Тільки у разі ухилення від виконання зобов’язання суд може тимчасово обмежити особу у праві виїзду за межі України (ВССУ справа № 6-42620св14, 18.03.15)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Тільки у разі ухилення від виконання зобов’язання суд може тимчасово обмежити особу у праві виїзду за межі України (ВССУ справа № 6-42620св14, 18.03.15) - 0_14694700_1497940283_5948c13b23e98.jpg

Фабула судового акту: Стягнувши з позичальника на користь банку суму боргу за кредитним договором, районний суд обмежив відповідачеві виїзд за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором.

Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині обмеження у виїзді за межі України скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовлено, з чим погодився і ВССУ

Особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов’язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України).

Тільки у разі ухилення від виконання зобов’язання суд може тимчасово обмежити особу у праві виїзду за межі України. Крім того, на момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов’язань повинен вже відбутися і бути об’єктивним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Як зауважив касаційний суд,- вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе тільки в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК України, яка є спеціальною нормою та застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб), за поданням державного виконавця а не шляхом забезпечення позову, тим більше одночасно з ухваленням рішення суду.

Довідка: Слід мати на увазі, що з внесенням відповідних змін і доповнень до Закону України «Про виконавче провадження» означеними повноваженями також наділені і приватні виконавці. Адже нова редакція статті 377-1 ЦПК України тепер виглядає так :

«1. Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. {Частина перша статті 377-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1404-VIII від 02.06.2016}

2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. {Частина друга статті 377-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1404-VIII від 02.06.2016}»

Аналізуйте судовий акт: ЦПК України не передбачає такого виду забезпечення позову як тимчасове обмеження у праві виїзду громадян України за кордон (Апеляційний суд Київської області, головуючий Поліщук М. А., судді Березовенко Р. В., Малорода О. І.)

Суд відмовив задоволенні подання державного виконавця про обмеження громадянина у праві виїзду за межі України (Апеляційний суд Тернопільської області, Справа № 599/1772/16-ц, ухвала від 09.02.17 р.)

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Черненко В.А., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

провівши попередній розгляд справи за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» на рішення апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2011 року позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» суму боргу за кредитним договором від 30 квітня 2008 року у розмірі 7 435 303 грн 20 коп., в т.ч. основний борг за кредитом - 6 737 649 грн, проценти за користування кредитом - 672 152 грн 19 коп., пеня - 25 502 грн 01 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Обмежено ОСОБА_4 виїзд за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором від 30 квітня 2008 року.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції в частині обмеження ОСОБА_4 у виїзді за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором відмовлено.

У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду в частині обмеження ОСОБА_4 у виїзді за межі України до моменту виконання зобов'язань за кредитним договором скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Рішення апеляційного суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором не оскаржується і в силу ст. 335 ЦПК України не переглядається.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_4 у виїзді за межі України до моменту виконання зобов'язань за кредитним договором та відмовляючи у задоволені позову в цій частині, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального та процесуального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Зокрема, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе тільки в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК України, яка є спеціальною нормою та застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб), за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», а не шляхом забезпечення позову, тим більше одночасно з ухваленням рішення суду.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення апеляційного суду в частині вимог банку про забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_4 у виїзді за межі України до моменту виконання зобов'язань за кредитним договором не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2014 року в частині вимог банку про забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_4 у виїзді за межі України до моменту виконання зобов'язань за кредитним договором залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: В.А.Черненко

А.О. Лесько

Д.Д. Луспеник

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
1