позивача, судовий захист прав та законних інтересів побутового споживача без забезпечення позову може бути неефективним або малоефективним.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання квартири АДРЕСА_2 .

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання квартири АДРЕСА_2 .

Судові рішення мотивовано тим, що наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, і в разі можливого задоволення позову та підписання договору свідчать про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить позивач, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, та вважав за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

При цьому таке забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами, що пов`язані з питанням електропостачання позивачу, як власнику належної йому квартири.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд враховує, що саме під час знаходження справи у провадженні суду відповідач не позбавлений можливості здійснити відключення квартири позивача від електропостачання, що у свою чергу потягне негативні наслідки і змусить позивача вживати додаткові заходи щодо організації проживання сім`ї з малолітньою дитиною, зокрема у осінньо-зимовий період.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суди не врахували висновки постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 359/5592/18.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 369/13584/21 з Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2023 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відключення будинку, ва якому проживає позивач, відбувалося за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії ПП «Еркер» відповідно до актів про порушення, в яких зазначено про порушення обліку електричної енергії, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки без наявності договорів від ТП-2646.

Вказувало, що у разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Відповідно до оскаржуваних судових рішень оператор системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не може здійснювати господарську діяльність згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо відключення та демонтаж самовільних безоблікових підключень до будинку АДРЕСА_1 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 , ПП «Еркер», ТОВ «Енергобуд2015», ТОВ БК «Еркер» - Радецька Т. П. - подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення заяви.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати відповідача укласти типовий договір про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачем (позивачем) у редакції публічного договору, викладеного та наданого разом з позовною заявою.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 210658212 від 29 травня 2020 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 43, т. 1).

Будівництво будинку, в якому знаходиться належна ОСОБА_1 квартира, закінчено, що підтверджується доданими до позовної заяви сертифікатом серії ІV № 163192962256 від 24 жовтня 2019 року про відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації, актом готовності об`єкта до експлуатації від 15 жовтня 2019 року та листом ПП «Еркер» від 12 грудня 2019 року за № 4677-ЕР-дог до Начальника Києво-Святошинського РП ПрАТ «Київобленерго» (а.с. 47-49, 56, т. 1).

Відповідач протягом червня-вересня 2021 року (03 червня 2021 року, 22 червня 2021 року, 23 липня 2021 року, 15 вересня 2021 року ) вчиняв дії, спрямовані на відключення від електропостачання будинку, в якому знаходиться квартира ОСОБА_1 , що підтверджується листом ОСББ «Боголюбова21» до відповідача від 16 грудня 2021 року за вих. № 01/16/12-2021 року, актами про порушення № К 046354 та № К 046356 від 03 червня 2021 року, поясненнями від 15 вересня 2021 року слідчому відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області, розпорядженням від 15 вересня 2021 року № 1345 (а.с 123-126, т. 1).

Крім того, з листа ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» від 21 грудня 2021 року № 04/620/20942 убачається, що 22 грудня 2021 року відповідачем будуть вчинені дії, що призведуть до припинення електропостачання до будинку, в якому знаходиться квартира позивача.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, не врахували, що відключення квартири позивача від електропостачання мало місце у зв`язку із неналежним виконанням умов договору на постачання електричної енергії ПП «Еркер» у зв`язку із самовільним підключенням від ТП-2646 до житлового будинку по АДРЕСА_1 без наявності договорів, а тому вимога ОСОБА_1 щодо заборони ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання квартири АДРЕСА_2 ,не стосується предмета позову (зобов`язання укласти договір) у даній справі.

Позивачем не обґрунтовано, яким чином відключення квартири від електропостачання унеможливить виконання рішення у разі задоволення позову про зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» укласти договір на постачання електричної енергії.

Таким чином, припинення постачання електроенергії за укладеним договором жодним чином не може вплинути на реалізацію позовних вимог позивача у разі їх задоволення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 359/5592/18-ц (провадження № 61-421св19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта