Пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси працівника не можна кваліфікувати, як розголошення комерційної таємниці, оскільки у такому випадку відсутня ознака розповсюдження інформації (ВС/КЦС, № 359/10185/16-ц,18.09.19)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси працівника  не можна кваліфікувати, як розголошення комерційної таємниці, оскільки у такому випадку відсутня ознака розповсюдження інформації (ВС/КЦС, № 359/10185/16-ц,18.09.19) - 0_81118500_1570872056_5da19af8c610d.jpg

Фабула судового акта: Працівник державного підприємства «МА «Бориспіль» звернувся до суду із позовом до зазначеного підприємства про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Обгрунтовуючи свої дії, відповідач посилався на факт пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси позивача на електронну адресу, яка не належить до корпоративної електронної мережі підприємства. Вказані електронні повідомлення містили три фотознімки з місця події та коментар щодо неї.

Як вважав відповідач, згідно з вимогами відомчого Положення «Про інформацію з обмеженим доступом», коментар щодо події (пошкодження Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ»), як відомості, пов`язані з діяльністю аеропорту, розголошення яких може завдати шкоди діловій репутації аеропорту, належить до відомостей, що становлять комерційну таємницю. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов був задоволений, - скасовано наказ керівника державного підприємства в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Оскаржуючи судові рішення, державне підприємство зазначало, що зазначеним Положенням встановлена вимога, відповідно до якої при роботі з електронними або паперовими носіями без попередньої згоди керівництва аеропорту або уповноваженої ним особи не допускається знімати копії з паперових або електронних носіїв, робити виписки з документів, що містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію аеропорту, виносити оригінали або копії цих документів за межі місця роботи, передавати їх іншим особам, що не мають повноважень доступу до комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації. Збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці є обов`язком працівників та керівників структурних підрозділів аеропорту, що володіють цією інформацією. Працівники аеропорту беруть на себе відповідні зобов`язання щодо зберігання в таємниці відомостей, до яких встановлюється обмежений доступ і які їм стають відомі у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків. Вони несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку роботи з такими відомостями, незаконний збір та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду з наведеною мотивацією не погодився і касаційну скаргу відхилив, зазначивши, зокрема наступне.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність державним підприємством обставин розповсюдження позивачем інформації, що містить комерційну таємницю, зокрема доказів розповсюдження ним із особистої електронної адреси матеріалів про пошкодження Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ». Суду не було надано відповідачем доказів сприяння позивачем поширенню в засобах масової інформації указаних відомостей та інформації, та того, що такі дії створили негативний імідж підприємству та завдали шкоди діловій репутації державного підприємства. Крім того суди встановили, що «Оперативно-інформаційний бюлетень стану забезпечення безпеки польотів на аеродромі» був розміщений в локальній мережі підприємства тому зазначена обставина унеможливлює покладення відповідальності за витік службової інформації виключно на позивача без перевірки осіб, які також мали доступ до інформаційної мережі аеродрому.

І нарешті, ВС/КЦС дійшов висновку про те, що пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси позивача не можна кваліфікувати, як розголошення комерційної таємниці, оскільки у такому випадку відсутня ознака розповсюдження інформації.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ВС/КАС, №816/124/18, 18.09.19)

До переліку поняття «інформація про особу» входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, яка є конфіденційною і може бути витребувана лише відповідно до закону (справа К/9991/56965/12, 21.09.17)

Інформація про зарплату, інші виплати працівнику державної компанії, статутний фонд якої сформовано зі 100 % акцій державних акціонерних товариств, не може бути обмежена в доступі і підлягає наданню на запит (ВАСУ, № К/800/735/16 від 10.11.16)

Не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету деяких відповідальних посадовців (справа № 800/131/17, 15.05.17)

ВС/КАС: Інформація, пов`язана з виконанням умов договору про інвестиційну (пайову) участь у будівництві, що здійснюється за рахунок земель комунальної власності та бюджетних коштів не є конфіденційною (ВС/КАС, №554/11837/14-а,18.07.19)

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 359/10185/16-ц

провадження № 61-28175св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2017 року у складі судді Вознюк С. М. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2017 року у складі суддів: Суханової Є. М., Данілова О. М., Мережко М. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль») про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Зазначав, що наказом ДП «МА «Бориспіль» від 21 листопада 2016 року № 11-07/1-1599/п щодо нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани є незаконним і необґрунтованим та прийняте з істотним порушенням вимог трудового законодавства України, оскільки описова частина наказу не містить посилання на конкретні пункти відповідних нормативних та/або внутрішніх актів, порушення яких складає зміст порушення ним трудової дисципліни, а також в наказі не визначено, в чому полягає систематичність невиконання ним обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку. Він не поширював в мережі Інтернет інформацію, яка стосується діяльності підприємства, та не передавав її іншим особам. Крім того, відповідач пропустив строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2017 року позов задоволено. Скасовано наказ в. о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» від 21 листопада 2016 року № 11-07/1-1599/п в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоописова частина оскаржуваного наказу не містить посилання на конкретні пункти відповідних нормативних та/або внутрішніх актів, порушення яких складає зміст вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, а також не визначено, в чому полягає систематичність невиконання ним обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку. Згідно актаслужбового розслідування, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08:04 год, під час відгону рухомої платформи телескопічного трапу № 1 на МС1 перону «D» від повітряного судна Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ» відбувся наїзд рухомої частини авіамосту на закінцівку (винглет) правої частини крила ПС, яке знаходилося на МС2R. У результаті наїзду обшивка винглета (скловолокно) отримала пошкодження у вигляді трьох умятин та механічний розрив передньої кромки винглета. За вказаним фактом адміністрацією ДП «МА «Бориспіль» проведено розслідування і встановлено, що причиною події стала помилка оператора телескопічного трапу державного підприємства. ІНФОРМАЦІЯ_3 на інтернет-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з`явилася публікація, що, на думку відповідача, містила в собі інформацію, яка за своїм характером завдавала шкоди діловій репутації підприємства. В чому полягає завдання шкоди діловій репутації підприємства ДП «МА «Бориспіль» не зазначено, а доказів цьому не наведено. Таких доказів не надано і в поданомудо суду запереченні на позов ОСОБА_1 Крім того, ДП «МА «Бориспіль» стверджує, що під час проведення розслідування виявлено факт пересилання ІНФОРМАЦІЯ_3 електронних повідомлень з корпоративної електронної пошти ОСОБА_1 (робоче місце) на його особисту електронну адресу електронних повідомлень, які містять графічні зображення та текстову інформацію, серед них і ті, що розміщені в інтернет-публікації, зокрема три фотознімки з місця події та суб`єктивний коментар щодо неї. Подію, що сталася в ДП «МА «Бориспіль» і була предметом службового розслідування, слід кваліфікувати, як «аварія». Таким чином, її віднесення відповідачем до інформації з обмеженим доступом, на думку суду, є помилковим.Таким чином, подія, яка сталася 06вересня 2016 з повітряним судномBoeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ» на території відповідача,становить загрозу життю пасажирів та призвела до завдання матеріальних збитків, а відомості про неї не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом. Суду також не надано відповідачем доказів сприяння ОСОБА_1 поширенню в засобах масової інформації указаних відомостей та інформації, та того, що такі дії створили негативний імідж підприємству та завдали шкоди діловій репутації ДП «МА «Бориспіль». Також суду не надано доказів того, що розповсюдження такої інформації сприяло цим переліченим наслідкам. «Оперативно-інформаційний бюлетень № 3 стану забезпечення безпеки польотів на аеродромі Київ/Бориспіль від 06 вересня 2016 №20-11-58» був розміщений в локальній мережі підприємства, що підтверджується поясненням начальника виробництва - заступника начальника служби наземного обслуговування ОСОБА_2 , які останній надав під час проведення службового розслідування. Зазначена обставина дає обґрунтовані підстави припускати про передачу інформації Бюлетня іншими особами, які мали доступ до мережі, але перевірку за цим напрямком відповідачем не було проведено. При цьому, суд враховує, що строки застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 були дотримані.Днем виявлення дисциплінарного проступку є день, коли відповідачу стало відомо про цей проступок та особу, яка його вчинила, а ці факти встановлені за результатами розслідування, який оформлено у вигляді акта службового розслідування від 21 жовтня 2016 року. Тобто, накладення дисциплінарного стягнення відбулось в останній день для притягнення особи до відповідальності.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судпершої інстанціїдійшов довірного висновку, що порушеніправа позивачапідлягають поновленнюшляхом скасуваннявідповідного наказупро накладеннядисциплінарногостягнення узв'язкуз відсутністюправових підставдля йогозастосування тайого необґрунтованістю. Крім того, завдання шкоди діловій репутації підприємства ДП «МА «Бориспіль» конкретно не зазначено, а доказів цьому апелянтом не наведено.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ДП «МА «Бориспіль» просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що за результатами проведеного моніторингу та аналізу даних окремих інформаційних систем підприємства встановлено факт пересилання ІНФОРМАЦІЯ_3 електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси начальника служби технологічної підтримки та навчання комплексу наземного обслуговування ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» на електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка не належить до корпоративної електронної мережі підприємства. Електронна адреса «ІНФОРМАЦІЯ_1» належить до продукту (служби) компанії Соо gle Inc., а саме - поштового ресурсу gmail .com». Загальними положеннями та умовами Сооgle визначено наступне: «Завантажуючи, подаючи, зберігаючи, надсилаючи або отримуючи вміст у наших Службах або через них, ви надаєте компанії Сооgle (і нашим партнерам) визнану в усьому світі ліцензію на використання, розміщення, зберігання, копіювання, зміну, повідомлення, публікацію, публічне відтворення й відображення та поширення такого вмісту, а також створення похідних матеріалів на його основі». Факт пересилання електронних повідомлень (внутрішні номери 8МТР шлюзу №№ 3424893, 3424478, 3424330, 3424208, 3424206) зафіксовано у відповідних журналах 8МТР-шлюзу доступу системи електронної пошти до мережі Інтернет. Вказані електронні повідомлення містять графічні зображення та текстову інформацію, серед них і ті, що розміщені в інтернет-публікації, зокрема три фотознімки з місця події та суб`єктивний коментар щодо неї. Згідно з вимогами пунктів 3.4.5 та 3.5.2 Положення від 19 вересня 2012 № 35-20-1 «Про інформацію з обмеженим доступом», затвердженого наказом від 21 вересня 2012 року № 01-07-872, коментар щодо події, як відомості, пов`язані з діяльністю аеропорту, розголошення яких може завдати шкоди діловій репутації аеропорту, належить до відомостей, що становлять комерційну таємницю. Приписами пунктів 5.2.1, 7.1, 7,2 та 7.3 Положення встановлено, що при роботі з електронними або паперовими носіями без попередньої згоди керівництва аеропорту або уповноваженої ним особи не допускається знімати копії з паперових або електронних носіїв, робити виписки з документів, що містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію аеропорту, виносити оригінали або копії цих документів за межі місця роботи, передавати їх іншим особам, що не мають повноважень доступу до комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації. Збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці є обов`язком працівників та керівників структурних підрозділів аеропорту, що володіють цією інформацією. Працівники аеропорту беруть на себе відповідні зобов`язання щодо зберігання в таємниці відомостей, до яких встановлюється обмежений доступ і які їм стають відомі у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків. Вони несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку роботи з такими відомостями, незаконний збір та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.

Рух справи у суді касаційної інстанції

21 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду, а 13 червня 2019 року - судді-доповідачу Штелик С. П.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті З ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної

Інстанцій

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення є акт про результати службового розслідування № 41-26-29 від 21 жовтня 2016 року з додатками, копія наказу «Про проведення службового розслідування» № 01-07/1-463 від 08 вересня 2016 року, копія наказу «Про внесення змін до наказу від 08 вересня 2016 року № 01-07/463» № 01-07/1-512 від 04 жовтня 2016 року, подання голові профспілки ДП МА «Бориспіль» № 11-22-337 від 25 жовтня 2016 року, лист голови профспілки ДП МА «Бориспіль» № 301-01-222 від 25 жовтня 2016 року, подання голові незалежної профспілки працівників авіаційної безпеки № 11-22-336 від 25 жовтня 2016 року, лист голови незалежної профспілки працівників авіаційної безпеки № 00-88 від 02 листопада 2016 року, лист голові незалежної профспілки працівників авіаційної безпеки № 35-22-547 від 04 листопада 2016 року з додатками, копія наказу № 11-07/1-795/п від 21 червня 2016 року, лист голови незалежної профспілки працівників авіаційної безпеки № 00-91 від 11 листопада 2016 року.

Згідно акта службового розслідування, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08:04 год, під час відгону рухомої платформи телескопічного трапу № 1 на МС1 перону «D» від повітряного судна Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ» відбувся наїзд рухомої частини авіамосту на закінцівку (винглет) правої частини крила ПС, яке знаходилося на МС2R. У результаті наїзду обшивка винглета (скловолокно) отримала пошкодження у вигляді трьох умятин та механічний розрив передньої кромки винглета.

За вказаним фактом адміністрацією ДП «МА «Бориспіль» проведено розслідування і встановлено, що причиною події стала помилка оператора телескопічного трапу державного підприємства.

За результатами проведеного моніторингу та аналізу даних окремих інформаційних систем підприємства встановлено факт пересилання ІНФОРМАЦІЯ_3 електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси начальника служби технологічної підтримки та навчання комплексу наземного обслуговування ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» на електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_1». Серед іншого, ОСОБА_1 з корпоративної електронної адреси переслав на особисту електронну адресу скановані копії: аркуша № 1 «Інструкції з розстановки, буксировки, запуску та руління ПС на аеродромі Київ/Бориспіль (редакція 05), затвердженої наказом від 13 серпня 2014 року №01-07-823; наказу від 09 червня 2016 року № 01-07/1-280 «Про затвердження та введення в дію змін до технологічного документа»; «Оперативно-інформаційного бюлетеня № 3 стану забезпечення безпеки польотів на аеродромі Київ/Бориспіль від 06 червня 2016 року № 20-11-58».

ІНФОРМАЦІЯ_3 на інтернет-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з`явилася публікація матеріалів про пошкодження Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ» телескопічним трапом, яке сталося ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з вимогами пунктів 3.4.5 та 3.5.2 Положення від 19 вересня 2012 № 35-20-1 «Про інформацію з обмеженим доступом», затвердженого наказом підприємства від 21 вересня 2012 року № 01-07-872, до переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, включено відомості, пов`язані з виробничою, економічною, фінансовою, управлінською та іншою діяльністю аеропорту, які не становлять державну таємницю і розголошення яких може призвести до заподіяння шкоди аеропорту, спричинити матеріальні збитки і завдати шкоди його діловій репутації; внутрішня службова кореспонденція (доповідні записки, службова переписка між структурними підрозділами), у т. ч. отримана за допомогою електронної пошти.

Приписами пунктів 5.2.1, 7.1, 7,2 та 7.3 Положення встановлено, що при роботі з електронними або паперовими носіями без попередньої згоди керівництва аеропорту або уповноваженої ним особи не допускається знімати копії з паперових або електронних носіїв, робити виписки з документів, що містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію аеропорту, виносити оригінали або копії цих документів за межі місця роботи, передавати їх іншим особам, що не мають повноважень доступу до комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації. Збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці є обов`язком працівників та керівників структурних підрозділів аеропорту, що володіють цією інформацією. Працівники аеропорту беруть на себе відповідні зобов`язання щодо зберігання в таємниці відомостей, до яких встановлюється обмежений доступ і які їм стають відомі у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків. Вони несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку роботи з такими відомостями, незаконний збір та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено за вимогами процесуального закону, суди дійшли висновку про недоведеність ДП «МА «Бориспіль» обставин розповсюдження позивачем інформації, що містить комерційну таємницю, зокрема доказів розповсюдження ним ІНФОРМАЦІЯ_3 із особистої електронної адреси матеріалів про пошкодження Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ» телескопічним трапом, яке сталося ІНФОРМАЦІЯ_3.

Нова оцінка доказів у справі виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.

Крім того, суди встановили, що «Оперативно-інформаційний бюлетень № 3 стану забезпечення безпеки польотів на аеродромі Київ/Бориспіль від 06 вересня 2016 №20-11-58» був розміщений в локальній мережі підприємства, що підтверджується поясненням начальника виробництва - заступника начальника служби наземного обслуговування ОСОБА_2 , які останній надав під час проведення службового розслідування.

Колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що зазначена обставина унеможливлює покладення відповідальності за витік службової інформації виключно на ОСОБА_1 без перевірки осіб, які також мали доступ до інформаційної мережі ДП «МА «Бориспіль».

Щодо посилань у касаційній скарзі на те, що електронна адреса «ІНФОРМАЦІЯ_1» належить до продукту (служби) компанії Соо gle Inc., необхідно зазначити, що загальними положеннями та умовами Сооgle визначено, що, «завантажуючи, подаючи, зберігаючи, надсилаючи або отримуючи вміст у наших Службах або через них, ви надаєте компанії Сооgle (і нашим партнерам) визнану в усьому світі ліцензію на використання, розміщення, зберігання, копіювання, зміну, повідомлення, публікацію, публічне відтворення й відображення та поширення такого вмісту, а також створення похідних матеріалів на його основі. Надані в рамках такої ліцензії права застосовуватимуться лише з метою забезпечення роботи, рекламування й удосконалення наших Служб, а також для розробки нових».

Крім того, за змістом статті 12 Загальної декларації прав людини та статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, що є джерелом права як в Україні, так і в США (місцезнаходження компанії Соо gle), ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

З урахуванням дії наведених норм міжнародного права, автоматичне поширення змісту електронних повідомлень, надісланих за допомогою служб Соо gle , є порушенням права на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Доказів таких порушень щодо ОСОБА_1 у справі не встановлено.

Таким чином, пересилання ІНФОРМАЦІЯ_3 електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси начальника служби технологічної підтримки та навчання комплексу наземного обслуговування ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» на електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_1» не можна кваліфікувати, як розголошення комерційної таємниці, оскільки у такому випадку відсутня ознака розповсюдження інформації.

З урахуванням викладеного, суди дійшли вірного висновку про дотримання позивачем своїх трудових обов`язків і відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді : В. М. Сімоненко

А . А. Калараш

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

С. П. Штелик

2952
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
1