Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ВС/КАС, №826/14033/17,03.07.19)

Фабула судового акта: Наведені позивачем доводи стосовно висловленої суддею правової позиції при розгляді ним інших справ, а також незгода з постановленням цим суддею ухвали, якою вирішено процедурне питання, а саме - відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі, не визнаються у розумінні вказаних вище норм підставами для відводу.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України. Вимоги заяви по відвід судді обґрунтовані тим, що цей суддя «не може об`єктивно розглянути дану справу, оскільки, розглядаючи справи за участю Національного банку України, колегія суддів під головуванням даного судді підтримувала позицію саме цієї державної інституції». На думку позивача, цей суддя «ще до початку розгляду справи … сформувала своє бачення щодо вирішення спору, що виник між сторонами, а також має власну позицію щодо застосування норм матеріального права у вказаних правовідносинах».

Крім того, заявник зазначає, що ухвалою ВС/КАС колегією суддів під головуванням зазначеного судді було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, що «черговий раз підтверджує факт упередженості судді на користь іншого учасника справи».

Суд зауважив, що відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

При цьому у відповідності з положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, справа, ухвала, що пропонується увазі читачів, заслуговує на увагу і з огляду спростування судом аргументів позивача про порушення процедури розподілу справ між суддями.

Аналізуйте судовий акт: Вирішення слідчим суддею питання щодо наявності ознак злочину у діях голови суду, який є керівником слідчого судді є підставою для відводу (Личаківський райсуд м. Львова № 463/5844/17 від 14.12.2017)

Сам по собі факт перебування прокурора у «друзях» в соціальній мережі Facebook з учасниками процесу не є підставою для відводу (Фрунзенський районний суд м. Харкова, Справа № 645/2378/17, 07.05.18)

Суддя, який раніше висловився щодо винності особи у іншій справі про ті ж події в порядку іншого судочинства ПІДЛЯГАЄ відводу (ВС/ККС № 552/4932/17 від 13.12.2018)

Фрунзівський районний суд Одеської області: Норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення клопотання про відвід судді, який розглядає справу, що не виключає застосування в такому випадку аналогії закону (справа № 517/442/18, 04.09.18)

УХВАЛА

03 липня 2019 року

Київ

справа №826/14033/17

адміністративне провадження №Зі/9901/149/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г. розглянувши у порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Бучик А. Ю у справі №826/14033/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018,

УСТАНОВИВ:

У березні 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України на ухвалені у цій справі судові рішення.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії для розгляду цієї справи, а саме: суддя - доповідач - Бучик А.Ю., судді: Гімон М.М. Мороз Л.Л.

Ухвалами від 26.03.2018 та 29.03.2018 відкриті касаційні провадження у даній справі за вказаними касаційними скаргами.

24.06.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Також, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду здійснено заміну суддів Мороз Л.Л. та Гімона М.М. та згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду, для розгляду справи №826/14033/17 сформовано склад колегії: Бучик А.Ю. (головуючий суддя), Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.

Водночас, 26.06.2019 на адресу Верховного Суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Бучик А. Ю. у справі №826/14033/17.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що суддя Бучик А. Ю., на думку позивача, не може об`єктивно розглянути дану справу, оскільки, розглядаючи справи за участю Національного банку України, колегія суддів під головуванням даного судді підтримувала позицію саме цієї державної інституції. Тому, на думку позивача, суддя Бучик А. Ю. ще до початку розгляду справи №826/14033/17 сформувала своє бачення щодо вирішення спору, що виник між сторонами, а також має власну позицію щодо застосування норм матеріального права у вказаних правовідносинах.

Крім того, заявник зазначає, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.04.2019 колегією суддів під головуванням судді Бучик А. Ю. було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, що, на думку заявника, черговий раз підтверджує факт упередженості судді на користь іншого учасника справи.

Заявником також вказує на порушення процедури розподілу справ між суддями, яке виразилось, на його думку, в тому, що у зв`язку із перебуванням судді Бучик А. Ю. в період з 20.10.2018 по 10.12.2018 у відпустці, з урахуванням вимог підпункту 1 пункту 19 Розділу 8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30, повинен був проводитись повторний авторозподіл справи для визначення складу суду для продовження розгляду даної справи з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи судом касаційної інстанції та недопущення порушення прав всіх учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Бучик А. Ю. визнано необґрунтованою та зупинено провадження у справі згідно з приписами частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У зв`язку з наведеним та на підставі вказаних положень процесуального закону, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 для вирішення питання про відвід визначено суддю Стеценка С. Г.

Вирішуючи дану заяву про відвід, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В свою чергу, за змістом частин першої, другої, третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи, який повинен бути вмотивованим.

В той же час, у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.

Відтак, наведені позивачем доводи стосовно висловленої суддею Бучик А. Ю. правової позиції при розгляді нею інших справ, а також незгода з постановленням цим суддею ухвали, якою вирішено процедурне питання, а саме - відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про зупинення провадження у цій справі, не визнаються у розумінні вказаних вище норм підставами для відводу.

Що ж стосується аргументів заяви про порушення, на думку позивача, процедури розподілу справ між суддями, Верховний Суд зазначає наступне.

За приписами частини дев`ятої статті 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з тим, підпунктом першим пункту 19 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30, визначено, що повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному в пункті 6 цього Розділу в наступних випадках: коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії (якщо справа розглядається колегіально) не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом - на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов`язків.

Таким чином, здійснення повторного автоматизованого розподілу справ є правом, а не обов`язком і може бути здійснений лише за вмотивованим розпорядженням керівника апарату (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов`язків, яке, у даному випадку, не приймалось.

Ураховуючи викладене, мотиви заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" не є такими, що у розумінні наведених вище приписів КАС України можуть зумовити відвід судді Бучик А. Ю. у справі №826/14033/17.

Керуючись статтями 36 37 39 40 243 248 355 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Бучик А. Ю. у справі №826/14033/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С. Г. Стеценко