Аналогічні дії сторони, спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, і спричинити стягнення штрафу учасника процесу (ВС/КЦС, № 530/725/18, 20.06.19)

Фабула судової справи: Нерідко сторона процесу намагається всіляко затягнути хід судового розгляду справи, що може бути обумовлено різними обставинами: бажанням відтягнути винесення судового рішення, а, отже, - і момент його виконання, наявністю планів досягнути компромісних домовленостей, або надією дочекатися нових доказів тощо. Практика зловживань процесуальними правами настільки поширена, що останнім часом стали поширюватись своєрідні рейтинги способів затягування судового розгляду справ. З огляду на наведене ця судова справа заслуговує на увагу.

Стягуючи з приватного підприємства (ПП, позивач за зустрічним позовом) в дохід держави штраф в розмірі 3 000,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що ПП втретє оскаржується ухвала районного суду, якою зустрічну позовну заяву ПП про стягнення товарно-матеріальних цінностей повернуто позивачу. При цьому кожного разу приватне підприємство подавало апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір і зазначити поважні причини пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги.

Апеляційний суд розцінив вказані дії, як зловживання своїм процесуальним правом, з метою затягування розгляду справи, де первісним є позов орендодавця про розірвання договору оренди, а пред`явлений ПП позов є зустрічним, тобто вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду із наведеним судовим рішенням погодився, зазначивши, що іідповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. А ч. 2 цієї ж статті визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст. 44 ЦПК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суду надано право постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Звертає на себе увагу той факт, що в постанові ВС/КЦС, зокрема, послався на раніше допущені ПП випадки зловживання правами в інших справах. Адже, колегія суддів зазначила в постанові, що «на ПП не вперше покладено обов`язок зі сплати штрафу у зв`язку із зловживанням заявником своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків (постанови Верховного Суду від 18 грудня 2018 року справа № 530/342/17, від 19 грудня 2018 року справа № 530/1820/16-ц). Вказане додатково підтверджує про зловживання заявником своїми процесуальними правами і в інших справах, що додатково дає підстави стверджувати про обґрунтованість та законність» судового рішення.

Наприкінці доречно нагадати, що відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 р. із змінами і доповненнями від 15 лютого 2019 р.) адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КГС: Виходячи зі змісту ст. 43 ГПК України, подання апеляційних скарг на ухвали, які не підлягають окремому оскарженню від рішення суду першої інстанції, є зловживанням процесуальними правами (ВС/КГС,справа № 918/361/18, 12.03.19)

Свідоме неотримання судової кореспонденції може свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи (ВС/КГС, справа № 922/1714/18, 17.04.19)

Використання учасниками процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів або символів є зловживанням процесуальними правами (ВП ВС,справа № 199/6713/14-ц, 13.03.19)

Постанова

Іменем України

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 530/725/18

провадження № 61-5178св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство «Агроекологія»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 рокуу складі судді Обідіної О. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У червні 2018 року приватне підприємство «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія») звернулось до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 , треті особи: відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, про стягнення товарно-матеріальних цінностей.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року зустрічну позовну заяву ПП «Агроекологія» залишено без руху та надано позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року заяву ПП «Агроекологія» про надання додаткового строку для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 26 липня 2018 року задоволено.

Продовжено ПП «Агроекологія» строки усунення недоліків, викладених в ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року строком на п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2018 року у задоволенні заяви ПП «Агроекологія» про виправлення описки в ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року відмовлено.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2018 року зустрічну позовну заяву ПП «Агроекологія» повернуто позивачу.

Ухвала мотивована тим, що у встановлений судом строк позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 26 липня 2018 року не виконано, а тому позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Не погоджуючись з ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2018 року, ПП «Агроекологія» оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2018 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід держави штраф в розмірі 3 000,00 грн.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області, апеляційний суд виходив із того, що зазначені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року недоліки не усунуто, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не надано, судовий збір не сплачено, а тому відсутні процесуальні підстави для відкриття апеляційного провадження.

Стягуючи з ПП «Агроекологія» в дохід держави штраф в розмірі 3 000,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що ПП «Агроекологія» вже втретє оскаржується ухвала Зіньківського районного суду від 5 вересня 2018 року, при цьому кожного разу підприємство подає апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір і зазначити поважні причини пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги. Апеляційний суд розцінив вказані дії, як зловживання своїм процесуальним правом, з метою затягування розгляду справи, де первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

29 березня 2019 року ПП «Агроекологія» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутні об`єктивні передумови для накладання штрафу з мотивів, викладених в оскаржуваному судовому рішенні. Мотиви, наведені в ухвалі, не є достатніми для висновків про зловживання з боку учасника судового розгляду та накладання штрафу.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2019 року поновлено ПП «Агроекологія» строк на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Зіньківського районного суду Полтавської області.

Зупинено виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року до закінчення касаційного провадження.

23 травня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

03 червня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року в частині стягнення з ПП «Агроекологія» штрафу в розмірі 3 000,00 грн.

В іншій частині ухвала Полтавського апеляційного суду не оскаржується, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України не перевіряється.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Установлено, що ПП «Агроекологія» систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір і зазначити поважні причини пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги. Первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто ПП «Агроекологія» вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства. Апеляційний суд обґрунтовано визнав такі дії заявника зловживанням своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків, та стягнув в дохід державного бюджету штраф у якості заходу процесуального примусу.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу у розмірі 3 000,00 грн є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом.

Таким чином, доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що на ПП «Агроекологія» не вперше покладено обов`язок зі сплати штрафу у зв`язку із зловживанням заявником своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків (постанови Верховного Суду від 18 грудня 2018 року справа № 530/342/17, від 19 грудня 2018 року справа № 530/1820/16-ц). Вказане додатково підтверджує про зловживання заявником своїми процесуальними правами і в інших справах, що додатково дає підстави стверджувати про обґрунтованість та законність ухвали Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року щодо накладення на ПП «Агроекологія» штрафу в розмірі 3 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 лютого

2019 року в частині стягнення з ПП «Агроекологія в дохід держави штрафу в розмірі 3 000,00 грн - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ПП «Агроекологія» підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховних Суд поновлює виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року.

Керуючись статтями 400 401 406 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року в частині стягнення з приватного підприємства «Агроекологія в дохід держави штрафу в розмірі 3 000,00 грн залишити без змін.

Поновити виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А . Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко