Доводи неспівмірності витрат на правничу допомогу, викладені в клопотанні про зменшення розміру судових витрат є підставою для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката (№ 915/1654/19 від 21.07. 2020р.)

Фабула судового акту: Будь-який розгляд справи в суді несе із собою судові витрати, до яких, окрім судового збору та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи відносяться і витрати на професійну правничу допомогу. Судові витрати та їх види передбачені, зокрема і статтею 123 ГПК України.

Стаття 59 Конституції України закріпила право кожної людини на професійну правничу допомогу, для надання якої діє адвокатура.

Так, для належного і професійного захисту своїх прав і інтересів та для представництва у суді, сторона у справі укладає договір із адвокатом про надання правничої допомоги та отримавши на свою користь рішення у такій справі, звісно, має намір отримати відшкодування понесених, на таку професійну допомогу адвоката, витрат.

Однак, чинне законодавство не передбачає повного та безумовного відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у справі, на користь якої прийнято рішення і надає можливість стороні, яка повинна відшкодувати судові витрати, піддати сумніву їх розмір та довести, що «вкладена праця» адвоката є неспівмірною із витратами на неї застосовуючи визначені законодавцем критерії.

За якими ж критеріями можна встановити неспівмірність витрат на правничу допомогу. Такі критерії передбачено частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України і до них належить складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також враховується ціна позову та (або) значення справи для сторони.

В свою чергу, всі ці критерії є оціночними та повинні бути доведені стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката із вказівкою на конкретні докази і з урахуванням обставин справи.

Застосування, зокрема ст.126 ГПК України, висвітлено в судовому рішенні, що пропонується нижче.

У даній справі, сторона, яка просила відшкодування витрат (ФОП) звернулась із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі у суді касаційної інстанції, зазначивши розрахунок таких витрат та протягом п`яти днів з дня постановлення судового рішення надав докази на підтвердження судових витрат на правничу допомогу, а саме копію договору про надання правової (правничої) допомоги та додаткову угоду до такого договору, копію звіту (розрахунку) послуг з професійної правничої допомоги, копію акту виконаних робіт (виконання правничої допомоги) та оригінал ордеру, для представництва інтересів ФОП у Верховному суді.

В свою чергу, сторона, яка повинна була відшкодовувати судові витрати подала до ВС клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначила про те, що сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена, а перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи.

Так, сторона на підтвердження свого клопотання посилалась на те, що відзив на касаційну скаргу відтворює доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, а відповідно складення такого процесуального документу не зайняло багато часу та не вимагало значного обсягу робіт, а незначна тривалість судового засідання у Верховному Суді у справі не відповідає заявленим витратам за участь в судових засіданнях в суді касаційної інстанції і не співрозмірна розміру витрат і затраченого адвокатом часу. Саме тому, на думку сторони, обсяг наданих послуг адвокатом в суді касаційної інстанції не відповідає критерію реальності таких витрат.

Суд, посилаючись на ст. 126 ГПК України та практику ЄСПЛ, прийняв до уваги доводи викладені в клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та зменшив розмір відшкодування витрат, заявлених ФОП на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції, оскільки вважає їх розмір завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг.

Таким чином, суд може зменшити суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, тільки за клопотанням сторони, шляхом оцінки викладених доводів щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат, які можуть доводитись шляхом аналізу наданих адвокатами звітів (розрахунків) послуг з професійної правничої допомоги та актів виконаних робіт (виконання правничої допомоги) та їх співставлення з обставинами справи, поданими процесуальними документами і критеріями, які передбачені ст.126 ГПК України. При цьому, суд не може застосовувати критерії щодо співмірності заявлених судових витрат з власної ініціативи, без заявленого стороною клопотання, про що ще раз вказано в наведеному судовому рішенні.

Автор адвокат Шабельніков Андрій Вікторович

Аналізуйте судовий акт: Зменшення витрат на правову допомогу можливе ЛИШЕ у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок неспівмірності (ВС/КГС № 910/4881/18 від 18.12.2018)

Для підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу адвокату слід САМЕ у договорі з клієнтом визначати механізм розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. (ВС/КГС у справі № 922/1163/18 від 06 березня 2019 р).

Суд повинен вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу у БУДЬ-ЯКОМУ рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті (ВС/ВП у справі № 598/1781/17 від 17.06.2020)

Виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є НАЛЕЖНИМИ доказами оплати витрат на правову допомогу (ВС/КАС № 823/2638/18 від 16.05.2019)

Стягнення судових витрат на користь суб’єкта владних повноважень можливе лише щодо тих витрат, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ВС/КАС, справа № 161/14389/16-а, 30.10.18)

Не є підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу відсутність ухвали суди про допуск особи - фахівця у галузі права, що має право на надання правової допомоги (ВС/КЦС, № 161/11180/13-ц, 27.03.19)

ДОДАТКОВА УХВАЛА

21 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1654/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича

про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 915/1654/19,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020

за позовом ОСОБА_1

до: фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича;

Агапової Марії Юріївни

про визнання договору оренди недійсним,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом (з подальшими доповненнями) до фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича (далі - ФОП Федорчук І.О., відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2012, укладеного між відповідачем-1 та ОСОБА_4 .

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.10.2019: позов задоволено; визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2012.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 рішення господарського суду Миколаївської області скасовано; у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2020 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 915/1654/19 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

До постановлення Верховним Судом ухвали від 02.07.2020 ФОП Федорчук І.О. звернувся із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі у суді касаційної інстанції, зазначивши розрахунок витрат у сумі 26 500,00 грн.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допопоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

02.07.2020 зважаючи на вимоги абзацу третього частини восьмої статті 129 ГПК України - до оголошення ухвали про закриття касаційного провадження, адвокат ФОП Федорчука І.О. Оськін Максим Дмитрович (далі - адвокат Оськін М.Д.) звернувся із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу у даній справі у суді касаційної інстанції, яка склала 26 500,00 грн. При цьому, на виконання припису абзацу другого частини восьмої статті 129 ГПК України, протягом п`яти днів після постановлення ухвали - 07.07.2020 (згідно з поштовими відмітками) адвокат Оськін М.Д. звернувся з доказами на підтвердження судових витрат на правничу допомогу, понесених ФОП Федорчуком І.О. в суді касаційної інстанції.

На підтвердження в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.02.2020, з подальшими змінами, в редакції додаткової угоди від 14.06.2020 № 1 (копія). Зі змісту зазначеного договору та додаткової угоди № 1 вбачається, що адвокатом Оськіним М.Д. для ФОП Федорчука І.О. надавалася правнича допомога, яка полягала у представництві ФОП Федорчука І.О. в судових та інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях по справі № 915/1654/19 та іншій професійній правничій допомозі, пов`язаній із цією справою, включаючи підготовку її до розгляду та участь у судових засіданнях. Так, умовами додаткової угоди від 14.06.2020 № 1 до вказаного правочину від 05.02.2020 сторони погодили час на відпрацювання та/або надання правничої допомоги у справі № 915/1654/19, а саме: ознайомлення з матеріалами справи за касаційною скаргою позивача ОСОБА_1 та зняття з них фотокопій - 1 год. (п.п.2.1. п.2 Додаткової угоди № 1); ознайомлення зі змістом заяви про усунення недоліків касаційної скарги, наданої касатором до Верховного Суду на виконання ухвали від 21.04.2020 у справі № 915/1654/19 - 2 год. (п.п.2.2. п.2 Додаткової угоди № 1); проведення правового аналізу зазначених касатором у касаційній скарзі висновків, викладених у постановах Верховного Суду на відповідність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, на який як на підставу неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, посилається касатор - 5 год. (п.п.2.3. п.2 Додаткової угоди № 1); побудова адвокатом позиції захисту інтересів клієнта - 3 год. (п.п.2.4. п.2 Додаткової угоди № 1); відпрацювання та направлення учасникам справи, а також Верховному Суду відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 - 5 год. (п.п.2.5. п.2 Додаткової угоди № 1); представництво інтересів клієнта в суді (безпосередня участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта) - 1 год. (п.п.2.6. п.2 Додаткової угоди № 1).

Сторони погодили розмір гонорара адвокату за відпрацьовані ним послуги, передбачені п.п.2.1., п.п.2.2., п.п.2.3., п.п.2.4., п.п.2.5. п.2 додаткової угоди № 1 до договору від 05.02.2020, виходячи з вартості 1 год. зазначених послуг у сумі 1 500 грн. При цьому за відпрацьовані адвокатом послуги, передбачені п.п.2.6 п.2 додаткової угоди № 1 до договору від 05.02.2020, сторони погодили їх вартість, виходячи з вартості 1 год. зазначених послуг у сумі 2 500 грн.

