Затримання людей, примусове залучення їх до праці та утримання проти своєї волі кваліфіковано судом як участь у терористичній організації (ст. 258-3 КК України) і винного засуджено до 8 років позбавлення волі (справа № 243/1713/15-к, 22.06.17)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Затримання людей, примусове залучення їх до праці та утримання проти своєї волі кваліфіковано судом як участь у терористичній організації (ст. 258-3 КК України) і винного засуджено до 8 років позбавлення волі (справа № 243/1713/15-к, 22.06.17) - 0_68332100_1503119835_5997c9dba6db8.jpg

Фабула судового акту: Відповідно до статті 258-3 КК України створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, зазначені у диспозиції статті, а визначення понять «терористична організація», «тероризм», «терористична діяльність» закріплено у спеціальних нормах ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Виходячи із системного аналізу положень ст. 28 КК України та ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична організація за своєю правовою природою є одним із різновидів стійких злочинних об'єднань. Установлення наявності чи відсутності у певної групи чи організації ознак такого об'єднання та визначення його виду належить до повноважень суду при ухваленні вироку про притягнення до кримінальної відповідальності фізичних осіб за участь у злочинному об'єднанні, оскільки такі ознаки є обов'язковими елементами складу відповідних злочинів.

Враховуючи викладене, а також те, що іншого порядку притягнення до кримінальної відповідальності учасників терористичної організації чинним законодавством не передбачено, визнання певної групи чи організації терористичною є компетенцією суду при розгляді конкретного кримінального провадження за обвинуваченням особи (осіб) за ч. 1 ст. 258-3 КК України у розрізі вирішення судом питань, які вирішуються при ухваленні вироку згідно зі ст. 368 КПК України».

В справі, що пропонується увазі читачів, суди кваліфікували дії працівника правоохоронного органу, тобто представника влади, як участь у терористичній організації, засудивши до 8 років позбавлення волі.

У вироку, зокрема, зазначено, що після захоплення адміністративної будівлі Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області представниками терористичної організації «ДНР» засуджений надав згоду на участь у зазначеній організації. В подальшому він, використовуючи свої службові повноваження, здійснював затримання громадян з метою подальшої їх доставки на блок пости терористичної організації «ДНР», де їх незаконно утримували та залучали до праці.

Як зазначила колегія суддів ВССУ, висновки суду першої інстанції про те, що засуджений, свідомо затримуючи та доставляючи людей на блокпости «ДНР» до озброєних людей, де останні примусово залучалися до праці та утримувались проти своєї волі, брав участь у терористичній організації, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 258-3 КК України є правильними.

З урахуванням наведеного, ВССУ визнав призначене йому покарання таким, що відповідає положенням ст. 65 КК України і необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Аналізуйте судовий акт: Визнання певної групи чи організації терористичною є компетенцією суду при розгляді конкретного кримінального провадження (ВСУ від 15.11.2016 р., у справі № 489/2318/15-к)

В зоні конфлікту на Донбасі сторони повинні дотримуватись Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, а жорстоке поводження з ними є порушенням законів та звичаїв війни (Слов'янський міськрайонний суд, справа № 243/4702/17, 01.06.17)

ЄСПЛ: Перебування „Придністровської Молдовської Республіки» під ефективним керівництвом і вирішальним впливом Росії обумовило визнання порушення нею Європейської Конвенції з захисту прав людини та основних свобод (№ 48787/99, Рішення від 8.07.2004)

Ухвала

іменем україни

22 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів: Слинька С.С., Шибко Л.В.,

при секретарі Міщанінцеві О.В.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

захисника Омельяненка О.Г.(в режимі відеоконференції)

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника Омельяненка О.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 2 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 2 грудня 2015 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

який народився в с. Олександрівка, Слов'янського району Донецької області, зареєстрованого АДРЕСА_1.

засуджено за ч.1 ст. 258-3 КК України на 8 років позбавлення волі.

Згідно вироку суду ОСОБА_2, являючись працівником правоохоронного органу та представником влади, будучи зобов'язаним запобігати правопорушенням, припиняти їх, охороняти та забезпечувати громадський порядок, перебуваючи на посаді інспектора патрульної служби взводу № 4 роти патрульної служби Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області 12 квітня 2014 року, після захоплення адміністративної будівлі Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області представниками терористичної організації «ДНР», діючи умисно, усвідомлюючи, що терористична організація «ДНР» діє на території України незаконно, та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконання службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, надав згоду на участь у зазначеній організації.

В подальшому ОСОБА_2 відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій, покладених на нього, у період часу з травня 2014 року по червень 2014 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, використовуючи свої службові повноваження, діючи умисно, за попередньою змовою з двома невстановленими працівниками міліції та з іншими невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», здійснював затримання громадян з метою подальшої їх доставки на блок пости терористичної організації «ДНР», де їх незаконно утримували та залучали до праці.

Так, 28.05.2014 року приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_2, знаходячись у форменому одязі, виконуючи функції представника правоохоронного органу, приїхав разом з невстановленим працівником міліції на службовому автомобілі ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 на автобусну зупинку, розташовану по вул. Горького м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області, де діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, за попередньою змовою групою осіб-з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», за відсутності будь-яких законних підстав, використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою позбавлення волі, затримав ОСОБА_3 та незаконно доставив його до блок посту терористичної організації «ДНР», розташованому біля старої будівлі вагової на виїзді з м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області у сторону с. Рай-Олександрівка Слов'янського району Донецької області, після чого передав учасникам терористичної організації «ДНР». На вказаному блок посту ОСОБА_3 Утримували 4 доби та примусово залучали до праці.

Окрім того, в червні 2014 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 за аналогічних обставин разом із двома невстановленими працівниками міліції, діючи за попередньою змовою групою осіб - з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР» на службовому автомобілі прибули до будинку, розташованому в м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області, де на той час знаходився ОСОБА_4 В подальшому ОСОБА_2, використовуючи службове становище незаконно затримав останнього і доставив його до блок посту терористичної організації «ДНР», розташованому на території цегляного заводу по вул. Вокзальна, 1А м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області, та передав ОСОБА_4 учасникам терористичної організації «ДНР». На вказаному блок пості ОСОБА_4 утримували 17 діб та примусово залучали до праці.

Також, у червні 2014 року, вдень, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 за аналогічних обставин, спільно з двома невстановленими працівниками міліції, на службовому автомобілі прибули до магазину «МТС» по вул. Горького у м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області. В подальшому ОСОБА_2, використовуючи службове становище та авторитет працівника правоохоронного органу, діючи за попередньою змовою групою осіб - з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», незаконно затримав ОСОБА_5 та доставив його до вищезазначеного блок посту терористичної організації «ДНР» і в подальшому передав останнього учасникам терористичної організації. На вказаному блок посту ОСОБА_5 знаходився близько 10 хвилин, після чого його відпустили.

Крім того, наприкінці червня 2014 року, приблизно о 16.00 годині, більш точно дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 За аналогічних обставин, спільно з двома невстановленими працівниками міліції прибув на службовому автомобілі до приміщення автовокзалу, розташованому по вул. Щорса у м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області. В подальшому, діючи за попередньою змовою групою осіб - з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», затримав ОСОБА_6 та доставив його до вищезазначеного блок посту терористичної організації «ДНР» де передав останнього учасникам терористичної організації. На вказаному блок посту ОСОБА_6 утримувався близько 3 годин, після чого його відпустили.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник просить судові рішення скасувати. Вказує на допущене неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінального процесуального закону. Зазначає про те, що матеріали справи не містять достатніх підстав для кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 258-3 КК України, як учасника терористичної організації. Ставить питання про необхідність кваліфікації дій засудженого за ст. 260 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника який підтримав подану касаційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_2 касаційний суд при касаційному розгляді виходить із обставин справи, встановлених судом.

Оцінюючи правильність постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень з огляду на правильність застосування кримінального закону та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій підтверджується зібраними по справі, дослідженими під час судового засідання і наведеними у вироку доказами у їх сукупності.

Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом», а також ст. 28 КК України - це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснюється розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Достатнім для визнання організації терористичною є те, що якщо хоча б один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», а також ст. 28 КК України терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів, підбурювання: до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях, організацію незаконних збройних формувань, злочинних угрупувань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів; так само як і участь у таких актах, вербування, озброєння, підготовку та використання терористів, пропаганду і поширення ідеології тероризму, фінансування та інше сприяння тероризму.

Приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_2, судом були перевірені та оцінені показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які вказували на причетність ОСОБА_2 до вчиненого злочину.

Крім того висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України також підтверджуються відомостями, які зафіксовані в протоколах про проведення слідчих експериментів, пред'явлення особи до впізнання, а також даними, які підтверджують, що ОСОБА_2 на час вчинення злочину перебував на службі у правоохоронному органі.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2, свідомо затримуючи та доставляючи людей на блокпости «ДНР» до озброєних людей, де останні примусово залучалися до праці та утримувались проти своєї волі, брав участь у терористичній організації, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 258-3 КК України є правильними.

З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги про те, що судом до ОСОБА_2 було неправильно застосовано кримінальний закон є безпідставними.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає положенням ст. 65 КК України і необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний розгляд справи відбувся у відповідності до вимог закону, а ухвала апеляційного суду відповідає положенням ст. 419 КПК України.

Таким чином істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень, судом касаційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 434-436 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 2 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

С.І. Кравченко С.С. Слинько Л.В. Шибко

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1