Суди правильно кваліфікували дії чоловіка, який знущався над власним собакою, позбавивши її життя, за ч.1 ст. 299 КК а не за ст. 89 КУпАП -жорстоке поводження з тваринами (ВС/ККС, справа № 663/2025/16-к, 03.07.18)

Фабула судового акта: Відповідно до ст.ст. 1, 4, 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» жорстоке умертвіння тварин - умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху, жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів.

Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; заборона жорстоких методів умертвіння тварин: відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Умертвіння тварин допускається, зокрема, за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці. При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги, зокрема, умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин; забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи.

У справі, що пропонується увазі, судом було установлено, що засуджений в наступному за ст. 299, ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяця, перебуваючи на території двору приватного домоволодіння за місцем свого проживання в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року № 3447-ІV-ВР, яка передбачає заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, з метою вбивства власної безпородної собаки із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, шляхом заподіяння травм вчинив знущання над твариною, яка віднесена до хребетних. Взявши будівельний молоток він наніс тварині декілька ударів у голову, після чого у такому стані залишив собаку помирати.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглядав цю справу у зв’язку із касаційною скаргою захисника, на думку якого в діях підзахисного відсутній склад інкримінованого злочину, і його дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 89 КУпАП.

Верховний Суд підтримав позицію судів нижчих інстанцій, зазначивши, що вони правильно кваліфікували дії чоловіка, який знущався над власним собакою, за ч.1 ст. 299 Кримінального кодексу України (у редакції Закону України № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року), а не за ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення (жорстоке поводження з тваринами).

Колегія суддів ККС зазначила, що суд першої інстанції, взявши до уваги всі досліджені в судовому засіданні докази, зробив обґрунтований висновок про те, що чоловік, діяв умисно, зневажаючи при цьому загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, з метою вбивства собаки із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом шляхом заподіяння травм.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС:Діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням службових собак та собак бійцівських порід, є джерелом підвищеної небезпеки (ВС/КЦС,справа № 591/3985/15-ц, 16.05.18)

СУД: Чоловіка притягнуто до відповідальності через вигул собаки в неналежному місці (Суд від 05 травня 2018 р. у справі № 623/976/18)

ВС/КЦС: Шкода, заподіяна особі або майну фізичної чи юридичної особи твариною, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її утримує. Вона звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ВС/КЦС, № 281/618/15-ц, 28.02.18)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2018 року

м. Київ

справа № 663/2025/16-к

провадження № 51-1719км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С.,

суддів Бущенка А. П., Григор'євої І. В.,

у кримінальному провадженні № 42016231070000103 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. ВижниціЧернівецької області, жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299(в редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року) Кримінального кодексу України (далі - КК),

за участю:

секретаря Зайчишина В. В.,

прокурора Матюшевої О. В.,

розглянуву відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Охлопкова О.І. на вироки Скадовського районного суду Херсонської області від 13 квітня 2017 року та Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 13квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК(у редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року)та засуджено до покарання у виді арешту на строк 1 місяць.

Вирішено питання про речові докази, судові витрати та запобіжний захід.

Як установлено судом,ОСОБА_1 19 липня 2016 року в період часу з 07:00 по 08:00 перебуваючи на території двору приватного домоволодіння за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, діючи умисно, зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин,в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року № 3447-ІV-ВР, яка передбачає заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, з метою вбивства власної безпородної собаки на прізвисько «Жучок», із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, шляхом заподіяння травм вчинив знущання над твариною, яка віднесена до хребетних.

Зокрема, ОСОБА_1 взявши будівельний молоток підійшов до собаки, яка була прив'язана на ланцюгу у вищевказаному домоволодінні та наніс їй молотком декілька ударів уголову, чим завдав тварині тілесні ушкодження у вигляді порушення цілісності лобової кістки черепа, забійної рани шкіряних покровів черепу, травмування правого ока, що завдало собаці болю та страждання, після чого у такому стані залишив собаку помирати.

При перегляді справи за апеляційними скаргами прокурора та захисника Охлопкова О. І.Апеляційний суд Херсонської області 18 липня 2017 року вирок районного суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання у виді арешту на строк 4 місяці.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Охлопков О. І. проситьсудові рішення скасувати та закрити кримінальне провадження через відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Зазначає про невідповідність висновків суду, викладеним в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що стороною обвинувачення не доведено наявності в діях Колотила Б. М. прямого умислу на знущання над твариною, тобто на безжалісне поводження з твариною, тривалому впливу на неї з метою отримання хворобливого самозадоволення від спостерігання за стражданнями тваринами.На думку захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого злочину, вважає, що дії останнього підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 89 КУпАП. Крім тогостверджує, що судами не взято до уваги показання ОСОБА_1 про те, що собака була агресивною, а своїми діями він хотів спричинити собаці швидку смерть, вважав, що після двох ударів він її вбив.

Позиція інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор з доводами наведеними у касаційній скарзі захисника не погодився і просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Інші учасники були повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги, однак у судове засідання не прибули. У письмовій заяві захисник Охлопков О. І. просив Верховний Суд розглянути касаційну скаргу без його участі та без участі засудженого ОСОБА_1

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційнаскарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 299 КК (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року) вказана норма передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, яке полягає у знущанні над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів.

Як вбачається із змісту вироку, районний суд, дослідивши показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також письмові докази - Акт клінічного огляду собаки від 19 липня 2016 року, протокол огляду місця події та протоколи огляду предметів від 2 серпня 2016 року відповідно, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину.

При цьому, всупереч доводів касаційної скарги захисника, районний суд взяв до увагиі пояснення ОСОБА_1 щодо обставин справи, в тому числі його показання про агресивність собаки, що він своїми діями хотів спричинити їй швидку смерть та вважав, що після двох ударів її вбив, яким надав відповідну оцінку у вироку. Враховуючи розмір собаки, а також те, що тварина була прив'язаною, суд визнав, що у даній ситуації загрози для життя чи здоров'я ОСОБА_1 не було. При цьому районний суд дійшов висновку, що з урахуванням знаряддя, механізму та локалізації травм собаки, засудженим було обрано жорстокий спосіб її умертвіння, який прирівнюється до знущання над твариною. Також, з урахуванням віку, рівня розвитку ОСОБА_1, стану собаки після нанесених ударів молотком та показань свідків суд визнав, що з урахуванням обставин справи останній мав можливість встановити, що смерть собаки не настала і через заподіяні їй тілесні ушкодження тварині протягом тривалого часу завдаються страждання, які були припинені лише після втручання лікаря ветеринара, який прийняв рішення усипити тварину.

За таких обставин колегія суддів вважає, що узявши до уваги всі досліджені у судовому засіданні докази суд першої інстанції обґрунтованодійшов висновку, що ОСОБА_1 діючи умисно, зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України від 21 лютого 2006 року № 3447-IV-ВР «Про захист тварин від жорсткого поводження», яка передбачає заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорсткого поводження, з метою вбивства собаки, із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, шляхом заподіяння травм вчинив знущання над твариною, яка віднесена до хребетних та вірно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 299 КК (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року).

При апеляційному перегляді справи суд апеляційної інстанції з врахуванням доводів наведених в апеляційній скарзі захисника, які за змістом є аналогічними доводам його касаційної скарги, узявши до уваги встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження і докази, досліджені й перевірені ним під час судового розгляду, дійшов переконливого висновку про безпідставність доводів апеляційної скаргизахисника та доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Також, у своєму рішенні апеляційний суд навів відповідні мотиви з яких він визнав безпідставними доводи захисника в апеляційній скарзі щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 89 КУпАП.

Доводи наведені у касаційній скарзізахисника не ставлять під сумнів правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях і не містять обґрунтувань, які би давали підстави Верховному Суду стверджувати про те, що ці судові рішення постановлено без додержання вимог статей 370 374 419 КПК.

Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою зміну чи скасування судових рішень при перевірці матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не виявлено. Зважаючи на викладене підстав для задоволення касаційної скарги захисника Охлопкова О. І. колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисникаОхлопкова О. І. залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 13 квітня 2017 року та вирок Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Голубицький А. П. Бущенко І.В. Григор'єва