Зі змісту додатковї угоди № 1 також вбачається, що оплата гонорара адвоката здійснюється клієнтом протягом 10 днів з моменту ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення, за звітом (розрахунком) адвоката на підставі актів виконаних робіт підписаних сторонами.

На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості на користь ФОП Федорчука І.О. адвокатом Оськіним М.Д. надано: 1) копію звіту (розрахунку) послуг з професійної правничої допомоги, що пов`язані з розглядом справи у касаційній інстанції з 14.06.2020 по 03.07.2020; 2) копію акта виконаних робіт (виконання правничої допомоги) від 06.07.2020.

На підтвердження того, що представництво ФОП Федорчука І.О. у касаційній інстанції здійснювалося адвокатом Оськіним М.Д. заявник надав оригінал ордеру, для представництва інтересів ФОП Федорчука І.О. у Верховному Суді від 15.06.2020. Крім того, Єдиний реєстр адвокатів України, доступ до якого є відкритим, містить інформацію про наявність у Оськіна М.Д. свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області 28.04.2009 за № 1772.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

При цьому Касаційний господарський суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

08.07.2020 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції Касаційного господарського суду) до Касаційного господарського суду надійшло заперечення від ОСОБА_1 проти задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 915/1654/19 та їх зменшення до 3 000 грн.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена, перелік послуг наданих адвокатом Оськіним М.Д. не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. При цьому позивач вказує, що на момент звернення із вказаною заявою, всупереч вимогам частин першої, другої статті 124 ГПК України та частини третьої статті 126 ГПК України, відповідачем: не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судового збору; не виконано вимогу процесуального законодавства, за якою передбачено подачу детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Серед іншого матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу. Відзив, поданий відповідачем на касаційну скаргу, не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, значною мірою (текстуально й по суті) відтворює доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2019, та його виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт. Крім того, враховуючи незначну тривалість судового засідання 02.07.2020 у справі № 915/1654/19, заявлені витрати на професійну правничу допомогу за участь в судових засіданнях в суді касаційної інстанції не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань. Тому обсяг наданих послуг адвокатом в суді касаційної інстанції не відповідає критерію реальності таких витрат.

Крім того, 14.07.2020 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції Касаційного господарського суду) до Касаційного господарського суду надійшов відзив на заяву про стягнення судових витрат від ОСОБА_1 , за змістом якого позивач, підтримуючи вище викладену позицію у своєму запереченні від 08.07.2020, просить зменшити розмір судових витрат, які підлягають стягненню з нього на користь ФОП Федорчука І.О., до 3 000 грн. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що підстави для задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі у суді касаційної інстанції відсутні, за обставин неподання відповідачем до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору, що є порушенням вимог частини першої статті 124 ГПК України, наслідком чого є застосування вимог частини другої статті 124 ГПК України, тобто відмова суду у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у відзиві на заяву про стягнення судових витрат, стосовно застосування до відповідача наслідків, передбачених частиною другою статті 124 ГПК України, зважаючи на обставини відсутності у представника відповідача - адвоката Оськіна М.Д. повноважень на здійснення представництва свого клієнта у період розгляду справи місцевим господарським судом, а, отже, виключення можливості звернення вказаної особи з відповідним попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору. З цих же підстав відхиляються посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.07.2019 № 923/726/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18. При цьому колегія суддів зазначає, що зміст положень частини другої статті 124 ГПК України перебуває в межах дискреційних повноважень суду, й, зважаючи на обставини вступу в справу вказаного представника відповідача лише на стадії апеляційного розгляду, відсутні підстави для застосування наслідків пропуску процесуальних строків, передбачених статтею 118 ГПК України.

Касаційний господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, заперечення та відзиву позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є необґрунтованою. При цьому колегія суддів погоджується з доводами позивача про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача з реальним обсягом такої допомоги у суді касаційної інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у Касаційному господарському суді та тривалість судових засідань), критерію реальності таких витрат.

За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові, - на позивача.

Враховуючи викладене й те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 915/1654/19 закрито, а заявлений ФОП Федорчуком І.О. розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 3 000 грн.

Керуючись статтями 123 126 129 244 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 915/1654/19 у сумі 3 000 грн. (три тисячі грн.).

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Додаткова ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко