Яким чином та протягом якого періоду часу Вас, як керівника, засновника чи учасника юридичної особи, може бути притягнуто до відповідальності за її борги у випадку банкрутства?

21 жовтня 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ). Поняття «субсидіарної відповідальності» не є новелою цього Кодексу, а вже добре відомим інститутом в процедурі банкрутства.

Субсидіарна відповідальність – це додаткова відповідальність, яка настає лише у тому випадку, коли в самого боржника відсутнє майно, що може бути стягнене на користь кредиторів.

На кого може бути покладена субсидіарна відповідальність за борги компанії?

На осіб, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії (наприклад, директор, бухгалтер, учасники, засновники, тощо). Визначаючи коло таких осіб, суд бере до уваги обсяг їх повноважень, визначений Законом та Статутом.

Що є передумовою для накладення субсидіарної відповідальності?

Щодо юридичної особи має бути відкрите провадження у справі про банкрутство, і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор обґрунтовано повинен дійти до висновку, що майна боржника (юридичної особи) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Хто подає заяву про притягнення особи до субсидіарної відповідальність у межах провадження у справі про банкрутство?

Ліквідатор під час здійснення своїх повноважень має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, якщо у процесі аналізу ліквідатором фінансового становища банкрута, дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами, ліквідатор виявить наявність чи відсутність дій таких третіх осіб щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Тобто, виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута. Про це він подає до суду окрему заяву.

За наявності яких обставин субсидіарну відповідальність за зобов’язання компанії перед кредиторами може бути покладено саме на вас як керівника, учасника, засновника, тощо?

КУзПБ не містить інформації про конкретні обставини, що мають бути встановлені судом для покладення на особу субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства. Проте ці обставини сформульовані у судовій практиці, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/21232/16.

Отже, обставинами, існування яких свідчить про доведення юридичної особи до банкрутства, є:

• вчинення дій, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (за відсутності у боржника будь-яких активів);
• вчинення дій, направлених на виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання) для її погашення;
• вчинення дій, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) ) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення або власне вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Яким може бути розмір субсидіарної відповідальності у разі наявності вашої вини за доведення боржника до банкрутства?

Розмір визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Якщо осіб, на яких покладається субсидіарна відповідальність – декілька, то її розмір порівну розподіляється між ними.

Якщо керівник чи інша посадова особа залишила свою посаду, або особа вийшла зі складу учасників, тощо, то чи означає це, що ризик притягнення до субсидіарної відповідальності у майбутньому автоматично зникає?

Ні, адже КУзПБ не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови наявності вини цих осіб.

При цьому час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності.

Якщо я, як засновник, необізнаний про майновий та фінансовий стан юридичної особи, чи є це підставою для уникнення субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства?

Ні, про це у своїй Постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 922/1067/17 зазначив Верховний Суд, вказавши що відповідно до статті 211 ГК України, засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Тобто, обов`язок здійснення контролю за діяльністю виконавчих органів та товариства, положеннями Закону та Статуту покладено саме учасників (засновників) цього товариства, з метою запобігання порушень їх прав.

Рекомендації адвокатів АО «Суслов та Партнери» для керівників, учасників, засновників та інших осіб, що мають право давати обов’язкові для юридичної особи вказівки чи мають змогу іншим чином визначати її дії:

1. Слідкуйте за фінансовим станом компанії та вчасно реагуйте на будь-які ознаки неплатоспроможності – у майбутньому це допоможе вам довести, що банкрутство відбулося не з вашої вини.
2. Якщо ви є членом колегіального органу управління, і вважаєте, що певне рішення такого органу може привести до неплатоспроможності, висловлюйте свою думку на голосуваннях, у тому числі голосуючи проти такого рішення, а також фіксуйте свою незгоду в офіційних документах та електронному листуванні – у майбутньому це можна бути використати як аргумент для доведення відсутності у ваших діях складу правопорушення.
3. Приймаючи ризикові для підприємства рішення, ретельно оцінюйте наявні в компанії активи, а також консультуйтеся з юристами, які допоможуть вам оцінити можливі наслідки таких рішень у випадку банкрутства компанії у майбутньому.

Автор консультації: АО «Суслов та Партнери»