Чинне законодавство передбачає надання судом лише одноразового тимчасового дозволу на виїзд малолітньої дитини за межі України у її супроводі без згоди батька (ВССУ від 10 лютого 2016р. у справі № 6-32509ск15)

Фабула судового акту: Особа (третя особа - служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації) звернулась з позовом до колишнього чоловіка про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон, мотивуючи свої вимоги тим, що батко дитини не бажає надавати таку згоду у позасудовому порядку.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 6 серпня 2015 року позов задоволено частково, - надано дозвіл на багаторазові тимчасові виїзди за межі України неповнолітній дитині позивачки, у супроводі матері, без згоди та супроводу батька, тривалістю одного виїзду за межі України не більше одного календарного місяця у період ….. до таких країн: Французька Республіка, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Королівство Іспанія, Португальська Республіка, Республіка Болгарія.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року означене рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. З цим рішенням погодився ВССУ, зокрема, зазначивши, що що чинним законодавством не передбачено надання дозволу на багаторазові тимчасові виїзди дитини без дозволу батька/матері без визначення конкретної держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у такій державі окремо. Позивачкою визначено загальний період, на який вона просить надати дозвіл на виїзд дитини за кордон у її супроводі без згоди батька та перелік таких країн, а тому їй слід надати одноразовий тимчасовий дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України у її супроводі без згоди батька.

Аналізуйте судовий акт: Дозвіл суду на виїзд дитини за межі України без згоди батька не абсолютний, а отримується кожен раз із зазначенням країни та строку перебування дитини (ВССУ від 16 березня 2016р. у справі 6-33303ск15)

Позитивний висновок молекулярно-генетичної експертизи не став для суду підставою для задоволення позову про визнання батьківства ( Апеляційний суд Дніпропетровської області, справа № 204/1621/14-ц)

Порядок спілкування та способи участі у вихованні малолітньої дитини можуть бути змінені судом (Ухвала Вищого спеціалізованого суду, судді Гулька Б. І., Луспеник Д. Д., Хопти С. Ф.)

На підставі зібраного пакету документів за ухилення від обов’язків по вихованню дитини батько був позбавлений батьківських прав (Апеляційний суд Харківської області від 29 серпня 2016 р.)

Дитина завжди залишається з матір’ю, тільки якщо батько не доведе у суді виняткових обставин неможливості цього та визначення місця проживання дитини разом з ним (ВСУ від 14 грудня 2016 р. у справі № 6-2445цс16 )

Користуйтесь консультацією: Выезд ребенка за границу без согласия и сопровождения одного из родителей

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них у 2009 році народився син ОСОБА_8. Дитина проживає разом з позивачем, перебуває на її утриманні. ОСОБА_4 неодноразово зверталася до відповідача з приводу надання згоди для виїзду дитини за кордон на відпочинок та оздоровлення разом з матір'ю, однак ОСОБА_5 не бажає надавати таку згоду у позасудовому порядку. За таких обставин, позивач просила позов задовольнити.

У серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 перешкоджає у спілкуванні дитини з батьком, порушує встановлений час побачень з сином, ізолює дитину від нього. Також ОСОБА_4 безпідставно відмовляється надавати позивачу за зустрічним позовом згоду на виїзд дитини за кордон для оздоровлення у лютому 2016 року. Таким чином, просив задовольнити позов.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 6 серпня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Надано дозвіл на багаторазові тимчасові виїзди за межі України неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його матері ОСОБА_4, без згоди та супроводу батька ОСОБА_5, тривалістю одного виїзду за межі України не більше одного календарного місяця у період з 1 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року включно та з 1 березня 2016 року по 31 серпня 2016 року до таких країн: Французька Республіка, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Королівство Іспанія, Португальська Республіка, Республіка Болгарія. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Надано дозвіл на одноразовий тимчасовий виїзд за межі України неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його батька ОСОБА_5, без згоди та супроводу його матері ОСОБА_4, тривалістю не більше трьох тижнів у період з 1 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року включно до Арабської Республіки Єгипет. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 6 серпня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Надано дозвіл на одноразовий тимчасовий виїзд за межі України малолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі матері ОСОБА_4 без згоди та супроводу батька ОСОБА_5 у період з 20 жовтня 2015 року по 20 листопада 2015 року включно до Французької Республіки.

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 6 серпня 2015 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку, з урахуванням норм ст. ст. 141, 153 СК України про те, що чинним законодавством не передбачено надання дозволу на багаторазові тимчасові виїзди дитини без дозволу батька/матері без визначення конкретної держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у такій державі окремо. ОСОБА_4 визначено загальний період, на який вони просить надати дозвіл на виїзд дитини за кордон у її супроводі без згоди батька та перелік таких країн, а тому їй слід надати одноразовий тимчасовий дозвіл на виїзд малолітньому ОСОБА_8 за межі України у її супроводі без згоди батька.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Закропивний

Д.Д.Луспеник

С.П. Штелик