14.11.2017 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

ВССУ: Несплата аліментів батьком НЕ є доказом ухилення від участі у вихованні дитини і підставою для позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 СК України (ВССУ від 01 листопада 2017р. у справі № 299/3019/16-ц)

Фабула судового акту: Якщо по суті, то суд каже: «Це звісно погано, але цього недостатньо».  Для позбавлення особи батьківських прав на підставі пункту 2, ст. 164 СК України у справі повинні бути інші докази, ніж документи, які підтверджують заборгованість по сплаті аліментів. При цьому сам по собі факт такої несплати, нехай і систематичної, не є злісним ухиленням від участі у вихованні дитини.  

В реальному житті все може бути так як зазначила позивачка у позові, тобто: з часу розірвання шлюбу батько сина не відвідує, його життям та здоров'ям не цікавиться, жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини не приймає, перешкоджає у можливості виїзду з дитиною на лікування та відпочинок. Проте це бездоказово, і в цьому проблема. 

Описуючи, якими можуть бути докази для позбавлення батьківських прав особи, суд посилається на Постанову Пленуму ВСУ від 30 березня 2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зокрема на п.16: «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.»

Аналізуйте судовий акт: Український суд: Текст рішення за структурою прецедентів ЕСПЛ - позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина (Суд у справі №728/49/17 від 23 лютого 2017р.)

На підставі зібраного пакету документів за ухилення від обов’язків по вихованню дитини батько був позбавлений батьківських прав (Апеляційний суд Харківської області від 29 серпня 2016 р.)

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (побачення, спільний відпочинок, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час спілкування (справа № 757/43715/15-ц, 03.07.17)

Спілкування діда та баби з внуками та які правові наслідки можуть бути вжиті за порушення такого права (Печерський районний суд м. Києва у справі № 757/22869/17-ц)

Порядок спілкування та способи участі у вихованні малолітньої дитини можуть бути змінені судом (Ухвала Вищого спеціалізованого суду, судді Гулька Б. І., Луспеник Д. Д., Хопти С. Ф.)

 

 

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року                                                                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Штелик С.П.,         Журавель В.І.,          Хопта С.Ф.,           

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя  особа - орган опіки та піклування Виноградівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що з  04 вересня 2010 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, у якому в них народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області  від 06 січня 2015 року шлюб між ними розірвано. Рішенням Виноградівського районного суду від 27 квітня 2015 року присуджено до стягнення з відповідача аліментина утримання дитини. З часу розірвання шлюбу відповідач сина не відвідує, його життям та здоров'ям не цікавиться, жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини не приймає, перешкоджає у можливості виїзду з дитиною на лікування та відпочинок, аліменти не сплачує. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_4 просила позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Виноградівського районного суду від 02 лютого 2017 позов ОСОБА_4 задоволено. Позбавлено ОСОБА_5 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову  ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ  діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідноч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

На підставі п. 2 ч.1 ст.164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз'яснень викладених в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п.16 вказаної постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів ухилення відповідача від участі у вихованні дитини, що давало б підстави для можливості застосування до нього такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна дійти до безперечного висновку про те, що ОСОБА_5 злісно ухиляється від участі у вихованні дитини.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що неналежність сплати батьком аліментів сама по собі не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав з урахуванням обставин прояву батьком ініціативи та бажання спілкуватися із сином, піклуватися про нього й брати участь у його вихованні.  

Правильно встановивши характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено за вимогами ст. 212 ЦПК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст.164 СК Українидля задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, на законність рішення апеляційного суду не впливають.

Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись  ч. 3 ст. 332   ЦПК   України,   колегія  суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу  представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня  2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:                                                                          С.П. Штелик

                                                                                                     В.І. Журавель

                                                                                                      С.Ф. Хопта

19
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення