За кожен день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикула, модифікації) споживачеві сплачується неустойка у розмірі одного відсотка вартості неякісного товару (ВС/КЦС,справа № 307/2931/15-ц, 28.03.18)

Фабула судового акта: Через несправність ноутбука, придбаного за 4 949 грн 15 листопада 2014 року у ТОВ «Алло», позивач був змушений неодноразово звертатися до сервісного центру відповідача для проведення діагностики та гарантійного обслуговування, проте це не призвело до відповідної роботи ноутбука, після чого позивач звернувся з вимогою про заміну ноутбука на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у відповідача, на що йому було запропоновано передати ноутбук до повноваженого сервісного центру для здійснення діагностики товару з метою визначення з характером недоліку товару. Лише 23 січня 2016 року відповідач виконав вимогу позивача щодо заміни ноутбука.

З урахуванням викладеного позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача неустойку в розмірі 7 769,93 грн. Рішення суду, залишеним без змін апеляційною інстанцією, позов був задоволений. З цим рішенням погодився і суд касаційної інстанції.

В своєму рішення колегія суддів Касаційного цивільного суду, зокрема зазначила, що п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 708 ЦК України встановлено, що в разі виявлення покупцем протягом гарантійного або іншого строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні.

Відповідно до положень абзацу 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 29 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, за наведених умов позивачу надано право вибору: розірвати договір та вимагати повернення оплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар, або аналогічний, з числа наявних у продавця.

За кожен день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикула, модифікації) споживачеві сплачується неустойка у розмірі одного відсотка вартості товару (ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», пункт 35 Правил роздрібної торгівлі).

Аналізуйте судовий акт: ВС/ВП: Позивачі у справах про захист їхніх прав звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не лише в суді першої інстанції, а і на наступних стадіях цивільного процессу (ВС/ВП, № 761/24881/16-ц,21.03.18)

Ноутбук без маркування клавіатури українською мовою є товаром з недоліком і порушує права споживачів, що є підставою для стягнення неустойки (Франківський районний суд м. Львова, 9 грудня 2015 року, справа №465/2127/15-ц, суддя Козюренко Р. С.)

СУД: Оформлення замовлення товару через сайт є отриманням оферти, а прийняття товару через пошту є акцептом після якого договір купівлі-продажу товару на відстані вважається укладеним (Суд від 09 жовтня 2017р. у справі № 235/1462/17)

Підставою для стягнення моральної шкоди є делікт, за порушення договору моральна шкода не стягується, в тому числі і при порушенні прав споживачів (ВСУ у справі № 6-1575цс16 від 9 листопада 2016р.)

Правочини, здійснені із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у залученні коштів споживачів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, можуть визнаватись недійсними (Справа № 195/202/16-ц, 15.02.17)

Постанова

Іменем України

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 307/2931/15-ц

провадження № 61-8304св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Алло»,

представники відповідача: Шевелер Андріана Михайлівна, Сугай Ласло Степанович, Шевелєва АннаАндріївна, Кирлик Андрій Андрійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області у складі судді Розман М. М. від 04 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Ігнатюка Б. Ю., Куштана Б. П. від 22 червня 2016 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «»Алло» (далі - ТОВ «Алло») про захист прав споживача, шляхом стягнення неустойки.

Позовна заява мотивована тим, що 15 листопада 2014 року придбав у магазині ТОВ «Алло» ноутбук «AsusX551» (X551MA-SX021D) код IMEI E3N0CX154187108, вартість якого становила 4 949 грн. У зв'язку із тим, що вказаний ноутбук постійно виходив з ладу, позивач змушений був звертатися до сервісного центру діагностики та гарантійного обслуговування, що підтверджується заявами від 06 грудня 2014 року № 2037-000241 ТТ Т2 037, від 31 січня 2015 року № 2037-000035 ТТ Т2 037, від 14 березня 2015 року № 2037-000071 ТТ Т2 037, від 29 квітня 2015 року № 2037-000097 ТТ Т2 037. Крім того він звертався і в травні 2015 року для проходження гарантійного ремонту ноутбука, який було проведено 19-20 травня 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Ф1 Продакшен». Посилаючись на те, що такі часті поломки ноутбука вказують на наявність в ньому істотних недоліків технічного характеру, які виникли з вини виробника товару (продавця) і були приховані від нього на момент його купівлі у листопаді 2014 року, позивач 10 липня 2015 року звертався до відповідача з листом про заміну ноутбука на товар належної якості. У відповідь позивач отримав лист від 23 липня 2015 року за вихідним номером 1550/ІІІ, в якому відповідач зазначив про те, що для того щоб визначитися з характером недоліку (істотний чи неістотний), товар слід передати до повноваженого сервісного центру для здійснення діагностики товару. 31 липня 2015 року позивач передав представнику відповідача ноутбук, що підтверджується відповідним актом № 2037-000152 ТТ Т2 037. Та лише 23 січня 2016 року відповідач виконав вимогу позивача щодо заміни ноутбука.

З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог ОСОБА_4 просив суд стягнути на його користь з відповідача неустойку в розмірі 7 769,93 грн.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 лютого

2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Алло» на користь ОСОБА_4 7 769,93 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, такі повинні бути усунені протягом чотирнадцяти днів із дати пред'явлення вимоги, проте відповідач таку вимогу виконав із затримкою.

У вересні 2016 року ТОВ «Алло» подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутні правові підстави для застосування положень абзацу 3 пункту дев'ятого статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки обмінний фонд надається споживачу тільки під час ремонту товару, проте ремонт ноутбука не здійснювався, йому було проведено лише діагностику.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

13 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 15 листопада 2014 року ОСОБА_4 придбав у магазині (торговій точці № 2037) ТОВ «Алло» ноутбук «AsusX551» (X551MA-SX021D) код IMEI E3N0CX154187108. Вартість покупки становила 4 949 грн.

У зв'язку з тим, що ноутбук вийшов з ладу, позивач 06 грудня 2014 року передав його до сервісного центру для проведення діагностики та гарантійного обслуговування, що підтверджує прийнятою від нього ТОВ «Алло» заявою за № 2037-000241 ТТ Т2 037.

31 січня 2015 року через несправність позивач повторно передав ноутбук до сервісного центру для проведення діагностики та гарантійного обслуговування, що підтверджено прийнятою від нього ТОВ «Алло» заявою № 2037-000035 ТТ Т2 037.

14 березня 2015 року, з цих же підстав, позивач втретє передав цей же ноутбук до сервісного центру ТОВ «Алло», що підтверджено відміткою ТОВ «Алло» на отриманій від нього заяві № 2037-000071 ТТ Т2 037.

З аналогічних причин 29 квітня 2015 року позивач також надав зазначений ноутбук для проведення діагностики та обслуговування, що підтверджено відміткою ТОВ «Алло» на отриманій від нього заяві за № 2037-000097 ТТ Т2 037.

10 липня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з листом, у якому, керуючись приписами норми абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» просив замінити ноутбук на товар належної якості.

Листом від 23 липня 2015 року відповідач, зазначаючи проте, що на такі випадки слід визначитися з характером недоліку товару (істотний чи неістотний), для чого товар слід передати до повноваженого сервісного центру для здійснення діагностики товару.

31 липня 2015 року, на виконання вказаного листа, позивач передав зазначений ноутбук представнику відповідача (працівнику торгової точки № 20377, яка розташована у місті Тячіві), що підтверджується відповідним актом № 2037-000152 № ТТ Т2 037.

У вказаному акті зазначено, що термін проведення обслуговування, згідно чинного законодавства, що відповідно до пункту 32 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, становить 14 днів.

10 вересня 2015 року позивач звернувся до суд із зазначеним позовом, у якому просив зобов'язати відповідача замінити йому ноутбук «AsusX551»

(X551MA-SX021D)/ код IMEI E3N0CX154187108 на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у нього, товарів, стягнути з відповідача неустойку у розмірі 1336,23 гривні за період з 14 серпня 2015 року та стягнути з відповідача 3 000 грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

28 січня 2016 року позивач подав заяву про відмову від окремих позовних вимог та уточнення розміру неустойки, посилаючись на те, що 23 січня 2016 року відповідач здійснив заміну ноутбука, проданого йому з дефектами, та уточнив суму неустойки, зазначивши її у розмірі 7 769,93 грн.

Ухвалою Тячівського районного суду від 04 лютого 2016 року прийнято в даній справі відмову позивача від позову в частині заміни товару та відшкодування моральної шкоди , а провадження у справі в цій частині закрито.

Відповідно до статті 673 ЦК України та статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов'язаний надати покупцеві інформацію про товар, а також передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 708 ЦК України встановлено, що в разі виявлення покупцем протягом гарантійного або іншого строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні.

Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 29 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, за наведених умов позивачу надано право вибору: розірвати договір та вимагати повернення оплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар, або аналогічний, з числа наявних у продавця.

За кожен день затримки виконаної вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикула, модифікації) споживачеві сплачується неустойка у розмірі одного відсотка вартості товару (частина дев'ята статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», пункт 35 Правил роздрібної торгівлі).

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10 60 212 ЦПК України (2004 року), встановивши, що через несправність ноутбука, придбаного 15 листопада 2014 року у ТОВ «Алло», позивач був змушений неодноразово звертатися до сервісного центру відповідача для проведення діагностики та гарантійного обслуговування, проте це не призвело до відповідної роботи ноутбука, після чого позивач звернувся з вимогою про заміну ноутбука на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у відповідача, на що йому було запропоновано передати ноутбук до повноваженого сервісного центру для здійснення діагностики товару з метою визначення з характером недоліку товару та з урахуванням того, що у підписаному сторонами акті приймання товару від 31 липня 2015 року зазначено, що термін проведення обслуговування становить 14 діб, а саме до 15 серпня 2015 року, проте вимога позивача проведена із затримкою, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» залишити без задоволення.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 лютого

2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня

2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська