Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду існує презумпція завдавача шкоди, згідно якої не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини (справа № 6-1648ск16, 20.04.16)

Фабула судового акту: Задовольняючи позовні вимоги громадянина – власника автомобіля «Кіа-Церато», суд першої інстанції виходив з того, що балансоутримувачем зелених насаджень є ТОВ «Ужагромікс» (відповідач), який мав належним чином здійснювати контроль над станом зелених насаджень та у разі необхідності скласти акт на зрізання і передати його до виконавчого органу міської ради для вирішення питання про зрізку дерева. Бездіяльність відповідача призвела до таких наслідків, як падіння 01 липня 2014 року гілки дерева на автомобіль позивача, у результаті чого йому заподіяна шкода.

Всього стягнуто з відповідача на користь позивача завдану матеріальну шкоду у розмірі 47 204 грн 92 коп. та завдану моральну шкоду у сумі 2 000 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Але вказане рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасував, у позові відмовив, ї констатував, що суд першої інстанції припустився припущень про те, що зафіксований 30 червня 2014 року вітер не міг бути безпосередньою причиною падіння гілки дерева 01 липня 2014 року у другій половині дня, тобто відсутня доведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає цивільно-правову відповідальність відповідача.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції не погодився ВССУ, він залишив без змін рішення міськрайонного суду, поклавши в основу свого рішення наступні приписи законодавства та судження, що носять, скоріше, теоретичний характер і стосуються загальних ознак винної поведінки та її доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та неправильно застосував норму права, яка перерозподіляє тягар доказування у цій категорії справ та зазначених правовідносинах.

Між тим відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, відповідальним за зелені насадження в місті є балансоутримувач вказаних об'єктів благоустрою, який зобов'язаний здійснювати інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень. Також балансоутримувач зобов'язаний двічі на рік (навесні та восени) проводити загальний огляд усіх зелених насаджень.

Отже в цій справі відповідачеві не вдалось довести відсутність своє вини у спричиненні шкоди відповідачеві.

Аналізуйте судовий акт: Пошкодження автомобіля в результаті падіння з даху брили снігу з льодом не пов’язане з бездіяльністю комунального підприємства, якщо власник автомобіля здійснив його паркування в неналежному місці (ВГСУ, Справа № 910/30090/15, 10.05.17);

На автомобіль впало дерево - хто відшкодовує шкоду? (Постанова ВГСУ у справі № 38/67 від 24.01.2012, судді: Овечкін В.Е., Чернова Є. В., Цвігун В. Л,);

Нерозчищення сходів магазину від снігу та льоду, відсутність поручнів та гумових килимків, що призвело до травмування людини, стало підставою для притягення власника до відповідальності (ВССУ, справа № 294/2135/13-ц від 21.12.16 р.);

Житлово-експлуатаційні підприємства зобов'язані прибирати дахи і карнизи від льоду. Невиконання цього обов`язку буде підставою для відповідальності (ВССУ у справі № 6-15405св15, ухвала від 07.10.15);

Вищий спеціалізований суд україни з розгляду цивільних і кримінальних справ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоДьоміної О.О.,суддів:Демяносова М.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Парінової І.К.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ужагромікс», третя особа - департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про відшкодування майнової і моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року,

вс т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ужагромікс» (далі − ТОВ «Ужагромікс»), третя особа - департамент міського господарства Ужгородської міської ради, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив стягнути з ТОВ «Ужагромікс» як балансоутримувача зеленого міського господарства на свою користь 53 177 грн 02 коп. майнової шкоди, з яких: 47 204 грн 92 коп. − матеріальний збиток, 550 грн за проведення товарознавчої експертизи, 5 280 грн надання юридичних послуг, 142 грн 10 коп. − вартість довідки і 6 000 грн моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначив, що 01 липня 2014 року у другій половині дня на автомобільній стоянці по вул. Крилова в м. Ужгороді, де він припаркував свій автомобіль Кіа-Церато, д.н.з.НОМЕР_3, останній був пошкоджений падінням вагомої величини сухої і трухлявої деревини, яка відламалася від розташованого поблизу дерева породи клен, а він особисто зазнав моральних страждань. Вважає, що відповідальним за спричинену йому майнову та моральну шкоду внаслідок указаної події є ТОВ «Ужагромікс» як балансоутримувач зеленого міського господарства м. Ужгорода.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду закарпатської області від 28 квітня 2015 року прийнято відмову позивача від вимог до департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про відшкодування шкоди, а провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ужагромікс» на користь ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду у розмірі 47 204 грн 92 коп. та завдану моральну шкоду у сумі 2 000 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що балансоутримувачем зелених насаджень є ТОВ «Ужагромікс», який мав належним чином здійснювати контроль над станом зелених насаджень та у разі необхідності скласти акт на зрізання і передати його до виконавчого органу міської ради для вирішення питання про зрізку дерева. Бездіяльність ТОВ «Ужагромікс» призвела до таких наслідків, як падіння гілки дерева на автомобіль позивача, у результаті чого йому заподіяна шкода. А зафіксований 30 червня 2014 року вітер не міг бути безпосередньою причиною падіння гілки дерева 01 липня 2014 року у другій половині дня.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції про те, що зафіксований 30 червня 2014 року вітер не міг бути безпосередньою причиною падіння гілки дерева 01 липня 2014 року у другій половині дня, є припущенням. Немає підстав стверджувати, про протиправну винну поведінку (бездіяльність) відповідача та причинний зв'язок між цією поведінкою і настанням шкоди для позивача внаслідок падіння гілки дерева, тобто відсутня доведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає цивільно-правову відповідальність відповідача.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Судами встановлено, що 01 липня 2014 року в другій половині дня на автомобіль марки Кіа-Церато, д.н.з.НОМЕР_3, припаркований по вул. Крилова в м. Ужгороді, впала вагома гілка, що відламалась від розташованого поблизу дерева породи клен.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_6 автомобіль марки Кіа-Церато 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_6

Факт падіння дерева на автомобіль Кіа-Церато, д.н.з. НОМЕР_3, підтверджується висновком дільничного інспектора міліції Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області Штефі О.В. від 04 липня 2014 року та фотознімками (а. с. 10−11; 57−61).

Згідно з актом товарознавчої експертизи від 05 березня 2015 року № 28/15 вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля КІА-Церато, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, станом на 01 липня 2015 року становить 47 204 грн 92 коп. (а. с. 146−158).

05 травня 2014 року між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Ужагромікс» укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 14-09/100203, відповідно до умов якого ТОВ «Ужагромікс» зобов'язалось у 2014 році надавати послуги щодо благоустрою території (озеленення та утримання зелених насаджень) (а. с. 24−25).

Відповідно до листа департаменту міського господарства Ужгородської міської ради від 19 серпня 2014 року за результатами відкритих конкурсних торгів надавачем послуг щодо благоустрою (озеленення та утримання зелених насаджень) у 2014 році є ТОВ «Ужагромікс», про що укладено договір від 05 травня 2014 року № 14-09/100203.

Відповідно до листа Закарпатського обласного центру з гідрометрології від 03 липня 2014 року № 26-50/850 в другій половині дня 01 липня 2014 року, під час настання пригоди, ніяких критичних штормових погодних умов не було, натомість були відсутніми будь-які опади, а також відсутні сильні пориви вітру (а. с. 29).

Відповідно до п. 2.1 наказу розділу 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі − Правила) балансоутримувач −спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Пунктом 6.2 Правил встановлений обов'язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об'єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення, тощо.

Відповідно до п. 9.1.11 Правил під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. Відповідно до п. 9.1.11.2 Правил санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною.

У п. 9.1.13 Правил зазначено, що на вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти.

Відповідно до висновку дільничного інспектора міліції Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області Штефі О.В. від 04 липня 2014 року встановлено факт настання пригоди, що мала місце 01 липня 2014 року по вул. Крилова у м. Ужгороді, та факт і причини пошкодження належного ОСОБА_6 автомобіля Кіа-Церато, д.р.н. НОМЕР_3, унаслідок падіння трухлявої частини дерева породи клен.

Згідно з розділом 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік − навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому − лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та неправильно застосував норму права, яка перерозподіляє тягар доказування у цій категорії справ та зазначених правовідносинах.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57−60 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Однак вищевикладене залишилося поза увагою й відповідною правовою оцінкою суду апеляційної станції, який на порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України не звернув уваги, що відповідальним за зелені насадження в місті є балансоутримувач вказаних об'єктів благоустрою, який зобов'язаний здійснювати інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень. Також балансоутримувач зобов'язаний двічі на рік (навесні та восени) проводити загальний огляд усіх зелених насаджень.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 303 ЦПК України здійснив переоцінку обставин справи та дійшов помилкового висновку, що відсутні підстави для ствердження про протиправну винну поведінку (бездіяльність) відповідача та причинний зв'язок між цією поведінкою і настанням шкоди для позивача внаслідок падіння гілки дерева.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року скасувати, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2015 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна Судді: М.В. Демяносов А.О. Леванчук А.В. Маляренко І.К. Парінова