Головна Блог ... Консультації від юристів Яка відповідальність чекає на російських загарбників: Імунітет комбатанта і хто може їм скористатися Яка відповідальність чекає на російських загарбник...

Яка відповідальність чекає на російських загарбників: Імунітет комбатанта і хто може їм скористатися

Відключити рекламу
 - 151483ac95adaa580101180e886a5b45.jpeg

Упродовж останніх днів ЗСУ звільнили від російських загарбників майже 400 населених пунктів Харківщини. В Ізюмі знайдено масове поховання людей. Такі самі наслідки вчинених воєнних злочинів окупантами ми бачили і на інших деокупованих територіях, зокрема в Бучі. Світ повинен притягнути агресора до відповідальності, але слід детальніше розглянути, за які саме дії це можливо зробити. Хто такий комбатант? У чому полягає імунітет комбатанта?

Міжнародне гуманітарне право спрямоване на забезпечення безпеки цивільного населення і цивільних обʼєктів на території збройного конфлікту, обмеження їх участі, полегшення можливих наслідків.

Саме тому Женевська конвенція про поводження з військовополоненими поділяє всіх осіб на комбатантів та цивільне населення (некомбатантів).

Комбатантами є особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу). Збройні сили сторони конфлікту складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, а також можуть включати напіввоєнні та озброєні організації.

Отже, до них можна віднести всі підрозділи, які беруть участь у бойових діях на стороні росії: військовослужбовців рф, членів приватних військових компаній, учасників незаконних збройних формувань «днр», «лнр» — усіх, крім цивільних (наприклад, не є комбатантами вчителі, журналісти та інші особи, які перебувають на окупованих територіях, не є військовими, не носять зброю чи уніформу та не вчиняють воєнні дії).

Комбатанти можуть брати безпосередню участь у воєнних діях, а у разі їх затримання вважаються військовополоненими. При цьому комбатанти мають військовий імунітет і не несуть персональної відповідальності за воєнні дії відносно військових об’єктів чи комбатантів протилежної сторони. Водночас такий імунітет не є абсолютним і не поширюється на вчинення воєнних та інших злочинів.

Згадайте новину: А взагалі чи розповсюджується дія права Гааги та права Женеви на агресора росію ....?

Комбатантів, які вчинили воєнні злочини, можливо притягнути до відповідальності за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв ведення війни».

Це стосується випадків, коли:

  • внаслідок обстрілів, артилерійських чи авіаційних ударів отримали поранення чи загинули цивільні особи, які не беруть участь у бойових діях;
  • обстріли були спрямовані на цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки, приватні підприємства тощо, які не є військовими цілями;
  • застосовано для маскування форму або розпізнавальні знаки ЗСУ та інших військових формувань;
  • використано заборонені засоби (зброї, боєприпаси) та методи ведення війни (наприклад, віддання наказу не брати полонених), використано невибіркову зброю або застосовано зброю проти військових цілей без дотримання принципу співмірності;
  • є інші випадки.

Також як порушення законів та звичаїв ведення війни кваліфікуються такі дії комбатантів щодо цивільного населення:

  • навмисне вбивство,
  • зґвалтування та інше сексуальне насильство,
  • катування та нелюдське поводження з полоненими та цивільними особами,
  • грабежі,
  • інші дії щодо цивільного населення і цивільних об’єктів.

Кожен, хто наказує, чи навмисно вчиняє такі дії, чи сприяє їм, несе відповідальність за воєнні злочини. Командувачі силами, які знали або мали підстави знати про такі злочини, але не намагалися їх зупинити чи покарати винних, несуть кримінальну відповідальність за військові злочини в рамках відповідальності командування.

Користуйтеся консультацією: Що робити, якщо ви стали свідком воєнного злочину?

Таким чином, комбатанти рф, які вчинили воєнні злочини, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв ведення війни».

Вона передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років, а якщо дії повʼязані з умисним вбивством — від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. У разі якщо цих осіб буде передано під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, можливе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 30 років або довічне увʼязнення.

Водночас у військовій агресії проти України беруть участь особи, які не є учасниками регулярних військових формувань рф (наприклад, члени так званих збройних сил днр/лнр або інших незаконних формувань, члени ПВК, учасники диверсійно-розвідувальних груп).

Дії таких осіб мають кваліфікуватися за ст. 111 КК України «Державна зрада» (якщо такі особи є громадянами України), ст. 260 КК України «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» (для представників так званих збройних сил днр/лнр), ст. 447 КК України «Найманство» (для членів приватних військових компаній, які воюють на боці країни-агресора і не є громадянами України або рф), у разі вчинення ними воєнних злочинів — за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв ведення війни» та за іншими статтями.

Користуйтеся консультацією: Що таке воєнний та військовий злочин. Відповідальність

Незаконні дії інших осіб (некомбатантів) на окупованих територіях (вчителів, журналістів та інших осіб) будуть кваліфікуватись за статтями, які безпосередньо стосуються їх дій.

У разі затримання такі особи не набувають статусу військовополоненого.

Статус військовополоненого надає низку гарантій, передбачених міжнародним гуманітарним правом, зокрема право на репатріацію до країни належності. Це положення може бути застосоване і до тих, хто вчинив кримінальне правопорушення, в тому числі воєнні злочини.

Так, 19.08.2022 набрали чинності зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, зокрема:

  • Кримінальний кодекс доповнено статтею 84-1, яка передбачає можливість звільнення засудженого від відбування покарання для обміну як військовополоненого, якщо засуджений надав письмову згоду на такий обмін;
  • у КПК внесли зміни, які дозволяють обміняти не лише засуджених, але й підозрюваних та обвинувачених військовополонених.

Водночас особи, які не мають статусу комбатантів, не отримують статусу військовополоненого в разі затримання і можуть бути передані для «обміну» військовополоненими лише на підставі додаткових угод між державами.

Автор консультації: Олексій Єрмачков, юрист LCF Law Group

Джерело: Юридична практика

  • 1239

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1239

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні консультації

    Дивитись всі консультації
    Дивитись всі консультації
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст