Обгрунтованим є покладення зобов’язання не перешкоджати позивачеві в користуванні земельною ділянкою шляхом ліквідації дерев, які розташовані на його земельній ділянці з порушенням відповідних норм (ВС/КЦС, справа № 709/2365/15-ц, 10.10.18)

Фабула судового акта: Один з відтінків межового спору… Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею, яка межує з земельною ділянкою відповідача, на якій останній вирощує дерева, з порушенням будівельних норм, деякі з них розташовані ближче 3 метрів до межі земельних ділянок. Гілки та коріння деяких дерев проникають на її земельну ділянку. Позивач неодноразово зверталася до сільської ради по допомогу щодо врегулювання із відповідачем питань суміжного землекористування, яка своїми актами встановила порушення її прав та направила відповідачу відповідні приписи про усунення виявлених порушень, але ці приписи відповідачем були проігноровані.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про порушення прав позивача з боку сусіднього землекористувача, оскільки дерева, які ростуть на земельній ділянці, належній відповідачу, мають значну висоту та розміщені з порушенням вимог ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» на відстані 0,92,78 метри від межі із земельною ділянкою позивача (замість дозволених 5-ти метрів), а тому створюють незручності у користуванні позивачем належною їй на праві власності земельною ділянкою, перешкоджають використовувати за цільовим призначенням земельну ділянку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився із наведеними судовими рішення, зазначивши, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо покладення на відповідача обов'язку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача шляхом ліквідації дерев, які розташовані на його земельній ділянці з порушенням ДБН Б.2.4-1-94.

Судове рішення, зокрема, обґрунтоване тим, що відповідно до положень ст. 103 ЗК України землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо), а ст. 91 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок також зобов'язані, дотримуватися правил добросусідства.

У відповідності вимог 4.1 ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» відстань до осі стовбура дерева від зовнішніх стін будівель та споруд, меж сусідніх ділянок повинна становити 5 метрів, а чагарника - 1,5 метра (пункт 4.13).

Обраний же позивачем спосіб захисту ґрунтується на нормах ст. 152 ЗК України та ст. 391 ЦК України, згідно з якими власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Аналізуйте судовий акт: Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість (ВС/КГС, № 925/549/17,02.05.18)

Погодження меж земельної ділянки із суміжними власники (користувачами) є обов'язковим при виділенні земельної ділянки у власність (ВС/КЦС від 11 липня 2018р. у справі № 263/11779/16-ц)

Видалення (зрізка) дерев здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості (Житомирський ОАС, суддя Ракалович В. М.)

Відмова сусіда у підписанні АКТУ погодження меж НЕ є порушенням права на приватизацію земельної ділянки і НЕ потребує оскарження у суді (ВС/КЦС у справі №346/4408/15-ц від 18 квітня 2018 р.)

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 709/2365/15-ц

провадження № 61-23065св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), ХоптиС.Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Крутьківська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області, у складі судді Левченко В. В., від 05 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бабенка В. М., Нерушак Л. В., від 20 січня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Крутьківська сільська рада Чонобаївського району Черкаської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за цільовим призначенням шляхом вчинення певних дій.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,5921 га, яка розташована в адміністративних межах Крутьківської сільської ради. Вказана земельна ділянка межує з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4, на якій останній вирощує дерева, з порушенням будівельних норм, деякі з них розташовані ближче 3 метрів до межі земельних ділянок. Гілки та коріння деяких дерев проникають на її земельну ділянку. Позивач неодноразово зверталася до Крутьківської сільської ради по допомогу щодо врегулювання із відповідачем питань суміжного землекористування, яка своїми актами від 12 травня 2014 року та 07 серпня 2014 року встановила порушення її прав та направила відповідачу ОСОБА_4 приписи про усунення виявлених порушень, але ці приписи відповідачем були проігноровані. Відповідачем постійно порушуються правила добросусідства, його дерева створюють затінення земельної ділянки позивачки, що негативно впливає на зростання сільськогосподарських рослин, дерев та кущів.

Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_3 просила позов задовольнити, зобов'язати ОСОБА_4усунути перешкоди в користуванні належною позивачу земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_4 спиляти дерева, які посаджені з порушенням ДБН України № 79-92. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2016 року позов ОСОБА_3 - задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3, шляхом ліквідації дерев, які розташовані на його земельній ділянці з порушенням ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», відстань від осі яких до межі земельної ділянки ОСОБА_3 складає від 0,9 - 2,78 метра. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дерева, які ростуть на земельній ділянці відповідача, мають значну висоту та висаджені з порушенням вимог ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» на земельній ділянці відповідача на відстані 0,9 - 2,78 метрів від межі із земельною ділянкою позивача, створюють значні незручності у використанні позивачем земельної ділянки, перешкоджають позивачу використовувати частину своєї земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме вести особисте селянське господарство, оскільки затінення частини земельної ділянки, проникнення гілок дерев на земельну ділянку позивача негативно впливає на зростання рослин.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Зокрема, апеляційний суд зазначив, що позивач довела порушення її прав, оскільки дерева, які ростуть на земельній ділянці відповідача, мають значну висоту та ростуть з порушенням вимог ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень».

У січні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасуватирішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач, заявляючи позовні вимоги, посилалася на порушення положень ДБН України № 79-92, а суди застосували положення ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова поселень», що не є тотожними, а отже суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог. Висновок експерта № 39/16-23, 229/16-23 від 01 квітня 2016 року лише констатує меншу відстань від межі земельної ділянки позивача до осі дерев відповідача, проте не підтверджує порушення прав позивача та неможливість використовувати земельну ділянку за її цільовим призначення. Окрім того, позивачем використовується належна їй земельна ділянку не за її цільовим призначенням, а для ведення садівництва.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2017 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -Крутьківська сільська рада Чонобаївського району Черкаської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за цільовим призначенням шляхом вчинення певних дійпризначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5921 га, яка розташована в адміністративних межах Крутьківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та належить їй згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Земельна ділянка позивача ОСОБА_3 межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4, яка також розташована в адміністративних межах Крутьківської сільської радиЧорнобаївського району Черкаської області, що не заперечувалося відповідачем (а.с. 96).

За результатами розгляду неодноразових заяв позивача до Крутьківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області щодо недотримання ОСОБА_4 правил добросусідства, комісією були складені відповідні акти.

Відповідно до акту № 1 від 12 травня 2014 року, складеного комісією у складі голови Крутьківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Положай О. М., землевпорядника ОСОБА_6, в присутності сусідів ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, на земельній ділянці ОСОБА_4 від межі на відстані 1-1,5 м ростуть фруктові дерева різного діаметру, гілки яких проникають на земельну ділянку ОСОБА_3 та з 9 год. 30 хв. частково затінюють її. Поступово зі сходом сонця і до обіду затінення зникає (а. с. 4).

Актом № 2 від 07 серпня 2014 року, який складено комісією у складі голови Крутьківської сільської радиЧорнобаївського району Черкаської області Положай О. М., членів комісії ОСОБА_6, ОСОБА_9, у присутності сусідів ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_4 від межі на відстані 1-1,5 м. ростуть фруктові дерева різного діаметру, гілки яких проникають на земельну ділянку ОСОБА_3 та зранку і до 14-30 год. частково затінюють її.

Узгоджувальна комісія вирішила направити припис ОСОБА_4 та рекомендувати власникам земельних ділянок обрати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається якнайменше незручностей (а. с. 5).

Згідно висновку експерта Черкаського відділення КНДІСЕ № 39/16-23, 229/16-23 від 01 квітня 2016 року відстань від межі земельної ділянки ОСОБА_3 до осі дерев ОСОБА_4 складає від 0,9-2,78 м, що суперечить вимогам ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» таблиця 4.1 (а. с. 75-78).

Відповідно до положень статті 103 ЗК України землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо); землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Статтею 91 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок, крім інших обов'язків, зобов'язані, зокрема, дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до статті 152 ЗК України та статті 391 ЦК України власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

У відповідності до таблиці 4.1 ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» відстань до осі стовбура дерева від зовнішніх стін будівель та споруд, меж сусідніх ділянок повинна становити 5 метрів, а чагарника - 1,5 метра (пункт 4.13).

Згідно положень статті 212 ЦПК України, у редакції яка була чинною на момент розгляду справи, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Крім того, за правилами частини першої статті 57 ЦПК України, у редакції яка була чинною на момент розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням вказаних норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав ОСОБА_3 з боку сусіднього землекористувача, оскільки дерева, які ростуть на земельній ділянці, належній відповідачу, мають значну висоту та розміщені з порушенням вимог ДБН Б.2.4?1-94 «Планування і забудова сільських поселень» на відстані 0,92,78 метрів від межі із земельною ділянкою позивача (замість дозволених 5-ти метрів), а тому створюють незручності у користуванні позивачем належною їй на праві власності земельною ділянкою, перешкоджають використовувати за цільовим призначенням земельну ділянку, що підтверджується актами комісії від 12 травня та 07 серпня 2014 року, а також висновком експерта Черкаського відділення КНДІСЕ № 39/16-23, 229/16-23 від 01 квітня 2016 року.

Актами № 1 від 12 травня 2014 року та № 2 від 07 серпня 2014 року комісії у складі голови Крутьківської сільської радиЧорнобаївського району Черкаської області, землевпорядника, в присутності сусідів, зафіксовано затінення земельної ділянки позивача у зв'язку із насадженнями дерев, які знаходяться на належній відповідачу земельній ділянці.

Оскільки залагодити конфлікт із відповідачем у позасудовому порядку не вдалося, про що свідчать неодноразові звернення позивача до Крутьківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської областіщодо недотримання ОСОБА_4 правил добросусідства, та вирішення спору між сторонами винесено на розгляд суду, суди, належним чином оцінивши докази у справі, дійшли обґрунтованого висновку щодо покладення на ОСОБА_4 обов'язку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 шляхом ліквідації дерев, які розташовані на його земельній ділянці з порушенням ДБН Б.2.4-1-94.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до даних правовідносин норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 у зв'язку із порушенням відповідачем прав останньої на користування за призначенням належною їй земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк