За ухилення від оформлення договору оренди орган місцевого самоврядування стягує із фактичного землекористувача збитки (неодержаний дохід) (ВСУ від 17 лютого 2016 р. у справі № 3-1160г15)

Фабула судового акту: Процес оформлення договору оренди земельної ділянки, де орендодавцем виступає орган місцевого самоврядування, тернистий та корупційний. Та не дешевий. Навіть офіційні витрати орендаря на виготовлення землевпорядної документації чималі, не кажучи вже про всі прискорення та погодження. Тому, орендарі, у тому випадку, коли на з/д знаходиться їх нерухоме майно – будівлі та споруди, взагалі не поспішають налагоджувати орендні стосунки, в тому числі присвоювати з/д кадастровий номер. Внаслідок цього місцева громада втрачає надходження до бюджету у вигляді орендної плати за користування з/д. Хоча фактичне користування з/д постійно відбувається, оскільки так чи інакше фактичний орендар використовує свою будівлю, розташовану на цій з/д. Така ситуація може тривати десятиріччями і часто фактичні орендарі взагалі не вчиняють жодних кроків по укладанню договору оренди з/д.

Зазвичай землекористувач лише платить плату за землю, яка як правило у населеному пункті значно нижча від орендної плати і, таким чином, залагоджує питання із фіскальними органами.

Тому, деякі органи місцевого самоврядування почали подавати позови про стягнення збитків з фактичних орендарів з/д (неодержаний доходів), доводячи у суді факт ухилення землекористувачем від укладання договору оренди з/д. Доведення такого факту – складна справа, особливо, коли землекористувач сплачує плату за землю та імітує діяльність по оформленню договору оренди з/д подаючи до органу місцевого самоврядування різні заяви та інші звернення.

У цій справі були різні рішення, проте ВСУ став на бік органу місцевого самоврядування та притягнув землекористувача до загальної цивільно-правової відповідальності. Зокрема ВСУ підкреслив, що «саме на землекористувача покладається обов’язок вчинити ряд певних дій щодо виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою та подальшого звернення до територіального органу держземагенства із заявою про реєстрацію з/д» після чого цій з/д присвоюється кадастровий номер, який є невід’ємною частиною договору оренди з/д. Оскільки такі дії землекористувач не вчиняв протягом 3-х років, ВСУ прийшов до висновку, що такий землекористувач ухилявся від укладання договору оренди з/д і стягнув з нього на користь органу місцевого самоврядування неодержаний дохід за цей строк.

Аналізуйте судовий акт: Договір оренди ( в тому числі і земельної ділянки) визнається недійсним, якщо суд встановлює, що переважне право попереднього наймача було порушено внаслідок укладання цього договору (ВСУ від 12 жовтня 2016р. у справі № 6-1282цс16)

"Видати дозвіл на розробку землевпорядної документації" є правильним способом захисту порушеного права, який унеможливлює необхідність повторного звернення до суду (ВАСУ від 29 вересня 2016р. у справі К/800/19142/16)

Оскарження розпоряджень та рішень щодо питаня відведення земельних ділянок відбувається за правилами адмінсудочинства, а не будь-якого іншого (ВСу від 7 червня 2016р. у справі № 820/3507/15)

Читайте статтю: Аренда земельного участка: тенденции судебной практики

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

за участю представника відповідача – Іващука П.В., –

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (далі – Дніпродзержинська міськрада) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 серпня 2015 року у справі № 904/5857/14 за позовом Дніпродзержинської міськради до товариства з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл» (далі – ТОВ «Азоврітейл») про стягнення збитків,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року Дніпродзержинська міськрада звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ТОВ «Азоврітейл» є власником нерухомого майна, розташованого на землях міськради. У порушення вимог чинного законодавства відповідач не уклав із позивачем договір оренди цієї земельної ділянки, орендну плату не сплачував, чим спричинив Дніпродзержинській міськраді збитки у вигляді неодержаного доходу за період із 1 січня до 31 грудня 2013 року в сумі 41 514,75 грн.

