02.02.2018 | Автор: Олександр Боков Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

ВС/КАС: Заява про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, може бути подана юридичною або фізичною особою, а ухилення від її розгляду є порушенням законодавства (справа № К/9901/3524/18, 23.01.18)

Фабула судового акта:  Порядок подання та розгляду заяв про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяв на участь в аукціоні, конкурсі щодо об'єктів державної власності груп А, Д та Ж затверджений Наказом Фонду державного майна України від 17.04.1998 року № 772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 року за № 400/2840.  Дія цього Порядку поширюється на приватизацію вказаний об'єктів, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких ці об’єкти розташовані, які підлягають приватизації способами, установленими для об'єктів малої приватизації.

Порядком встановлено, що заявником може виступати юридична або фізична особа, яка може бути визнана покупцем відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».

За змістом  п. 2.14 вказаного Порядку державний орган приватизації розглядає подану заяву про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та надані до неї документи і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає об'єкт до відповідного переліку. Результати розгляду не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Саме ці приписи нормативно-правового акту поряд з вимогами ч. 2 ст. 19 та ст. 40 Конституції України стали підставою для задоволення суд апеляційної інстанції позову Товариства з обмеженою відповідальністю  про визнання бездіяльності відповідача (Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради) по вирішенню питання включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації - майнового комплексу Комунального підприємства (кінотеатру), протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зі змісту вказаних норм випливає, що у разі надходження до органу приватизації заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, останній зобов'язаний розглянути її і включити об'єкт до відповідного переліку, або, якщо є підстави для відмови у приватизації,  обґрунтовано відмовити у задоволенні заяви, тобто із зазначенням передбачених законом підстав для відмови, що довести до заявника письмово.

При цьому, вжитий у законодавстві термін «довести до заявника», безперечно, означає обов'язок повідомити заявника про результат розгляду його заяви. Обов'язок доказування факту такого повідомлення в адміністративному процесі має саме суб'єкт владних повноважень. Проте, відповідач не обґрунтував відсутності бездіяльності, а саме не довів факт повідомлення заявника у встановлений строк про результати розгляду його звернення.

У зв’язку з посиланням відповідача на наявність в нього в цій  ситуації дискреційних повноважень, певний інтерес представляє висновок ВС щодо суті таких повноважень.

Так суд зазначив, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, розглядати заяву позивача чи не розглядати, або доводити до відома заявника результати розгляду його заяви чи не доводити. Безперечно, після реєстрації заяви про включення до переліку об'єктів приватизації, правомірним є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Аналізуйте судовий акт: Продаж державою пакету акцій ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго": конкурс з єдиним учасником є законним, тому приватизація не скасовується (Київський апеляційний господарський суд, судді Зубець Л. П., Новікова М. М., Мартюк А. І.)

ВССУ: Приватизація державного житлового фонду здійснюється також і органами, створеними державними підприємствами, організаціями, установами, у господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться цей фонд (спр. № 638/13219/16-ц, 09.11.17)

Перепродаж не врятував: комунальна нерухомість витребувана судом у останнього власника в ланцюжку (ВСУ у справі № 3-604гс16 від 5 жовтня 2016 р.)

Військовослужбовці та їх сім’ї не позбавлені права на приватизацію квартири на території військового містечка, маючи на увазі, що на цей час відсутній перелік закритих військових містечок (ВССУ, справа № 183/7852/15ц,08.02.17)

Електронні торги із реалізації нерухомого майна не повинні проводитись, якщо звіт про оцінку цього майна, який дійсний 6 місяців, втратив чинність (ВСУ від 6 квітня 2016 р. у справі № 3-242гс16)

 

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23.01.2018           Київ          

К/9901/3524/18     208/8402/14-а

 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів:  Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 208/8402/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МіКомп", ОСОБА_1 до Дніпродзержинської міської ради (відповідач-1), Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради (відповідач-2), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро оцінки", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 16.06.2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

в с т а н о в и в :

Позивачі у позовній заяві просили суд:

- визнати дії відповідачів протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству;

- визнати нечинним розпорядження директора Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міськради щодо затвердження акту оцінки майна;

- зобов'язати відповідачів включити до порядку денного чергової сесії Дніпродзержинської міської ради питання про включення майнового комплексу до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.03.2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 16.06.2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради  В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач-2 заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, у касаційній скарзі зазначено про відсутність протиправної бездіяльності, оскільки відповідач-2 надіслав позивачу лист-відповідь щодо розгляду заяви стосовно приватизації.

Крім того, заявник вважає, що у спірних правовідносинах він наділений повноваженнями, які дають певну свободу розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто дискреційними повноваженнями. При цьому, заявник зазначає, що суд не вправі втручатись у дискреційні повноваження органу державної влади.

Також, відповідач-2 вважає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, неправомірно визнав протиправною бездіяльність відповідача-2, хоча позивач просив визнати неправомірними дії.

          Позивач, ТОВ "МіКомп", надав заперечення проти касаційної скарги, проти її задоволення заперечує. Зазначає, що має місце бездіяльність відповідача-2, яка полягає у невжитті заходів по включення майна до переліку об'єктів приватизації. Відповідач-2 не надав чіткої відповіді, з якої причини порушено право позивача на приватизацію.

          Інші учасники справи до суду касаційної інстанції заперечень чи пояснень не подали.

          Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

          Суд апеляційної інстанції встановив, що 06.08.2014 року ТОВ «МіКомп Заяву» звернулось до відповідача-2 із заявою встановленої законодавством форми про включення об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, яку відповідач-2 зареєстрував за № 000110114.

Відповідач-2 під час розгляду справи у судах попередніх інстанції надав до матеріалів справи, зокрема, лист від 26.08.2014 року, адресований ТОВ «МіКомп», в якому вказано, що поданий разом із заявою ТОВ аудиторський висновок має помилки (без конкретизації які саме помилки). Про наявність підстав для відмови у приватизації у лист не зазначено.

Саме цей лист, на думку відповідача-2, свідчить належний розгляд заяви позивача, а саме про відмову у її задоволенні, а отже і про відсутність протиправної бездіяльності.

Суд апеляційної інстанції встановив, що докази отримання вказаного листа позивачем відсутні.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

        Відповідно до пункту 2.14 Порядку подання та розгляду заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви на участь в аукціоні, конкурсі щодо об'єктів державної власності груп А, Д та Ж, затвердженого, Наказом Фонду державного майна України від 17.04.1998 року № 772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 року за № 400/2840, державний орган приватизації розглядає подану заяву про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та надані до неї документи і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає об'єкт до відповідного переліку. Результати розгляду не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

          Зі змісту вказаних норм суд робить висновок, що у разі надходження до органу приватизації заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, останній зобов'язаний розглянути її і включити об'єкт до відповідного переліку, або, якщо є підстави для відмови у приватизації,  обґрунтовано відмовити у задоволенні заяви, тобто із зазначенням передбачених законом підстав для відмови, що довести до заявника письмово.

          Вжитий у законодавстві термін «довести до заявника», безперечно, означає обов'язок повідомити заявника про результат розгляду його заяви. Обов'язок доказування факту такого повідомлення в адміністративному процесі має саме суб'єкт владних повноважень.

          Проте, відповідач-2 не обґрунтував відсутності бездіяльності, а саме не довів факт повідомлення заявника у встановлений строк про результати розгляду його звернення.

          Крім того, наявна в матеріалах справи відповідь від 26.08.2014 року є необґрунтованою та не свідчить про належний розгляд заяви позивача, оскільки в цій заяві не вказано ні про її задоволення, ні про відмову із зазначенням передбачених законодавством причин для такої відмови.

          З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що має місце невідповідність дій (бездіяльності) відповідача-2 вимогам пунктів 1, 3, 10 частини 2 статті 2 КАС стосовно необхідності діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією   та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а також своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          З твердженнями заявника касаційної скарги, що суд вийшов за межі апеляційної скарги колегія суддів не погоджується, оскільки в апеляційній скарзі заявлено вимогу про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, тобто  справу переглянуто в межах апеляційної скарги.

          Щодо виходу суду апеляційної інстанції за межі позовних вимог, то таке право у суду було передбачене частиною 2 статті 11 КАС (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції), відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З приводу твердження відповідача-2 неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження суд зазначає таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідач-2 помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, розглядати заяву позивача чи не розглядати, або доводити до відома заявника результати розгляду його заяви чи не доводити. Безперечно, після реєстрації заяви про включення до переліку об'єктів приватизації, правомірним є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 16.06.2015 року у справі № 208/8402/14-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий                                                                                Л.Л. Мороз

Судді                                                                                                    А.Ю. Бучик

                                                                                                              М.М. Гімон

 

 

1
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення