Встановивши, що цивільний позивач, якому присудили компенсацію моральної шкоди помер на етапі апеляційного оскарження, суд повинен був закрити провадження в цій частині (ВС ККС, справа №155/98/19від 06.12.2022 р.)

Фабула судового акту: Особу було засуджено ч. 2 ст. 286 КК України за те що останній, рухаючись заднім ходом, неуважно слідкував за дорожньою обстановкою і здійснив наїзд на потерпілу, що згодом від травм померла. В частині вирішення цивільного позову, вироком були частково задоволено цивільні позови потерпілих (родичів померлої), і відповідно - стягнуто із страхової компанії в рахунок відшкодування завданої їм матеріальної шкоди по 44 676 гривень. Із засудженого також була стягнена моральна шкода. Апеляційний суд підтримав в цій частині стягнення із страхової - із чим не погодилась страхова компанія.

Подаючи касаційну скаргу, представниця страхової компанії - окрім іншого - пояснювала, що колегія суддів не зважила на те, що під час перегляду вироку місцевого суду було встановлено факт смерті одного з претендентів на компенсацію моральної шкоди, з огляду на що провадження в частині його цивільного позову підлягало закриттю. І ВС ККС погодився із такими доводами, закривши в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди одному з потерілих, пояснивши:

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 ЦПК України.

Таким чином, встановивши, що під час апеляційного розгляду один із позивачів помер, а відповідно до ст. 1230 ЦК України право на відшкодування моральної шкоди за правонаступництвом у даному випадку не допускається, апеляційний суд повинен був закрити провадження в частині цивільного позову вказаного потерпілого, однак цього не зробив, чим допустив порушення норм процесуального права.

Отже у цій справі: ВС ККС скасував вирок та ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача - страхової компанії, а провадження в цій частині закрив, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналізуйте судовий акт: Моральна шкода, що не присуджена судом - не успадковується. Якщо позивач помер на стадії розгляду справи про компенсацію йому моральної шкоди - справа (в частині цієї вимоги) підлягає закриттю (ВС КЦС справа №753/15095/17 від 13.07.2022 р.);

Бездіяльність державного виконавця у питаннях виконання вироку, яким задоволено цивільний позов, оскаржується за правилами цивільного судочинства (ВСУ від 22 лютого 2017р. у справі № 6-2946цс16);

Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (ВС КЦС справа 487/6970/20 від 25.05.2022 р.);

ДТП пасажира без вини водія є страховим випадком, тому моральна шкода (та витрати на поховання) матері загинувшого пасажира підлягає відшкодуванню в рамках закону (ВС КЦС справа №184/1461/20-ц від 26.04.2022 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 155/98/19

провадження № 51-572км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника цивільного відповідача

АТ «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Країна» - ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030000000533, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рачин, Горохівського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 ),

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Горохівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи в розмірі 2 574 гривні.

Частково задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Стягнуто з АТ «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 44 676 гривень та в рахунок моральної шкоди - 44 676 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 105 324 гривні.

Стягнуто з АТ «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 44 676 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 105 324 гривні.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 23 листопада 2018 року, о 13:15, керуючи автобусом марки «I-VAN А07А1-60», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по території автостанції м. Горохів, Луцького району, Волинської області, що по вулиці Луцькій, 27, проявив безпечність, неуважно стежив за дорожньою обстановкою, не переконався, що це не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого скоїв наїзд на ОСОБА_11 .

Порушення ОСОБА_7 пунктів п. 2.3 б), п. 10.1, п. 10.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП), внаслідок якої ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 червня 2022 року вирок районного суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_10 скасовано, а провадження в цій частині закрито. В решті вирок залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Країна» - ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Аргументуючи свою позицію, зазначає, що переглядаючи вирок апеляційний суд не дотримався вимог ст. 419 КПК України та залишив поза увагою доводи їх апеляційної скарги.

Зокрема, без належної оцінки залишилось те, що потерпілий ОСОБА_9 не звертався до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, а тому його позовні вимоги до компанії відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є необґрунтованими.

Також, колегія суддів ухилилася від відповіді на доводи касаційної скарги про визначення розміру моральної шкоди, яка підлягала до стягнення із страхової компанії кожному із потерпілих, та не зважила на те, що під час перегляду вироку місцевого суду було встановлено факт смерті ОСОБА_9 , з огляду на що провадження в частині його цивільного позову підлягало закриттю.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні представник цивільного відповідача - АТ «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_6 підтримала вимоги касаційної скарги на викладених у ній підставах.

Прокурор ОСОБА_5 частково підтримав касаційну скаргу та просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий апеляційний розгляд кримінального провадження.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Країна» про допущені порушення під час перегляду вироку місцевого суду в частині вирішення цивільних позовів потерпілих є слушними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положеннями ст. 419 КПК України визначено, що в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також норми закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Указаних вимог суд апеляційної інстанції не дотримався.

За ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було заявлено цивільний позов про відшкодування завданої моральної шкоди до АТ «Страхова компанія «Країна» з якою у власника транспортного засобу було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Під час судового розгляду суд задовольнив ці позовні вимоги та стягнув з АТ «Страхова компанія «Країна»на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 44 676 гривень.

Не погоджуючись із вироком місцевого суду в частині вирішення цивільного позову, цивільний відповідач - АТ «Страхова компанія «Країна» подала апеляційну скаргу, у якій зазначала про відсутність у ОСОБА_9 права на подання до суду відповідного позову без попереднього звернення до страхової та стверджувала, що з огляду на положення ст. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд неправильно визначив розмір моральної шкоди, який слід було стягувати на користь потерпілих.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі перерахував зазначені аргументи апеляційної скарги, проте належним чином їх не перевірив, не навів переконливих мотивів для їх спростування та підстав, через які залишив їх без задоволення, формально вказавши про те, що з урахуванням вимог вищевказаного закону місцевим судом прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Так, місцевим судом встановлено, що загальний розмір страхового відшкодування, який підлягав стягненню на користь потерпілих, відповідно до ст. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», складав 44 676 гривень. До кола осіб, які мали право на таку регламентну виплату входили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Зважаючи на вказані обставини, суд ухвалив рішення про стягнення на користь кожного з потерпілих по 44 676 гривень.

В той же час, у вищевказаних положеннях закону зазначається, що загальний розмір страхового відшкодування стягується на кожного, хто має право на таку виплату у рівних частинах, яка в даному випадку становить 22 338 гривень. Таке неправильне застосування норм матеріального права залишилось без уваги апеляційного суду.

Крім цього, під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 колегія суддів апеляційного суду не надала належної правової оцінки факту смерті позивача ОСОБА_9 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, що міститься в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 ЦПК України.

Таким чином, встановивши, що під час апеляційного розгляду позивач ОСОБА_9 помер, а відповідно до ст. 1230 ЦК України право на відшкодування моральної шкоди за правонаступництвом у даному випадку не допускається, апеляційний суд повинен був закрити провадження в частині цивільного позову вказаного потерпілого, однак цього не зробив, чим допустив порушення норм процесуального права.

Разом із тим, зазначене порушення не є підставою для скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та призначення нового апеляційного розгляду даного кримінального провадження, натомість може бути усунуте шляхом скасування вироку та ухвали в частині цивільного позову ОСОБА_9 із закриттям відповідного провадження

В той же час, у зв`язку зі смертю ОСОБА_9 змінилося коло осіб, яким підлягала страхова виплата, і потерпіла ОСОБА_8 відповідно до ст. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на весь розмір загального страхового відшкодування, тобто на 44 676 гривень, які на її користь фактично стягнуто судом першої інстанції.

Тобто за таких обставин, рішення місцевого суду про задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про стягнення зі страхової моральної шкоди у повному обсязі відповідає положенням матеріального закону, а доводи про зворотне є неспроможними.

Інших істотних порушень норм права, які тягнуть за собою скасування оспорюваної ухвали і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції під час перевірки кримінального провадження в порядку касаційної процедури не встановлено.

Виходячи із викладеного, колегія суддів касаційного кримінального суду приходить до висновку, що касаційна скарга цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Країна» підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу представника цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Країна» - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Горохівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 червня 2022 року в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Країна» скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3