ТОВ «Азоврітейл» проти позову заперечувало, посилаючись на те, що його вина у неукладенні договору відсутня, оскільки під час вчинення ним дій з оформлення документів на право користування земельною ділянкою постійно змінювалися вимоги законодавства, втрачали дію зібрані відповідачем документи, з’ясувалося, що земельна ділянка не була сформована та зареєстрована у земельному кадастрі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: стягнуто з ТОВ «Азоврітейл» на користь Дніпродзержинської міськради збитки у сумі 41 514,75 грн і судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 4 серпня 2015 року постанову апеляційного суду скасовано, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 листопада 2015 року справу допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111¹⁶ Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), Дніпродзержинська міськрада просить скасувати постанову суду касаційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах, а саме: ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) , ст. 224 Господарського кодексу України (далі – ГК) і ст. ст. 152, 156, 157, 206 Земельного кодексу України (далі – ЗК).

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 5 серпня 2015 року у справі № 904/716/14 та від 30 вересня 2015 року у справі № 904/10297/14

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

У справі, що розглядається, судами установлено, що 10 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 (продавець) і ТОВ «Азоврітейл» (покупець) укладено, нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу майнового комплексу «Кінотеатр «Комсомолець», розташованого на земельній ділянці площею 0,6236 га за адресою: просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. (т. 1, а.с. 110–113).

Зазначену земельну ділянку площею 0,6236 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, надано в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2007 року, укладеного нею із Дніпродзержинською міськрадою (т. 1, а.с. 123–130). Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27 червня 2008 року № 418-23/V за заявою орендаря площу наданої їй земельної ділянки було зменшено до 0,5881 га (т. 1, а.с. 132–133).

22 жовтня 2008 року ТОВ «Азоврітейл» звернулося до Дніпродзержинської міськради із заявою № 5-09/1213 про надання доручення управлінню земельних ресурсів підготувати правовстановлюючі документи на земельну ділянку за фактичним розміщенням зазначеного об’єкта нерухомості (т. 1, а.с. 41)

За заявою ОСОБА_1 рішенням Дніпродзержинської міськради від 24 грудня 2008 року № 557-31/V на підставі добровільної відмови вилучено із користування заявниці земельну ділянку за адресою: просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. загальною площею 0,5881 га у зв’язку з продажем майнового комплексу «Кінотеатр «Комсомолець» ТОВ «Азоврітейл». Вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 і зобов’язати ТОВ «Азоврітейл» оформити документи на право користування цією ділянкою (т. 1, а. с. 133).

27 січня 2009 року між ОСОБА_1 і Дніпродзержинською міськрадою укладено угоду № 1451/1 про розірвання договору оренди земельної ділянки за вказаною адресою (т. 1, а.с. 131–132).

26 лютого 2009 року між ТОВ «Азоврітейл» і Дніпропетровським відділенням Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міста та геоінформатики ім. А.В. Шаха (далі – ДВ УДНВІ «Укргеоінформ») укладено договір № 2 про виконання топографо-геодезичних робіт з інвентаризації земельної ділянки за вказаною адресою. Листом від 15 травня 2010 року ДВ УДНВІ «Укргеоінформ» повідомило ТОВ «Азоврітейл» про те, що технічну документацію із землеустрою здано ним для отримання висновку до управління головного архітектора міста (отримано позитивний висновок 15 січня 2010 року терміном дії на 1 рік) і до відділу Держкомзему (позитивний висновок отримано 11 лютого 2011 року на термін дії рішення міської ради) (т. 1, а.с. 62–69, 116, 118).

Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» надало довідку ТОВ «Азоврітейл» (лист від 12 червня 2009 року № 7037/03-00152) про те, що з липня 2003 року до дня видачі цієї довідки у базі даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру Дніпропетровської області земельна ділянка площею 0,5881 га за адресою просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. не зареєстрована (т. 1, а.с. 35).

ДВ УДНВІ «Укргеоінформ» виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 0,5881 га за адресою просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. із зазначенням неповного кадастрового номера: НОМЕР_1:009: (т.1, а.с. 100–121).

Рішенням Дніпродзержинської міськради від 29 липня 2011 року № 156-10/VI розглянуто заяву ТОВ «Азоврітейл» від 22 жовтня 2008 року № 5-09/1213, акти обстеження стану та умов використання земельних ділянок, технічну землевпорядну документацію та вирішено надати товариству в оренду земельну ділянку площею 0,5881 га за адресою: просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. для фактичного розміщення майнового комплексу «Кінотеатр «Комсомолець»; зобов’язано ТОВ «Азоврітейл» укласти протягом 30 днів після прийняття цього рішення договір оренди земельної ділянки (т. 1, а.с. 12).

На підставі цього рішення відділом земельних відносин міської ради було підготовлено проект договору оренди землі.

У 2012 році товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська обласна земельна агенція» за договором із ТОВ «Азоврітейл» виготовило технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 0,5881 га за адресою: просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. без зазначення кадастрового номера (т. 1, а.с. 42–48).

Листом від 4 березня 2013 року № 04/1 ТОВ «Азоврітейл» повідомило управління земельних відносин Дніпродзержинської міськради про те, що ним виконано землевпорядну документацію спірної земельної ділянки, наразі узгоджуються межі земельних ділянок, просило надати строк контролю з оформлення землевпорядної документації до 1 травня 2013 року.

Листом від 13 березня 2013 року № 9274/10/15.4-27 Дніпродзержинська об’єднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області повідомила управління земельних відносин Дніпродзержинської міськради про те, що ТОВ «Азоврітейл» сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою площею 0,6236 га за адресою: просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. без оформлення належним чином договорів оренди. Задекларовані податкові зобов’язання із земельного податку сплачено до бюджету своєчасно та в повному обсязі, станом на 1 березня 2013 року податкова заборгованість відсутня (т. 1, а.с. 202).

24 квітня 2013 року управлінням земельних відносин Дніпродзержинської міськради проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання відповідачем зазначеної земельної ділянки, за результатами якої складено акт. Установлено, що ТОВ «Азоврітейл» документи на право користування земельною ділянкою, на якій розташовано належний йому об’єкт нерухомості, не оформило, що не відповідає вимогам ст.ст. 125, 126 ЗК (т. 1, а.с.15)

Листом від 13 квітня 2013 року № 01-09вих/4/89 представника ТОВ «Азоврітейл» було запрошено на проведення обстеження земельної ділянки, але він не з'явився (т.1, а.с. 16).

24 квітня 2013 року на адресу відповідача направлено лист-попередження № 01-09вих/4/103 із копією акта обстеження та повідомлено про необхідність оформлення документів на землекористування або звільнення земельної ділянки. Пропозиція відповідачем проігнорована, договір оренди вказаної земельної ділянки не укладено.

Листом відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. від 21 травня 2014 року № 1/04-1956 повідомлено ТОВ «Азоврітейл» про неможливість надання інформації щодо земельної ділянки за адресою: просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. через відсутність ідентифікатора такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (кадастровий номер НОМЕР_1:009: у базі відсутній) (т. 1, а.с. 70).

Листом від 25 травня 2014 року № 25/03 ТОВ «Азоврітейл» звернулося до міського голови Дніпродзержинської міськради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,6236 га для фактичного розміщення майнового комплексу «Кінотеатр «Комсомолець» за адресою: просп. Комсомольський, 13, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. (т. 1, а.с. 86).

Рішенням Дніпродзержинської міськради від 30 травня 2014 року № 1058-50/VI ТОВ «Азоврітейл» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т. 1, а.с. 87).

Згідно з вимогами Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відповідною комісією складено протокол (акт) визначення розміру збитків від 14 березня 2014 року, який затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міськради від 26 березня 2014 року № 70. Відповідно до цього акта комісія дійшла висновку, що територіальній громаді міста внаслідок зайняття та використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів завдано збитків у вигляді неодержаної орендної плати за землю у період із 1 січня по 31 грудня 2013 року в сумі 41 514,75 грн. Зазначено, що цю суму збитків розраховано із вирахуванням сплаченого ТОВ «Азоврітейл» за 2013 рік податку у розмірі 63 868,84 грн (т. 1, а.с. 21–25).

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що саме на землекористувача покладається обов’язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого їй присвоюється кадастровий номер (який є істотною умовою договору оренди землі). Відповідач вчиняв окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак протягом тривалого часу користування нею (шість років) ухиляється від її реєстрації та укладення договору оренди. Використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавило міську раду як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати. Судом установлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому збитки підлягають стягненню у повному обсязі.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, суд касаційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність наявності складу цивільного правопорушення в діях ТОВ «Азоврітейл». Вчинення останнім передбачених чинним законодавством дій щодо узаконення користування земельною ділянкою та сплата ним земельного податку свідчать про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності. Позивач не довів здійснення ним відповідних заходів щодо укладення договору оренди.

Разом із тим у наданій для порівняння постанові у справі № 904/716/14 між тими самими сторонами за аналогічних обставин, предмета і підстав позову (стягнення збитків у вигляді неодержаної орендної плати за землю за період із 1 вересня 2011 року до 1 січня 2013 року) суд касаційної інстанції погодився із висновками апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що формальне посилання ТОВ «Азоврітейл» на зміни у законодавстві не дає правових підстав вважати, що відповідач не мав об’єктивної можливості укласти договір оренди землі. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що саме на землекористувача покладено обов’язок звернення до уповноваженого органу – територіального органу Держземагентства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого земельній ділянці присвоюється кадастровий номер; наявність висновку управління головного архітектора, на втрату сили якого послався відповідач, у технічній документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не була обов’язковою; відповідач хоча і вчиняв окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак ухиляється від її реєстрації та укладення договору оренди.

У наданій для порівняння постанові у справі № 904/10297/14 за позовом Дніпродзержинської міськради до товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою суд касаційної інстанції погодився із висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що встановлено факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства. За наявності у відповідача необхідних документів він не звернувся до територіального органу Держземагентства для їх реєстрації та присвоєння кадастрового номера, а також не звернувся до міськради для укладення договору оренди. Використання відповідачем земельної ділянки без її належного оформлення позбавило позивача як власника землі права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога Дніпродзержинської міськради про стягнення з ТОВ «Азоврітейл» збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Статтею 206 ЗК (тут і далі – у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень ст. ст. 122, 123 ЗК сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Статтями 152, 156, 157 ЗК установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦК, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм матеріального права та змісту прийнятого Дніпродзержинською міськрадою рішення від 29 липня 2011 року № 156-10/VI про надання в оренду земельної ділянки ТОВ «Азоврітейл» дає підстави для висновку, що саме на землекористувача – ТОВ «Азоврітейл» покладається обов’язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу – територіального органу Держземагентства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого їй присвоюється кадастровий номер (який є істотною умовою договору оренди землі).

Поклавши такий обов’язок на землевласника – Дніпродзержинську міськраду, суд касаційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, у справі, що розглядається, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ТОВ «Азоврітейл» хоча і вчиняло окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак ухиляється від її реєстрації та укладення договору оренди.

Апеляційний суд виходив із того, що на виконання рішення Дніпродзержинської міськради від 29 липня 2011 року № 156-10/VI відділом земельних відносин було підготовлено проект договору оренди, складений відповідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», однак відповідач жодних дій до укладення договору не здійснив. Із наведених відповідачем доводів не вбачається, що у нього були об'єктивні перешкоди для укладення підготовленого договору оренду землі, а також того, що відповідач звертався до зазначеного у цьому рішенні органу з приводу укладення такого договору, як і не вбачається, що за наслідками звернення відповідач не міг укласти договір із незалежних від його волі причин. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що територіальній громаді міста відповідачем завдано збитки у вигляді неодержаної орендної плати за землю.

Саме такий висновок касаційного суду міститься у наданій для порівняння постанові у справі № 904/716/14 між тими самими сторонами за аналогічних предмета і підстав позову, проте за інший період – із 1 вересня 2011 року до 1 січня 2013 року. Ухвалою Верховного Суду України від 10 вересня 2015 року у допуску справи до провадження за заявою ТОВ «Азоврітейл» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 серпня 2015 року у цій справі відмовлено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2015 року у справі № 3-210гс14.

Беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, постанова суду касаційної інстанцій підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови суду апеляційної інстанції.

У заяві Дніпродзержинської міськради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 4 серпня 2015 року міститься клопотання про стягнення з ТОВ «Азоврітейл» судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення у сумі 2 375,10 грн на користь заявника.

Відповідно до ст. 49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з платіжними дорученнями від 18 серпня 2015 року № 397 та від 13 жовтня 2015 року № 482 Дніпродзержинською міськрадою сплачено судовий збір у розмірі 1 278,90 грн та 1 096,20 грн відповідно за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Таким чином, із ТОВ «Азоврітейл» на користь Дніпродзержинської міськради підлягають стягненню судові витрати в сумі 2 375,10 грн.

Керуючись ст.ст. 111²³, 111²⁴, 111²⁵ ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 серпня 2015 року у справі № 904/5857/14 задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 4 серпня 2015 року скасувати, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 травня 2015 року залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл» на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області судові витрати в сумі 2 375,10 грн (дві тисячі триста сімдесят п’ять гривень 10 коп.).

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 111¹⁶ ГПК