Зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався із офіцером поліції, не є втручанням у його владні управлінські функції (ВС/КАС, № 810/4649/18, 31.07.2019)

Фабула судового акту: 31 липня 2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду поставлено крапку у адміністративній справі № 810/4649/18 за позовом мого довірителя – офіцера поліції, який отримав травму під час виконання службових обов’язків в зоні АТО, до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суд касаційної інстанції своєю постановою залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, якими позов задоволено.

Мій довіритель неодноразово проходив службу в зоні проведення АТО на сході країни у складі одного із підрозділів Національної поліції України.

В березні 2018 року під час бойового чергування на блок-посту в одному із населених пунктів Луганської області під час огляду транспортного засобу та документів, внаслідок вкрай несприятливих погодних умов (сильна ожеледь), мій довіритель, який був озброєний та у відповідному екіпіруванні, послизнувся, втратив рівновагу та впав. В результаті чого отримав закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку та інші ушкодження. Проходив лікування у шпиталі.

В результаті проведеного службового розслідування по невідомій причині відповідною комісією ГУ НП у Київській області прийнято «мотивоване» рішення, згідно якого травми, яких зазнав довіритель, отримані ним буцімто не під час виконання службових обов’язків, а з власної необережності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, а також постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019, позов задоволено, зокрема скасовано висновок службового розслідування, відповідні акти про нещасний випадок та зобов’язано ГУ НП в Київській області провести повторне розслідування з урахуванням правової позиції суду, яка по суті збігається із доводами, наведеними позовній заяві.

Суд касаційної інстанції на противагу доводам касації зазначив про свою згоду із висновками суду першої та апеляційної інстанції про те, що доводи відповідача про те, що мій довіритель отримав тілесні ушкодження (травмування) з власної необережності не при виконанні службових обов’язків є необґрунтованими, а також вказав на те, що у зобов’язанні ГУ НП в Київській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку не вбачається жодного протиправного втручання у владні управлінські функції відповідача, як суб`єкта владних повноважень. Натомість, зобов`язання судом першої інстанції вчинити певні дії не суперечить процесуальним положенням КАС України, та вчинено з дотриманням п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.

В даній справі представництво інтересів клієнта здійснювалось мною, адвокатом Ткаченком С.О., в порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги - за призначенням на підставі доручення Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Інформація, пов`язана з виконанням умов договору про інвестиційну (пайову) участь у будівництві, що здійснюється за рахунок земель комунальної власності та бюджетних коштів не є конфіденційною (ВС/КАС, №554/11837/14-а,18.07.19)

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень (№ 911/632/19 )

КАС/ВС: Інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. (КАС/ВС від 17.07.2019 р., справа №814/2124/14).

ОАС м. Києва: Збої в роботі серверів ДФС є поважною причиною для порушення строків подачі податкових накладних (ОАС м. Києва № 640/7644/19 від 25.06.2019)

В Е Р Х О В Н И Й С У Д

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №810/4649/18

адміністративне провадження №К/9901/14509/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №810/4649/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року (прийняту в складі головуючого судді - Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.),

в с т а н о в и в :

І. Суть спору:

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням змін) до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області) у якому просив:

1.1 - визнати протиправним пункт 3 висновку службового розслідування причин та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1. від 18.04.2018 №б/н, складений старшим інспектором ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області лейтенантом поліції М`ягким В.Я. та затверджений начальником ГУ НП в Київській області Ценовим Д.М., в частині того, що тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ. Струс головного мозку (23.03.2018), астенічний синдром. Забій лівої лобної частини, забій лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті отримані 23.03.2018 командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час проходження служби з власної необережності не при виконанні службових обов`язків та зобов`язати ГУ НП в Київській області внести зміни до такого пункту цього ж висновку службового розслідування, зокрема замість формулювання: "з власної необережності не при виконанні службових обов`язків " зазначити формулювання "при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО";

1.2 - визнати протиправним та скасувати акт "Розслідування нещасного випадку ( у тому числі поранення), що стався 23.03.2018 о 08 год. 00 хв, б/н за формою "Н-5", складений комісією ГУНП у Київській області;

1.3 - визнати протиправним та скасувати акт "Про нещасний випадок невиробничого характеру" від 18.04.2018 №10 за формою "НТ*", складений комісією ГУНП у Київській області;

1.4 - зобов`язати ГУНП у Київській області скласти акт за формою "Н-5" та "Н-1" по факту нещасного випадку, який стався 23.03.2018 із командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець" ГУПН у Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він не погоджується з висновками комісії з розслідування нещасного випадку та складеними за його наслідками актами за формою Н-5 та НТ, оскільки їх зміст не відповідає фактичним обставинам подій, які відбулись 23.03.2018 на бойовому чергуванні охоронного об`єкту "Блокпост Нова Астрахань". Вказав, що зібрані у ході службового розслідування документи чітко та точно описують обставини, за яких ОСОБА_2 травмувався саме під час виконання службових обов`язків та не з його вини. Натомість, особа, яка проводила службове розслідування дійшла безпідставних висновків, що тілесні ушкодження позивача отримані з власної необережності під час проходження служби, не при виконанні службових обов`язків.

3. Позивачем наголошено на тому, що ані у складених актах, ані у висновку службового розслідування не зазначено, в чому ж полягає зв`язок між діями позивача, які оцінені як неналежні, та отриманими тілесними ушкодженнями, а також вимоги законодавства або посадові обов`язки, які були порушені позивачем в момент отримання травм.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

4.1. Визнано протиправним та скасовано висновок службового розслідування причин та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1. від 18.04.2018 №б/н, складений старшим інспектором ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області лейтенантом поліції М`ягким В.Я. та затверджений начальником ГУ НП в Київській області Ценовим Д.М.

4.2 Визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 18.04.2018 форми "Н-5*".

4.3. Визнано протиправним та скасовано акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 18.04.2018 №10 форми "НТ*".

4.4 Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 - 23.03.2018 о 08 год. 00 хв. під час охорони об`єкту "Блокпост Нова Астрахань" поблизу населеного пункту Кремінського району Луганської області з урахуванням правової позиції суду, висловленої у даному рішенні, та скласти акти у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 №1346.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлені обставини падіння позивача, виходячи із наявних у справі матеріалів, свідчать про те, що ним було виконано всі, залежні від нього дії для забезпечення особистої безпеки, а травми були отримані позивачем внаслідок нещасного випадку, який трапився при виконанні службових обов`язків, оскільки 23.03.2018 позивач здійснював бойове чергування, на виконання наказів ГУ НП в Київській області.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. У касаційній скарзі відповідача, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

7. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначає, що нещасний випадок з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

8. Також відповідач вказує на те, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

9. У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить належних підстав для того, щоб вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без зміни.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. ОСОБА_1 є командиром взводу, старшим лейтенантом поліції.

11. На підставі наказів ГУ НП України в Київській області від 30.01.2017 №136 дск та від 28.04.2017 №336 дск, ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні для виконання особовим складом завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом" та ніс службу по охороні громадського порядку в районі проведення антитерористичної операції.

12. 23.03.2018 позивач у складі групи службових осіб ППСПОП "Миротворець" перебував на бойовому чергуванні охоронного об`єкту "Блокпост Нова Астрахань", що розташований у населеному пункті Кремінського району Луганської області, у ході якого ОСОБА_1 впав та травмувався.

13. У зв`язку із наведеним, 03.04.2018 позивач звернувся до начальника ГУ НП в Київській області із рапортом, в якому просив провести службове розслідування, стосовно отриманих ОСОБА_1 травм під час виконання ним службових обов`язків на об`єкті "Блокпост Нова Астрахань".

14. Начальником ГУ НП в Київській області видано наказ від 12.04.2018 №762 "Про призначення службового розслідування" та наказ від 12.04.2018 №763 "Про організацію розслідування нещасного випадку", за результатами якого складено:

- акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 18.04.2018 форми Н-5, у відповідності до якого комісія вважає, що нещасний випадок стався в період проходження служби в Національній поліції і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с. 6-7);

- акт про нещасний випадок невиробничого характеру №10 форми НТ, у пункті 14 якого вказано, що нещасний випадок зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с. 9-10).

15. ГУНП в Київській області прийнято висновок службового розслідування причин та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 18.04.2018, яким вирішено, що - "Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ. Струс головного мозку (23.03.2018), астенічний синдром. Забій лівої лобної частини, забій лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті отримані 23.03.2018 командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час проходження служби з власної необережності не при виконанні службових обов`язків".

16. Не погоджуючись із висновками відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

17. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (надалі - Закон № 2694).

Статтею 1 Закону № 2694 визначено поняття охорони праці - як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

20. Приписами статті 14 Закону № 2694, працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

21. У відповідності до статті 22 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

22. Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404 (надалі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

23. Згідно з п. 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

24. Відповідно до пункту 2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

25. Положеннями пункту 2.4. Порядку № 1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (додаток 2).

26. У відповідності із пунктом 4.6. Порядку № 1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов`язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

27. Відповідно до пункту 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; - підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

28. Пунктом 3.11 Порядку № 1346 передбачено, що комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

VI. Позиція Верховного Суду

29. Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, 23.03.2018 знаходився у складі групи службових осіб ППСПОП "Миротворець" перебував на бойовому чергуванні охоронного об`єкту "Блокпост Нова Астрахань", що розташований у населеному пункті Кремінського району Луганської області.

30. Судом першої та апеляційної інстанції правильно було встановлено, що згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №474, призвели до ЗЧМТ, струсу головного мозку (23.03.2018), астенічного синдрому, забою лівої лобної частини, забою лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті (а.с.49).

31. Тобто, факт травмування отриманий 23.03.2018 командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1. під час виконання службових обов`язків.

32. Суд звертає увагу на те, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області не вказано про допущення ОСОБА_1 певних правил або норм в сфері охорони праці, та які б могли бути підставою для висновку про те, що ушкодження отримані позивачем в результаті своїх необережних, або протиправних дій.

33. Колегія суддів зазначає, що жодних доводів, які спростовували вищевказане касаційна скарга не містить, як і не містить належного спростування того, що травми були отримані позивачем саме під час несення служби та за виконання своїх службових обов`язків. Натомість, у ході спеціального розслідування нещасного випадку комісією не встановлено порушень позивачем службової (трудової) дисципліни, що також не спростовано апелянтом.

34. Відповідачем не зазначено про наявність підстав, передбачених п. 3.11 Порядку № 1346, які б дали можливість стверджувати, що випадок травмування, який досліджується в межах даної справи, не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

35. З приводу доводів відповідача щодо необґрунтованого втручання в дискреційні повноваження Головного управління Національної поліції в Київській області, колегія судді відноситься критично.

36. Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду Суд звертає увагу відповідача на те, що зі змісту резолютивної частини оскаржуваного рішення, якою зокрема зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 - 23.03.2018, не вбачається жодного протиправного втручання у владні управлінські функції відповідача, як суб`єкта владних повноважень. Натомість, зобов`язання судом першої інстанції вчинити певні дії не суперечить процесуальним положенням КАС України, та вчинено з дотриманням п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.

37. З аналізу встановлених судами обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження (травмування) з власної необережності не при виконанні службових обов`язків, не є обґрунтованими.

38. Крім того, колегія суддів інстанції зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

39. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

40. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

41. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що при прийнятті судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не порушили норми матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VII. Судові витрати

43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року та постанову та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Дашутін

М.М.Яковенко