Якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то їх відсутність не буде порушенням вимог ПДР. (Томашпільський районний суд Вінницької області № 146/1457/24 від 14.10.2024 р.)

Фабула судового акту: Водій звернувся до суду з позовною заявою де просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач вказав, що поліцейським неправомірно винесено відносно нього постанову про те що начебто у його автомобілі марки «Mercedes Benz 208D» відсутні грязезахисні фартухи чи бризговики, чим порушено п. 31.4.7. Е ПДР.

Позивач вважав оскаржувану постанову протиправною, оскільки конструкцією автомобіля не передбачені бризговики, а тому він не може нести відповідальність за відсутність бризговиків, яких не встановив завод-виробник.

Незважаючи на відсутність жодних порушень під час руху, його транспортний засіб було зупинено працівниками поліції, які не могли пояснити причину зупинки та почали оглядати автомобіль. Після цього працівники поліції повідомили, що в його автомобілі відсутні бризговики, на що позивач пояснив, що по конструкції автомобіля не передбачено бризговики, проте інспектор на дані пояснення не реагував та виніс оскаржувану постанову.

Томашпільський районний суд Вінницької області погодився із протиправністю постанови і дій інспектора поліції:

Відповідно до п.п. «е» п. 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів, зокрема, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Отже, відсутність грязезахисних фартухів і бризговиків віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

При цьому, конструкція цієї норми права дає підстави для висновку, що словосполучення «відсутній передбачений конструкцією» відноситься як до бампера або заднього захисного пристрою, так і до грязезахисних фартухів і бризговиків.

Таким чином, якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то це не буде порушенням вимог п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України.

При цьому слід зазначити, що настання відповідальності за порушення наведеного пп. (е)п. 31.4.7. Правил дорожнього руху можливе за наявності двох обставин: по-перше, конструкцією транспортного засобу має бути передбачений бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики; по-друге, зазначений елемент конструкції транспортного засобу має бути відсутній.

Відповідно до наказу № 534 від 13 жовтня 2008 року МВС України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобі під час їх експлуатації» на автомобільних дорогах і вулицях можуть бути перевірені КТЗ незалежно від їх призначення, місця реєстрації та належності, крім автомобілів: швидкої медичної допомоги, оперативних та аварійно-рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, а також тих, що рухаються в колонах.

За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доказування у цьому випадку про те, що конструкція транспортного засобу передбачає наявність грязезахисних фартухів та бризговиків покладено на відповідача.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 лютого 2019 року по справі № 524/9843/16-а.

Отже у цій справі, Суд зазначив:

Таким чином з оскаржуваної постанови не вбачається, чим передбачено наявність грязезахисних фартухів чи бризговиків і як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу їх передбачає (посилання на ДСТУ тощо).

Оскільки відповідач не подав суду достатніх доказів, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що такі докази події та докази порушення водієм ПДР відсутні. Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 КУпАП. А отже - і про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Аналізуйте судовий акт: Патрульний не забезпечив водію отримання правової допомоги за місцем зупинки авто, що стало підставою для скасування постанови за порушення ПДР (ВС/КАС у справі №524/9827/16-а від 18.02.2020);

Суд арештував водія на 5 діб за непроходження обов‘язкового технічного контролю його автомобілем (Козелецький районний суд Чернігівської області, справа № 734/848/23 від 30.03.2023 р.);

Поліція може оштрафувати за непристебнутого ременем безпеки пасажира під час руху автомобіля, але мають бути докази цього факту (Сьомий апеляційний адміністративний суд, справа № 127/16/23 від 16.03.2023 р.);

За шкоду автомобілю завдану пожежею від сусіднього автомобілю, несе відповідальність власник того авто, що загорілося, а не автостоянка (ВС КЦС, справа №444/3133/19 від 15.02.2023 р.).

Справа № 146/1457/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - cyдді Мороза І.С.

за участі секретаря судового засідання Іванової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Томашпіль адміністративну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області

вимоги позивача: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

11 вересня 2024 року до суду з цією позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в якій просить скасувати постанову від 31 серпня 2024 року серії ЕНА № 2954047 про накладення адміністративного стягнення, винесену поліцейським відділення поліції № 2 (Кам`янське) Кам`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Краснощокою Владиславом Олексійовичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн та стягнути судові витрати.

Позов мотивовано наступним.

Позивач вказав, що поліцейським відділення поліції № 2 Кам`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Краснощокою В.О. неправомірно винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2024 року серії ЕНА № 2954047 за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач начебто керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz 208D» номерний знак НОМЕР_1 у якого відсутні передбачені конструкцією гразезахисні фартухи чи бризговики, чим порушив п. 31.4.7. Е ПДР.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає до скасування, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, так як в автомобілі «Mercedes Benz 208D» номерний знак НОМЕР_1 по конструкції заводом-виробником не передбачені бризговики, а тому він не може нести відповідальність за відсутність бризговиків, яких не встановив завод-виробник. Крім цього позивачем вказано, що в постанові відсутні та не зазначені жодні фото та відео, чи будь-які інші докази ймовірного правопорушення, інспектором безпідставно позбавлено його можливості скористатися конституційним правом на правову допомогу на підставі усного клопотання у задоволенні якого йому було відмовлено, проводив розгляд справи, роз`яснював права та спілкувався з позивачем на місці зупинки по суті справи один інспектор ( ОСОБА_2 ), а постанову виніс, одноосібно у своєму службовому автомобілі, зовсім інший інспектор ( ОСОБА_3 ), який не проводив жодного розгляду справи, а лише підписав власноручно оскаржувану постанову.

Також позивач в позові пояснив, що він дійсно здійснював рух на транспортному засобі марки «Mercedes Benz 208D» номерний знак НОМЕР_1 , жодних порушень ПДР він під час руху не допускав. Незважаючи на відсутність жодних порушень під час руху його транспортний засіб було зупинено працівниками поліції, які не могли пояснити причину зупинки та почали оглядати автомобіль. Після цього працівники поліції повідомили, що в його автомобілі відсутні бризговики, на що позивач пояснив, що по конструкції автомобіля не передбачено бризговики, проте інспектор на дані пояснення не реагував та виніс оскаржувану постанову.

26 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому останній просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2954047 від 31 серпня 2024 року по справі № 146/1457/24 відмовити в повному обсязі.

Відзив представник відповідача обґрунтував наступним.

Так, 31 серпня 2024 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, поліцейський відділення поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції ОСОБА_3 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2954047.

Представник відповідача вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31 серпня 2024 серії ЕНА № 2954047, якою зафіксовано порушення позивача, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.

Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31 серпня 2024 року серії ЕНА № 2954047, поліцейським ВП № 2 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції ОСОБА_3 зафіксовано, що 31 серпня 2024 року о 18.35 год. водій ОСОБА_1 в м. Кам`янське, провулок 3-й Травневий, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz, 208D» д.з. НОМЕР_2 , який належить гр. ОСОБА_4 , у якого відсутні, передбачені конструкцією грязезахисні фартухи чи бризковики, чим порушив вимоги п.п.31.4.7.е. ПДР України керував транспортним засобом у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КУпАП. Відповідач вважає, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Також у відзиві зазначено, що пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо незаконної зупинки та відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31 серпня 2024 року серії ЕНА № 2954047 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

7 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 в якій останній просить задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема у відповіді на відзив позивач зазначив, що на долученому відео чітко видно, що на місці зупинки він декілька разів наголосив, що у автомобілі заводом виробником не передбачено наявність бризговиків, також до позову на підтвердження відсутності бризговиків «Mercedes Benz 208D» номерний знакАЕ НОМЕР_3 він надавав фото з сервісної книжки.

У відзиві відповідач навіть не намагався доводити, що на даному автомобілі завод встановив бризговики. Таким чином відповідач не надав жодних доказів встановлення заводом виробником бризговиків. Оскільки в автомобілі даної моделі по конструкції не передбачені бризговики, тому він не може нести відповідальність за відсутність бризговиків, яких не встановив завод виробник і які не передбачені конструкцією автомобіля.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 24 вересня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 24 вересня 2024 року, строки розгляду справи продовжено, розгляд справи призначено на 14 жовтня 2024 року.

26 вересня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

7 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 .

Доводи учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини зазначені в позові, просив позов задовільнити повністю.

Представник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, однак у відзиві просив справу розглянути без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Частина 2 статті 2 КАС України, передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Статтею 268 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

Вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.

Як встановлено судом, поліцейським ВП № 2 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції ОСОБА_3 31 серпня 2024 року винесено постанову серії ЕНА № 2954047 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 31 серпня 2024 року о 18 год. 45 хв в м. Кам`янське провулок 3-й Травневий, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz, 208D» номерний знак НОМЕР_1 у якого відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи чи бризговики, чим порушив вимоги п.п. 31.4.7е ПДР України, ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В ході перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП відбулося через порушення, на думку відповідача, позивачем п. 31.4.7 (е) ПДР України, оскільки позивач керував транспортним засобом, у якого були відсутні грязезахисні фартухи чи бризговики.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі ч. 1 ст. 121 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Як видно з пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. «е» п. 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів, зокрема, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Отже, відсутність грязезахисних фартухів і бризговиків віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

При цьому, конструкція цієї норми права дає підстави для висновку, що словосполучення «відсутній передбачений конструкцією» відноситься як до бампера або заднього захисного пристрою, так і до грязезахисних фартухів і бризговиків.

Таким чином, якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то це не буде порушенням вимог п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України.

При цьому слід зазначити, що настання відповідальності за порушення наведеного пп. (е)п. 31.4.7. Правил дорожнього руху можливе за наявності двох обставин: по-перше, конструкцією транспортного засобу має бути передбачений бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики; по-друге, зазначений елемент конструкції транспортного засобу має бути відсутній.

Відповідно до наказу № 534 від 13 жовтня 2008 року МВС України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобі під час їх експлуатації» на автомобільних дорогах і вулицях можуть бути перевірені КТЗ незалежно від їх призначення, місця реєстрації та належності, крім автомобілів: швидкої медичної допомоги, оперативних та аварійно-рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, а також тих, що рухаються в колонах.

За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доказування у цьому випадку про те, що конструкція транспортного засобу передбачає наявність грязезахисних фартухів та бризговиків покладено на відповідача.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 лютого 2019 року по справі № 524/9843/16-а.

Таким чином з оскаржуваної постанови не вбачається, чим передбачено наявність грязезахисних фартухів чи бризговиків і як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу їх передбачає (посилання на ДСТУ тощо).

Оскільки відповідач не подав суду достатніх доказів, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що такі докази події та докази порушення водієм ПДР відсутні. Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2954047 від 31 серпня 2024 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 під час подачі позову до суду сплатив судовий збір в сумі 605,60 гривень.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9 14 19 72 77 90 139 245 246 250 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2954047 від 31 серпня 2024 року, винесену поліцейським відділення поліції № 2 Кам`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Краснощокою Владиславом Олексійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Стягнути з Головного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті (ЄДРПОУ 40108866) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений ним судовий збір в сумі 605, 60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 31 жовтня 1997 року Петриківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управлінняНаціональної поліціїу Дніпропетровськійобластіадреса: 49101, м. Дніпро вул. Троїцька, 20 А.

Суддя: І. С. Мороз