17.11.2017 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою належить кваліфікувати як грабіж (№ 686/21508/15-к від 30.08.2017)

Фабула судового акту: Злочини, передбачені ст. 185 КК України ("Таємне викрадення чужого майна") та ст. 186 КК України ("Грабіж") є схожими злочинами, з одним об'єктом посягання, однаковим умислом - заволодіння чужим майном. Вказані злочини відрізняються лише за способом їх вчинення - таємний для крадіжки та відкритий для грабіжу. При цьому при кваліфікації важливим моментом є саме усвідомлення винною особою того факту, що потерпілий та/або інші особи є очевидцями такого заволодіння. 

В даному випадку особа вирішила вчинити крадіжку з приміщення кафе у нічний час. З метою проникнення у приміщення засуджений намагався розрізати вітрину кафе за допомогою склоріза. Проте спроба розрізати скло не вдалася і тому останній розбив скляну вітрину та викрав з приміщення мобільний телефон. 

Під час у приміщення кафе, злочинець був виявлений працівниками органів внутрішных справ, однак він втік з місця події.

У касаційній скарзі засуджений поставив питання щодо невірної кваліфікації його дій у зв'язку із тим, що він не міг розпоряджатися чи користуватися викраденим майном, так як був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а не за ч. 3 ст. 186 КК України.

Проте ВССУ, відмовляючи у задоволенні касаційної скарги вказав, що засуджений розпочав свої дії як таємне викрадення телефону з вітрини кафе, надалі він був викритий співробітниками органів внутрішніх справ, котрі стали його переслідувати, а засуджений - тікати з викраденим телефоном з місця події, утримуючи при собі викрадене майно, заховавши його у кишеню. При цьому, засуджений усвідомлював, що його злочинні дії вже були викриті.

Аналізуйте судовий акт: Вирок: Через пару місяців після крадіжки часів охоронець впізнав на вулиці крадія та затримав його – позбавлення волі по максимуму та конфіскація – ст. 185 КК України (Печерський районний суд м. Києва від 6 лютого 2017р. у справі № 757/41071/15-к)

Вирок за розбій за ст. 187 КК скасовано на підставі ст. 69 КК –«призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом» (Апеляційний суд Харьківської області від 31 серпня 2016р.)

Особу виправдано за ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України- звільнено з зали суду, після року Сізо (Вінницький районний суд Вінницької області від 24 червня 2016 р. суддя Карпінська Ю.Ф.)

Ухвала іменем України

30 серпня 2017 року                                                                                                                                                                  м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

судді доповідача Орлянської В. І.,

суддів: Лагнюка М. М., Франтовської Т. І.,

розглянула у судовому засіданні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 21 січня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015240010005947 щодо нього,

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України,

за ч. 3 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

Зараховано в строк відбуття покарання час тримання його під вартою з 07 жовтня 2015 року по 15 жовтня 2015 року включно.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 січня 2016 року вказаний вирок залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника Кучерявого О. В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 без задоволення.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 07 жовтня 2015 року, близько 01 год. 05 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 намагався проникнути до зазначеного кафе, пошкодивши скляну вітрину за допомогою заздалегідь приготовленого склоріза. Однак, спроба розрізати скло ОСОБА_1 не вдалась, тому він розбив вітрину за допомогою каміння та відкрито викрав телефон «Nokia 5230» IMEI НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору. Під час пограбування з проникненням у нежитлове приміщення кафе, останній був виявлений нарядом міліції ВДСО Хмельницького MB УМВС України в Хмельницькій області, однак він втік з місця події. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду ОСОБА_3 на суму 546,77 грн

У касаційні скарзі засуджений просить судові рішення щодо нього скасувати, оскільки вважає, що судами було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність у частині кваліфікації його дій, що призвело до невідповідності призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості і просить це покарання пом'якшити. Вказує, що його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 3 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки суди не дали вірної оцінки тим обставинам, що він не міг розпоряджатися чи користуватися викраденим майном, так як був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину. Зазначає й на неповне врахування судом при призначенні покарання даних про його особу, що він подав заяву до органів РАЦУ, що його майбутня дружина вагітна, потерпілий претензій до нього не має, встав на шлях виправлення.

При цьому ОСОБА_1 до касаційної скарги долучив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтовує тим, що його захисник Кучерявий О. В. відмовився йому допомагати, також вказує про незадовільний стан здоров'я свого батька, про своє одруження та народження доньки. Крім того, зазначає що 29.08.2016 року потрапив до лікарні з ЧМТ.

Перевіривши дотримання засудженим порядку, строків касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року та ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 21 січня 2016 року, оскільки його порушено з поважних причин і прийняти касаційну скаргу до розгляду.

Разом із тим, розглянувши доводи, наведені в касаційній скарзі,

та перевіривши надані до скарги судові рішення, касаційний суд дійшов висновку, про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

ОСОБА_1 оскаржує висновки суду про доведеність його винуватості за ч. 3 ст. 186 КК України, при цьому посилається на фактичні обставини справи, які були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій і їм дано належну оцінку. Згідно зі ст. 433 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Отже, при розгляді доводів касаційної скарги засудженого колегія суддів враховує фактичні обставини справи, встановлені судами.

Оцінюючи постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення з огляду на правильність застосування кримінального закону та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність вини останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій підтверджується зібраними по справі, дослідженими під час судового засідання і наведеними у вироку доказами, належно оціненими у їх сукупності.

Зокрема, судами перевірялися повною мірою доводи щодо неправильної кваліфікації таких дій засудженого, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення, що були спростовані з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення. Оскільки незважаючи на те, що засуджений розпочав свої дії як таємне викрадення телефону з вітрини кіоску, надалі він був викритий співробітниками ВДСО Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, котрі стали його переслідувати, а засуджений - тікати з викраденим телефоном з місця події, утримуючи при собі викрадене майно, заховавши його у кишеню. При цьому, ОСОБА_1усвідомлював, що його злочинні дії вже були викриті.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року п.4 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Враховуючи зазначене, оскільки дії ОСОБА_1 були розпочаті, як таємне викрадення майна з проникненням у приміщення, викриті співробітниками ВДСО Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, однак після викриття продовжені винним, то вони правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості є також необґрунтованими.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Суд дотримався наведених вимог закону України про кримінальну відповідальність, призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання суд першої інстанції в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, обставиною, що пом'якшує його покарання визнав активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, що обтяжує його покарання - вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння. Суд першої інстанції також врахував дані про особу обвинуваченого, який є несудимим в силу ст. 89 КК України, не перебував на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах, за місцем проживання характеризується посередньо.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, навіть з урахуванням усіх обставин, які на його думкупом'якшують призначене покарання, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 50, 65, 66, 67 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника, в порядку ст. 404 КПК України, перевіривши ретельно всі її доводи, які є аналогічні доводам касаційної скарги не знайшов підстав для зміни або скасування вироку суду. З чим і погоджується колегія суддів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є законною та вмотивованою.

Даних, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального та кримінального процесуального законів, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень у касаційній скарзі засудженого, не наведено.

З урахуванням наведеного, підстав для задоволення доводів скарги немає, у зв'язку із чим у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п.2 ч.2 ст.428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Поновити строк засудженому ОСОБА_1 на касаційне оскарження вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року та ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 21 січня 2016 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 21 січня 2016 року щодо нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді 

3
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення