Не можна відмовити у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень зборів з мотивів недостатності голосів для зміни результатів голосування оскільки вплив учасника не вичерпується лише голосуванням (ВС/КГС,№ 907/167/17, 06.03.18)

Фабула судового акта: Тема, якої стосується ця судова справа, а саме - порушення порядку скликання загальних зборів учасників Приватного підприємства або Товариства з обмеженою відповідальністю і, відповідно, - позбавленням такого учасника гарантованих законом прав, є досить поширеною, хоча б тому, що про це свідчить відповідна статистка. Вже в цьому році тільки Верховний Суд розглянув біля десятку подібних справ.

Не можна сказати, що, захищаючи корпоративні права позивача в цій справі, а він просив визнати недійсним рішення позачергових зборів учасників Підприємства з мотивів його неналежного повідомлення про порядок денний та дату проведення спірних загальних, Верховний Суд формував нову правову позицію, але касаційний суд в черговий раз підтвердив позицію наступного змісту.

Хибним є висновок про те, що відсутність на Зборах позивача, частка якого складає 37,19% статутного капіталу Підприємства, не могла вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на внесення пропозицій щодо доповнення порядку денного загальних зборів іншими питаннями, які підлягали б обов'язковому включенню відповідно до положень Закону України "Про господарські товариства" тощо.

Отже, встановивши обставини відсутності повідомлення позивача, про час, місце і порядок денний Зборів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на Зборах рішень, адже право позивача на управління Підприємством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним.

Верховний Суд також проаналізував норми законодавства, що стосуються цих правовідносин, зазначивши, що оскільки Підприємство засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал Підприємства поділений між учасниками на частки, правильним застосування до спірних у справі правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

Зважаючи на положення ст. 167 України та статей 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", правильним є висновок про те, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідно до ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг реалізувати своє право на участь в управлінні.

Аналізуйте судовий акт: Спори про визнання недійсним рішення загальних зборів, які порушують права осіб, які НЕ є учасниками товариства не розглядаються за правилами господарського судочинства –п 4, ч.1, ст. 12 ГПК України (ВСУ від 1 лютого 2017р., № 3-1299гс16)

При витребуванні учасником підприємства своєї частки майна останнього при виході з нього повинна враховуватись на балансова, а ринкова вартість такого майна (ВС/ВП № 925/1165/14 від 24.04.2018)

Відсутність визначеного способу надання інформації учаснику ТОВ не може бути достатньою підставою для відмови надати запитувану інформацію про його діяльність у спосіб, в який просить учасник (ВС/КГС, справа № 904/3679/17, 26.06.18)

Законом не передбачено зобов’язання ТОВ здійснити розрахунок з учасником, який вийшов з його складу, раніше 12 місяців з дня виходу, - строку, встановленого ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» (ВС/КГС, № 910/21160/16, 28.02.18)

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Київ

справа № 907/167/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О.,

суддів: Баранця О.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача: ОСОБА_2,

відповідача: Величко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Марко Р.І., Желік М.Б., Орищин Г.В.,

від 13.09.2017

за позовом ОСОБА_3

до Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції"

про визнання рішення позачергових загальних зборів недійсним,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції" (далі - Підприємство) про визнання недійсним рішення позачергових зборів учасників Підприємства від 23.01.2014, затвердженого протоколом №2 від 23.01.2014.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог закону та статуту Підприємства щодо порядку скликання загальних зборів учасників, з позбавленням позивача як учасника Підприємства можливості участі у загальних зборах та по суті є прихованим відчуженням частки іншого учасника Підприємства, зміною розміру часток.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2017 позов задоволено повністю.

4. Рішення мотивовано встановленням обставин порушення корпоративних прав позивача у зв'язку з тим, що він не був належним чином повідомлений про порядок денний та дату проведення спірних загальних зборів учасників, а про наявність оспорюваного рішення дізнався лише після 16.01.2017.

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

6. Постанова мотивована тим, що відсутність позивача на загальних зборах учасників Підприємства з урахуванням його часки в статутному капіталі не могла вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, зважаючи на наявність кворуму на зазначених загальних зборах та достатність для прийняття включених до порядку денного рішень голосів учасників, що володіють у сукупності більш як 60% загальної кількості голосів учасників.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій заявляє вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга позивача мотивована посиланням на неврахування судом апеляційної інстанції положень пункту 2.10 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5.

9. Скаржник зазначає, що позбавлення позивача права участі у Зборах у зв'язку з неповідомленням його про проведення Зборів, вплинуло на його права і охоронювані законом інтереси як учасника, що призвело до порушення його права власності стосовно частки в статутному капіталі Підприємства відповідно до статей 88 167 Господарського кодексу України.

10. Також скаржник посилається на безпідставність висновку суду апеляційної інстанції про те, що він не виконував добросовісно свої обов'язки як учасник Підприємства.

11. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення.

12. Відповідач вважає постанову суду апеляційної інстанції обґрунтованою, адже у позивача відсутнє порушене право, яке би підлягало судовому захисту, та водночас зазначає про наявність підстав для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Статуту.

14. Відповідно до пунктів 3.1, 8.2 Статуту учасниками Підприємства є: ОСОБА_3 - внесок на суму 1282115,85 грн., що складає 37,19% статутного капіталу Підприємства; ОСОБА_6 - внесок на суму 2165358,87 грн., що складає 62,81% статутного капіталу Підприємства, в тому числі 202662,52 грн., що складає 5,8786% статутного капіталу Підприємства, внесених в майновому виразі згідно з Актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 27.03.2013.

15. 23 січня 2014 року відбулись позачергові загальні збори учасників Підприємства (далі - Збори), прийняті на яких рішення оформлені протоколом №2 від 23.01.2014.

16. На Зборах був присутній один учасник - ОСОБА_6, частка якого в статутному капіталі складає 62,81%.

17. Порядок денний Зборів містив наступні питання: про обрання голови та секретаря зборів; про надання згоди на право підпису, визначення умов, укладання та підписання договору купівлі-продажу №23/01-2014р з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мукачево Агро" директору ОСОБА_7.

18. На Зборах прийнято рішення, зокрема, про надання згоди директору Підприємства на право підпису, визначення умов, укладання та підписання договору купівлі-продажу №23/01-2014р від 23.01.2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мукачево Агро" сільськогосподарської техніки та автомобілів (згідно з переліком).

19. На виконання наведеного рішення, прийнятого на Зборах, між Підприємством та ТОВ "Мукачево Агро" укладений договір купівлі-продажу №23/01-2014р. За умовами зазначеного договору відчужено 20 позицій сільськогосподарської техніки та автомобілів за ціною 207800,00 грн. Зокрема, відчужено 7 позицій майна, що було внеском ОСОБА_6 до статутного капіталу Підприємства, вартість якого оцінена у сумі 113460,64 грн.

20. Позивач як учасник Підприємства не був повідомлений про час, місце проведення та порядок денний Зборів та не отримав копію протоколу №2 від 23.01.2014. Належні докази повідомлення позивача про Збори відповідачем не надані.

21. За доводами відповідача, Підприємство належним чином повідомляло позивача про проведення спірних загальних зборів, але повідомлення про час, місце та порядок денний про скликання зборів було знищене на Підприємстві у зв'язку з закінченням строку зберігання. Докази знищення зазначених документів відповідачем не надані.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. Цивільний кодекс України

Стаття 8. Аналогія

1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. …

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. …

Стаття 80. Поняття юридичної особи

1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. …

Стаття 81. Види юридичних осіб

1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. …

Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб

1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

2. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. …

Стаття 84. Підприємницькі товариства

1. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи. …

Стаття 87. Створення юридичної особи

1. Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. …

Стаття 89. Державна реєстрація юридичної особи

1. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. …

4. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. …

Стаття 98. Загальні збори учасників товариства

1. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. …

5. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Стаття 113. Поняття та види господарських товариств

1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

2. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Стаття 140. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю

1. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

2. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. …

3. Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з обмеженою відповідальністю".

Стаття 144. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю

1. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. …

Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. …

23. Господарський кодекс України

Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання

1. Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. …

Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств

1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);

спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва. …

3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. …

Стаття 65. Управління підприємством

1. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

2. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. …

Стаття 79. Поняття господарського товариства

1. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. …

Стаття 80. Види господарських товариств

1. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. …

Стаття 113. Приватні підприємства

1. Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

2. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

24. Закон України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент проведення Зборів)

Стаття 10. Права учасників товариства

Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; …

Стаття 50. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. …

Стаття 58. Вищий орган товариства з обмеженою відповідальністю

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. …

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Стаття 60. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. …

Стаття 61. Періодичність скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Позачергові збори

… Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

25. Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 (далі - Перелік),

1.2. Цей Перелік включає типові документи, що створюються під час документування однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, виконуваних державними органами та органами місцевого самоврядування, іншими установами, підприємствами та організаціями (далі - організація) незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності, форми власності, а також документацію, що створюється в результаті виробничої та науково-технічної діяльності організацій. …

1.4. Цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі - архівне зберігання) або для знищення. …

2.3. Строки зберігання документів у цьому Переліку диференційовано за двома групами організацій.

2.5. Друга група включає організації, в діяльності яких не створюються документи НАФ [Національного архівного фонду]. Строки зберігання документів цих організацій подано в графі 4 цього Переліку.

2.10. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2011 році, починається з 01 січня 2012 року. …

Розділ I ДОКУМЕНТИ, ЩО СТВОРЮЮТЬСЯ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

… 68. Листування з організаційних питань діяльності, у тому числі створення, реєстрації, акредитації, ліцензування, сертифікації, атестації, реорганізації, ліквідації організації - 5 р. ЕПК [в організаціях, у діяльності яких створюються документи НАФ] - 5 р. [в організаціях, у діяльності яких не створюються документи НАФ] …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

26. Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що приватне підприємство, засноване на приватній власності двох або більше осіб, статутний капітал якого поділений на частки між засновниками, є господарським товариством. Аналіз положень статей 83 89 113 Цивільного кодексу України та статей 79 80 113 Господарського кодексу України не дає підстав для наведеного висновку.

27. Відповідно до зазначених правових норм юридичні особи можуть створюватися не лише у формі товариств і установ, а і в інших передбачених законом формах. При цьому господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Тоді як приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб'єкта господарювання, що передбачена статтею 113 Господарського кодексу України. Наявність у підприємства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, статутного капіталу не є достатньою підставою для ототожнення його з господарським товариством.

28. Разом з тим Суд враховує, що порядок створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством не врегульований ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України. Зокрема, наведеними нормативно-правовими актами не передбачений порядок скликання та проведення загальних зборів учасників приватного підприємства.

29. Відтак відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

30. Оскільки згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами Підприємство засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал Підприємства поділений між учасниками на частки, Суд вважає правильним застосування до спірних у справі правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

31. Зважаючи на положення статті 167 Господарського кодексу України та статей 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", Суд погоджується з твердженням судів попередніх інстанцій про те, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

32. Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг реалізувати своє право на участь в управлінні.

33. Отже, Суд вважає, що встановивши обставини відсутності повідомлення позивача, частка якого складає 37,19% статутного капіталу Підприємства, про час, місце і порядок денний Зборів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на Зборах рішень, адже право позивача на управління Підприємством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним.

34. Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність позивача на Зборах з врахуванням його частки в статутному капіталі Підприємства не могла вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на внесення пропозицій щодо доповнення порядку денного загальних зборів іншими питаннями, які підлягали б обов'язковому включенню відповідно до положень Закону України "Про господарські товариства" тощо.

35. Водночас зазначення судом апеляційної інстанції про те, що повідомлення позивача про проведення Зборів могло бути наявне, однак підлягало знищенню після трьох років зберігання, за відсутністю досліджених ним доказів щодо знищення відповідних документів на Підприємстві, на думку Суду, засноване на припущенні та не ґрунтується на положеннях Переліку, зокрема, пункту 2.10.

36. Також Суд вважає, що з огляду на встановлення обставин необізнаності позивача про проведення Зборів до 16.01.2017 суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність пропуску ним позовної давності на момент звернення з позовом у даній справі.

37. Крім того, Суд звертає увагу, що твердження суду апеляційної інстанції про недобросовісне виконання позивачем своїх обов'язків як учасника Підприємства з огляду на відсутність доказів, які свідчать про його інтерес до діяльності Підприємства, виходить за межі даного спору та є безпідставним, адже надання зазначених доказів не входить до предмету доказування у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції як такої, що заснована на неправильному застосуванні норм матеріального права до встановлених судами обставин, та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

39. Касаційну скаргу слід задовольнити.

Судові витрати

40. Зважаючи на задоволення касаційної скарги, понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача.

Висновки про правильне застосування норм права

41. Приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб'єкта господарювання, що передбачена статтею 113 Господарського кодексу України. Водночас наявність у підприємства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, статутного капіталу не є достатньою підставою для ототожнення його з господарським товариством.

42. Відсутність правового регулювання порядку створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України є підставою для застосування до відповідних правовідносин правових норм цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, положень статуту відповідного приватного підприємства.

43. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №907/167/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2017 у справі №907/167/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції" (89445, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Дубрівка, буд. 192, код ЄДРПОУ 35815633) на користь ОСОБА_3 (04070, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 1920,00 (одну тисячу дев'ятсот двадцять) гривень судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець