Особу щодо якої здійснено екстрадицію, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок лише за ті злочини, за які здійснена видача (ВС/ККС № 509/1123/18 від 13.11.2018)

Фабула судового акту: Питання міжнародного співробітництва під час кримінального провадження врегульовано Розділом ІХ Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 573 КПК України запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.

При цьому частиною 4 названої статті визначено, що центральний орган України має право відмовити в направленні запиту до іноземної держави, якщо існують передбачені цим Кодексом або міжнародним договором України обставини, які можуть перешкоджати видачі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 576 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.

У вказаній справі іноземного громадянина засуджено за ч. 1 ст. 128 КК України та звільнено від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2008 році». Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без зміни.

На такі рішення прокурором було подано касаційну скаргу оскільки на його думку в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження засудженого було видано Україні з Держави Ізраїль для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому згода на притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України Державою Ізраїль не надавалась, а тому на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю.

Касаційний кримінальний суд погодився із такими доводами та зазначив, що відповідно до матеріалів справи засудженому органами досудового розслідування було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У подальшому в результаті задоволення компетентними органами Держави Ізраїль запиту Генеральної прокуратури України про видачу засудженого останнього передано правоохоронним органам України для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України.

Надалі прокурор повідомив засудженого про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК.

Разом із тим, санкція ст. 128 КК України не передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі, тому відповідно вчинення засудженим цього злочину згідно з ч. 1 ст. 537 КПК України та ст. 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року не тягне за собою видачі останнього.

Таким чином, засудження за ст. 128 КК України є порушенням вимог кримінального процесуального закону, в тому числі чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Умисне тяжке тілесне ушкодження є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини (ВС/ККС № 760/4968/15-к від 09.10.2018)

Встановлення МОТИВУ вчинення злочину є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України (ВС/КС № 466/9158/14-к від 01.03.2018)

Приговор: Переквалификация ст. 115 КК - "умышленного убийство" на ст. 119 УК Украины - "неосторожное убийство" (Апелляционный суд Запорожской области от 12 августа 2016г.)

Постанова

Іменем України

13 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 509/1123/18

провадження № 51-7726 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Буланова О. П.,

прокурора Пономарьової М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Каражеляска А. В., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012170130000082, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Палестини, котрий народився та зареєстрований у місті Наблус Республіки Палестина, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 128 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2008 році» ОСОБА_1 звільнено від покарання як особу, не позбавлену батьківських прав, яка на день набрання чинності Законом мала неповнолітню дитину, котрій не виповнилося 18 років.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 24 квітня 2007 року приблизно о 15.00, перебуваючи на території автостоянки «За вул. Рожевою» ТОВ Промтоварний ринок у смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області, в ході сварки, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, спричинив потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження. Вказує, що ОСОБА_1 в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження було видано Україні з Держави Ізраїль для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК. При цьому згода на притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 128 КК Державою Ізраїль не надавалась, а тому на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження підлягає закриттю.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Пономарьова М. С. підтримала касаційну скаргу прокурора.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Проте вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції цим вимогам закону не відповідають.

Так, згідно приписів ст. 573, ст. 576 КПК видана в Україну особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). При цьому запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв'язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року.

Вказані вимоги узгоджуються з ратифікованими Україною положеннями ст. 2, ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року та положеннями ст. 66 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

Як убачається з матеріалів справи, 15 липня 2014 року органами досудового розслідування ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

12 лютого 2018 року у результаті задоволення компетентними органами Держави Ізраїль запиту Генеральної прокуратури України про видачу ОСОБА_1 останнього передано правоохоронним органам України для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК.

21 березня 2018 року прокурор повідомив ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, на підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК.

30 березня 2018 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК, прокурором передано на розгляд суду.

Разом із тим, санкція ст. 128 КК не передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі, тому відповідно вчинення ОСОБА_1 цього злочину згідно з ч. 1 ст. 537 КПК та ст. 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року не тягне за собою видачі останнього.

Таким чином, засудження ОСОБА_1за ст. 128 КК є порушенням вимог кримінального процесуального закону, в тому числі чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, місцевий суд не мав права постановляти обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 за ст. 128 КК, оскільки він не видавався та не міг бути виданий для притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин. Натомість за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказані порушення залишились без уваги суду апеляційної інстанції, який відповідним доводам прокурора належної оцінки не дав та необґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без зміни.

Згідно ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 - скасуванню з закриттям кримінального провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК.

Керуючись статтями 434 436 440 441 442 КПК, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: