Правове регулювання пільг стосовно сплати судового збору для учасників бойових дій не містить жодних обмежень щодо предмета судового захисту порушених прав (ВС/КЦС,справа № 572/2088/17, 27.06.18)

Фабула судового акта: В цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду кваліфікував як помилковий висновок апеляційного суду про те, що Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (ст. 5) встановлено звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як такого, що має цей статус.

Така позиція суду призвела до того, що апеляційна скарга позивача у справі про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки була визнана неподаною та повернута заявнику. Апеляційний суд виходив з того, що заявник не усунув недоліків апеляційної скарги, оскільки його посилання на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованими.

Скасовуючи ухвалу як незаконну, Верховний Суд, зокрема зазначив, що вказана норма статті цього Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також у ній прямо та чітко не зазначено, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.

Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не повинна впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій під час звернення їх до суду, у зв’язку з порушенням будь-яких їхніх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Отже, до 1 вересня 2015 року надання пільг зі сплати судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», було унормовано ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за змістом якої такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом. Проте з 1 вересня 2015 року правове регулювання пільг стосовно сплати судового збору здійснюється на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмета судового захисту порушених прав.

Звужене тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є неправильним у контексті застосування принципу верховенства права.

Виходячи з наведеного, логічно висловитись, що саме такий підхід має застосовуватись і до наступних, зазначених в ст. 5 Закону України «Про судовий збір» категорій позивачів: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи (п.8); особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (п.9); позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.10); постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав (п. 13).

Аналізуйте судовий акт: Судовий збір не сплачується при поданні позову щодо захисту порушеного права споживача (ВССУ у справі № 757/32520/16-к від 18 травня 2016р.)

ВС/КЦС: Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням (ВС/КЦС, № 686/114/16-ц, 04.07.18)

ВС/КГС: Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов’язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність (ВС/ВГС від 17 травня 2018р. у справі № 904/9117/17)

Довідка про заборгованість із виплати заробітної плати є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову оскільки підтверджує скрутний стан позивача (ВАСУ від 03 листопада 2016р. у справі № К/800/18502/16)

ВССУ: Скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення її від сплати судового збору (справа № 754/4275/16-ц 08.11.2017)

ВССУ: Цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення

ВС/ВП: Позивачі у справах про захист їхніх прав звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не лише в суді першої інстанції, а і на наступних стадіях цивільного процессу (ВС/ВП, № 761/24881/16-ц,21.03.18)

Постанова

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 572/2088/17

провадження № 61-12842св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представники позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3, на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 січня 2018 року у складі судді Боймиструк С. В.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

Заочним рішенням Сарненського районного суду Рівненської області

від 14 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 на заочне рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року залишено без руху, оскільки заявником не було сплачено судовий збір.

03 січня 2018 року до Апеляційного суду Рівненської області надійшло клопотання про усунення недоліків, у якому ОСОБА_2 просить: долучити до матеріалів справи копію посвідчення учасника бойових дій та звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 05 січня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4, на заочне рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року, визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що недоліки апеляційної скарги ОСОБА_6 не було усунуто, оскільки посилання заявника на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованими, отже відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У лютому 2018 рокупредставник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, подав до Верховного Суду касаційну скаргу із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У червні 2018 року ОСОБА_5подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року

№ 3551-XII, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Згідно із частиною 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» 06 листопада 2012 року № 5477-VI частину другу статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викласти в такій редакції: «Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань».

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року

№ 3674-VI.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесені зміни, зокрема, у статтю 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування не включає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року («Cantoni v. France», заява

№ 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява № 20372/11, § 65)).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частини перша статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Таким чином, до 01 вересня 2015 року надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було унормоване частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з

01 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав.

На думку Верховного Суду звужене тлумачення пункту 13 частини першої

статті 5 Закону України «Про судовий збір» не може вважатися необґрунтованим, тому помилковою є відмова позивачу у задоволенні заяви про звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки не пов'язана з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_6 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій.

Відповідно до статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 389 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 січня 2018 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанцій втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. П. Курило