Відсутність дозволу виконкому місцевої ради та належним чином затвердженої документації для проведення реконструкції унеможливлює легалізацію квартири, як об’єкту власності (ВССУ, справа б\н, 29.03.17)

Фабула судового акту: Відомо, що право власності дає можливість власнику за своїм бажанням розпорядитися як рухомим, так і нерухомим майном. Однак нерухоме майно є власністю особливої. Квартира, яка належить власнику, всього лише невеликий елемент великого будинку. Реконструкція об'єктів будівництва, в цьому випадку квартири, безпосередньо позначиться на «здоров'я» всього будинку. На що може розраховувати за законом власник квартири в багатоповерховому будинку, якщо захоче підвищити рівень комфортності свого житла. Ця судова справа дещо прояснює цю проблему.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСББ, і просив визнати за ним право власності на квартиру, мотивуючи тим, що будучи власником квартири він провів ії реконструкцію шляхом перепланування та переобладнення, що призвело до збільшення площі за рахунок надбудови другого рівня мансарди. Зазначав, що реконструкцію квартири здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил за його власні кошти та при цьому не було порушено права інших осіб.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено, визнано за позивачем право власності на реконструйовану квартиру, але рішенням апеляційного суду це рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що площа квартири була збільшена за рахунок допоміжного приміщення багатоквартирного будинку горища, при цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачем були отримані всі необхідні дозволи на проведення реконструкції квартири та мешканці - співвласники цього будинку надавали згоду на це.

ВССУ з цим рішеннм погодився, зазначивши, крім того, що за приписами ч. 1 ст. 100 ЖК УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Будівельні ж роботи з реконструкції спірної квартири проводились без відповідного дозволу та без належним чином затвердженої документації для проведення реконструкції.

Крім того, відповідно до ст. 392 ЦК України, можливим є підтвердження наявного в право власності, що було набуте раніше на законних підставах, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Аналізуйте судовий акт: Поліпшення орендованого нерухомого майна, збільшення його вартості та корисності без зміни функціонального призначення цього майна самі по собі не означають створення нової речі (ВГСУ, справа № 909/1179/15 від 29.03.17)

Без введення в експлуатацію майно не є нерухомістю, тому суд не може визнати право власності на об’єкт незавершеного будівництва в порядку, передбаченому ст. 331 ЦК України (ВГСУ від 15 березня 2017р. у справі №909/935/15)

Майнове право – це «ПРАВО ОЧІКУВАННЯ» - обмежене речове право, яке засвідчує правомочність отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому і є складовою частиною майна, як об’єкта цивільних прав. (ВСУ у справі 6-265цс16)

За змістом договору купівлі-продажу майнових прав немає підстав для визнання за інвестором прав на нерухоме майно (об’єкт інвестування) на підставі статей 331, 392 ЦК України (ВСУ у справі № 6-290цс16 від 16 березня 2016р.)

Право власності на новостворений об’єкт нерухомого майна неможливо визнати на підставі рішення суду до державної реєстрації цього права власності (Правовий висновок ВСУ від 18 лютого 2016р. у справі № 6-244цс14)

Інвестор не може визнати право власності на нерухомість - новозбудоване майно, оскільки юридично таке право виникає з моменту державної реєстрації прав у реєстрі після прийняття будівництва в експлуатацію згідно ст. 331 ЦК (ВСУ від 10.02.2016р.)

Ухвала

іменем україни

29 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Кадєтової О.В., Кафідової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан» про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 8 лютого 2016 року,

встановила:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 Ним було проведено реконструкцію зазначеної квартири шляхом її перепланування та переобладнення, що призвело до збільшення площі за рахунок надбудови другого рівня мансарди. Зазначав, що реконструкцію квартири здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил за його власні кошти та при цьому не було порушено права інших осіб.

Ураховуючи наведене, позивач просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 663 кв. м, житловою площею 346,9 кв. м.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня

2010 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загально площею

663 кв. м, житловою площею 346,9 кв. м. Ухвалено, що дане рішення є підставою для реєстрації комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 8 лютого

2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що площа квартири збільшена за рахунок допоміжного приміщення багатоквартирного будинку горища, при цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачем були отримані всі необхідні дозволи на проведення реконструкції квартири та мешканці - співвласники цього будинку надавали згоду на це.

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною

площею 303,2 кв. м, житловою площею 206, 1 кв. м на підставі договору купівлі-продажу квартири від 6 листопада 2008 року. Право власності за позивачем зареєстровано в установленому законом порядку.

Дана квартира розташована на мансардному поверсі чотирьохповерхового внутрішньо дворового будинку.

Позивачем було здійснено реконструкцію квартири шляхом її перепланування та переобладнання, збільшення площі за рахунок надбудови другого рівня мансарди.

Згідно з даними технічною паспорта станом на 7 квітня 2010 рокуАДРЕСА_1 має загальну площу 663 кв. м, житлову площу 346,9 кв.м, тобто загальна і житлова площа квратири суттєво збільшені.

Відповідно до висновку судового експерта від 13 травня 2010 року об'єктом обстеження є самовільно переобладнана та пристроєна двоповерхова квартира, розташована у АДРЕСА_1. Квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 663 кв. м, житлову площу 346,9 кв. м відповідає вимогам діючих норм СніП та ДБН, не порушує права третіх осіб, оскільки відхилень від діючих нормативів не виявлено.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 663 кв. м, житловою площею 346,9 кв. м.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1. ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

За положеннями ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій», яка діяла на момент виниклих правовідносин, забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», яка діяла на момент виниклих правовідносин, дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами ч. 1 ст. 100 ЖК УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

З огляду на наведене будівельні роботи з реконструкції спірної квартири проводились без належного дозволу та без належно затвердженого проекту.

Вирішуючи спір, апеляційний суд на підставі наданих сторонами доказів, яким дав оцінку відповідно до ст. 212 ЦПК України, встановив фактичні обставини справи та прийшов до правильного правового висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, оскільки останній здійснив реконструкцію квартири з порушенням приписів чинного законодавства, за відсутності необхідного дозволу та належним чином затвердженої документації для проведення відповідної реконструкції.

Посилання апеляційного суду на те, що реконструкція квартири позивача була проведене за рахунок реконструкції горища є помилковим, оскільки згідно з умовами договору купівлі-продажу від 6 листопада 2008 рокуАДРЕСА_1 розташована на мансардному поверху чотирьохповерхового внутрішньо дворового будинку. Проте даний висновок на правильність вирішення спору не впливає.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки під час розгляду справи судами не були порушені норми процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновків суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 8 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО.С. Ткачук Судді:В.С. Висоцька М.К. Гримич О.В. Кадєтова О.В. Кафідова

(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65771441#)