Закон не наводить обставин, за яких може бути поновлено строк позовної давності, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який в цій справи поновив строк після спливу шести років (ВС/КГС, справа № 913/112/18, 13.02.19)

Фабула судового акта: Справа, що пропонується увазі читачів, заслуговує на увагу хоча б тому, що подібні судові рішення зустрічаються дуже нечасто. Йдеться про те, що апеляційний господарський суд, погодившись з місцевим господарським судом про сплив строку позовної давності 14.07.2012р., більше ніж через шість років після цього встановив наявність об'єктивних обставин, які унеможливлювали та утруднювали своєчасне подання позову, та визнав поважними причини пропуску позивачем строків позовної давності задля захисту його порушеного права.

Варто зазначити, що закон не передбачає навіть приблизного переліку поважних причин, які можуть бути визнані такими для захисту порушеного права. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір. До висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позовну неможливим або утрудненим. Не може бути підставою для захисту права за позовом, заявленому з пропущенням строку позовної давності, не пред'явлення заінтересованою особою позову навмисно або по необережності.

Отже, позов стосувався відшкодування шкоди, завданої порушенням корпоративного права позивача у вигляді нездійснення виплати йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі. Апеляційний господарський суд визнав поважною причиною той факт, що позивач сподівалася на вирішення питання під час розслідування кримінальної справи, оскільки його було визнано потерпілою по кримінальній справі. За твердженнями позивача кримінальна справа неодноразово поверталася на додаткове розслідування, а остаточне рішення по справі було прийняте лише 07.04.2017р. і лише під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи йому стали відомі висновки експертиз щодо дійсної вартості майна відповідача.

Також судом апеляційної інстанції взято до уваги відсутність у позивача матеріальної можливості вчасного її звернення до суду, так як він є пенсіонером, має невеликий розмір пенсії, і не мав фінансової можливості отримання кваліфікованої правової допомоги від фахівців належної кваліфікації. Крім того, для визначення реальної вартості майна, з якого повинна обчислюватися частка позивача, необхідно було б замовити експертизу та оплатити її, що позивач не в змозі був зробити самостійно. На підтвердження цих доводів позивач надав до справи довідки в підтвердження тяжкого матеріального стану.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що крім наведеного, обставини щодо «проведення антитерористичної операції на території Луганської області з 2014 року та зміна місцезнаходження господарського суду Луганської області також викликали певні складності у подачі позову у даній справі».

З огляду на наведене все ж не зайво буде нагадати, що Європейський суд з прав людини наголошує, що «позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Аналізуйте судовий акт: Позовна давність у спорах про стягнення збитків, спричинених злочином розпочинається з моменту виявлення таких збитків, а не встановлення вини судовим рішенням (ВС/КЦС № 132/2083/16-ц від 28.03.2018)

Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника, тому до позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 ЦК України позовна давність до них не застосовується (ВС/КГС, справа № 904/10673/16,

ВС/КЦС: Суд стягнув заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за вісім років, визнавши факт переривання відповідачами перебігу позовної давності (ВС/КЦС, справа № 437/2726/13-ц, 22.01.19)

Стягнення коштів на підставі виконавчого напису нотаріуса є примусовим, а отже НЕ перериває перебігу строку позовної давності (справа № 6-509цс17 від 05.07.2017)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 913/112/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, Л. В. Стратієнко

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродончанка"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018р.

у складі колегії суддів: С. В. Барбашова- головуючий, О. Є. Медуниця, Н. М. Пелипенко

за позовом ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродончанка"

про стягнення 525 650,89 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4

від відповідача: Деркач С.С.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_4 звернулася до господарського суду із позовом до ТОВ "Сєвєродончанка" про стягнення 525 650,89 грн. вартості майна пропорційно її частині в статутному фонді.

Позов обґрунтований тим, що рішенням загальних зборів відповідача від 11.08.2008р., оформленим протоколом №2, позивача було виключено зі складу учасників ТОВ "Сєвєродончанка" за заявою про вихід з товариства та прийнято рішення про виплату позивачу вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі, яка складає 14,245 %. Протоколом № 2 була визначена сума, які підлягає виплаті - 11 470,00 грн. Позивач з такою сумою не погоджується, у зв'язку з чим виник даний спір.

Відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності та просить суд застосувати позовну давність.

Позивач вважає, що строк позовної давності ним не пропущено, при цьому просить поновити цей строк, так як причини незвернення до суду із позовом у даній справі є поважними: відсутність матеріальної можливості подати позов; невеликий розмір доходів; сподівання на вирішення питання щодо виплати частки за реальною вартістю майна під час розгляду кримінального провадження; проведення антитерористичної операції з 2014 року та зміна місцезнаходження господарського суду Луганської області, що викликало складності у подачі позову.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.04.2018р. у справі №913/112/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв'язку пропуском позовної давності на підставі ст. 267 ЦК України.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дійсно було порушено корпоративне право позивача у вигляді нездійснення виплати позивачу вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, але позовна давність спливла, а наведені позивачем причини її пропуску не є поважними.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018р. рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ "Сєвєродончанка" на користь ОСОБА_4 525650,89 грн. вартості майна товариства, пропорційної частці учасника в статутному капіталі ТОВ "Сєвєродончанка".

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строків позовної давності, що є підставою для захисту судом його порушеного права згідно з ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Сєвєродончанка", не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням доповнень, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 261 267 ЦК України, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Зокрема, скаржник вказує, що позивачу було відомо про порушення її прав одразу після прийняття загальними зборами товариства рішення від 11.08.2008р., оформленого протоколом №2. Посилання позивача на проведення на території Луганської області антитерористичної операції відповідач вважає безпідставним, оскільки строк позовної давності закінчився задовго до настання вказаних подій.

Скаржник також зазначає, що матеріальне становище позивача надавало йому право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору та на отримання безоплатної правової допомоги.

Крім того, скаржник стверджує, що висновки судових будівельно-технічних експертиз, проведених в рамках кримінальної справи, не є належними та допустимими доказами визначення вартості частки позивача.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає її безпідставною та просить залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, оскільки строк позовної давності пропущено позивачем з поважних причин.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Відповідно до п. п. 5.3, 5.11 розділу 5 статуту ТОВ "Сєвєродончанка", затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сєвєродончанка" (протокол №1 від 20.01.2006р.), учасник, який виходить із товариства має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Для проведення розрахунків з учасником товариства, який вийшов, або виключений з товариства, визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, здійснюється на підставі бухгалтерських документів, а у випадку непогодження учасника з таким методом оцінки, на підставі результатів аудиторської перевірки.

11 серпня 2008р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Сєвєродончанка", на яких прийнято оформлені протоколом загальних зборів № 2 рішення, зокрема, про вихід зі складу учасників товариства - ОСОБА_4 та виплату їй 11 470,00 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної її частці у статутному капіталі, яка складає 14,245 %.

Невиплата реальної вартості частини майна, що пропорційна частці позивача у статутному капіталі ТОВ "Сєвєродончанка", стала приводом для звернення до суду.

Згідно з висновком експертизи №69/23 від 09.04.2013р., проведеної в рамках кримінальної справи №9032/2012, дійсна ринкова вартість нежитлового приміщення загальною площею 214,30 кв.м. по вулиці Курчатова, 30 в місті Сєвєродонецьк Луганської області складає на дату оцінки серпень 2008 року 560 823,00 грн.

Відповідно до висновку експертизи №68/23 від 12.04.2013р., проведеної в рамках кримінальної справи №9032/2012, дійсна ринкова вартість нежитлового приміщення загальною площею 135,90 кв.м по вилиці Курчатова, 38 в місті Сєвєродонецьк Луганської області складає на дату оцінки серпень 2008 року 355 650,00 грн.

Згідно з висновком експертизи №67/23 від 03.04.2013р., проведеної в рамках кримінальної справи №9032/2012, дійсна ринкова вартість будівель та споруд адміністративно-господарської будівлі по проспекту Радянському, 26 в місті Сєвєродонецьк Луганської області складає на дату оцінки серпень 2008 року 2 548 966,00 грн.

Відповідно до висновку експертизи № 71/23 від 16.04.2013р., проведеної в рамках кримінальної справи №9032/2012, дійсна ринкова вартість будівель та споруд нежитлової будівлі по вулиці Октябрська, 2 в місті Сєвєродонецьк Луганської області складає на дату оцінки серпень 2008 року 162 422,00 грн.

Згідно з висновком експертизи №70/23 від 19.04.2013р., проведеної в рамках кримінальної справи №9032/2012, ринкова вартість кіоску №29 по проспекту Хіміків, 27 в місті Сєвєродонецьк Луганської області складає на дату оцінки серпень 2008 року 62 219,00 грн.

Врахувавши, що вказане майно на момент виходу позивача належало відповідачу, суди встановили, що ринкова вартість майна ТОВ "Сєвєродончанка" станом на серпень 2008 року складає 3 690 080,00 грн.

Інформації щодо наявності у ТОВ "Сєвєродончанка" будь-яких зобов'язань на момент виходу ОСОБА_4 зі складу учасників товариства судам надано не було.

Суди встановили, що вартість частини майна ТОВ "Сєвєродончанка", пропорційної частці ОСОБА_4 у статутному капіталі, як учасника, що вийшов з товариства, складає 525 650,89 грн.

6. Норми права, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент виходу позивача з товариства, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

За ч. 2 ст. 148 ЦК України в редакції, чинній на момент виходу позивача з товариства, учасник який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ст. ст. 256 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

7. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

З наведених вище норм вбачається обов'язок товариства, у разі виходу учасника на підставі його заяви, здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. При цьому, така виплата здійснюється у строк до 12 місяців з дня виходу. Як наслідок, в учасника товариства виникає право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної вартості майна товариства.

Так, під час вирішення питання щодо розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач, як колишній учасник товариства, внаслідок виходу зі складу учасників ТОВ "Сєвєродончанка" мав право на отримання, але не отримав належну йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судами обох інстанцій правильно враховано висновки експертиз, проведених у кримінальному провадженні, а посилання скаржника на їх неналежність та недопустимість як доказів визначення вартості частки позивача є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Верховний Суд констатує, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судових експертиз, які було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

Тому висновки експертиз, які були проведені в рамках кримінальної справи №9032/2012, правомірно оцінені господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.

Верховний Суд наголошує, що за положеннями ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Місцевий господарський суд, відхиляючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку позовної давності вказав, що позивач був присутнім на загальних зборах учасників товариства 11.08.2008 р., якими були прийняті рішення про вихід його зі складу учасників та виплату 11 470,00 грн. вартості частини майна, а отже не міг не знати про порушення свого корпоративного права починаючи з серпня 2008 року.

Судом першої інстанції вказано, що у відповідача виникло зобов'язання відносно проведення розрахунків з позивачем у строк з 14.07.2009р. по 14.07.2009р., а тому загальний трирічний строк позовної давності сплинув 14.07.2012р.

Апеляційний господарський суд, погодившись з місцевим господарським судом про сплив строку позовної давності 14.07.2012р., встановив наявність об'єктивних обставин, які унеможливлювали та утруднювали своєчасне подання позову, та правомірно визнав поважними причини пропуску позивачем строків позовної давності задля захисту його порушеного права.

Зокрема апеляційний господарський суд врахував, що ОСОБА_4 сподівалася на вирішення питання (щодо відшкодування завданої шкоди) під час розслідування кримінальної справи, оскільки її було визнано потерпілою по кримінальній справі. За твердженнями позивача кримінальна справа неодноразово поверталася на додаткове розслідування, а остаточне рішення по справі було прийняте лише 07.04.2017р. і лише під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_4 стали відомі висновки експертиз щодо дійсної вартості майна відповідача.

Також судом апеляційної інстанції взято до уваги відсутність у ОСОБА_4 матеріальної можливості вчасного її звернення до суду, так як остання є пенсіонером, має невеликий розмір пенсії, і не мала фінансової можливості отримання кваліфікованої правової допомоги від фахівців належної кваліфікації. Крім того, для визначення реальної вартості майна, з якого повинна обчислюватися частка позивача, необхідно було б замовити експертизу та оплатити її, що позивач не в змозі був зробити самостійно. На підтвердження цих доводів позивач надав до справи довідки в підтвердження тяжкого матеріального стану.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що крім наведеного, обставини щодо проведення антитерористичної операції на території Луганської області з 2014 року та зміна місцезнаходження господарського суду Луганської області також викликали певні складності у подачі позову у даній справі.

Доводи скаржника про неповажність причин пропуску відхиляються Верховним Судом з огляду на норми ст. 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції здійснив комплексну оцінку всіх доказів у справі. Врахувавши фактичні дані про обставини, на які посилається позивач, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строків позовної давності, що є підставою для захисту судом його порушеного права згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Таким чином, оскільки судами встановлено факт порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які підлягають захисту в обраний ним спосіб, з огляду на поважність причин пропуску строку позовної давності, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 525 650,89 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

8. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Сєвєродончанка" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018р. у справі №913/112/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

Л. В. Стратієнко