Протиправну бездіяльність державного виконавця, яка призвела до знецінення грошових коштів, що стягуються, суд не визнав підставою для відшкодування шкоди стягувачу (Справа №759/4881/16-ц, 27.09.17)

Фабула судового акта: Тяганина і безвідповідальність виконавчої служби. Нажаль, дуже часто саме вони визначають обличчя цього органу. Чи можна це подолати законними способами ? Судячи по цій справі, - досить проблематично. Можливо треба вдосконалювати закон ?

Рішенням суду стягнуто солідарно із чотирьох осіб на користь позивача відшкодування завданої внаслідок пожежі шкоди у розмірі 243 702 грн 36 коп. На підставі вказаного судового рішення 26 березня 2014 року судом видано чотири виконавчі листи, які пред'явлено нею до виконання у примусовому порядку, що стало підставою для відкриття 07 травня 2014 року чотирьох виконавчих проваджень відносно кожного боржника окремо.

У зв’язку з бездіяльністю державного виконавця по виконанню вказаного судового рішення сятгувач звернувся до суду і отримав дві ухвали, якимит підтверджено, що виконавчі дії провадились з порушенням ст. ст. 11, 30, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», щодо термінів здійснення виконавчого провадження, вжиття заходів примусового виконання рішення, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржників. Ними зобов'язано державного виконавця здійснити перевірку майнового стану боржників шляхом направлення запитів до відповідних органів та отрмання на них відповідей, винести постанови про арешт майна одного з боржників, тощо.

Така, підтверджена судовим рішенням, бездіяльність ДВС і стала підставою для звернення позивача (він же стягувач) до суду з позовом про стягнення з відділу ДВС збитків в сумі 124 687 грн 10 коп, завданих йому знеціненням присуджених цьому коштів.

Суди відмовили в позові, з чим погодився і ВССУ. Як видно з судових рішень, - навіть, за наявності та доведеності самого факту протиправної поведінки відповідача, яка полягає у неналежному виконанні судового рішення, відсутні докази, які б підтверджували заподіяння позивачу вказаної шкоди саме цією бездіяльністю державного виконавця, наявності причинного зв'язку між заподіянням такої шкоди і протиправним діянням заподіювача щодо знецінення грошових коштів.

Крім того ВССУ зауважив, що втрати від подорожчання споживчих товарів і послуг у спірних правовідносинах не призвели до завдання позивачу збитків у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки сума відшкодування шкоди, стягнута судовим рішенням не підлягає індексації згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а тому у відповідача не виник обов'язок, визначений ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», ст.1174 ЦК України.

Аналізуйте судовий акт: Державний виконавець взяв хабар за зняття арешту з рахунків боржника але відбувся переляком: суд затвердив угоду про визнання винуватості та засудив до штрафу (Вінницький міський суд від 03 червня 2016р., у справі №127/10793/16-к, суддя Ковальчук)

Для стягнення виконавчого збору з боржника державний виконавець повинен вчинити виконавчі дії, а не тільки винести постанову (ВГСУ, справа № 20/49 від 12 січня 2016р., судді Палій В.В., Прокопанич Г. К., Студенець В. І.)

ВСУ: Державний виконавець не має права змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду (№ 6-1445цс17 від 13.09.2017)

Результати торгів залишаються дійсними, якщо оцінка арештованого майна втратила чинність, проте це не порушило прав боржника ( ВСУ у справі від 29 червня 2016 року № 6-547цс16)

Відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження( ВСУ у справі № 6-62цс14)

Виконавчий збір не стягується після спливу строку на добровільне виконання рішення суду, якщо д/в не вчиняв виконавчі дії, а боржник пізніше добровільно виконав рішення суду (ВСУ у справі №6-785цс15 від 6 липня 2015р.)

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЛуспеника Д.Д., суддів:Гулька Б.І.,Журавель В.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва, про стягнення збитків за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року стягнуто солідарно із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на її користь 243 702 грн 36 коп. На підставі вказаного судового рішення 26 березня 2014 року судом видано чотири виконавчі листи, які пред'явлено нею до виконання у примусовому порядку.

Постановами державного виконавця від 07 травня 2014 року відкрито чотири виконавчих проваджень №№ 43187181, 43187468, 43186948, 43186562 відносно кожного боржника окремо. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року не виконано внаслідок протиправної бездіяльності державного виконавця. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року визнано дії державного виконавця відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. в межах виконавчих проваджень № № 43187181, 43187468, 43186948, 43186562 такими, що провадяться з порушенням ст. ст. 11, 30, 52 Закону України «Про виконавче провадження», щодо термінів здійснення виконавчого провадження, вжиття заходів примусового виконання рішення, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржників. Зобов'язано державного виконавця здійснити перевірку майнового стану боржників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 шляхом направлення запитів до відповідних органів та отримання на них відповідей.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року визнано дії державного виконавця відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. в межах виконавчих проваджень № № 43187181, 43187468, 43186948, 43186562 такими, що провадяться з порушенням ст. ст. 11, 30, 57 Закону України «Про виконавче провадження», що полягають в наступному: не винесенні постанови про арешт майна боржника щодо квартири АДРЕСА_1, не складенні акта опису й арешту майна боржника щодо квартири АДРЕСА_1, не реєстрації арешту майна боржника в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Зобов'язано державного виконавця винести постанову про арешт квартири АДРЕСА_1.

Бездіяльність державного виконавця призвела до порушення передбачених законом строків виконання судового рішення та знецінення присуджених їй цим рішенням коштів, тобто завдано збитків, розмір яких з урахуванням даних Державної служби статистики України щодо індексів інфляції становить 124 687 грн 10 коп.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просила задовольнити позов.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року стягнуто солідарно із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 відшкодування завданої внаслідок пожежі шкоди у розмірі 243 702 грн 36 коп. На підставі вказаного судового рішення 26 березня 2014 року судом видано чотири виконавчі листи, які пред'явлено нею до виконання у примусовому порядку.

Постановами державного виконавця від 07 травня 2014 року відкрито чотири виконавчих проваджень №№ 43187181, 43187468, 43186948, 43186562 відносно кожного боржника окремо.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року визнано дії державного виконавця відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. в межах виконавчих проваджень № № 43187181, 43187468, 43186948, 43186562 такими, що провадяться з порушенням ст. ст. 11, 30, 52 Закону України «Про виконавче провадження», щодо термінів здійснення виконавчого провадження, вжиття заходів примусового виконання рішення, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржників. Зобов'язано державного виконавця здійснити перевірку майнового стану боржників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 шляхом направлення запитів до відповідних органів та отрмання на них відповідей.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року визнано дії державного виконавця відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. в межах виконавчих проваджень № № 43187181, 43187468, 43186948, 43186562 такими, що провадяться з порушенням ст. ст. 11, 30, 57 Закону України «Про виконавче провадження», що полягають в наступному: не винесенні постанови про арешт майна боржника щодо квартири АДРЕСА_1, не складенні акта опису й арешту майна боржника щодо квартири АДРЕСА_1, не реєстрації арешту майна боржника в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Зобов'язано державного виконавця винести постанову про арешт квартири АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що за наявності та доведеності самого факту протиправної поведінки відповідача, яка полягає у неналежному виконанні судового рішення, позивач не надала суду доказів, які б підтверджували заподіяння їй вказаної шкоди саме цією бездіяльністю державного виконавця, наявності причинного зв'язку між заподіянням такої шкоди і протиправним діянням заподіювача щодо знецінення грошових коштів.

Колегія суддів погоджується із такими висновками.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом. У разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

У ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Частина перша статті 1174 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та виназаподіювача. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, ОСОБА_6 зазначала, що бездіяльність державного виконавця призвела до порушення передбачених законом строків виконання судового рішення та знецінення присуджених їй цим рішенням коштів, чим їй завдано збитків, розмір яких з урахуванням даних Державної служби статистики України щодо індексів інфляції становить 124 687 грн 10 коп.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру (ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи зміст наведених норм закону, втрати від подорожчання споживчих товарів і послуг у спірних правовідносинах не призвели до завдання позивачу збитків у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки сума відшкодування шкоди, стягнута рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року, не підлягає індексації ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а тому у відповідачів не виник обов'язок, визначений ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», ст.1174 ЦК України.

Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

С.Ф.Хопта

С.П. Штелик