Порушення приписів закону щодо особливого порядку проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій стосовно адвоката стало підставою для стягнення на його користь моральної шкоди (ВС/КЦС, № 646/1591/18,09.10.19)

Фабула судового акта: У березні 2018 року позивач, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності, звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури області, обласного управління Державної фіскальної служби України про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду.

Як видно з матеріалів справи, слідчим управлінням фінансових розслідувань зазначеного управління проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом ухилення від сплати податків службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Процесуальне керівництво в межах кримінального провадження здійснювалось прокуратурою області.

Позовна заява мотивована тим, що 02 лютого 2017 року на підставі ухвали слідчого судді у межах вказаного кримінального провадження був проведений обшук на 6-му поверсі будинку, де здійснював свою діяльність адвокат - позивач, із порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під час обшуку вилучені майно і документи.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути на його користь 176 000, 00 грн у відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства.

На підтвердження наведених обставин позивач надав ухвалу районного суду від 21 березня 2017 року, якою задовольнялась скарга позивача, - зобов`язано старшого слідчого управління ДФС повернути майно, вилучене при обшуку, крім документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин трьох товариств з обмеженою відповідальністю, копій їх установчих документів, на які накладено арешт ухвалою суду від 10 березня 2017 року. Надав позивач і ухвалу апеляційного суду від 10 квітня 2017 року, якою було скасовано вказану ухвалу слідчого судді від 10 березня 2017 року в частині накладення арешту на майно, вилучене у зазначеному приміщенні, в тому числі і на ці документи.

Вказана ухвала суду аргументована тим, що документи про взаємовідносини трьох товариств з обмеженою відповідальністю та копії їх установчих документів були вилучені під час обшуку у приміщенні, розташованому на 6 поверсі будинку, у адвоката з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності.

Рішенням суду першої інстанції позов адвоката був задоволений частково, - стягнуто на його користь моральну шкоду у розмірі 8 000, 00 грн з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Постановою апеляційного суду це рішення було змінено, - збільшено розмір стягнутого на користь адвоката відшкодування моральної шкоди до суми 60 000, 00 грн.

При цьому сиди, обгрунтовуючи свої рішення, звернули увагу на наступні обставини:

- згідно з договором адвокат мав право користування майном, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю;

- відповідно до договору про надання правової допомоги, який не був розірваний на день виникнення спірних правовідносин, адвокат прийняв на себе зобов`язання надання юридичної допомоги по представництву інтересів товариства з обмеженою відповідальністю в судах загальної та адміністративної юрисдикції, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, у тому числі, але не виключно, правоохоронних органах. Отримані від клієнта оригінали документів адвокат мав право передавати лише особисто клієнту або його представнику за завіреною клієнтом заявою з переліком необхідних документів та належно оформленою довіреністю.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного цивільного суду з висновком суду погодився, зазначивши, зокрема, наступне.

Норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають особливий порядок проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій стосовно адвоката, зокрема такі дії повинні здійснюватися виключно з дозволу суду, на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено гарантії адвокатської діяльності. Зокрема, ч. 2 цієї статті передбачено особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката. У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 ч. 1 цієї статті.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Важливим є і висновок ВС/КЦС щодо доводів відповідачів про те, що касаційне провадження у справі було відкрито помилково, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною. З цього приводу колегія суддів зауважила, що за правилами підпункту «в» пункту 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України суд касаційної інстанції має право відкрити провадження у малозначних справах, якщо справа становить значний суспільний інтерес. Саме такими мотивами керувався суд касаційної інстанції, відкриваючи касаційне провадження, а тому судові рішення у даній справі підлягають касаційному оскарженню.

Аналізуйте судовий акт: Адвокат не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами ДФС України (ВС/КАС від 19.12.2018 р. №802/1206/17-а). )

Автоматичне взяття адвоката на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним. (рішення ЧОАС від 26.06.2019 р. №580/1019/19).

Довіреність на представництво в суді, яка не містити посилання на те, що вона видана адвокату, є належним підтвердженням повноважень адвоката на ведення справи в суді (Об'єднана палата ВС/КГС від 12 жовтня 2018 р., № 908/1101/17)

Необхідними умовами для сплати адвокатом ЄСВ є здійснення такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності (КАС/ВС від 28.03.2019 р., справа №820/6324/17)

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м . Київ

справа № 646/1591/18

провадження № 61-10065ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державна казначейська служба України, прокуратура Харківської області, Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Державної фіскальної служби України у Харківській області та прокуратури Харківської області на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, у складі судді Теслікова І. І., від 22 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М., від 16 квітня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 02 лютого 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 січня 2017 року у межах кримінального провадження № 32016220000000013 був проведений обшук на 6-му поверсі будинку АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність адвокат ОСОБА_1, із порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2017 року.

Позивач був вимушений оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування до суду і лише після цього йому було повернуто вилучене майно під час проведеного з порушенням КПК України обшуку, із затримкою, лише 14 червня 2017 року. Позивач вживав додаткових зусиль для захисту свого права. Крім того, справа з обшуком звернула увагу громадськості та засобів масової інформації, а саме розміщення на порталі «Судійство» в мережі Інтернет, де була наведена інформація про звинувачення в ухиленні від сплати податків.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь 176 000, 00 грн у відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8 000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що незаконність дій прокуратури, яка здійснювала процесуальне керівництво досудовим слідством, доведено ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2017 року, згідно з якою з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який проводив старший слідчий СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Савицький Є. М. , у адвоката ОСОБА_1 були вилучені документи, у зв`язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності.

Норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають особливий порядок проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій стосовно адвоката, зокрема такі дії повинні здійснюватися виключно з дозволу суду, на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року змінено рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2018 року. Збільшено розмір стягнутого на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди до суми 60 000, 00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що незважаючи на помилкове визначення суми відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства.

Судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, однак, враховуючи характер правопорушення, пов`язаного з порушенням адвокатської діяльності, глибину страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку про те, що розмір грошової суми, яка підлягає стягненню на користь позивача має бути більшим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У травні 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно не з`ясовано обставини справи. Місцевий суд дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства, невірно застосував положення статей 23 1167 1176 ЦК України та положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Судами не враховано та не надано належної оцінки тому факту, що проведення обшуку проводилось не на робочому місці адвоката ( АДРЕСА_2 ), а у офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

У травні 2019 року прокуратурою Харківської області подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги прокуратури Харківської області за своїм змістом є ідентичними доводам Головного управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області.

24 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою прокуратури Харківської області.

26 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду, за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України у Харківській області та прокуратури Харківської області на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Також ОСОБА_1 . звертає увагу вказує на те, що касаційне провадження у справі було відкрито помилково, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 19 ЦПК України дана цивільна справа є малозначною.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність з 22 липня 2011 року на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності, виданого Полтавською обласною КДКА № 1015, рішення № 21.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016220000000013, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 21.01.2016 року, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «ТП «Агронафтопродукт», за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

Процесуальне керівництво в межах кримінального провадження здійснювалось прокуратурою Харківської області.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 січня 2017 року (справа № 640/13115/16 н/п 1-кс/640/90/17) частково задоволено клопотання старшого слідчого 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, погоджене із прокурором відділу прокуратури Харківської області в межах кримінального провадження № 32016220000000013, про проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, 6 поверх: нежитлові приміщення № 3, літ А-12, площею 120,1 кв. м.

02 лютого 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 січня 2017 року (справа № 640/13115/16 н/п 1-кс/640/90/17) було проведено обшук.

Із протоколу обшуку від 02 лютого 2017 року, який з 11.00 до 18.40 проводив старший слідчий СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Савицький Є. М., вбачається, що обшук проводився в нежитлових приміщеннях, що розташовані на шостому поверсі БЦ «Капіталіст» (за адресою: АДРЕСА_1 офісі № 607 , що належить ТОВ «Сенс Контора», і складається з кухні, п`яти робочих приміщень та холу.

Зі слів начальника юридичного відділу фірми «Сенс Консалт» ОСОБА_4 в приміщенні № 1 розташовується робоче місце адвоката ОСОБА_1 , на підтвердження чого було надано першу сторінку апеляційної скарги, де зазначено листування ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , вказану копію було залучено до протоколу обшуку.

О 12.40 до приміщення офісу № 607 прибув ОСОБА_1 , який є також співзасновником підприємства «Сенс Консалтинг». У подальшому огляд та вилучення майна відбувався за участю ОСОБА_1 , який вніс свої зауваження у протокол обшуку: 1) в ході обшуку були вилучені речі, не зазначені в ухвалі слідчого судді, зокрема щодо ПП «Фасад-сервіс»; 2) слідчим проведені слідчі дії стосовно адвоката всупереч положенням статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просив долучити копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та першої сторінки статуту ТОВ «Сенс Контора»; 3) вилучалась комп`ютерна техніка, що не належить ТОВ «ТП «Агронафтапродукт».

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2017 року (справа № 640/13564/16 н/п 1-кс / 640/1117/17) клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Бабенко Є. М. про арешт майна в межах кримінального провадження № 32016220000000013 повернуто для усунення недоліків (відповідно до статей 171-172 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2017 року (справа № 640/13115/16 н/п 1-кс / 640/1320/17) клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Бабенко Є. М. про арешт майна в межах кримінального провадження № 32016220000000013 повернуто для усунення недоліків (відповідно до статей 171-172 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2017 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції Бабенко Є. М. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 32016220000000013 від 21 січня 2016 року за частиною третьою статті 212 КК України.

Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 02 лютого 2017 року, за адресою: АДРЕСА_9 , а саме: ноутбук Acer Aspire 5720 series SNID 74318943918 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Зобов`язано старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції Бабенко Є. М. передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 вилучений ноутбук після здійснення його огляду експертом в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному носії, для залучення до матеріалів кримінального провадження № 32016220000000013 від 21 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 02 лютого 2017 року, за адресою: АДРЕСА_10 , а саме: договір ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» на 3 арк. до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 02 лютого 2017 року за адресою: АДРЕСА_1, 6 поверх, № 3, літ. А-12, площею 120,1 кв. м, а саме, документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ ТП «Агронафтопродукт» з ТОВ «Олівія інвест» та ТОВ «Мелана», копії установчих документів ТОВ «Олівія інвест» та ТОВ «Мелана» на 63 арк. до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Зобов`язано старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції Бабенко Є. М. передати на відповідальне зберігання зазначені документи особам, у яких їх було вилучено, дозволивши слідчому в разі необхідності виготовлення копій цих документів, для залучення до матеріалів кримінального провадження № 32016220000000013 від 21 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України. В іншій частині в задоволені клопотання відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року по справі № 640/13115/16-к н/п 1-кс/640/1423/17 було задоволено скаргу ОСОБА_1

Зобов`язано старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції Бабенко Є. М. повернути ОСОБА_1 майно, вилучене при обшуку 02 лютого 2017 року за вищевказаною адресою: АДРЕСА_1, поверх № 6, літ. А-1 площею 120,1 кв. м, крім документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ТП Агронафтопродукт» з ТОВ «Олівія інвест» та ТОВ «Мелана», копій установчих документів ТОВ «Олівія інвест» та ТОВ «Мелана» на 63 арк., на які накладено арешт ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2017 року (справа № 640/13115/16-к) скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2017 року у частині накладення арешту на майно, вилучене в приміщенні, що розташоване на 6-му поверсі будинку № АДРЕСА_1, а саме: документи щодо взаємовідносин ТОВ «ТП «Агронафтопродукти» з ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана», копії установчих документів ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана» на 63 аркушах.

Вказана ухвала суду містить доводи про те, що документи щодо взаємовідносин ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» з ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана» та копії установчих документів ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана» на 63 аркушах, були вилучені під час обшуку у приміщенні, розташованому на 6 поверсі будинку АДРЕСА_1 у адвоката ОСОБА_1 з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності.

На підставі вказаного судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є чинним, ОСОБА_1 неодноразово звертався до слідчого та прокурора з вимогою про повернення йому вилученого майна під час проведення обшуку від 02 лютого 2017 року з лютого по червень 2017 року, на що отримував пропозицію самостійно звернутися до слідчого для отримання цього майна.

06 червня 2017 року слідчий супровідним листом від 06 червня 2017 року направив на адресу ОСОБА_1 майно, вилучене під час обшуку, яке було отримано останнім 14 червня 2017 року.

Згідно з договором № 15/01-2014 від 15 січня 2014 року, з додатковим договором № 1 до нього від 15 січня 2014 року адвокат ОСОБА_1 має право користування майном, яке належить ТОВ Фірма «Сенс Консалтинг», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кім. 607, що належить ТОВ «Сенс-Контора».

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 355/15 від 21 грудня 2015 року, який не був розірваний на день виникнення спірних правовідносин, адвокат ОСОБА_1 прийняв на себе зобов`язання надання юридичної допомоги по представництву інтересів ТОВ «ТП «Агронафтапродукт» в судах загальної та адміністративної юрисдикції, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, у тому числі, але не виключно, правоохоронних органах. Здійснює у встановленому законом порядку захист прав та законних інтересів клієнта. Виконуючи умови цього договору, адвокат зобов`язується суворо зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов`язані з наданням юридичної допомоги, згідно з умовами цього договору, а також документація (договори, податкова звітність та інші документи). Отримані від клієнта оригінали документів адвокат має право передавати лише особисто клієнту або його представнику за завіреною клієнтом заявою з переліком необхідних документів та належно оформленою довіреністю.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Частинами шостою, сьомою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені частиною першою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно з положеннями статей 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено гарантії адвокатської діяльності. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачено особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката. У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката (частина друга статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17 грудня 2012 року регулюється питання про переміщення (трансфер), зміни місця своєї діяльності, зміни адреси робочого місця адвоката (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3.3 Порядку адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності, згідно заяви адвоката. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України за заявою адвоката вноситься лише одна адреса робочого місця.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності.

Предмет доказування - це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частини п`ята та сьома статті 82 ЦПК України).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що при проведенні обшуку на його робочому місці адвоката службовими особами органу слідства під час проведення досудового розслідування, процесуальне керівництво в межах якого здійснювала прокуратура, був порушений порядок проведення обшуку, передбачений статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За таких обставин, з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2017 року (справа № 640/13115/16-к), та зважаючи на те, що офісні приміщення, зокрема офіс (кімната № 607) у АДРЕСА_1, де було проведено обшук та вилучення майна, є робочим місцем адвоката ОСОБА_1, висновки місцевого суду про порушення прав та гарантій адвокатської діяльності позивача при проведенні обшуку у нежитлових приміщеннях, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення № 3, літ А-12, площею 120,1 кв. м) та наявність підстав для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої органом досудового розслідування, є обґрунтованими.

Питання порушення права на повагу до житла, гарантованого пунктом 1 статті 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), шляхом здійснення обшуку офісу та житлових приміщень адвоката і вилучення документів вирішено в рішеннях Європейського суду з прав людини, у тому числі у рішеннях «Німітц проти Німеччини», «Головань проти України».

Так, у рішенні «Німітц проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що професійна діяльність адвоката дуже тісно пов`язана з приватним життям у розумінні статті 8 Конвенції. У пункті 37 вказаного рішення Європейський суд з прав людини встановив, що при здійсненні обшуку офісу адвоката відбулося посягання на професійну таємницю у тій мірі, що не співвідноситься з обставинами; в зв`язку з чим суд наголосив, що посягання на професійну таємницю адвоката може мати негативні наслідки при здійсненні правосуддя і тим самим порушувати права, гарантовані статтею 6 Конвенції. Також Європейський суд з прав людини зазначив, що супутній розголос факту проведення обшуку адвокатського офісу може негативно вплинути на професійну репутацію в очах як клієнтів адвоката, так і суспільства в цілому. Тому обшук приміщення адвоката в даному випадку становить порушення статті 8 Конвенції.

У пунктах 62, 63 рішення «Головань проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що гарантії, такі як присутність та дійова участь незалежного спостерігача, завжди повинні бути доступними під час обшуку офісу адвоката для забезпечення того, щоб матеріал, який захищається адвокатською таємницею, не було вилучено. При цьому такий спостерігач повинен мати обов`язкову юридичну кваліфікацію, щоб фактично брати участь у процесі. Крім того він також повинен бути зв`язаний адвокатською таємницею, щоб гарантувати захист конфіденційного матеріалу та прав третіх осіб. Спостерігач повинен бути наділений необхідними повноваженнями, щоб бути спроможним запобігти під час аналізу процесу будь-якому можливому втручанню в адвокатську таємницю.

Суд першої інстанції виконав вимоги статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, при цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд апеляційної інстанції, збільшуючи розмір відшкодування та погоджуючись із висновками місцевого суду, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді.

За таких обставин та з підстав, передбачених указаними нормами матеріального права, правильними, законними та обґрунтованими є висновки апеляційного суду при визначенні розміру моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, пов`язаного з порушенням здійснення адвокатської діяльності. При цьому, апеляційний суд правильно керувалися засадами розумності, виваженості та справедливості.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильності висновків місцевого та апеляційного судів по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Щодо доводів відзиву ОСОБА_1 на касаційну скаргу про те, що касаційне провадження у справі було відкрито помилково, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною, то колегія суддів виходить із того, що за правилами підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України суд касаційної інстанції має право відкрити провадження у малозначних справах, якщо справа становить значний суспільний інтерес. Саме такими мотивами керувався суд касаційної інстанції, відкриваючи касаційне провадження, а тому судові рішення у даній справі підлягають касаційному оскарженню.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України у Харківській області та прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

В. С. Висоцька

Судді

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська