Для підтвердження трудового стажу для призначення «пільгової» пенсії , особа має право звернутися до суду, але не з заявою про встановлення факту, а зі скаргою на рішення органу ПФУ за правилами КАСУ (ВС/КЦС, № 706/1637/16-ц, 08.10.18)

Фабула судового акта: Ця судова справа стосується цілком життєвої ситуації, а саме, - питанню підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії. Отже, заявниця звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просила встановити факт, що вона певний період працювала на роботах, а це по досягненню 50-річного віку дає право на пільговий вихід на пенсію на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заяву мотивовано тим, що заявниця не має можливості отримати уточнюючу довідку для підтвердження спеціального стажу роботи, оскільки постановою господарського суду суб’єкт господарювання визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства арбітражного керуючого. При визнанні банкрутом посадовими особами документи підприємства арбітражному керуючому - ліквідатору передані не були. В управлінні Пенсійного фонду України їй відмовлено у призначенні їй пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю у неї документів, що підтверджують виконання такої роботи.

Ухвала апеляційного суду позитивне для заявниці рішення суду першої інстанції скасоване і провадження у справі закрито з огляду на порушення діючого Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, з чим погодився і суд касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що для встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника законом встановлено окремий порядок, з урахуванням якого заявниця для розгляду питання про підтвердження факту мала звернутися до спеціально створеної пенсійним фондом комісії. За результатами прийняття цією комісією відповідного рішення вона не позбавлена можливості його оскаржити в Пенсійному фонді України або до суду.

Адже, в таких ситуаціях механізм підтвердження періодів роботи визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що підтвердження таких періодів роботи здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Згідно з пунктом 16 цього Порядку рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку

У зв’язку з темою, що стала предметом розгляду цієї справи, та безвідносно до неї, є сенс нагадати рішення ВС/КЦС у справі № 353/44/15-ц від 14.02.18, в якому зазначалось, що зобов'язання щодо видачі колишньому працівнику підприємства уточнювальної довідки для підтвердження спеціального трудового стажу покладається і на правонаступника такого підприємства, який не позбавлений можливості звернутися до архівної установи у встановленому законодавством порядку для отримання відповідних відомостей про роботу працівника.

Аналізуйте судовий акт: Право на пенсію має бути належним чином забезпечене, і сумніви щодо заповнення трудової книжки у цьому не завада ( ВС/КАС у справі № 127/9055/17 від 06 березня 2018 р.)

Умовами для призначення пенсії державного службовця є дотримання сукупності вимог щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. (ВС/КАС № 822/524/18 від 04.04.2018)

Зобов'язання щодо видачі колишньому працівнику підприємства уточнювальної довідки для підтвердження спеціального трудового стажу покладається і на правонаступника такого підприємства (справа № 353/44/15-ц, 14.02.18)

Зарахування Пенсійним фондом страхового стажу за період знаходження на військовій службі по мобілізації в особливий період (справа 205/3781/17(2а/205/158/17) від 13 грудня 2017р.)

Постанова

Іменем України

08 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 706/1637/16-ц

провадження № 61-27847св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

представник заявника - ОСОБА_5,

заінтересована особа: Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області,

представники заінтересованої особи - Долбан Людмила Миколаївна, Кондратюк Тетяна Василівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., Храпка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просила встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала дояркою в колгоспі «Зоря комунізму» с. Кузьмина Гребля Христинівського району Черкаської області в період з 01 липня 1982 по дату його реорганізації 05 лютого 1993 року в КСП «Зоря», реорганізованого в подальшому з 29 лютого 2000 року в СВК «Зоря» по 30 квітня 2010 року включно, з виконанням за всі ці періоди норми обслуговування корів не менш, як 33 голови.

Заяву мотивовано тим, що загальний стаж роботи ОСОБА_4 дояркою колгоспу «Зоря комунізму» (КСП «Зоря», СВК «Зоря»), згідно записів у трудовій книжці становить з 01 липня 1982 року по 30 квітня 2010 року включно, тобто більш ніж 20 років.

Досягнувши 50-річного віку заявник має право на пільговий вихід на пенсію на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», разом з тим не має можливості отримати уточнюючу довідку для підтвердження спеціального стажу роботи, оскільки постановою господарського суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року СВК «Зоря» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства арбітражного керуючого. При визнанні банкрутом посадовими особами документи підприємства арбітражному керуючому - ліквідатору передані не були.

В управлінні Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області відмовляють у призначенні їй пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю у неї документів, що підтверджують виконання встановлених норм обслуговування корів.

За відсутності можливості отримати уточнюючу довідку для підтвердження спеціального стажу та з метою реалізації її права на отримання пенсії за пільговими умовами необхідно встановити факт, що має юридичне значення.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року у складі судді Орендарчука М. П. заяву задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_4 працювала дояркою в колгоспі «Зоря комунізму» с. Кузьмина Гребля Христинівського району Черкаської області в період з 01 липня 1982 року по дату його реорганізації 05 лютого 1993 року в КСП «Зоря» с. Кузьмина Гребля Христинівського району Черкаської області, реорганізованого в подальшому з 29 лютого 2000 року в СВК «Зоря» с. Кузьмина Гребля Христинівського району Черкаської області по 30 квітня 2010 року включно з виконанням за всі ці періоди норми обслуговування корів не менш, як 33 голови.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлення факту, що має юридичне значення, про який просить заявник, необхідне їй для реалізації права на отримання пенсії за пільговими умовами.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява ОСОБА_4 не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки з урахуванням діючого Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, ОСОБА_4 повинна була звернутися за підтвердженням факту виконання норм обслуговування до пенсійного фонду для розгляду вказаного питання спеціально створеною комісією, а у разі відмови у задоволенні її вимог заявник мала б право звернутися за захистом свого права в суд зі скаргою на рішення цього органу.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4,посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлену ним ухвалу із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час апеляційного розгляду справи апеляційним судом порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин і дослідження доказів Висновок апеляційного суду про те, що суд першої інстанції перебрав на себе повноваження та здійснив функції державного органу, є необґрунтованими. Заявник посилається на наявне у неї право самостійно обирати способи захисту невизнаних та порушених прав.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою на вказану ухвалу суду апеляційної інстанції. Справу витребувано із суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області не погодилось з доводами ОСОБА_4 та просила залишити постановлену апеляційним судом ухвалу без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_4 з 01 липня 1982 року по 30 квітня 2010 року працювала дояркою в колгоспі «Зоря комунізму», а після його реорганізації - в КСП «Зоря» та в подальшому після чергової реорганізації в СВК «Зоря».

Обґрунтовуючи необхідність встановлення факту, що має юридичне заначення, заявник посилалась на те, що в управлінні Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області відмовляються у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю у неї документів, що підтверджують виконання встановлених норм обслуговування корів.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» надано роз'яснення, що при вирішенні питання про підвідомчість таких справ суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу.

Згідно пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 16 жовтня 2012 року, яка діяла на час виниклих правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлено, що у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року (далі - Порядок підтвердження періодів роботи).

Пунктом 3 Порядку підтвердження періодів роботи передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

За змістом пунктів 5, 6 вказаного Порядку комісія є спеціально створеним колегіальним органом, основним завданням якої є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Пунктом 10 Порядку підтвердження періодів роботи передбачено, що рішення про результати розгляду заяви приймаються більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 16 Порядку підтвердження періодів роботи).

Таким чином, для встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника законом встановлено окремий порядок, з урахуванням якого ОСОБА_4 для розгляду питання про підтвердження факту виконання норм обслуговування мала звернутися до спеціально створеної пенсійним фондом комісії та за результатами прийняття цією комісією відповідного рішення не позбавлена можливості його оскаржити в Пенсійному фонді України або до суду.

Згідно з пунктом 1 частини один статті 205 ЦПК України, у редакції на час розгляду справи, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг).

За змістом частини другої статті 256 ЦПК України, в редакції чинній на момент розгляду справи, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд, правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, у редакції на час розгляду справи, дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій управління пенсійного фонду, його посадових осіб щодо непризначення заявнику пенсії на пільгових умовах, з урахуванням недотримання останнім визначеної законом процедури встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства та віднесення вирішення таких питань до компетенції спеціально створеної пенсійним фондом комісії.

Враховуючи діючий порядок, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини другої статті 124 Конституції України ОСОБА_4 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Суд касаційної інстанції, за приписами статті 400 ЦПК Українине має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська