Встановлено факт перебування позивача у трудових відносинах з підприємством оскільки саме директор цього підприємства організовував трудову діяльність, тоді як підрядник виконує її на власний ризик (ВС/КЦС,№ 350/403/16-ц, 18.01.18)

Фабула судового акта: Не є секретом той факт, що сьогодні досить часто зустрічаються випадки використання праці громадян без належного оформлення трудових відносин, тобто відбувається «приховування» трудових відносин шляхом формального укладення цивільно-правового договору (договір про надання послуг, договір підряду), що фактично має ознаки трудового. Причини цього явища полягають в економічній сфері. Судова ж справа, що пропонується увазі читачів, стосується можливості «легалізації» трудових відносин шляхом встановлення судом факту перебування в таких відносинах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 липня 2008 року позивач разом з іншими працівниками бригади був залучений директором малого приватного підприємства (МПП, відповідач) до виконання малярних робіт. Внаслідок падіння саморобного дерев'яного риштування стався нещасний випадок на виробництві, у результаті якого позивачу спричинено тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості, які призвели до втрати 20 % професійної працездатності.

Судами також було встановлено, що директор МПП, не укладаючи трудовий договір у письмовій формі, фактично допустив позивача до виконання ремонтно-будівельних робіт, під час яких стався нещасний випадок.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким також погодився апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов висновку про те, що між сторонами склалися трудові відносини, отже наявні правові підстави для встановлення факту перебування позивача у трудових відносинах з МПП на посаді робітника у період з 9 по 14 липня 2008 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погоди вся з судовими рішеннями, акцентувавши увагу на наступному.

Директора МПП організовував процес трудової діяльності позивача та інших членів бригади, на власному автомобілі неодноразово привозив працівників до місця проведення ремонтних робіт, забезпечував їх будівельними матеріалами та обладнанням для робіт (дошками для влаштування настилів та поручнів, металевим риштуванням). Зазначені обставини вказують про те, що директор МПП організував трудову діяльність працівників з порушенням правил техніки безпеки на виробництві, що свідчить про наявність між сторонами трудового договору, а не договору підряду, за яким саме підрядник організовує трудову діяльність і виконує її на власний ризик.

Верховний Суд зазначив, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Аналізуйте судовий акт: Накладений управлінням Держпраці штраф в сумі 87 000 грн. за порушення абзац 2, частина 2, ст. 265 КЗпП України на ФОП залишено в силі (Хмельницький окружний адміністративний суд від 21 грудян 2016р. у справі № 822/2316/16)

Суд: Умови трудового контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством вважаються недійсними (Тернопільський АС № 607/1440/17-ц від 10.07.2017)

ВСУ: Суди дійшли передчасного висновку про безстроковий характер трудового договору позивача, адже у наказі роботодавця (ВНЗ) зазначено, що позивачка була переведена на посаду до проведення конкурсу (справа № 6-254цс17, 13.09.17)

Звільнення з підстави втрати довіри, передбачає перевірку судом вчинення працівником умисно або необережно дій, які дають власнику підстави для втрати до нього довіри (ВСУ у справі № 6-100цс16 від 20 квітня 2016р.)

ВСУ: Невихід на роботу у зв’язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення (справа № 6-1412цс17, 13.09.17)

Місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (Справа № 367/6233/14-ц,21.06.17)

Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 350/403/16-ц

провадження № 61-297 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь 0. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - мале приватне підприємство «Макро»,

третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у складі судді Бейка А. М. від 14 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області у складі суддів: Пнівчук 0. В., Беркій 0. Ю., Соколовського В. М., від 22 вересня 2016 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до малого приватного підприємства «Макро» (далі - МПП «Макро»), третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

Позовна заява мотивована тим, що на початку липня 2008 року, працюючи в МПП «Макро», під час виконання малярних робіт Вигодської міської лікарні у с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, внаслідок падіння із саморобного дерев'яного риштування з ним стався нещасний випадок на виробництві. На його звернення щодо призначення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань рекомендувало надати докази на підтвердження факту його перебування у трудових відносинах з МПП «Макро».

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з МПП «Макро» у період з 9 по 14 липня 2008 року (включно) на посаді робітника (маляра), код професії - 7141.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що директор МПП «Макро» ОСОБА_6, не укладаючи трудовий договір, фактично допустив ОСОБА_4 до виконання ремонтно-будівельних робіт, що вважається укладенням трудового договору, а тому суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися трудові відносини, а не цивільно-правові, отже наявні правові підстави для встановлення факту перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з МПП «Макро» у період з 9 по 14 липня 2008 року на посаді робітника.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2016 року апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області відхилена, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що між сторонами склалися трудові відносини, оскільки ОСОБА_4 був фактично допущений до виконання роботи, а тому погодився з висновком суду першої інстанції про встановлення факту перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з МПП «Макро».

У жовтні 2016 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судові рішення й відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент, коли з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, він не працював на підставі трудового договору в МПП «Макро», а разом із іншими фізичними особами виконував роботу на підставі укладеного між сторонами договірного зобов'язання цивільно-правового характеру. Під час нещасного випадку ОСОБА_4 не був застрахованою особою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а тому на нього не можуть поширюватись зобов'язання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, що виникають внаслідок заподіяння шкоди в порядку та на умовах, передбачених законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 липня 2008 року ОСОБА_4 разом з іншими працівниками бригади був залучений директором МПП «Макро» ОСОБА_6 до виконання малярних робіт фасаду Вигодської міської лікарні. Внаслідок падіння саморобного дерев'яного риштування стався нещасний випадок на виробництві, у результаті якого позивачу спричинено тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості, які призвели до втрати 20 % професійної працездатності ОСОБА_4

Відповідно до акта спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 7 грудня 2011 року причиною нещасного випадку, що мав місце 14 липня 2008 року, була відсутність проектної документації на риштування, конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність риштування, невідповідність кожного елементу риштування та всієї конструкції в цілому нормативно- правовим актам з охорони праці.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 грудня 2015 року, яке набрало законної сили, встановлено факт перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з МПП «Макро» в період з 9 по 14 липня 2008 року на посаді робітника.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2011 року про обвинувачення ОСОБА_6 за частиною першою статті 272 КК України встановлено, що він, як директор МПП «Макро», порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Справу закрито у зв'язку із закінченням строків давності, підсудного звільнено від кримінальної відповідальності.

Актом № 1 форми Н-1 від 7 грудня 2011 року підтверджено, що нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, стався з ОСОБА_4 в МПП «Макро». Згідно з листом територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області від 28 липня 2008 року № 01-21/649 договір на виконання ремонтно-будівельних робіт від 9 липня 2008 року, укладений між бригадою позивача та МПП «Макро», мав ознаки як цивільно-правових, так і трудових відносин.

6 червня 2012 року ОСОБА_4 звернувся з письмовою заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі щодо призначення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком, що стався 14 липня 2008 року на виробництві під час його роботи в МПП «Макро».

Листом від 7 червня 2012 року відділення Фонду соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань рекомендувало надати позивачу докази на підтвердження факту його перебування у трудових відносинах з МПП «Макро».

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).

Дія цього Порядку відповідно до пункту 2 поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб - підприємців; членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 38 Порядку факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Державною службою з питань праці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Відповідно до частин другої та третьої статті 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Між тим трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження видано не було, але працівника фактично було допущено до роботи (частина четверта статті 24 КЗпП України в редакцій, чинній на час, коли стався нещасний випадок)

Судами установлено, що директор МПП «Макро» ОСОБА_6, не укладаючи трудовий договір у письмовій формі, фактично допустив ОСОБА_4 до виконання ремонтно-будівельних робіт, під час яких стався нещасний випадок.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким також погодився апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами склалися трудові відносини, отже наявні правові підстави для встановлення факту перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з МПП «Макро» на посаді робітника у період з 9 по 14 липня 2008 року.

Доводи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про відсутність підстав для встановлення факту перебування у трудових відносинах ОСОБА_4 та МПП «Макро», оскільки ОСОБА_4 виконував роботу на підставі договірного зобов'язання цивільно-правового характеру, є необґрунтованими та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Як вбачається із пояснень директора МПП «Макро» ОСОБА_6 щодо обставин, за яких стався нещасний випадок з ОСОБА_4, саме ОСОБА_6 організовував процес трудової діяльності ОСОБА_4 та інших членів бригади: на власному автомобілі неодноразово привозив працівників до місця проведення ремонтних робіт, забезпечував їх будівельними матеріалами та обладнанням для робіт (дошками для влаштування настилів та поручнів, металевим риштуванням).

Зі змісту постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2011 року про обвинувачення ОСОБА_6 за частиною першою статті 272 КК України вбачається, що ОСОБА_6 порушив правила техніки безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілих, а саме: у порушення вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці», не забезпечив під час виконання ним малярних робіт фасаду Вигодської міської лікарні, належним риштуванням працівників та допустив при виконанні робіт з підвищеною небезпекою використання саморобного дерев'яного риштування, яке не відповідало технічним вимогам і вимогам безпеки до робочих місць під час виконання робіт на висоті.

Зазначені докази вказують про те, що директор МПП «Макро» ОСОБА_6 організував трудову діяльність ОСОБА_4 з порушенням правил техніки безпеки на виробництві, що свідчить про наявність між сторонами трудового договору, а не договору підряду, за яким саме підрядник організовує трудову діяльність і виконує її на власний ризик.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи не містять доказів про укладення між МПП «Макро» та ОСОБА_4 цивільно-правового договору, доводи касаційної скарги про наявність між сторонами саме таких правовідносин, а не трудових, є необґрунтованими.

При цьому, суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України не може встановлювати або вважати доведеними обставини про наявність між МПП «Макро» та ОСОБА_4 цивільно-правових договірних зобов'язань, оскільки ці обставини не були встановлені рішеннями судів попередніх інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта