Якщо спадкоємець прийняв спадщину, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця (ВС/КЦС,справа № 175/4367/15-ц,16.05.18)

Оскільки відповідачі добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажали, банк просив стягнути з солідарно з відповідачів, як спадкоємців після смерті боржника, на свою користь, у межах вартості отриманого ними у спадщину майна, заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 29 037,77 дол. США та судові витрати.

Рішенням апеляційного позов банку задоволено, з чим в цілому також погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, але змінив це рішення в частині - стягнув з відповідачів, як спадкоємців після смерті позичальника, на користь банку в межах вартості отриманого у спадщину майна, заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 679,26 дол. США з кожного.

При цьому Верховний Суд сформував відповідну позицію для подібних правових ситуацій, а саме.

Отримання свідоцтва про право на спадщину, відповідно до статті 1296 ЦК України, є правом, а не обов'язком. При цьому відсутність у спадкоємців свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Неотримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не вбереже від боргів спадкодавця, не припинить договір іпотеки та не зніме заборону на відчуження нерухомості (ВС/КЦС выд 28 лютого 2018р. у справі № 441/1647/15-ц)

Зобов’язання банку виплачувати проценти за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, входить до складу спадщини та триває до дня, який передує дню повернення коштів спадкоємцям. (ВСУ у справі № 6-157 цс 13)

Спадкоємець має право вимагати визнання за ним права власності на неприватизовану квартиру, тільки якщо спадкодавець при житті висловив волю на приватизацію цієї квартири (Постанова ВРУ у справі № 6-121цс13 від 11 грудня 2013р.)

Право власності спадкоємця на нерухомість визнано судом без правовстановлюючого документу виданого на ім‘я спадкодавця (Бобринецький районний суд Кіровоградської області, суддя Бевз О. Ю.)

Постанова

Іменем України

16 травня 2018 року

м. Київ

справа № 175/4367/15-ц

провадження № 61-6747св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»,

представники позивача: Шумейко Павло Миколайович, Гончар Олександр Олександрович, Останкова Валентина Олександрівна, ДороганьВікторія Олександрівна,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8,

представники ОСОБА_7 - ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7, подану представником - ОСОБА_10, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Макарова М. О., Демченко Е. Л. від 16 травня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_11 про стягнення заборгованості за кредитом.

Позовна заява мотивована тим, що 11 травня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі - АКІБ «Укрсиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк», та ОСОБА_11 було укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 35 000,00 дол. США на придбання магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах, передбачених договором, у строк до 10 травня 2024 року.

Із метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_11 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передав банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер.

Спадкоємцями після смерті позичальника ОСОБА_11 є його дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6 та донька - ОСОБА_7

12 грудня 2012 року ПАТ «Укрсиббанк» на адресу Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори направило заяву про наявність майнових вимог до спадкоємців.

Оскільки відповідачі добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажають, з урахуванням уточнення позовних вимог, банк просить стягнути з солідарно з відповідачів, як спадкоємців після смерті боржника ОСОБА_11, на свою користь, у межах вартості отриманого ними у спадщину майна, заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 29 037,77 дол. США та судові витрати.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсиббанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження вартості майна, прийнятого спадкоємцями у спадщину, а тому дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам частини другої статті 1282 ЦК України.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк» задоволено, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як спадкоємців після смерті боржника ОСОБА_11, на користь ПАТ «Укрсиббанк» у межах вартості отриманого ними у спадщину майна, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року № 11153828000 станом на 27 серпня 2015 року у розмірі 29 037,77 дол. США, яка складається із: 28 827,57 дол. США заборгованості за кредитом та 210,20 дол. США заборгованості за процентами. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то на відповідачів, як спадкоємці померлого боржника, переходить обов'язок погашення кредитної заборгованості у межах вартості успадкованого ними майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, вартість якої згідно звіту про незалежну оцінку спадкового майна від 10 березня 2017 року станом на 09 березня 2017 року становить 574 000,00 грн.

17 липня 2017 року представник ОСОБА_7 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що банк у встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України строк до спадкоємців боржника не пред'являв майнової вимоги щодо погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року № 11153828000, яким обґрунтовував позовні вимоги, натомість матеріали справи містять лише майнову вимогу до спадкоємців боржника про погашення заборгованості за кредитним договором від 18 грудня 2011 року № 91238017000, який не є предметом даного спору. Крім того, визначаючи вартість успадкованого відповідачами майна, апеляційний суд взяв до уваги наданий банком до апеляційного суду звіт про незалежну оцінку спадкового майна від 10 березня 2017 року, не звернувши уваги на те, що в силу вимог статті 303 ЦПК України 2004 року він не є належним та допустимим доказом.

16 лютого 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

У березні 2018 року ОСОБА_5 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що апеляційний суд неправомірно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам частини другої статті 1282 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості із спадкоємців боржника не можуть бути задоволені. Просила касаційну скаргу представника ОСОБА_7 задовольнити в повному обсязі.

Касаційна підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд установив, що 11 травня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк», та ОСОБА_11 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11153828000, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 35 000,00 дол. США на придбання магазину, що знаходиться за адресою: вул. Шмідта, 2 у м. Дніпрі, та зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах, передбачених договором, у строк до 10 травня 2024 року.

Із метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_11 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передав банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Згідно зі статтею 1050 та частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, належні йому відповідно до статтей 1048, 1056-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статтей 526 527 530 532 532 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08 серпня 2012 року серії НОМЕР_1.

На момент його смерті, за кредитним договором існувала заборгованість по кредиту та процентам, нарахованим та несплаченим до дня смерті позичальника у розмірі 29 037,77 дол. США, з яких 28 827,57 дол. США - заборгованість по кредиту та 210,20 дол. США - проценти.

Дізнавшись про смерть позичальника 12 грудня 2012 року, позивач направив на адресу Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори заяву про наявність майнових вимог до спадкоємців. Після чого, 12 січня 2013 року банком отримано листа від Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори, з якого вбачається, що в провадженні вказаної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа № 420/2012 після смерті ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та спадкоємцями, що прийняли спадщину за законом, є відповідачі: дружина померлого - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6 та донька - ОСОБА_7, які 05 лютого 2013 року звернулись із заявами про прийняття спадщини.

Статтями 1216 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Із копії спадкової справи вбачається, що 05 лютого 2013 року відповідачі звернулись із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, указавши, що на день його смерті залишились спадкове майно - квартира АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, банком надано звіт від 10 березня 2017 року про належну оцінку спадкового майна - трикімнатної квартири НОМЕР_2 площею 80 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, складеного ТОВ з ІК «Верітекс», відповідно до якого вартість вказаної квартири станом на 09 березня 2017 року становить 574 000 грн.

На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину відповідачам ОСОБА_11 не видавалось. Між тим, отримання свідоцтва про право на спадщину, відповідно до статті 1296 ЦК України, є правом, а не обов'язком. При цьому відсутність у спадкоємців свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця настає лише за умови додержання кредитором вимог статтей 1281 1282 ЦК України, які були дотримані банком. При цьому, наявність заборгованості за кредитним договором відповідачами не спростована.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Отже, правильними є висновки апеляційного суду про необхідність стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як спадкоємців після смерті боржника ОСОБА_11 на користь ПАТ «Укрсиббанк» в межах вартості отриманого у спадщину майна, заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року, яка становить 29 037,77 дол. США : заборгованість за кредитом 28 827,57 дол. США, та за відсотками 210,20 дол. США.

Разом із тим, неможливо погодитись із висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов'язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України.

Так, із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_11 звернулись дружина померлого - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6 та донька - ОСОБА_7, вартість спадкового майна складає 574 000 грн, а ідеальна доля кожного з них складає 1/3 частку від спадкової маси, відтак колегія суддів вважає, що заборгованість за кредитним договором в розмірі 29 037,77 дол. США необхідно поділити на трьох спадкоємців, що становить суму 9 679,26 дол. США для кожного.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але апеляційним судом неправильно застосовано закон, судове рішення відповідно до положень статті 412 ЦПК України підлягає зміні з ухваленням нового судового рішення в частині покладення особистого обов'язку щодо повернення боргу спадкодавця на кожного із спадкоємців у розмірі, який відповідає його частці у спадковому майні.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7, подану представником ОСОБА_10, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як спадкоємців після смерті ОСОБА_11, на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в межах вартості отриманого у спадщину майна, заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 679,26 дол. США з кожного.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило